Ухвала

від 07.12.2015 по справі 813/2884/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 р. Справа № 876/7184/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року по справі за позовом українсько-польського спільного підприємства у формі ТзОВ «ІНВАР» до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-польське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАР» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень рішень форми "Р" від 19.05.2015 №0000252202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 944131,5грн. в т.ч. за основним платежем 629421 грн. та за штрафними санкціями 314710,5грн. та форми "Р" від 19.05.2015 №0000262202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1049034 грн. в т.ч. за основним платежем 699356 грн. та за штрафними санкціями 349678 гривень.

На підтвердження позовних вимог покликається на те, що висновки акта перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення, не відображають фактичних обставин фінансово господарської діяльності позивача з його контрагентами, а саме: ТзОВ "Інвест трейд груп" та ТзОВ "Укр Сервіс Груп".

На думку позивача, висновки відповідача є хибними, не відповідають чинному законодавству, ґрунтуються на суб'єктивних судженнях та не вказують на порушення позивачем податкового законодавства. Позивач стверджує, що господарські операції позивача з вищевказаними контрагентами спричинили реальні зміни в майновому стані позивача, відповідають меті діяльності підприємства та належно відображені у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства, що підтверджується всіма необхідними первинними та додатковими бухгалтерськими документами, а відтак, відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено,визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 19.05.2015 №0000262202 та від 19.05.2015 №0000252202.

Не погодившись із даною постанову суду першої інстанції, її оскаржив відповідач: державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, подавши на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ТзОВ "ІНВАР" відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що встановлені за результатами перевірки обставини свідчать про відсутність реального вчинення позивачем господарських операцій з його контрагентами, що не давало права позивачу на формування податкової звітності на підставі первинних документів від наведених контрагентів, які мають юридичну дефектність.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав:

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що СП ТзОВ ІНВАР, код ЄДРПОУ 20787143, зареєстроване 15.11.95 року Львівським міським управлінням юстиції за № 14151200000003713. Місцезнаходження згідно свідоцтва про державну реєстрацію: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93а, фактично знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 154.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області складено акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки далі - перевірки) УП СП у формі ТзОВ «ІНВАР» ЄДРПОУ 20787143 з питань господарських відносин з ТОВ "Інвест-трейд-груп" (ЄДРПОУ 38402750) за період - серпень-жовтень 2014 року та ТзОВ "Укр Сервіс Груп" (ЄДРПОУ 39123362) за листопад 2014 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або подальшої реалізації цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів .

Згідно з актом перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (з змінами та доповненнями), що призвело до заниження ТОВ "Інвар" податку на прибуток за 2014 року суму 629421,00 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", ТОВ "Укр сервіс груп" та ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (з змінами та доповненнями), що призвело до заниження ТОВ "Інвар" податку на додану вартість на загальну суму 699356,00 грн. в т.ч за серпень 2014 року на суму 101338,00 грн. за вересень 2014 року на суму 30389,00 грн. за жовтень 2014 року на суму 107343,02 грн. за листопад 2014 року на суму 460286,00 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", ТОВ "Укр сервіс груп".

Вказані в актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій, оскільки, згідно з базою даних ДФС України неможливо провести зустрічні звірки із контрагентами позивача.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень, який знайшов своє підтвердження у матеріалах справи та в ході судового розгляду справи апеляційним судом виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні N 996-XIV від 16.07.99 року, Податковим кодексом України від 02.12.2010 N 2755-VI.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з нормами п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають зокрема: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. п. 138.4 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Відповідно до норм п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п. 1.2 п. 1, п. п. 2.1 п. 2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704.

Відповідно до п. п. 1.2 п. 1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п. п. 2.1 п. 2 Положення).

Відповідно до вимог п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2 ст. 9 цього Закону).

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", ТОВ "Укр сервіс груп" позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

Суд першої інстанції встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ "Інвест-Трейд-Груп":

Між СП ТОВ "Інвар" та ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" укладено договір поставки від 28.07.2014 №28/07, відповідно до умов якого ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" (Постачальник) зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні Покупцеві товар, а СП ТОВ "Інвар" (Покупець) зобов'язується прийняти вказані товари і сплатити за нього певну суму грошей. Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у товарознавчому довіднику.

На виконання умов Договору ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" передало, а СП ТОВ "Інвар" прийняло згідно видаткової накладної від 26.08.2014 N 40 товар: килимове покриття WILTAX WOVEN 2503/0060 4.0m, килимове покриття TORINO 500 4.0m, лінолеум IDYLLE NOVA ATLANTA 2 3.0 м, лінолеум SMART PALMER 3 3.00m, лінолеум FORCE CANASTA 7 3.5m, килимову плитку COUNTRY 49551 50x50, килимову плитку SHADYS 48230 50x100, килим Impuls 1,9x1,9, килим Impuls 1,9x1,9 наві C54502, килим Impuls 1,9x1,9 червоний С54502, килимок MERRY CHRISTMAS GOLD MAT 38x60/2289, килимок гумовий Restoran 90x90, килимок гумовий 9999/5888, килимок DISNEY MIX MICKEY 16 0,95x1,33, ванну1400х700 EURO WA Verp., alpinweiss, килим OPAL ASTERION P 2,50x3,50m SAHARA, дзеркало FX-018 70*90 з лампочкою, дзеркало FX-061 75*90 з лампочкою, піддондушовий KALDEWEI 85x70x16GL 3,5 мм, тумбочку з умивальником К-6096 800*500 + дзеркало (джейд спар) на суму 163144,21 грн. у тому числі ПДВ 27190,70 грн.

На зазначену продукцію ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" виписало позивачу податкову накладну від 26.08.2014 №40, яка скріплена печаткою Продавця.

На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано товарно-транспортну накладну від 26.08.2014 №000017.

Позивачем надано копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів підприємству-контрагенту.

Також судом першої інстанції встановлено, що у подальшому СП ТОВ "Інвар" здійснювало реалізацію вказаних товарів, що підтверджується долученими до справи видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копію відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Суд першої інстанції встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ "Укр сервіс груп".

Між СП ТОВ "Інвар" та ТОВ "Укр сервіс груп" укладено договір поставки від 04.08.2014 №УСГ-1/08, відповідно до умов якого ТОВ "Укр сервіс груп" (Постачальник) зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні Покупцеві товар, а СП ТОВ "Інвар" (Покупець) зобов'язується прийняти вказані товари і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у товарознавчому довіднику.

На виконання умов Договору ТОВ "Укр сервіс груп" передано, а СП ТОВ "Інвар" прийняло згідно видаткової накладної від 03.11.2014 N РН-11 товар: килимове покриття SUPERSTAR 888 3.0m, килимове покриття SUPERSTAR 888 4.0m, лінолеум Комфорт Орнамент 1,5 м, BELLA умивальник 245 овальний з одним отвором, під шафку, тумбу BELLA 45, килимове покриття COBALT 42320 4,0 m, килимове покриття COBALT 42331 4,0 m, килимове покриття COBALT 42340 4.0 m, килимове покриття COBALT 42360 4.0 m, килимове покриття COBALT 42370 4,0 m, килимове покриття COBALT 42380 4,0 m, дзеркало FX-033 100*60 з лампочкою на суму 826285,01 грн. у тому числі ПДВ 137714, 17 грн.

На зазначену продукцію ТОВ "Укр сервіс груп" виписало позивачу податкову накладну від 03.11.2014 №11, яка скріплена печаткою Продавця.

На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано товарно-транспортну накладну від 03.11.2014 №0000001.

Позивачем надано копії банківських виписок, що підтверджують перерахування коштів підприємству-контрагенту.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копію відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій ТОВ "Укр сервіс груп" було внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Також судом першої інстанції встановлено, що у подальшому СП ТОВ "Інвар" здійснювало реалізацію вказаних товарів, що підтверджується долученими до справи видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Позивачем також долучено до матеріалів справи: копію договору оренди від 01.01.2014 N 01/14; копію договору про надання транспортних послуг від 02.01.2014 N 1/14; витяги з журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання товару від ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", ТОВ "Укр сервіс груп"; витяги з Єдиного реєстру податкових накладних.

Отже, матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між СП ТОВ "Інвар" та ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", ТОВ "Укр сервіс груп", факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

У сукупності вищенаведені фактичні обставини справи та наведені документи доводять факт придбання товарів позивачем у ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", ТОВ "Укр сервіс груп" та використання їх у власній господарській діяльності.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення обґрунтовано прийшов до висновку, що викладені в акті перевірки обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, жодних зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача в акті перевірки немає.

Обґрунтування виявлених порушень полягає лише в констатації тверджень, що господарські операції ТОВ "Інвар" не мали реального товарного характеру. Підставою для таких висновків стали: акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС України у м. Києві від 20.03.2015 №382/26-59-22-07 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інвест-Трейд-Груп" за період 31.01.2014 по 28.02.2015"; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві від 23.03.2015 №253/26552207/39123362 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрсервіс груп" по взаємовідносинах з платниками податків за період листопад 2014 року січень 2015 року".

При цьому, що вказаними актами не досліджувалася діяльність позивача та не було встановлено порушення законодавства саме позивачем, а встановлено виключно неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", ТОВ "Укрсервіс груп". Крім того, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити жодних висновків про господарські операції, оскільки таким актом лише документується факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява N 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При оцінці наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються господарських операцій між ТОВ "ІНВАР" та ТОВ "Інвест-Трейд-Груп", ТОВ "Укр сервіс груп" судом першої інстанції правильно надано перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст.49,70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

У зв'язку з наведеним, враховуючи наявні матеріали справи та зважаючи на недоведеність нереальності чи безтоварності господарських операцій, колегія суддів приходить висновку про правомірність формування позивачем витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, а також про правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями між УП СП ТОВ "ІНВАР" та ТОВ "Інвест трейд груп" та ТОВ "Укр сервіс груп".

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, на думку апеляційного суду, оскаржувані податкові повідомлення - рішення не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого його слід визнати протиправним та скасувати.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене вище, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року по справі № 813/2884/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко