Ухвала

від 23.11.2015 по справі 805/10005/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 року м. Київ К/800/55727/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року

у справі № 805/10005/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Єнакіївський металургійний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області

про стягнення суми бюджетного відшкодування,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 567 885, 00 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку із поданням позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року, податковим органом проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 19.09.2012 року № 376/15-17/1-1-00191193, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 05.10.2012 року № 0000741510/21336/15-17/1-1/00191193, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 567 885, 00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, скасовано в судовому порядку, отже, позивач має право на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.7 та 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року у справі № 2а/0570/15705/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року, позов Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби задоволено повністю. Податкове повідомлення-рішення від 05.10.2012 року №0000741510/21336/15-17/1-1/00191193, яким ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 567 885, 00 грн., визнано недійсним.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року у справі № 2а/0570/15705/2012, якою відкрито касаційне провадження щодо оскарження вищезазначених рішень, у задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про зупинення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2012 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року до закінчення касаційного перегляду справи відмовлено.

Згідно з п. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

В силу ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача виникло право на отримання суми бюджетного відшкодування на підставі судових рішень, які набрали законної сили, а податковий орган не виконав вимоги закону щодо надання у п'ятиденний строк висновку органу державного казначейства про здійснення бюджетного відшкодування позивачу суми податку на додану вартість у розмірі 567 885, 00 грн. за липень 2012 року, то колегія суддів касаційної інстанції доходить до висновку, що позовні вимоги задоволені обґрунтовано.

Суд касаційної інстанції не погоджується із доводами скаржника про відсутність підстав для ненадання бюджетного відшкодування через незакінченість процедури судового оскарження, оскільки оскарження судових рішень в касаційному порядку автоматично не зупиняє їх виконання.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року у справі № 805/10005/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук