ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2021 року
м. Київ
справа № 815/4555/15
адміністративне провадження № К/9901/25038/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року (суддя Аракелян М.М.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 року (головуючий суддя Танасогло Т.М., судді: Бойко А.В., Яковлєв О.В.)
у справі № 815/4555/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елемент
до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Елемент (далі - позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток та за платежем податок на додану вартість.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 18.09.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 року, адміністративний позов задовольнив.
Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №0001662202 від 06.08.2015, №0001672202 від 06.08.2015.
При розгляді справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не довів суду обґрунтованість спірних висновків та правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень .
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Податковий орган зазначає, що судами не враховані факти та обставини, які мають суттєве значення.
Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу відповідача від Товариства на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями податкового органу проведена планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 27.07.2015 року № 1656/15-54-22-02/31339248 .
Висновками акта перевірки, зокрема, встановлено порушення:
- п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 1 986 695 грн.
- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 2 573 362 грн.
На підставі акта перевірки податковим органом 06.08.2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0001662202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2 483 369 грн, з яких за основним платежем 1 986 695 грн, та нараховано штрафних санкцій у розмірі 496 674 грн;
- №0001672202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 860 043 грн, з яких за основним платежем 2 573 362 грн, та нараховано штрафних санкцій у розмірі 1 286 681 грн .
За приписами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено доводами касаційної скарги, що підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість та податку на прибуток та відповідно штрафних (фінансових) санкцій з даних видів податків, стали висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по господарських операціях з ТОВ Ферко , ТОВ Адіс-Строй , ТОВ Авесбуд , ТОВ Компанія Горізонт плюс , ТОВ Диссар , ТОВ Левиском , ТОВ Будпромконсалт , ТОВ Південь Груп , ТОВ Енергосервіс , ТОВ Компанія Таір Груп .
В обґрунтування фактичності здійснення зазначених господарських операцій позивачем, як і до перевірки, так і до суду, надані відповідні договори та первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій.
Дослідивши надані позивачем первині документи, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що за своєю формою та змістом вони відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що зі змісту акта перевірки вбачається , що відповідач не заперечує, що первинні документи, в тому числі, податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит та валові витрати за перевіряємий період, належним чином оформлені, суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також відповідають даним податкових декларацій.
Також не є спірним між сторонами, що будь-які зауваження стосовно статусу контрагентів позивача, як платників ПДВ на час виписки податкових накладних, відсутні.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено доводами касаційної скарги, що висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства були здійснені податковим органом лише виходячи зі змісту актів про неможливість проведення зустрічних звірок/перевірок, які складені органами державної податкової служби відносно контрагентів позивача, не беручи до уваги первинну документацію останнього.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності посилання відповідача, як на підставу для визначення позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та прибутку та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків, на висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок/перевірок, які складені органами державної податкової служби відносно контрагентів позивача.
Суд вважає за необхідне зазначити що єдиною обставиною, яку може підтверджувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки - це непроведення зустрічної звірки. Вказаний акт не є носієм інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідач не довів суду обґрунтованість спірних висновків та правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень .
Податковий орган в касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів, що знаходиться за межами касаційного перегляду , встановленого частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги
Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015 року у справі № 815/4555/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2021 |
Оприлюднено | 18.01.2021 |
Номер документу | 94180529 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні