ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2015 року м. Київ К/800/40828/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо ПДВПП»
до відповідача Київської міжрегіональної митниці Міндоходів
про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В :
18.04.2014р. до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості (далі Митниця) звернулося
товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо ПДВПП» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що він надав Митниці документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли до України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Митницею було витребувано додаткові документи, відмовлено у прийнятті митної декларації та самостійно визначено митну вартість товару. Вважаючи дії Митниці такими, що не відповідають чинному законодавству, позивач просив скасувати її рішення.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 8.05.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014р., позов задоволено : визнано протиправним та скасовано рішення Митниці від 18.10.2013р.
Не погодившись з судовими рішеннями, Митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги скаржник обґрунтував помилковістю висновків судів щодо протиправності дій митного органу при визначенні митної вартості.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Митниці не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивачем для митного оформлення товару, поставленого в Україну на підставі зовнішньоекономічного контракту, митному органу надано декларацію митної вартості від 18.10.2013р., в яких декларантом визначено митну вартість товару за ціною договору.
Митницею було витребувано у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої вартості товару, а саме : за наявності інші платежі та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристик товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; для підтвердження витрат на транспортування - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
В зв'язку з ненаданням Товариством витребуваних документів Митницею, після завершення процедури консультацій, винесено картку відмови у прийнятті митної декларації та 18.10.2013р. прийнято рішення про коригування митної вартості і визначенні її за резервним методом.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Митним Кодексом України, що набув чинності з 1.06.2012р.
Статтею 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
При цьому, у відповідності до приписів пункту 4 частини 2 статті 54 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, а згідно частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Рішення відповідача від 18.10.2013р. цим вимога не відповідає, оскільки не містить ані обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої Митницею, ані обґрунтування визначеної митним органом митної вартості на раніше визнаними (визначеними) митними вартостями.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що Митниця не навела належних доказів обґрунтованості та законності прийнятого рішення про коригування митної вартості і доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220 1 ,223,224,230,231,254 КАС України, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 8.05.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.
Судді А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2015 |
Оприлюднено | 15.12.2015 |
Номер документу | 54272436 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Логвиненко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні