Постанова

від 23.04.2019 по справі 826/10219/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2019 року

Київ

справа № 826/10219/15

провадження № К/9901/3391/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк Шторгіна Ірина Вікторівна, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Південкомбанк , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С. від 1 грудня 2015 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Непідприємницьке товариство Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Комерційний банк Південкомбанк Шторгіна Ірина Вікторівна, ПАТ Комерційний банк Південкомбанк , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 32000,00 грн, розміщених у ПАТ Комерційний банк Південкомбанк згідно договору банківського вкладу Стандартний від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини пенсійні активи у розмірі 32000,00 грн, розміщених у ПАТ Комерційний банк Південкомбанк згідно договору банківського вкладу Стандартний від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог Непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковою умовою для повернення грошових коштів, розміщених в банківській установі недержавним пенсійним фондом, є встановлення факту належності таких коштів до складу пенсійних внесків учасників фонду. Разом з тим, жодних доказів належності коштів до складу пенсійних внесків учасників фонду позивачем суду не надано.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року апеляційну скаргу непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини було задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 37000,00 грн, розміщених у ПАТ Комерційний банк Південкомбанк згідно договору банківського вкладу Стандартний від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю.

Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути непідприємницькому товариству Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини пенсійні активи у розмірі 37000,00 грн, розміщених у ПАТ Комерційний банк Південкомбанк згідно договору банківського вкладу Стандартний від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю.

5. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за договором банківського вкладу Стандартний від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю власниками пенсійних коштів та вкладниками в розумінні статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є саме фізичні особи-учасники позивача, на яких розповсюджуються гарантії, встановлені цим законом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 квітня 2013 року між непідприємницьким товариством Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини , від імені та за рахунок діє ПАТ Компанія з управління активами Національний резерв (вкладник) та ПАТ Комерційний банк Південкомбанк (банк) укладено договір банківського вкладу Стандартний № 212Д-11Ю.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 договору від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю, на умовах цього договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2651.4.028888.002 в Глибочицькому відділенні Київської філії ПАТ Комерційний банк Південкомбанк . Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 37000,00 грн. Банк зобов'язується повернути вкладнику вклад 9 жовтня 2013 року. Строк розміщення вкладу може бути продовжений за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору. За користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 20,5 процентів річних. Умовами вкладу не передбачене його поповнення. Дострокове повне або часткове повернення вкладу умовами вкладу не передбачене.

9 жовтня 2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю, якою пункт 1.3 договору викладено у наступній редакції: Банк зобов'язується повернути вкладнику вклад 18 квітня 2014 року .

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24 вересня 2014 року № 598 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Комерційний банк Південкомбанк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 вересня 2014 року № 101 Про початок процедури ліквідації ПАТ Комерційний банк Південкомбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ Комерційний банк Південкомбанк та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ Комерційний банк Південкомбанк строком на 1 рік.

Позивач листом від 3 березня 2015 року звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням повернення коштів, розміщених Недержавним пенсійним фондом в ПАТ Комерційний банк Південкомбанк за договором банківського вкладу.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 8 квітня 2015 року № 21-10217/15 повідомив позивача, що 29 грудня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Комерційний банк Південкомбанк . Відповідно до статті 49 Закону вимоги кредиторів, що надійшли після закінчення вищезазначеного строку, вважаються погашеними. Кредитори, що подали заяви з кредиторськими вимогами до ПАТ Комерційний банк Південкомбанк можуть звертатись за отриманням довідки щодо акцептування їх кредиторських вимог за адресою: м. Київ, просп. Червонозоряний, 82 (5 поверх).

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, Непідприємницьке товариство Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції було порушено норми статті 1063 Цивільного кодексу України, внаслідок чого безпідставно встановлено, що договір банківського вкладу Стандартний № 212Д-11Ю 8 квітня 2013 року укладено на користь фізичних осіб. Фонд також вказав на те, що зобов'язуючи відповідача повернути пенсійні активи безпосередньо позивачу, суд порушив норми статей 26, 27 та 28 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Фонд наголосив, що судом апеляційної інстанції було порушено норми статті 20 вищезазначеного Закону щодо використання коштів відповідача, які не можуть витрачатися на повернення пенсійних активів банків, що перебувають в процесі ліквідації.

10. Відзиву на касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року непідприємницьким товариством Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини , уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Комерційний банк Південкомбанк , ПАТ Комерційний банк Південкомбанк не подано.

20 липня 2016 року ПАТ Комерційний банк Південкомбанк подано заяву про закриття провадження у справі, оскільки зазначений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

12. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

13. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

14. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом).

15. Згідно із частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.

17. Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій, які виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, не погоджується з огляду на таке.

18. У цій справі оскаржується бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення коштів, розміщених на депозитному рахунку. При цьому, на думку позивача, ці кошти є пенсійними активами, розміщеними у банку, і не можуть у процедурі ліквідації банку, яку здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, включатися до ліквідаційної маси зберігача пенсійного фонду та інших банків.

19. Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

20. Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

21. За змістом статті 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

22. Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною 2 статті 4 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих із джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

23. Відповідно до частини 5 статті 34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

24. Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

25. Згідно із частинами 1, 2 статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

26. Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд у правовідносинах між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, діє як суб'єкт публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

27. Разом з тим, системний аналіз норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб свідчить про те, що основні функції Фонду та уповноваженої особи Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.

28. За приписами частини першої статті 54 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб рішення, що приймаються відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

29. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

30. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

31. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

32. Правовідносини, щодо яких виник спір у межах даної справи, обумовлені наявністю, на думку позивача, невиконаного банком в особі Фонду зобов'язання перед позивачем щодо безумовного повернення/передачі активу - грошових коштів (майнової вимоги) у загальній сумі 37000,00 грн, яке ґрунтується на договорі банківського вкладу Стандартний від 8 квітня 2013 року № 212Д-11Ю, а також на положеннях Закону України Про недержавне пенсійне забезпечення та частини 5 статті 50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , які визначають спеціальні гарантії збереження пенсійних активів недержавного пенсійного фонду.

33. Оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з оскарження позивачем бездіяльності відповідача не як суб'єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який в процедурі ліквідації цього банку як орган управління здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобіганню втрати майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим.

34. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, касаційний суд дійшов висновку, що спір у справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

35. Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/328/17 та від 7 листопада 2018 року у справі № 826/20917/13-а.

36. Відповідно до пункту 5 частини 1 стаття 349 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції діючій з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

37. Згідно із статтею 354 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

38. Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у даній справі.

39. Відповідно до статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

40. Відповідно до частини першої статті 239 Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

41. Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між юридичною особою Відкритим недержавним пенсійним фондом Резерв Рівненщини та юридичною особою ПАТ Комерційний банк Південкомбанк в особі Фонду.

42. Відповідно до частини першої статті 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

43. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (стаття 2 ГПК України).

44. Підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 ГПК України, згідно з пунктом 1частини 1 якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів та інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір про повернення пенсійних активів розміщених у банку згідно договору банківського вкладу не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому провадження у адміністративній справі підлягає закриттю.

46. З огляду на наведене, цей спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 238, 341, 345, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року та пстанову Київського апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року скасувати.

Провадження у справі за позовом непідприємницького товариства Відкритий недержавний пенсійний фонд Резерв Рівненщини до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Південкомбанк Шторгіна Ірина Вікторівна, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Південкомбанк , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії закрити.

Роз'яснити позивачу, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців