Постанова

від 08.12.2015 по справі 907/914/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Справа № 907/914/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Мельник Г.І.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області

на рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2015р.

у справі № 907/914/15

за позовом Відділу з питань приватизації майна в районі ОСОБА_3 районної ради, м.Виноградів

до відповідача ОСОБА_2 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області, м.Виноградів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 районної ради, м.Виноградів

про зобов»язання звільнити нежитлове приміщення та передати його за актом приймання-передачі,

з участю представників :

від скаржника - не з»явився

від позивача - не з»явився

від третьої особи - не з»явився

Відводів складу суду в порядку статті 20 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв»язку із чим хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Сторони та третя особа належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в звВ»язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.10.2015р. у справі № 907/914/15 (суддя Журавчак Л.С.) задоволено позов Відділу з питань приватизації майна в районі ОСОБА_3 районної ради, м.Виноградів та зобов»язано ОСОБА_2 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області (90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Миру, 53, код 34991846) звільнити нежитлове приміщення колишнього Райвійськкомату: кімнати № 4, 5, 6, 7, 8, 15, 20, 21, 22, 23, 24 на І-му поверсі будівлі колишнього райвійськкомату, загальною площею 121,5 кв. м. та частину коридору №17, підвальне приміщення (заглиблений командний пункт) загальною площею 97,85 кв. м. (згідно з інвентаризаційною справою на обВ»єкт від 27.01.2009) і навіс (літ. В), розташовані за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 53 та передати його за актом приймання-передачі відділу з питань приватизації майна в районі (90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, пл. Миру, 5, код 25448256); стягнуто з ОСОБА_2 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області (90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, вул. Миру, 53, код 34991846) на користь Відділу з питань приватизації майна в районі (90300, Закарпатська обл., м. Виноградів, пл. Миру, 5, код 25448256) суму 1218 грн. на відшкодування судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач - ОСОБА_2 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки, як зазначає скаржник, всупереч вимогам чинного законодавства про оренду майна та договору № 11/14 оренди нежитлових приміщень, укладеного між сторонами по справі, суд першої інстанції необгрунтовано посилається на рішення ОСОБА_3 районної ради, яке в тому числі оскаржене в судовому порядку і є предметом розгляду у Львівському апеляційному адміністративному суді, та на лист ОСОБА_3 районної ради від 17.12.2014р. № 367/01-6, в якому районна рада висловила свої заперечення стосовно продовження дії договору оренди. На думку скаржника, переписку між районною радою та орендарем не можна вважати як переписку між орендодавцем і орендарем у відповідності до вимог закону та договору. Крім того, скаржник вважає, що судом безпідставно залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 районну раду.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

08.01.2014 між Відділом з питань приватизації майна в районі ОСОБА_3 районної ради (орендодавцем) та управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області (орендарем) був укладений договір №11/14 оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар - прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нежитлове приміщення - вбудовані приміщення колишнього Райвійськкомату, кімнати № 4, 5, 6, 7, 8, 15, 20, 21, 22, 23, 24 на І-му поверсі будівлі колишнього райвійськкомату, загальною площею 121,5 кв. м. та частину коридору №17, підвальне приміщення (заглиблений командний пункт) загальною площею 97,85 кв. м. (згідно з інвентаризаційною справою на обВ»єкт від 27.01.2009) і навіс (літ. В), розташовані за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 53 з метою використання приміщень під офісні приміщення управління, а підвальне приміщення та навіс - для зберігання спеціальних охоронних засобів, зброї і конфіскованих речей, розміщені за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 53, в будівлі, що знаходиться на балансі районної ради, вартість якої станом на 01.01.14 становить 44342,06 грн.

Згідно з п. 2.2 договору сторони визначили, що передача приміщення в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це приміщення.

Договір оренди укладений строком на 1 рік, що діє з 08.01.2014 по 07.01.2015 включно (п. 10.1. договору).

Згідно з актом приймання-передачі передача майна відбулася 08.01.2014.

Відповідно до п. 10.8 договору оренди дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (пункт 10.6 Договору).

27 листопада 2014 року 26 сесією 6 скликання ОСОБА_3 районної ради прийнято рішення „Про вжиття заходів щодо відновлення діяльності районного військового комісаріатуВ» , пунктом 1 якого вирішено після закінчення терміну дії договорів оренди на вбудовані приміщення в будівлі за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 53 не продовжувати їх дію на новий термін, зокрема, з ОСОБА_2 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області.

Листом від 31.07.15 №287/01-9 ОСОБА_3 районна рада звернулася до орендаря з вимогою вивільнити займані ним приміщення. Оскільки така вимога виконана не була, орендодавець заявив даний позов до господарського суду.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 761 цього ж Кодексу зазначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статей 2, 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 4 ст. 284 цього ж Кодексу, статтею 17 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст.17 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з п. 10.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Власник об"єкту оренди - ОСОБА_3 районна рада 27.11.14 прийняла рішення, пунктом 1 якого вирішено, після закінчення терміну дії договору оренди з ОСОБА_2 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області на вбудовані приміщення в будівлі за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 53 не продовжувати їх дію на новий термін.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013, № 12 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майнаВ» ).

Як встановлено судом, ОСОБА_3 районна рада прийняла рішення щодо непродовження на новий термін спірного договору оренди, оскільки приміщення, які є об"єктом оренди по спірному договору, необхідні раді для передачі Виноградівському райвіськкомату для відновлення його діяльності.

Орендар листом від 02.12.14 №06-03/815 до закінчення строку дії договору звернувся з наміром про продовження дії цього договору саме до власника майна - ОСОБА_3 районної ради, а не до орендодавця. Листом від 17.12.14 №367/01-6 рада висловила свої заперечення щодо продовження дії договору оренди, посилаючись на прийняття нею згаданого рішення. Оскільки позиція орендодавця - відділу з питань приватизації майна в районі ОСОБА_3 районної ради збігається з позицією власника майна в цьому питанні, судом підставно прирівняно вказану переписку між орендарем і власником майна до переписки між орендодавцем і орендарем, і розцінено як таку, що припинила дію договору оренди №11/14 від 08.01.14 після закінчення його строку.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Пунктом 2.3 та пунктом 5.6 договору визначено, що у разі припинення договору орендар зобов'язаний повернути приміщення орендодавцю.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі. Обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні Договору (п. п. 2.4, 2.5 Договору).

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Зважаючи на викладене, рішення господарського суду відповідає вимогам закону до судового рішення, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в рішенні господарського суду Закарпатської області від 19.10.2015р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2015 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2015р. задоволено клопотання апелянта щодо відстрочення сплати судового збору до прийняття постанови за результатами розгляду апеляційної скарги, відтак за перегляд рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2015 року у даній справі в апеляційному порядку судовий збір слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,49,91,99,101-105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 19.10.2015р. у справі № 907/914/15 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Стягнути з ОСОБА_2 охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області (90300, Закарпатська область, м.Виноградів, вул.Миру, 53 код 34991846) в доход державного бюджету 1339,80 грн. судового збору за перегляд рішення у справі № 907/914/15 в апеляційному порядку.

5. Зобов»язати господарський суд Закарпатської області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали справи повернути господарському суду Закарпатської області.

6. Повний текст постанови складено « 09» грудня 2015р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Мельник Г.І.

суддя Плотніцький Б.Д.