Постанова

від 08.12.2015 по справі 910/8297/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року Справа № 910/8297/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. - головуючого, Кривди Д.С. (доповідача), Могил С.К., за участю представників (за первісним позовом): позивачаПерець Б.О., представник, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі№ 910/8297/15-г Господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" простягнення суми, та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення пені за період з 17.11.2014 по 31.01.2015 в сумі 4066,12 грн, штрафу 7% від вартості непоставленого товару понад 30 днів, згідно п.7.10 договору, в сумі 16236,37 грн, пені за період з 01.12.2014 по 31.01.2015 в сумі 12170,26 грн, зобов'язання відповідача здійснити поставку товару згідно договору за №508/13 від 18.05.2013 на загальну суму 249795,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2015 матеріали справи передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" звернулось до Господарського суду Харківської області з зустрічним позовом про стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 107491,98 грн, штрафу за порушення відповідачем грошових зобов'язань за час користування коштами позивача в розмірі 15298,68 грн та пені в розмірі 308,39 грн, а всього: 123099,05 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Ольшанченко В.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (судді: Івакіна В.О. - головуючий, Бондаренко В.П., Камишева Л.М.), у первісному позові відмовлено частково; зобов'язано ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" здійснити поставку товару за договором №508/13 поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 18.05.2013 на загальну суму 249795,96 грн; стягнуто з ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" на користь ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" судовий збір в сумі 1218 грн; у зустрічному позові відмовлено частково; стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" на користь ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" заборгованість за договором №508/13 поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 18.05.2013 в сумі 80817,07 грн, пеню в сумі 0,81 грн, інфляційні за період з січня по квітень 2015 року в сумі 26674,91 грн та судовий збір в сумі 2149,86 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати в частині зобов'язання ТОВ "БЦФ "Міра" здійснити поставку товару за договором №508/13 поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 18.05.2013 на загальну суму 249795,96 грн та відмови у стягненні з ПАТ "Укргазвидобування" штрафу за порушення грошових зобов'язань, виходячи з відсотків у розмірі облікової ставки Національного банку України за весь час користування коштами позивача згідно з ч.6 ст.231 Господарського кодексу України в розмірі 15298,68 грн, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" відмовити в повному обсязі, стягнути з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" штраф за порушення відповідачем грошових зобов'язань за час користування коштами позивача в розмірі 15298,68 грн. В іншій частині рішення господарського суду скаржник просить залишити без змін. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 525, 530, 594, 613, 627, 629, 631, частин 3 та 5 статті 692, статті 712 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 231 Господарського кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 18.05.2013 між ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" (постачальник) та ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" (покупець) був укладений договір поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п.3.1 договору ціна цього Договору вказується в специфікації.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації.

За умовами п.п.5.1-5.3 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників та вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору. Обсяг поставки кожної окремої партії товару визначається в рознарядках покупця (узгоджена до поставки партія товару). Датою поставки товару є дата підписання представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Згідно з п.4 специфікації №1 на суму 630613,03 грн, яка є невід'ємною частиною договору, строк (термін) поставки товару: травень-липень 2013 року, окремими партіями згідно заявок покупця.

Відповідно до п.5 специфікації умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 30.12.2013 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2014 та внесено зміни у п.4 специфікації, який викладено в новій редакції: "Строк (термін) поставки товару: травень-липень 2013 р., січень-грудень 2014 р., окремим партіями згідно заявок покупця продовж 90 календарних днів".

Листом №11-5584 від 15.08.2014 ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" подало рознарядку та вказало перелік МТР, які потребують першочергової поставки на загальну суму 182311,93 грн, а також листом №11-5850 від 29.08.2014 - на загальну суму 448301,10 грн.

16.10.2014 постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 380817,07 грн, в тому числі ПДВ 63469,51 грн, що підтверджується копією акту №1 приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, підписаного представниками сторін без зауважень. Відповідно, постачальником не було поставлено покупцю товар на суму 249795,96 грн.

При цьому покупець за отриманий товар розрахувався частково в розмірі 300000 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №73 від 06.01.2015. Таким чином, заборгованість покупця за поставлений товар становить 80817,07 грн.

В обґрунтування заявлених у даній справі позовних вимог ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" посилалось на те, що постачальник не здійснив поставку товару в повному обсязі, що є підставою для нарахування позивачем за первісним позовом пені та штрафу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" в частині стягнення пені та штрафу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідач за первісним позовом не порушив зобов'язання з поставки товару, а в зв'язку з неповною оплатою позивачем за первісним позовом отриманого товару скористався своїм правом на притримання виконання, передбаченим статтею 594 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 613 Цивільного кодексу України.

В частині вирішення позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу, в задоволенні яких було відмовлено, судові рішення фактично не оскаржуються.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині зобов'язання відповідача за первісним позовом виконати умови договору №508/13 від 18.05.2013, а саме, здійснити поставку товару на загальну суму 249795,96 грн.

Перевіривши висновки судів за результатами розгляду первісного позову, колегія вважає їх непослідовними та суперечливими, з огляду на те, що обґрунтовано врахувавши доводи відповідача щодо права притримання при вирішенні питання про застосування штрафних санкцій за порушення строків поставки, суди невмотивовано залишили поза увагою ці ж доводи в контексті правовідносин між сторонами стосовно обов'язку постачальника здійснити поставку товару.

Так, заперечуючи проти позову, відповідач посилався на приписи статті 692 Цивільного кодексу України, відповідно до частин 1 та 5 якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Як вбачається з пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.

Зобов'язуючи ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" здійснити поставку товару, суди не розглянули доводи останнього (викладені у відзиві на позов, апеляційній скарзі) стосовно того, що ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" не виконало свого обов'язку з оплати вже отриманої ним продукції, а тому постачальник скористався правом притримання, встановленим статтями 594, 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно, суди не дали правової оцінки тій обставині, що продавець не відмовляючись від виконання договору, мав право на підставі норми закону змінити умови взятого на себе зобов'язання, а саме: зупинити передання іншого товару за договором до повної оплати всього раніше переданого товару, тим самим застосувавши норми про забезпечення виконання зобов'язань.

Таким чином, висновок господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання здійснити поставку товару без належної перевірки доводів, з яких ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" заперечувало позовні вимоги ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" в цій частині колегія вважає необґрунтованим.

При цьому місцевий господарський суд, приймаючи рішення у справі, не зазначив законодавство, на підставі якого дійшов висновку щодо зобов'язання відповідача за первісним позовом здійснити поставку товару.

З огляду на те, що суди припустилися неправильного застосування приписів частини 1 статті 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частин 1 статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, рішення та постанова у справі в частині вирішення позовної вимоги щодо зобов'язання здійснити поставку товару підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір в зазначеній частині.

Що стосується зустрічного позову ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" про стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 107491,98 грн, то за встановлених обставин та беручи до уваги викладені вище приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення вимог за зустрічним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 80817,07 грн та інфляційних за період з січня 2015 року по квітень 2015 року в сумі 26674,91 грн. Судові рішення в цій частині сторони не оскаржують.

ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" також звернулось з вимогою про стягнення пені на підставі п.7.11 договору поставки від 18.05.2013 та штрафу за порушення відповідачем за зустрічним позовом грошових зобов'язань за час користування коштами позивача в розмірі 15298,68 грн згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України.

Згідно з п.7.11 договору за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Місцевий господарський суд, здійснивши перевірку правильності розрахунку пені, встановив правомірним нарахування пені у розмірі 0,81 грн, що не заперечується ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра".

Оскільки право постачальника щодо стягнення з покупця пені передбачене умовами договору, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" заявлений до стягнення штраф у розумінні ще однієї пені, суди, на думку колегії суддів, дійшли обґрунтованого висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу, нарахованого позивачем за той же самий період.

Помилкове посилання судів на частину 2 статті 231 Господарського кодексу України не призвело до прийняття неправомірного рішення в частині вирішення вимоги про стягнення штрафу за зустрічним позовом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що рішення судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам відповідають не в повному обсязі з урахуванням викладеного вище.

За таких обставин касаційну скаргу слід задовольнити частково, скасувавши рішення та постанову в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" здійснити поставку товару за договором №508/13 від 18.05.2013 на загальну суму 249795,96 грн; в решті рішення та постанову залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі №910/8297/15-г скасувати в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" здійснити поставку товару за договором №508/13 поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 18.05.2013 на загальну суму 249795,96 грн, і в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі №910/8297/15-г залишити без змін.

Головуючий Є. Борденюк

Судді Д. Кривда

С. Могил