Постанова

від 07.12.2015 по справі 914/3251/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р. Справа № 914/3251/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «óрськолижний комплекс В«ВолосянкаВ» , № 01-05/4690/15 від 20.10.2015 року.

на рішення господарського суду Львівської області від 30.09.2015 року

у справі № 914/3251/13

За позовом: Прокурора Сколівського району Львівської області, м. Сколе Львівської області в інтересах держави в особі Славського дочірнього лісогосподарського підприємства В«ГалсільлісВ» , смт. Славське Сколівського району Львівської області

до відповідача : ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «óрськолижний комплекс В«ВолосянкаВ» , с. Волосянка Сколівського району Львівської області,

третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства у Львівській області, м. Львів,

третя особа 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 сільська рада Сколівського району Львівської області, с. Волосянка Сколівського району Львівської області,

третя особа 3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Захар БеркутВ» , м. Львів,

третя особа 4, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4, м. Львів,

третя особа 5, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Високий ВерхВ» , с. Волосянка Сколівського району Львівської області,

третя особа 6, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_5, м. Львів,

третя особа 7, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_6, м. Львів

про: зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самовільно збудованого будинку охорони в с. Волосянка Сколівського району та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

За участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_7 - прокурор, посвідчення № 006924 від 01.10.2012 року;

від позивача : не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: представник - ОСОБА_8;

від третьої особи 4: представник - ОСОБА_4;

від третьої особи 5: представник - ОСОБА_4;

від третьої особи 6: представник - ОСОБА_4;

від третьої особи 7: не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 30.09.2015 року у справі №914/3251/13 (суддя Яворський Б.І.) позовні вимоги Прокурора Сколівського району Львівської області, в інтересах держави в особі Славського дочірнього лісогосподарського підприємства В«ГалсільлісВ» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «óрськолижний комплекс В«ВолосянкаВ» , третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства у Львівській області, третя особа 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 сільська рада Сколівського району Львівської області, третя особа 3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Захар БеркутВ» , третя особа 4, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4, третя особа 5, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Високий ВерхВ» , третя особа 6, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5, третя особа 7, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6, про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самовільно збудованого будинку охорони в с. Волосянка Сколівського району та привести земельну ділянку у придатний для використання стан- задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 30.09.2015 року у справі №914/3251/13, відповідач - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «óрськолижний комплекс В«ВолосянкаВ» , с. Волосянка - подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається про те, що висновки суду першої інстанції про те, що будинок охорони знаходиться на земельній ділянці Славського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс» не відповідають фактичним обставинам справи. У власності ТОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» є база відпочинку «Захар Беркут», яка розташована за адресою: Львівська обл., Сколівський р-н, с. Волосянка, вул. Богдана Хмельницького, 1, 3, 3А. Вказана база відпочинку була передана ОСОБА_9 «Октант» у власність ТОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка» в процедурі санації ОСОБА_9 «Октант» і розміщена на земельній ділянці площею 2,7868 га, (державний акт про право власності на землю серії ЯЛ №682737, зареєстрований 19.04.2011 р. за №462450002000001, цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування бази відпочинку), яка також перебуває у власності ТОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка». На в"їзді на земельну ділянку розміщено будку охорони, яка виконує функції огорожі та прохідної на територію Бази відпочинку «Захар Беркут» та знаходяиться на земельній ділянці ТОВ «Гірськолижний комплекс «Волосянка». Обов'язок утримання в належному стані огорожі бази відпочинку «Захар Беркут» вбачається із приписів встановлених Законом України «Про благоустрій населених пунктів» та необхідності забезпечення збереження майна підприємства, а також безпеки відпочиваючих та працівників туристичного комплексу. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 24.03.2014 року по справі №466/6984/13-а було задоволено позов керуючого санацією ОСОБА_9 «Октант» ОСОБА_10 та скасовано постанову від 20.08.2013р. №100/2 про накладення адміністративного стягнення за самовільне захоплення зазначеної земельної ділянки. При розгляді вказаної адміністративної справи Шевченківським районним судом м. Львова були визнані безпідставними матеріали на підставі яких виносилася оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення, зокрема: акт обстеження земельної ділянки від 09.08.2013 р. акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.08.2013 р. та припис №928 від 09.08.2013 р.. Стверджує, що приймаючи рішення у справі судом використано висновок експертизи, проведеної з порушенням даних актів та ст.ст.41, 42 ГПК України, оскільки експертом при проведенні експертизи було порушено пункт 2.3.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 1950/5 від 26.12.2012 року щодо заборони самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також можливо щодо вступу у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи. Крім цього згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 1950/5 від 26.12.2012 року експертиза повинна здійснюватись експертом самостійно і в повному обсязі. Однак, для проведення деяких робіт було залучено інженера-геодезиста. Суд комплексної експертизи не призначав і не попереджував даного інженера-геодезиста про кримінальну відповідальність. Вважає, що прокурором не доведено підставність звернення з відповідним позовом, а прийняття господарським судом вказаної позовної заяви суперечить нормам чинного законодавства та роз'ясненням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № З-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)". В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № З-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)" встановлено, що положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурором не представлено доказів того, що Славське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс» належить до органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а також доказів того, що на Славське дочірнє лісогосподарське підприємство «Галсільліс» державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних владних функцій у даних правовідносинах.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 30.09.2015 р. у справі № 914/3251/13 та відмовити у позові.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2015р. справу №914/3251/15 призначено судді-доповідачу ОСОБА_11 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2015 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 10.11.2015 р..

ОСОБА_12 розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/3251/13, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Гнатюк Г.М..

Ухвалою від 10.11.2015 року, розгляд справи відкладався на 17.11.2015 року.

ОСОБА_12 розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 року, у зв'язку із зайнятістю судді Гнатюк Г.М. у складі іншої судової колегії, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/3251/13, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Желік М.Б..

Ухвалою суду від 17.11.2015 року розгляд справи відкладався на 24.11.2015 року.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Желіка М.Б. у відряжденні, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/3251/13, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Дубник О.П..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 року розгляд справи було відкладено на 01.12.2015 року.

ОСОБА_12 розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року, у зв'язку із перебуванням суддів Марка Р.І. та Дубник О.П. у відпустках, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/3251/13, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Желік М.Б. та Юрченко Я.О..

Ухвалою суду від 01.12.2015 року розгляд справи відкладався з підстав, наведених у ній.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 року, у зв'язку із зайнятістю судді Юрченка Я.О. у складі іншої судової колегії, внесено зміни у склад судової колегії по справі № 914/3251/13, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І. та Желік М.Б..

Представникам роз'яснено їх права та обов'язки згідно зі ст. 22 ГПК України.

В судове засідання 07.12.2015 року з'явився прокурор, проти апеляційної скарги заперечив в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Повноважний представник третіх осіб 4,5,6, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання з'явився, проти апеляційної скарги заперечив.

Представник третьої особи 3 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, надав усні пояснення.

Представники позивача, апелянта та третіх осіб 1,2,7 в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

ОСОБА_12 із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'' , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, 07.05.2009р. Славське дочірнє лісогосподарське підприємство В«ГалсільлісВ» отримало Державний акт Серія ЯЯ №180410 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,7526 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Сколівського р-ну Львівської обл. для ведення лісового господарства.

28.09.2012р. між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОктантВ» (орендодавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«Захар БеркутВ» (орендар) укладено договір оренди, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування базу відпочинку В«Захар БеркутВ» , яка розташована за адресою: Львівська обл., Сколівський р-н, с. Волосянка, вул. Богдана Хмельницького, 1, 3, 3А для здійснення господарської (підприємницької) діяльності (надання послуг в сфері туристично-готельної, ресторанної, відпочинково-розважальної діяльності).

28.09.2012р. сторони підписали Перелік майна, що передається орендодавцем орендарю в оренду в складі бази відпочинку В«Захар БеркутВ» , що є Додатком №1 до договору оренди.

28.09.2012р. сторони підписали Акт приймання-передачі об'єкта оренди, що є Додатком №2 до договору оренди, у якому погодили перелік об'єктів, які передаються згідно договору в оренду.

31.05.2013 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил ТОВ В«Захар БеркутВ» при спорудженні будинку охорони, в результаті якої встановлено, що будинок охорони (контрольно-пропускний пункт загальною площею 30 м 2 ) встановлено як тимчасову споруду без влаштування капітальних фундаментів.

09.08.2013р. Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_9 В«ОктантВ» , у якому зазначено, що ОСОБА_9 В«ОктантВ» самовільно захоплено земельну ділянку площею 0,0030 га в с.Волосянка Сколівського р-ну Львівської обл., яка знаходиться у користуванні Славського дочірнього лісогосподарського підприємства В«ГалсільлісВ» на підставі Державного акта Серія ЯЯ №180410, та побудовано на цій ділянці будинок охорони. За результатами перевірки Держсільгоспінспекцією у Львівській області 09.08.2013р. винесено Припис №928, яким зобов'язано ОСОБА_9 В«ОктантВ» усунути виявлені порушення земельного законодавства.

Ухвалою господарського суду Львівської області у справі №5015/2850/12 введено процедуру санації боржника ОСОБА_9 В«ОктантВ» , а ухвалою суду від 05.09.2013р. затверджено план санації підприємства, на виконання якого всі основні засоби товариства передано до статутного капіталу ОСОБА_9 В«ГК В«ВолосянкаВ» . ОСОБА_12 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ОктантВ» ліквідовано на підставі рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2014 р. у справі №914/2372/14 про припинення ОСОБА_9 В«ОктантВ» у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 24.03.2015р. у справі №466/6984/13-а скасовано постанову Держсільгоспінспекції від 20.08.2013р. про накладення на ОСОБА_10 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Комісією Славського ДЛГП В«ГалсільлісВ» складено акт про те, що станом на 21.09.2015р. незаконно збудований будинок охорони ОСОБА_9 В«ОктантВ» знаходиться на земельній ділянці, що належить Славському ДЛГП В«ГалсільлісВ» ; відповідач по справі протягом судового розгляду справи не очистив дану земельну ділянку від незаконної забудови.

Зазначені обставини правильно і повно встановлені судом першої інстанції. Жодного доказу побудови будинку охорони в межах земельної ділянки, належної відповідачеві, суду не надано. Відтак, господарські мотиви, якими міг керуватись відповідач, визначаючи необхідність спорудження будинку охорони, правового значення не мають.

При вирішенні справи суд першої інстанції підставно виходив з того, що згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України В«Про прокуратуруВ» (у редакції чинній на момент звернення з позовом до суду) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України В«Про прокуратуруВ» у редакції чинній на момент звернення до суду з позовною заявою). Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч.5 ст.36-1 Закону України В«Про прокуратуруВ» у редакції чинній на момент звернення до суду з позовною заявою). Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що В«інтереси державиВ» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Посилання апелянта у поданій апеляційній скарзі на відсутність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави підставно не було прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки позов заявлено прокурором Сколівського району Львівської області в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Славського дочірнього лісогосподарського підприємства В«ГалсільлісВ» для захисту його прав, передбачених Земельним кодексом України.

ОСОБА_12 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Відповідно до ст.1 Закону України В«Про державний контроль за використанням та охороною земельВ» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. ОСОБА_12 ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (ст.152 ЗК України).

Відповідно до ст.28 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. ОСОБА_12 з п.2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р. (далі - Порядок) підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди. Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається (п.2.20, 2.21 Порядку). Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (п.2.31 Порядку). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу (п.2.30 Порядку).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.3 постанови В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» №18 від 26.12.2011р. відзначає, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Як підтверджується матеріалами справи, спірний будинок охорони розташований поза межами земельної ділянки, що належала ОСОБА_9 В«ОктантВ» . Паспорт прив'язки даної тимчасової споруди у матеріалах справи відсутній. Крім того, будинок охорони знаходиться в межах земельної ділянки Славського ДП ЛГП В«ГалсільлісВ» , якою воно користується на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

Посилання скаржника на те, що вказана обставина була встановлена судом на підставі висновку експерта, складеному із порушенням законодавства, носить характер припущення при тому, що жодних доказів зворотнього, а саме, правомірного будівництва будинку охорони в межах земельної ділянки скаржника, суду не надавалось. Не вбачаються з матеріалів справи також підстави для призначення повторної або додаткової експертизи, про що просив скаржник. ОСОБА_12 ст.42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні. У даному випадку експерт судом був повідомлений про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384,385 КК України, за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову від виконання покладених обов'язків. Про таке повідомлення зазначено і у самому висновку експерта. У висновку експерта міститься чітка відповідь на усі питання, поставлені судом в ухвалі про призначення експертизи, тому підстави для призначення додаткової чи повторної експертизи, колегія суддів вважає відсутніми. ОСОБА_12 статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Матеріали справи свідчать, що скаржник в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву по справі не надавав, що свідчить про відповідне використання скаржником своїх процесуальних прав. Жодних відмінних вихідних даних, які б підлягали врахуванню експертом, не подавав.

В світлі наведеного, колегія судді дійшла висновку, що позов був підставно задоволений судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 30.09.2015 р. у справі № 914/3251/13 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1 .Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «óрськолижний комплекс В«ВолосянкаВ» , № 01-05/4690/15 від 20.10.2015 року - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 30.09.2015 р. у справі № 914/3251/13 залишити без змін.

2 .Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3 .Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 09.12.2015 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.