Постанова

від 09.11.2016 по справі 910/8297/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 910/8297/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівІванової Л.Б. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" та на постанову відХарківського апеляційного господарського суду 17.05.2016 у справі Господарського суду№ 910/8297/15-г Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" простягнення коштів у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Артамонов А.А.; - відповідача Зарубін О.О.;

ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення пені за період з 17.11.2014 по 31.01.2015 в сумі 4 066,12 грн., штрафу 7 % від вартості непоставленого товару понад 30 днів, згідно із п. 7.10 договору, в сумі 16 236,37 грн., пені за період з 01.12.2014 по 31.01.2015 в сумі 12 170,26 грн., зобов'язання відповідача здійснити поставку товару відповідно до договору № 508/13 від 18.05.2013 на загальну суму 249 795,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2015 у справі № 910/8297/15-г матеріали справи передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" звернулось до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом про стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 107 491,98 грн., штрафу за порушення відповідачем грошових зобов'язань за час користування коштами позивача в розмірі 15298,68 грн. та пені в розмірі 308,39 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.07.2015 у справі № 910/8297/15-г, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015, у первісному позові відмовлено частково; зобов'язано ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" здійснити поставку товару за договором № 508/13 поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 18.05.2013 на загальну суму 249 795,96 грн.; стягнуто з ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" на користь ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" судовий збір в сумі 1 218 грн.; у зустрічному позові відмовлено частково; стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" на користь ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" заборгованість за договором № 508/13 поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 18.05.2013 в сумі 80 817,07 грн., пеню в сумі 0,81 грн., інфляційні за період з січня по квітень 2015 року в сумі 26 674,91 грн. та судовий збір в сумі 2 149,86 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2015 касаційну скаргу ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 910/8297/15-г скасовано в частині зобов'язання ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" здійснити поставку товару за договором № 508/13 поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 18.05.2013 на загальну суму 249 795,96 грн., і в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 16.07.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 910/8297/15-г залишено без змін.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Харківської області від 09.03.2016 у справі № 910/8297/15-г (суддя Новікова Н.А.) зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" здійснити поставку товару за договором № 508/13 поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 18.05.2013 на загальну суму 249 795,96 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" судовий збір в сумі 4 995,91 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 910/8297/15-г (колегія суддів у складі: Білецька А.М. - головуючий суддя, судді: Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.) рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2016 у справі № 910/8297/15-г скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 910/8297/15-г, рішення Господарського суду Харківської області від 09.03.2016 залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатоцільова фірма "Міра" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 910/8297/15-г залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 18.05.2013 між ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" (постачальник) та ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" (покупець) був укладений договір поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно із п. 3.1 договору ціна цього договору вказується в специфікації.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, з урахуванням ПДВ, на умовах, зазначених у специфікації.

За умовами п. п. 5.1-5.3 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників та вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору. Обсяг поставки кожної окремої партії товару визначається в рознарядках покупця (узгоджена до поставки партія товару). Датою поставки товару є дата підписання представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Так, згідно із п. 4 специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору, було визначено, що строк (термін) поставки товару: травень-липень 2013 року, окремими партіями відповідно до заявок покупця.

Відповідно до п. 5 специфікації вказано, що умови та строки оплати: оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

З матеріалів справи також вбачається, що 30.12.2013 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2014 та внесено зміни у п. 4 специфікації, який викладено в новій редакції: "Строк (термін) поставки товару: травень-липень 2013 р., січень-грудень 2014 р., окремим партіями згідно заявок покупця продовж 90 календарних днів".

Листом № 11-5584 від 15.08.2014 ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" подало рознарядку та вказало перелік МТР, які потребують першочергової поставки на загальну суму 182 311,93 грн., а також листом № 11-5850 від 29.08.2014 - на загальну суму 448 301,10 грн.

Судами було встановлено, що 16.10.2014 постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 380 817,07 грн., в тому числі ПДВ 63 469,51 грн., що підтверджується копією акту № 1 приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, підписаного представниками сторін без зауважень. Відповідно, постачальником не було поставлено покупцю товар на суму 249 795,96 грн.

Саме вимога ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" про зобов'язання ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" здійснити поставку товару за договором № 508/13 поставки від 18.05.2013 на загальну суму 249 795,96 грн. і стала предметом нового розгляду даної справи, з огляду на те, що на думку позивача, відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору, не здійснив поставку товару в повному обсязі, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають захисту шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

При цьому, заперечуючи проти заявленого позову в цій частині, ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" послалося на те, що враховуючи наявну заборгованість позивача з оплати поставленої йому партії товару, у нього виникло право на притримання товару на підставі ст.ст. 538, 594 ЦК України, яким він скористався, при цьому надіславши позивачу 17.11.2014 електронною поштою повідомлення про притримання товару за договором № 508/13 від 18.05.2013.

Так, суд першої інстанції задовольняючи заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити поставку товару відповідно до договору № 508/13 від 18.05.2013 на загальну суму 249 795,96 грн. виходив з того, що ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" не доведено, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання відповідачем свого обов'язку щодо негайного повідомлення позивача про настання випадку, що надавало б йому право на таке притримання у себе товару.

Однак, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, вказав на помилковість таких висновків, з чим погоджується і колегія суддів касаційної інстанції, з огляду на таке.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 ЦК України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що: 1) покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; 2) покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу; 3) у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами; 4) якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу; 5) якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства .

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина третя статті 538 ЦК України).

Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов'язання.

Відповідно до ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

За змістом п. 5.3 договору датою поставки товару є дата підписах уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Відповідно до п. 5 специфікації, сторони домовились, що оплата по факту поставки має відбутись протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач прострочив виконання зобов'язання з оплати товару, поставленого відповідачем 16.10.2014.

При цьому, апеляційний господарський суд також обґрунтовано відхилив посилання ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" на відсутність у нього заборгованості за поставлений товар, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, суму у розмірі 80 817,07 грн. позивачем було сплачено тільки 27.07.2015, тобто не тільки після його звернення до суду з відповідним позовом, але і після винесення рішення у даній справі Господарським судом Харківської області (рішення прийнято судом першої інстанції 16.07.2015) про задоволення зустрічних позовних вимог та стягнення вказаної суми боргу.

Колегія суддів суду касаційної інстанції також погоджується з правомірними висновками апеляційного господарського суду про те, що станом на момент звернення ПАТ "Укргазвидобування" в особі Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" з позовом до господарського суду про зобов'язання ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" поставити товар за договором № 508/13 поставки від 18.05.2013 на загальну суму 249 795,96 грн., у нього існувала заборгованість з оплати поставленого товару в розмірі 80 817,07 грн.

А отже, продавець, відмовляючись від виконання договору, мав право на підставі норми закону змінити умови взятого на себе зобов'язання, а саме: зупинити передання іншого товару за договором до повної оплати всього раніше переданого товару, тим самим застосувавши норми забезпечення виконання зобов'язань, не порушуючи при цьому свої зобов'язання з поставки товару.

Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на встановлені обставини, Харківський апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленої ПАТ "Укргазвидобування" в особі Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" позовної вимоги у зв'язку з відсутністю правових підстав вимагати виконання ТОВ "Багатоцільова фірма "Міра" зобов'язання щодо здійснення поставки товару за договором № 508/13 поставки фітингів сталевих до труб в асортименті (закупівля товару за власні кошти) від 18.05.2013 на загальну суму 249 795,96 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судовому рішенні, що оскаржується. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 910/8297/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.Б. ІВАНОВА

В.І. КАРТЕРЕ