Ухвала

від 18.11.2015 по справі 820/4867/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2015 р. м. Київ К/800/52871/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

за участю: секретаря Латишевої Л.П.,

представника позивача Ареф’єва А.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівкабудмонтаж» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 по справі №820/4867/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівкабудмонтаж» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівкабудмонтаж» до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001292201.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Миронівкабудмонтаж» 24.10.2013 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.11.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 3, 4, 5, пунктів 198.3 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статей 9, 11, 69, 70, 71, 86, 159, 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова Харківської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівкабудмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 250314,00грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова Харківської області складено акт від 22.05.2013 №1764/22/1-07/34970098 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0001292201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 312893,00грн., в тому числі 250314,00грн. за основним платежем та 62579,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Підставою для висновку щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 250553,00грн. стало віднесення підприємством до складу податкового кредиту сум податкового кредиту по податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс-97» з порушенням вимог податкового законодавства, а саме: за податковими накладними від 13.08.2012 №216, від 27.08.2012 №487, від 27.08.2012 №488, від 07.09.2012 №130, в яких відсутній опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Миронівкабудмонтаж» правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс-97» не підтверджені належними чином, оскільки первинні документи місять недоліки.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс-97» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миронівкабудмонтаж» (покупець) було укладено договір поставки від 10.08.2012 №10/08-12, відповідно до умов якого постачальник виготовляє із власних матеріалів і постачає у власність покупця продукцію з ПВХ, АЛЮ - профілю, а покупець приймає і оплачує продукцію, що постачається на умовах договору. Реальність операцій підтверджено належними первинними документами, зокрема, на виконання зазначеного договору постачальником було виписано покупцю рахунки-фактури, видаткові накладні та податкові накладні від 13.08.2012 №216, від 27.08.2012 №487, від 27.08.2012 №488, від 07.09.2012 №130; товар оплачений покупцем; факт перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

Судом першої інстанції також встановлено, що податкові накладні від 13.08.2012 №216, від 27.08.2012 №487, від 27.08.2012 №488, від 07.09.2012 №130, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс-97», відповідають вимогам Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071.

Згідно з квитанціями №1, виданими Товариству з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс-97», податкові накладні від 13.08.2012 №216, від 27.08.2012 №487, від 27.08.2012 №488, від 07.09.2012 №130 прийняті податковим органом та їм призначено реєстраційні номери.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс-97».

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миронівкабудмонтаж» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 по справі №820/4867/13-а скасувати, залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв