Постанова

від 09.12.2015 по справі 24/354

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.12.2015 справа №24/354

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретаріОСОБА_4 розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ За участю представників сторін: позивача - відповідача - ДВС- Не з'явився ОСОБА_5 (довіреність від 05.11.15 №25) ОСОБА_6 (довіреність від 26.01.15 №41-14/41/47) на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.10.2015 року у справі№24/354 (суддя Ніколаєва Л.В.) за позовомДочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ до відповідача Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь, Донецька області на діїДержавного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору простягнення 72 948 757,16 грн.

ВСТАНОВИВ :

20.08.2015р. до господарський суду Донецької області надійшла скарга Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь, Донецька область на дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору, в якій скаржник просив суд визнати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 про стягнення виконавчого збору від 27.07.2015р. недійсною та скасувати, а дії державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України противоправними.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.10.2015р. скаргу Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь, Донецька область задоволено.

Ухвала суду мотивована тим, що у матеріалах виконавчого провадження ВП №32595941, наданого до суду ДВС, відсутні докази вчинення остатньою заходів примусового виконання рішення.

Скаржником - Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ, подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить ухвалу господарського суду Донецької області від 19.10.2015р. по справі №24/354 скасувати, у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги заявник, зокрема, посилається на наступне.

Суд не звернув увагу на те, що боржником в наданий йому державним виконавцем строк для самостійного виконання рішення суду (семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) борг не сплачений ані частково, ні повністю. Також борг не був сплачений і після спливу строку для самостійного виконання рішення. Навпаки, боржник скористався своїм правом і неодноразово звертався до суду з заявами про відстрочку виконання рішення.

Також зазначає, що після поновлення виконавчого провадження, а саме 27.07.2015 року, державним виконавцем була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, оскільки боржником рішення суду в наданий йому строк для самостійного виконання, не виконане (сплата боргу проводилась згідно платіжних доручень в період з 21.11.2014 року по 27.07.2015 року, тобто вже після закінчення строку відстрочення виконання рішення), та інформації про фактичне виконання боржником рішення суду у письмовому вигляді державному виконавцеві своєчасно надано не було.

У відзиві на скаргу вказано на її безпідставність.

У зв'язку з находженням у відпустці судді Мартюхіної Н.О. на підставі ч.5 ст.26 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.10.1, 17 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, затверджених рішенням загальних зборів суддів від 23.06.2015р, змінено склад судової колегії по розгляду скарги. Скарга розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя - Агапов О.Л., судді: Геза Т.Д., Малашкевич С.А.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали скарги, доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта та відповідача у справі, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами скарги встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 09.02.2012р. позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено частково. Стягнуто з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» суму основного боргу в розмірі 65 210 209,30 грн., суму пені в розмірі 3 878 011,73 грн., суму інфляційних витрат в розмірі 690 958,19 грн. та суму 3% річних у розмірі 891 504,94 грн., а також судовий збір в сумі 55 443,72 грн.

21.02.2012р. на виконання вказаного рішення господарським судом Донецької області виданий відповідний наказ.

11.05.2012р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України (надалі ДВС) відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу, про що ДВС винесено відповідну постанову ВП № 32595941, в якій боржнику встановлений семиденний строк для самостійного виконання рішення з моменту винесення постанови.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2012р. по справі № 24/354 відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 09.02.2012р. на чотири місяці, у зв'язку з чим 26.06.2012р. виконавче провадження з примусового виконання наказу № 24/354 від 21.02.2012р. зупинено на підставі п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що ДВС винесено відповідну постанову ВП № 32595941.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.11.2012р. по справі № 24/354, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2012р., відстрочено виконання рішення господарського суду від 09.02.2012р. на один рік з 05.11.2012р., у зв'язку з чим 21.12.2012р., виконавче провадження з примусового виконання наказу № 24/354 від 21.02.2012р. зупинено на підставі п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що ДВС винесено відповідну постанову ВП № 32595941.

07.12.2012р. Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» перераховано на користь позивача суму основної заборгованості в розмірі 65210209,30 грн., що підтверджується платіжним доручення № 2, про що повідомлено ДВС листом від 25.12.2012р. № 687/01. Вказаний лист відправлений ДВС 25.12.2012р., про що свідчить витяг з журналу вихідної кореспонденції юридичного відділу ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа».

05.11.2013р. провадження з примусового виконання наказу № 24/354 від 21.02.2012р. поновлено, про що ДВС винесено відповідну постанову ВП № 32595941 у зв'язку із закінченням відстрочки виконання судового рішення, наданої ухвалою господарського суду Донецької області від 05.11.2012р. по справі № 24/354.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.09.2013р. по справі № 24/354, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.2013р., відстрочено виконання рішення господарського суду від 09.02.2012р. на дванадцять місяців з листопада 2013р., у зв'язку з чим виконавче провадження з примусового виконання наказу № 24/354 від 21.02.2012р. зупинено на підставі п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про що 05.11.2013р. ДВС винесено відповідну постанову ВП № 32595941.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2014р. розстрочене виконання рішення господарського суду Донецької області від 09.02.2012р. по справі № 24/354 на 36 місяців шляхом щомісячної сплати по 153219,96 грн., починаючи з 01.11.2014р.

24.07.2015р. у зв'язку із закінченням відстрочки виконання рішення суду провадження з примусового виконання наказу ГСДО № 24/354 від 21.02.2012р. поновлено, про що ДВС винесено відповідну постанову ВП № 32595941.

Так, в рахунок погашення заборгованості за природний газ по договору № 06/10-2467-ТЕ-9 від 20.12.2010р. за рішенням господарського суду Донецької області від 09.12.2012р. відповідач самостійно перерахував позивачу 1378979,58 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6343 від 21.11.2014р., № 6350 від 24.11.2014р., № 469 від 15.12.2014р., № 506 від 06.02.2015р., № 532 від 09.02.2015р., № 1104 від 02.03.2015р., № 224 від 03.04.2015р., № 335 від 14.05.2015р., № 64 від 11.06.2015р., № 462 від 27.07.2015р.

27.07.2015р. ДВС стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 7072612,78 грн., про що винесено відповідну постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №32595941, в якій встановлено, що наказ не виконано (за твердженням відповідача на цей час розмір несплаченого боргу за судовим рішенням становив суму значно меншу, аніж сума виконавчого збору - 4290158грн ., що не прийнято до уваги апелянтом).

30.07.2015р. ДВС відкрито виконавче провадження № ВП № 48311371 про примусове виконання постанови № 32595941 від 27.07.2015р. про стягнення виконавчого збору.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. В такому ж розмірі виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Відповідно до частини 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вжиті заходи, спрямовані на примусове виконання рішення суду . (зазначена позиція суду узгоджується з висновком викладеним у постанові Верховного Суду України по справі № 3-217гс14 від 28.01.2015р.).

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Між тим, у матеріалах виконавчого провадження ВП № 32595941, наданого до суду ДВС, відсутні докази вчинення останньою заходів примусового виконання рішення. Як правомірно встановлено господарським судом, на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 7072612,78 грн., в якій зазначено, що наказ не виконано, боржник, виконуючи належним чином встановлений ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2014р. порядок виконання рішення щодо розстрочки виконання рішення, самостійно перерахував 65 210 209,30 грн. і 1 225 759,68 грн. на рахунок стягувача відповідно 07.12.2012р. і з 21.11.2014р. по 27.05.2015р. При цьому, ДВС була обізнаною про розгляд у господарському суду Запорізької області заяви про надання розстрочки виконання рішення суду у виконавчому провадженні, оскільки вказана заява була надіслана ДВС, що вбачається з опису вкладення від 06.10.2014р.

Також, у ч.7 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк. Між тим, встановлений строк надсилання постанови про стягнення виконавчого збору від 27.05.2015р. боржнику порушений ДВС, оскільки вказана постанова надіслана 07.08.2015р., що вбачається з копії конверту з штемпелем поштового відправлення, яка надана в додаток до скарги. Інших доказів ДВС не надано.

Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що за результатами розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, господарський суд дійшов правомірного висновку про визнання постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 про стягнення виконавчого збору від 27.07.2015р. недійсною, а дії державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України ОСОБА_7 щодо її винесення незаконними.

Враховуючи вищевказане, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Донецької області відповідає законодавству та прийнята на підставі матеріалів справи.

Підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

У звВ»язку з викладеним, керуючись статями 33, 38, 99, 101, 102, 103, 105, 106 , 121-2 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу господарського суду Донецької області від 19.10.2015 року у справі №24/354 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-ти денний строк.

Головуючий суддя О.Л.Агапов

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим

1-позивачу

1-відповідачу

1-ДВС

1-у справу

1-ДАГС,1-ГСДО