Постанова

від 22.10.2015 по справі 818/2815/15

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 818/2815/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство - фірма «Корсар»

до

Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області

про

визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю мале підприємство - фірма «Корсар» /надалі ТОВ МП - фірма «Корсар»/ звернулось до адміністративного суду з адміністративним позовом в обґрунтування якого зазначило, що 17 квітня 2015 року товариство отримало лист від Приморської сільської ради, в якому був супровідний лист від 06 квітня 2015 року № 02-11/248 та рішення Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 640-VI-ХХХХ від 16.01.2015 року «Про укладення попереднього договору резервування земельної ділянки в межах с. Приморське на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки в 2015 році». З даним рішенням позивач не погоджується, оскільки, на його думку воно винесене з численними порушеннями законодавства України.

У ТОВ МП - фірма «Корсар» в рекреаційній зоні с. Приморське, Кілійського району, Одеської області знаходиться база відпочинку «Лідія». 13.07.2010 року рішенням Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 644-V-ІІ про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в довгострокову оренду вирішено: 1. Затвердити ТОВ МП - фірмі «Корсар» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років на території Приморської сільської ради. 2. Надати ТОВ МП - фірма «Корсар», зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,7674 га для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Лідія» за рахунок земель рекреаційного призначення на території Приморської сільської ради .

Даним рішенням ТОВ МП - фірма «Корсар» зобов'язано: 3.1. Укласти з сільською радою договір оренди земельної ділянки. 3.2. Виконувати обов'язки землекористувача згідно ст. 96 Земельного кодексу України та умов, викладених у висновках погоджувальних органів.

Жодних вимог щодо укладання попереднього договору резервування земельної ділянки в межах с. Приморське на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки в даному рішенні Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області немає. Жодного терміну щодо виготовлення документації чи укладення договору оренди немає.

В 2010 році ТОВ МП - фірма «Корсар» звернулось до ТОВ «Південний землевпорядний центр» з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Лідія» із подальшим укладенням договору довгострокової оренди строком на 49 років на території Приморської сільської ради.

Технічну документацію ТОВ МП - фірма «Корсар» виготовило та проводить її узгодження та отримання дозволів, погоджень у відповідності до чинного законодавства України за вимогою Держземагенства в Кілійському районі Одеської області.

Відповідно до Податкового кодексу України ТОВ МП - фірма «Корсар» користується земельною ділянкою на платній основі, а саме - сплачує податок на землю в с. Приморське, база відпочинку «Лідія». Заборгованість відсутня.

Як зазначає представник позивача, в оскаржуваному рішенні Приморська сільська рада керується ст. ст. 269, 286, 288 Податкового кодексу України. Але, одночасне застосування до одного і того ж платника як сплати податку за землю, так і одночасно сплати орендних платежів за землю не передбачено. Рішення Приморської сільської ради щодо встановлення орендної плати за землю в розмірі 7% без укладеного договору оренди суперечить Податковому кодексу України та чинному законодавству України.

Також в рішенні Приморська сільська рада керується ст. 635 ЦК України. Дана норма передбачена для укладання попереднього договору, що не є тотожним договору резервування земельної ділянки, відтак посилання на дану норму суперечить ЦК України. ТОВ МП - фірма «Корсар» не подавало жодної заяви сільському голові Приморської сільської ради ОСОБА_1 щодо укладення договору резервування земельної ділянки, про які йдеться у оскаржуваному рішенні. Договір резервування не передбачений чинним законодавством України. Крім того, оскаржуване рішення прийняте 16.01.2015 р., хоча п. 3 даного рішення передбачає, що воно набирає чинності з 1 січня 2015 року. Законодавством України не передбачено набрання чинності рішенням до його прийняття.

На підставі викладеного представник позивача просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 640-VI-ХХХХ від 16.01.2015 року «Про укладення попереднього договору резервування земельної ділянки в межах с. Приморське на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки в 2015 році».

На дату розгляду справи представником позивача ОСОБА_2І було подане письмове клопотання від 22.10.2015 р. вх. № 7784/15 в якому представник позивача просив розглянути справу у його відсутність в письмовому провадженні та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області, повідомлений належним чином про дату та місце судового розгляду, повторно в судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив.

Згідно наявних в матеріалах справи письмових заперечень проти позову /а.с. 55-59/ просив суд відмовити ТОВ МП - фірма «Корсар» у задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що оскаржуване рішення не встановлює обов'язок імперативного характеру укладення попереднього договору. В п. 1 Рішення вказано, що сільський голова за дорученням ради укладає попередні догори резервування згідно поданих заяв, тобто з власної ініціативи потенційних орендарів. Волевиявлення відповідної сторони підтверджується заявою. Орендарям надається можливість добровільно укласти договір резервування на час виготовлення проектно-технічної документації щодо відведення земельної ділянки. В чинному законодавстві відсутній правовий механізм зобов'язання сторін до укладення договору резервування. На думку представника відповідача рішення Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 640-VI-ХХХХ від 16.01.2015 року щодо доручення голові сільської ради укласти договори резервування земельних ділянок за відповідними заявами не порушує, обмежує чи скасовує права позивача. Викладена позиція в рішенні та в листі Приморської сільської ради щодо прохання укласти договір резервування є рекомендацією, прийнятою з метою поповнення дохідної частини місцевого бюджету на період виготовлення землевпорядної документації.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмово провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно положень ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю мале підприємство - фірма «Корсар» зареєстроване 20.05.1992 р. Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, ідентифікаційний код юридичної особи 19027289 /а.с. 23-24/.

Згідно статуту одними з цілей та предметів діяльності Товариства є будівництво будівель, будівництво і комплексна експлуатація готельного господарства, мотелів, баз відпочинку, інших споруд тощо /а.с.25-30/.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю мале підприємство - фірма «Корсар» є власником бази відпочинку «Лідія», розміщеного за адресою: Одеська область, Кілійський район, Приморська сільська рада, узбережжя Чорного моря, право власності на яке зареєстровано 11.07.2007 року в КП Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» за реєстраційним номером 19310648 /а.с. 31/.

13.07.2010 року рішенням Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 644-V-ІІ «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в довгострокову оренду» вирішено: 1. Затвердити ТОВ МП - фірмі «Корсар» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років на території Приморської сільської ради. 2. Надати ТОВ МП - фірма «Корсар», зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,7674 га для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Лідія» за рахунок земель рекреаційного призначення на території Приморської сільської ради .

Даним рішенням ТОВ МП - фірма «Корсар» зобов'язано: 3.1. Укласти з сільською радою договір оренди земельної ділянки. 3.2. Виконувати обов'язки землекористувача згідно ст. 96 Земельного кодексу України та умов, викладених у висновках погоджувальних органів.

Жодних вимог щодо укладання попереднього договору резервування земельної ділянки в межах с. Приморське на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки в даному рішенні Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області не міститься та само як і терміну щодо виготовлення документації чи укладення договору оренди /а.с. 17/.

На підставі вказаного рішення ТОВ МП - фірма «Корсар» звернулось до ТОВ «Південний землевпорядний центр» з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Лідія» із подальшим укладенням договору довгострокової оренди строком на 49 років на території Приморської сільської ради /а.с. 18/.

25.06.2014 року рішенням Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 568- VІ-ХХХІV внесено зміни в рішення Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 644-V-ІІ від 13.07.2010 року а саме: слова «для будівництва, експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Лідія» замінено на слова «для розміщення, експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Лідія». /а.с. 19/.

16.01.2015 року Приморською сільською радою Кілійського району Одеської області керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 269, 286, 288 Податкового кодексу України з врахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ, ст. 635 Цивільного кодексу України, з метою отримання надходжень до сільського бюджету було прийняте рішення № 640-VI-ХХХХ від 16.01.2015 року «Про укладення попереднього договору резервування земельної ділянки в межах с. Приморське на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки в 2015 році», яким вирішено:

1. Доручити сільському голові ОСОБА_1 укладати попередні договори резервування земельної ділянки на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки суб'єктами підприємницької діяльності до 31.12.2015 року. згідно поданих заяв.

2. Встановити фізичним особам - підприємцям та юридичним особам орендну плату за землю в розмірі 7 % від середньої вартості 1 кв.м. земель в межах с. Приморського, на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки.

3. Дане рішення набирає чинності з 1 січня 2015 року /а.с. 15/.

17 квітня 2015 року ТОВ МП - фірма «Корсар» отримало лист Приморської сільської ради від 06 квітня 2015 року № 02-11/248 в якому зазначено, що підприємством використовується земельна ділянка із земель рекреаційного призначення території Приморської сільської ради. площею 7668 кв.м. під базою відпочинку «Лідія».

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2275-VІ плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Рішенням сесії Приморської сільської ради № 640-VI - ХХХХ від 16.01.2015 року «Про укладання попереднього договору резервування земельної ділянки в межах с. Приморського на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки в 2015 році» прийнято ставку орендної плати у розмірі сім відсотків від середньої вартості одного кв.м. земель в межах с .Приморського.

Беручи до уваги вищенаведене, з метою уникнення втрат бюджету, рекомендовано керівнику ТОВ «Корсар» з'явитися до Приморської сільської ради для укладання попереднього договору резервування земельної ділянки та сплачувати орендну плату. В іншому випадку Приморська сільська рада буде змушена звернутися до Кілійської РДА щодо визначення розмірів збитків, заподіяних суб'єктами господарювання власнику землі - територіальній громаді с. Приморське на території Приморської сільської ради, з подальшим зверненням до суду.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

З оскаржуваного рішення вбачається, що вони прийняте з метою отримання надходжень до сільського бюджету Приморської сільської ради, про що свідчить, зокрема, і посилання на ст. ст. 269, 286, 288 Податкового кодексу України, якими врегульовані питання щодо сплати земельного податку, порядку обчислення плати за землю та орендної плати за земельну ділянку.

Діючим законодавством передбачено дві форми плати за землю: орендна плата та земельний податок.

У п. 2 оскаржуваного рішення встановлено орендну плату фізичним особам-підприємцям і юридичним особам на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки в межах с. Приморського, тобто фактично врегульовано питання щодо орендної плати до того, як буде прийняте рішення про надання земельної ділянки у користування (оренду).

При цьому п. 1 зазначеного рішення делеговано сільському голові с. Приморське укладати попередні договори резервування земельної ділянки на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки суб'єктами підприємницької діяльності до 31.12.2015 року.

Отже, оспорюване рішення, оскільки воно має на меті отримання плати за користування земельними ділянками, виходячи з його змісту, після його прийняття є підставою для фактичного укладання між Приморською сільською радою та фізичними особами-підприємцями та юридичними особами договорів оренди земельної ділянки, які будуть приховані під удаваними правочинами у вигляді договорів резервування земельних ділянок, в тому числі на якій розміщено об'єкт нерухомого майна належного позивачу.

Зазначене підтверджується також листом відповідача, направленим позивачу 06.04.2015 р. за вих. № 02-11/248 в останньому абзаці якого рекомендовано позивачу з'явитися до Приморської сільської ради для укладання попереднього договору резервування земельної ділянки та сплачувати орендну плату

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Згідно із ч. ч.1-3 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Ні норми Земельного кодексу України, ні Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містять в собі норм, які б давали місцевій раді право на укладення договорів резервування земельної ділянки.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено у ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення;

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, проаналізувавши наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, яке оскаржується позивачем, дає підстави Приморській сільській раді для фактичного укладання з фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, в тому числі позивачем, договорів оренди земельної ділянки з порушенням вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 203 ЦК України, в зв'язку з чим воно є таким, що не ґрунтується на вимогах закону, порушує права позивача, внаслідок чого підлягає скасуванню, а адміністративний позов задоволенню.

Відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як зазначено в п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов, зокрема, може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з відповідних положень КАС України резолютивна частина постанови має бути викладена в редакції, що гарантує виконання судової постанови, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і його скасування.

В зв'язку з задоволенням адміністративного позову судові витрати по справі відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з відповідного місцевого бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 14, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, ст. ст. 6, 203, 215 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство - фірма «Корсар» до Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області № 640-VI-ХХХХ від 16.01.2015 року «Про укладення попереднього договору резервування земельної ділянки в межах с. Приморське на період виготовлення проектної документації відведення земельної ділянки в 2015 році».

Стягнути з місцевого бюджету Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство - фірма «Корсар» (01042, м. Київ, вул. Чеська, 1/22, код 19027289) - 73,08 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_3