Ухвала
від 01.12.2015 по справі 815/4555/15
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4555/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фінансової служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фінансової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елемент» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фінансової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 06.08.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позивачем вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 30.06.2015 року по 20.07.2015 року фахівцями податкового органу, на підставі наказу від 29.05.2015 року № 299, наказу від 13.07.2015 року № 431, направлень від 26.06.2015 року №№ 184/15-54-22-02, 185/15-54-22-04, 186/15-54-22-00, від 30.06.2015 року №№ 188/15-54-17-02, 187/15-54-17-02, 191/15-54-23-00, згідно із ст. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 81 п. 81.2 ст. 82 Податкового кодексу України, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Елемент» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 27.07.2015 року № 1656/15-54-22-02/31339248.

У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено: пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Елемент» за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року занижено податку на прибуток у сумі 1986695 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Елемент» занижено податку на додану вартість за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 яку на суму 2573362 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1 від 06.08.2015 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем у розмірі 1986695 грн., за штрафними санкціями у розмірі 496674 грн.; № НОМЕР_2 від 06.08.2015 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем у розмірі 2573362 грн., за штрафними санкціями у розмірі 1286681 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що первинними документами спростовуються виявлені під час перевірки позивача порушення, а тому прийняті на підставі таких висновків перевірки рішення із визначенням відповідних зобов'язань та штрафних санкцій є неправомірними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість та податку на прибуток та відповідно штрафних (фінансових) санкцій з даних видів податків, стали висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по господарських операціях з ТОВ «Ферко», ТОВ «Адіс-Строй», ТОВ «Авесбуд», ТОВ «Компанія Горізонт плюс», ТОВ «Диссар», ТОВ «Левиском», ТОВ «Будпромконсалт», ТОВ «Південь Груп», ТОВ «Енергосервіс», ТОВ «Компанія «ОСОБА_2».

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Елемент» та ТОВ «Ферко» було укладено договір оренди плавзасобів № 0102/2 від 25.10.2012 року, згідно умов якого Орендодавець (ТОВ «Ферко») зобов'язується передати Орендареві (ТОВ «Елемент») у тимчасове платне володіння і користування плавзасоби: Несамохідна баржа ПР-1, тип «Пантон» клас + ІІІ, р/н 1-030254 (1996 р.в.); Буксир «СІЧ-2» Лідокольний буксир, клас *0 2,0 (лід 30), прапор - Украйна, дата будівництва 1974 р., брутто - 42 р/т, швидкість 4 вузли; Буксир БРК «Кальмар», прапор - Украйна, потужність 300 л/с.

Згідно вимог зазначеного договору підставою для оплата орендної плата є акт про надання послуг, у якому зазначено фактичне погодинне використання плавзасобу.

На виконання умов укладеного договору сторонами були складені відповідні акти приймання-передачі плавзасобів від 14.12.2012 року, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2012 року, в яких визначено найменування орендуємих плавзасобів та кількість погодинного використання цих плавзасобів.

Матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних, отриманих від постачальника товару - ТОВ «Ферко», які, в тому числі, підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій за указаним договором, та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

ОСОБА_2, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, між позивачем та ТОВ «Авесбуд» був укладений договір підряду № 10/06 від 10.06.2013 року, згідно умов якого Підрядник (ТОВ «Авесбуд») зобов'язується за завданням Замовника (позивач) виконати на свій ризик своїми або залученими силами і засобами комплекс робіт з: технічного обслуговування і модернізації БСУ розміщених за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 41, далі «Об'єкт», у відповідності з умовами договору, завданням Замовника та кошторисною документацією, включаючи можливі роботи, визначено в ньому та не зазначені, але необхідні для повного завершення робіт.

Відповідно до вимог зазначеного договору склад, обсяг і вартість робіт Підрядника визначається в додатках (договірна ціна, кошторисна документація тощо) до цього договору, які є невід'ємною його частиною. Оплата за цим договором проводиться Замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, на підставі актів виконаних робіт і виставлених на їх підставі Підрядником рахунків, за фактично виконані та прийнятті Замовником роботи.

Факт здійснення вищевказаних господарських операцій підтверджено наданими позивачем актами приймання-виконання будівельних робіт, договірними цінами на комплекс робіт, локальними кошторисами на комплекси загально-будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та затрати/, підсумковими відомостями, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Енергосервіс» було укладено договір підряду № 27/08-12 від 27.08.2012 року, згідно умов якого Підрядник (ТОВ «Енергосервіс») зобов'язується своїми силами, засобами у відповідності з технічними завданнями та умовами даного договору, виконати: влаштування тимчасового причалу для перевантаження щебеню і бутового каміння на об'єкті: Перевантажувальний причальний комплекс ЗБВ розташованого за адресою: ОСОБА_1, вул. Гефта, 2, та здати Замовнику (позивач) в установленими термін зазначені підрядні роботи, а Замовник прийняти закінчені підрядні роботи та оплатити їх. Об'єм і види підрядних робіт і використаних матеріалів міститься в кошторисах, які є невід'ємною частиною даного договору.

На підтвердження виконання умов означеного договору позивачем надані: договірні ціни на комплекс робіт, локальні кошториси на комплекси загально-будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та затрати/, підсумкові відомості, акт приймання-виконання будівельних робіт, податкову накладну, платіжні документи про оплату наданих послуг.

Що стосується господарських операцій позивача з ТОВ «Адіс-Строй», ТОВ «Авесбуд», ТОВ «Компанія Горізонт плюс», ТОВ «Диссар», ТОВ «Левиском», ТОВ «Будпромконсалт», ТОВ «Південь Груп», ТОВ «Компанія «ОСОБА_2», як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, між вказаними підприємствами та ТОВ «Елемент» були укладені ідентичні за своїм змістом договори поставки № 01/03 від 01.03.2013 року, № 01/003 від 01.03.2013 року, № 11/001 від 11.01.2013 року, № 03/006 від 03.06.2013 року, № 07/06 від 07.06.2013 року, № 03/09 від 03.09.2013 року, згідно умов яких Постачальники (ТОВ «Адіс-Строй», ТОВ «Авесбуд», ТОВ «Компанія Горізонт плюс», ТОВ «Диссар», ТОВ «Левиском», ТОВ «Будпромконсалт», ТОВ «Південь Груп», ТОВ «Компанія «ОСОБА_2») передають у власність Покупця (позивач), а Покупець приймає і оплачує будівельні матеріали, обладнання та труби в асортименті. Ціна за одиницю виміру, загальна кількість товару, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, загальна ціна та умови поставки товару визначаються сторонами у специфікаціях у кожному конкретному випадку, які є невід'ємною частиною цих договорів, або у рахунках-фактурах та у видаткових накладних, які надаються Постачальниками Продавцю відповідно до умов цих договорів та є їх невід'ємною частиною.

В обґрунтування фактичності здійснення зазначених господарських операцій позивачем, як і до перевірки, так і до суду, надані: специфікації на поставку труб, щебеню, цементу, опалубки, каменю та інших будівельних матеріалів, видаткові, товаротранспортні та податкові накладні, платіжні документи про оплату поставленого товару, в яких, зокрема, визначено ціна за одиницю виміру поставляємого товару, загальна кількість товару, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, загальна ціна та умови поставки товару.

Як вбачається зі змісту акту спірної перевірки та поданої апеляційної скарги, відповідач не заперечує, що первинні документи, в тому числі, податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит та валові витрати за перевіряємий період, належним чином оформлені, суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також відповідають даним податкових декларацій.

Тобто, під час проведення спірної перевірки до наявної у позивача первинної документації по операціям з його контрагентами у податкового органу не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Поряд з цим, як зазначено в апеляційній скарзі відповідача, що, також, відображено в акті спірної перевірки, висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту актів про неможливість проведення зустрічних звірок/перевірок, складені органами державної податкової служби відносно контрагентів позивача, не беручи до уваги первинну документацію останнього.

Однак, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, посилання в ньому лише на акти про неможливість проведення зустрічних звірок/перевірок, складені органами державної податкової служби відносно контрагентів позивача, оскільки без визначення в акті перевірки і дослідження договорів позивача з його контрагентами, які на думку перевіряючих не відповідають закону, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, такі висновки не ґрунтуються на законодавстві і не можуть бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій відносно позивача.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що, як вбачається зі змісту актів про неможливість проведення зустрічних звірок/перевірок, які були використані відповідачем при проведенні спірної перевірки та фактично стали підставою для визначення позивачу грошових зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, під час проведення зазначених зустрічних звірок/перевірок відносини, що виникли між позивачем та його контрагентами не досліджувались перевіряючими. Висновки вказаних актів ґрунтуються виключно на тому, що в ланцюгах постачальників контрагентів позивача маються підприємства з ознаками фіктивності, а також виключно на аналізі податкової звітності вказаних суб'єктів господарювання, без дослідження взаємовідносин зазначених підприємств, зокрема, з позивачем.

Тобто, висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, які в подальшому і стали підставою для визначення позивачу грошових зобов'язань, оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, ґрунтуються виключно на наявній податковій інформації щодо його контрагентів, а також на тому, що в ланцюгах постачальників контрагентів позивача маються підприємства із ознаками фіктивності.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення цими суб'єктами господарювання господарських операцій для позивача та відсутність у позивача, як покупця товару/послуг, права на податковий кредит та валові витрати, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати такий податковий кредит та валові витрати по господарських операціях з цими контрагентами.

ОСОБА_2, для того, щоб стверджувати про відсутність поставок в ланцюгу, податковий орган в першу чергу повинен був встановити тотожність товару, який переміщувався за цим ланцюгом, але акт перевірки таких даних не містить.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та формування валових витрат за рахунок цих операцій, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач та його контрагенти на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача, як на підставу для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та прибутку та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків, оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, на висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок/перевірок, складені органами державної податкової служби відносно контрагентів позивача.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи, встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та зв'язок між фактом придбання позивачем товару/послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про фактичність господарських операцій щодо придбання позивачем товару від своїх контрагентів за перевіряємий період, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу, в акті перевірки висновки відповідача щодо відсутності фактичності поставки товарів/послуг з контрагентами позивача за перевіряємий період, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку колегії суддів, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача. Більш того, припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та валових витрат. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат по господарським операціям з його контрагентами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі апелянт посилається лише на ті висновки, які викладено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Натомість, вказаним висновкам, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п. 1 ч. 1 ст. 198; ст. 200; п. 1 ч. 1 ст. 205; ст. 206; ч. 5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фінансової служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фінансової служби в Одеській області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030001; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) - несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року в розмірі 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв

СудОдеський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення01.12.2015
Оприлюднено14.12.2015
Номер документу54169298
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —815/4555/15

Постанова від 15.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 13.01.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 03.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Юрченко В.П.

Ухвала від 01.12.2015

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 15.10.2015

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 15.10.2015

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 15.10.2015

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Танасогло Т.М.

Ухвала від 08.09.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Аракелян М. М.

Ухвала від 14.09.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Аракелян М. М.

Ухвала від 14.09.2015

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Аракелян М. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні