Рішення

від 09.12.2015 по справі 910/7628/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015Справа № 910/7628/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ»

2. Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі Реєстраційної служби

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-1 1. ОСОБА_3

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кударенко Віра Миколаївна

3. ОСОБА_5

4. ОСОБА_6

5. ОСОБА_7

про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання вчинити дії

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Демидов В.О.

ОСОБА_8

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Ранчинський І.Ф. за довіреністю № 2 від 11.03.2015 р.;

Архангельський К.В. за довіреністю № 3 від 03.08.2015 р.;

ОСОБА_1 - директор;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи-1 на стороні позивача: ОСОБА_1;

від третьої особи-2 на стороні позивача: ОСОБА_2;

від третьої особи-1 на стороні відповідача-1: не з'явився;

від третьої особи-2 на стороні відповідача-1: не з'явився;

від третьої особи-3 на стороні відповідача-1: не з'явився;

від третьої особи-4 на стороні відповідача-1: не з'явився;

від третьої особи-5 на стороні відповідача-1: не з'явився.

В судовому засіданні присутні вільні слухачі: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ» (далі - відповідач-1) та Головного управління юстиції у м. Києві в особі Реєстраційної служби (далі - відповідач-2) про:

- визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.02.2014 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною за реєстровим номером № 429;

- зобов'язання Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про належність на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ» нерухомого майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 11 289,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2, з інженерними комунікаціями, який розташований на земельній ділянці площею 36 766, 01 кв.м., код (номер) земельної ділянки 75:308:044.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що з серпня 2012 року вчиняються дії щодо незаконного усунення від управління Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» його законного керівника ОСОБА_1, виключення його та ОСОБА_2 зі складу учасників, відчуження часток статутного фонду Товариства, які їм належали, а також незаконне відчуження майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 11 289,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та земельної ділянки, на якій він розташований. Як зазначає позивач, рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13.06.2013 р. у справі № 759/6056/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17.09.2013 р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14.05.2014 р., було визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом № 3 від 21.08.2012 р. в частині усунення ОСОБА_1 з посади директора та поновлено його на цій посаді. Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2013 р. у справі № 5011-75/13974-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 р., було визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом № 3 від 21.08.2012 р. Також, постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. у справі № 910/9526/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013 р., було визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом № 5 від 22.12.2012 р. та визнано недійсною нову редакцію Статуту Товариства, затверджену загальними зборами 22.12.2013 р. і скасовано його державну реєстрацію. За вказаних обставин, як зазначає позивач, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повернуто право на їх частки у статутному фонді Товариства. При цьому, позивач звертає увагу на те, що за час, поки вказані учасники Товариства були незаконно позбавлені належних їм корпоративних прав, загальними зборами було прийнято ряд рішень про зміну складу учасників, внесення змін до Статуту Товариства, затвердження колегіального органу Товариства, про припинення Товариства та призначення ліквідаційної комісії (рішення, оформлені протоколами № 6 від 22.03.2013 р., № 7 від 04.04.2013 р., № 9 від 12.06.2013 р.). Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. у справі № 910/5977/14, залишеним без змін постановою Київською апеляційного господарського суду від 14.01.2015 р., було визнано недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколами № 6 від 22.03.2013 р., № 7 від 04.04.2013 р., № 9 від 12.06.2013 р. В подальшому позивач дізнався, що 06.02.2014 р., також незаконно на його думку, від імені Товариства було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна з Товариством з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною за реєстровим номером № 429, за змістом якого у власність ТОВ «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ» передається цілісний майновий комплекс загальною площею 11 289,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2, з інженерними комунікаціями, який розташований на земельній ділянці площею 36 766, 01 кв.м., код (номер) земельної ділянки 75:308:044. Від імені продавця при укладенні вказаного Договору діяв ОСОБА_3, як голова ліквідаційної комісії Товариства на підставі протоколу загальних зборів № 9 від 12.06.2013 р., Статуту Товариства, протоколу загальних зборів № 12 від 05.02.2014 р. та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. При цьому, позивач зауважує, що всі вказані документи, які підтверджували повноваження ОСОБА_3, були визнані недійсними. Зокрема, позивач відзначає, що в тому числі постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. була скасована ухвалою цього ж суду від 22.07.2014 р. у справі № 2а-16038/12/6270 за нововиявленими обставинами, а рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 12 від 05.02.2014 р. є незаконним і посилання на нього безпідставне. Крім того, позивач звертає увагу на те, що п. 8.4.2. та п. 84.8. Статуту Товариства у редакції від 27.12.2011 р., яка була чинна до незаконного внесення до Статуту змін, передбачали, що затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує 1 000 000, 00 грн., відноситься до компетенції загальних зборів. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оспорюваний Договір має бути визнаний недійсним в судовому порядку. Поряд з наведеним позивач також звертає увагу на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2015 р. у справі № 910/25830/14 Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Святошинського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві зобов'язано скасувати реєстраційні дії щодо зміни складу засновників, зміни відомостей про керівника Товариства, зміни його установчих документів, рішення про ліквідацію Товариства, та крім того зобов'язано внести запис про те, що ОСОБА_1 є учасником та керівником Товариства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2015 р. порушено провадження у справі № 910/7628/15-г, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_3 та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віру Миколаївну, розгляд справи призначено на 22.04.2015 р.

22.04.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представниками позивача та відповідача-1 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 22.04.2015 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 22.04.2015 р. проти позову заперечив, подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, клопотання про відкладення розгляду справи, а також клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Суд відклав розгляд означеного клопотання до встановлення фактичних обставин у справі.

Також, від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він зазначає, що оскільки на момент укладення оспорюваного Договору правомочність особи, яка його підписала від імені позивача, не оспорювалась та жодних судових рішень з цього приводу на той час не існувало, то він відповідає приписам ст. 203 ЦК України. Крім того, відповідач-1 зазначає, що укладення Договору було затверджено рішенням загальних зборів позивача, оформленим протоколом № 12 від 05.02.2014 р., яке наразі в судовому порядку не скасовано.

Треті особи на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні 22.04.2015 р. надали пояснення по суті спору.

Третя особа-1 на стороні відповідача-1 ОСОБА_3 в судове засідання 22.04.2015 р. не з'явився, через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи-2 на стороні відповідача-1 в судове засідання 22.04.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 20.05.2015 р.

18.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи та заперечення на позов, в яких він відзначає, що неможливо скасувати запис у Державному реєстрі прав, якщо немає судового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Також, від відповідача-2 через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині вимог про зобов'язання його внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про належність на праві власності ТОВ «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ» спірного нерухомого майна, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, позивачем 18.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачеві-1 на праві власності, а саме на цілісний майновий комплекс загальною площею 11 289, 7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Проектна, б. 3, з інженерними комунікаціями, і який розташований на земельній ділянці площею 36 766, 01 кв.м., код (номер) земельної ділянки 75:308:044.

Вказана заява обґрунтована тим, що за інформацією позивача відповідач-1 намагається відчужити спірне майно або обтяжити його в банках для отримання коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2015 р. було виправлено допущені описки в ухвалах господарського суду міста Києва від 30.03.2015 р., 22.04.2015 р. та протоколі судового засідання від 22.04.2015 р.

У судовому засіданні 20.05.2015 р. від представників позивача, відповідача-1 та третьої особи-1 на стороні позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2015 р. було вирішено в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_5, ОСОБА_6, на підставі клопотання представників позивача, відповідача-1 та третьої особи-1 на стороні позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 03.06.2015 р. Розгляд клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі в частині вимог до нього вирішено відкласти до встановлення фактичних обставин справи.

29.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зобов'язання відповідача-2 надати інформацію про власника нерухомого майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 11 289, 7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Проектна, б. 3, з інженерними комунікаціями, і який розташований на земельній ділянці площею 36 766, 01 кв.м., код (номер) земельної ділянки 75:308:044, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копії документів, на підставі яких відбулась реєстрація.

Крім того, від позивача надійшло клопотання про зобов'язання третьої особи-2 на стороні відповідача-1 надати документи, які містяться в нотаріальній справі: копії квитанції про сплату державного мита, квитанції про сплату збору до Пенсійного фонду, Статут підприємства зі змінами та доповненнями, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, довідку державної податкової адміністрації про взяття на облік, довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, картку із зразками підписів та відбитком печатки юридичної особи, протокол про призначення керівника, копію паспорта керівника, копію документа, що виданого органом податкової служби, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, рішення уповноваженого органу юридичної особи про відчуження об'єкта нерухомості та надання повноважень на підписання договору купівлі-продажу, витяг з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Також, від позивача надійшло клопотання про зобов'язання відповідача-1 надати копії документів, що підтверджують сплату спірного Договору відповідно до п. 5.1.

03.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а також оголошення в судовому засіданні перерви та продовжити розгляд справи за їх участі.

Крім того, 03.06.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення від третіх осіб 3 та 4 на стороні відповідача-1, в яких вони відзначають, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки укладення спірного Договору було затверджено рішенням загальних зборів позивача від 05.02.2014 р.

У судове засідання 03.06.2015 р. представники відповідача-2 та третіх осіб на стороні відповідача-1 не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні від представника позивача надійшли клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, про витребування від відповідача-1 документів стосовно Договору іпотеки від 11.02.2014 р., зокрема, які підтверджують отримання коштів за ним, про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_7 та зупинення провадження у справі до вирішення спору про визнання недійсним рішень загальних зборів позивача, оформлених протоколом № 12 від 05.12.2014 р.

У судовому засіданні 03.06.2015 р. суд розглянув клопотання відповідача-1 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, та вирішив в його задоволенні відмовити.

Також, суд залишив без задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_7; про витребування доказів у справі, подані до суду 29.05.2015 р. та 03.06.2015 р., а також заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Клопотання позивача про зупинення провадження у справі судом було вирішено відкласти до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015 р. було залишено без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» про вжиття заходів до забезпечення позову та призначено колегіальний розгляд справи № 910/7628/15-г.

Внаслідок повторного автоматичного розподілу справу № 910/7628/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., судді Мельник В.І., Сівакова В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2015 р. колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., судді Мельник В.І., Сівакова В.В. справу № 910/7628/15-г прийнято до свого провадження, її розгляд призначено на 08.07.2015 р.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 07.07.2015 р. № 04-23/897, у зв'язку з лікарняним судді Мельника В.І., справу № 910/7628/15-г передано на повторний автоматичний розподіл з метою заміни судді, що вибув.

Внаслідок повторного автоматичного розподілу справу № 910/7628/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., судді Головатюк Л.Д., Сівакова В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2015 р. колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., судді Головатюк Л.Д, ОСОБА_8 справу № 910/7628/15-г прийнято до свого провадження, її розгляд призначено на 08.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 11.08.2015 р.

07.08.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про накладення арешту, яке за своїм змістом є заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до змісту якого позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно, яким є цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Проектна, б. 3, з інженерними комунікаціями і який розташований на земельній ділянці площею 36 766, 01 кв. м., код (номер) земельної ділянки 75:308:044.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 10.08.2015 р. № 04-23/1155, у зв'язку з відпусткою судді Головатюка Л.Д., який брав участь у колегіальному розгляді справи, справу № 910/7628/15-г передано на повторний автоматичний розподіл, з метою заміни судді, що вибув.

Внаслідок повторного автоматичного розподілу справу № 910/7628/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., судді Демидов В.О., Сівакова В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2015 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 910/7628/15-г до свого провадження, її розгляд призначено на 11.08.2015 р.

В судовому засіданні 11.08.2015 р. представники позивача підтримали подану 07.08.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суд відклав розгляд вищевказаної заяви позивача до встановлення фактичних обставин справи, надавши позивачу час для оформлення означеної заяви з урахуванням вимог чинного законодавства України, зокрема, щодо сплати судового збору, зазначаючи, при цьому, що згідно з п.п. 3 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 1,5 мінімальної заробітної плати (1 827, 00 грн.), тоді як до поданої позивачем заяви про накладення арешту на нерухоме майно, яким є цілісний майновий комплекс за адресою; м. Київ, вул. Проектна, б. 3, з інженерними комунікаціями, не було надано жодних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2015 р. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_7, згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 910/7628/15-г зупинено до вирішення спору по суті та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/20194/15 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Через відділ діловодства господарського суду від третьої особи ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/7628/15-г, у зв'язку з тим, що 15.10.2015 р. господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 910/20194/15, яке набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2015 р. було поновлено провадження у справі № 910/7628/15-г та призначено її до розгляду на 09.12.2015 р.

07.12.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибути в судове засідання через перебування на лікарняному.

09.12.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої він просить накласти арешт на спірне нерухоме майно.

У судове засідання 09.12.2015 р. представники відповідачів та третіх осіб на стороні відповідача-1 не з'явились, про причини не неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів та третіх осіб на стороні відповідача-1 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом залишено без задоволення подане через відділ діловодства господарського суду міста Києва клопотання представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи в силу його необґрунтованості.

Так, відповідачем до вказаного клопотання не надано доказів існування обставин, на які він посилається в його обґрунтування.

Крім того, слід зазначити про те, що як на тому наголошено в п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 09.12.2015 р. суд виніс ухвалу, якою змінив найменування відповідача-2 з Головного управління юстиції у місті Києві на Головне територіальне управління юстиції у місті Києві.

Крім того, суд розглянув та вирішив залишити без задоволення заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, як таку, що необґрунтована належним чином.

При цьому, суд розглянув та вирішив задовольнити клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі в частині вимог про зобов'язання його внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про належність на праві власності ТОВ «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ» спірного нерухомого майна, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, судом встановлено, що відповідач-2 у спірних правовідносинах є органом публічної влади і спір між сторонами в цій частині має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Зокрема, слід звернути увагу на те, що згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав (ст. 3 Закону).

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (ст. 6 Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.

Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно зі ст. 19 Закону державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі: свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ст. 26 Закону).

У даному випадку, визнання недійсним оспорюваного Договору купівлі-продажу нерухомого майна може мати наслідком скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на особу, що набула права власності на майно за таким Договором.

Водночас, відповідне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) прийняте спеціальним суб'єктом державної реєстрації; державний реєстратор є суб'єктом владних повноважень, і його рішення, дії чи бездіяльність з виконання вказаних повноважень є предметом розгляду адміністративного судочинства.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З урахуванням зазначеного, суд припиняє провадження у справі в частині розгляду вимог до Головного управління юстиції у місті Києві в особі реєстраційної служби про зобов'язання внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про належність на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ» нерухомого майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 11 289,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2, з інженерними комунікаціями, який розташований на земельній ділянці площею 36 766, 01 кв.м., код (номер) земельної ділянки 75:308:044.

Також, в судовому засіданні 09.12.2015 р. судом розглянуто клопотання позивача про зобов'язання відповідача-2 надати інформацію про власника нерухомого майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 11 289, 7 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Проектна, б. 3, з інженерними комунікаціями, і який розташований на земельній ділянці площею 36 766, 01 кв.м., код (номер) земельної ділянки 75:308:044, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копії документів, на підставі яких відбулась реєстрація, клопотання позивача про зобов'язання третьої особи-2 на стороні відповідача-1 надати документи, які містяться в нотаріальній справі та клопотання про зобов'язання відповідача-1 надати копії документів, що підтверджують сплату спірного Договору відповідно до п. 5.1. та відмовлено у їх задоволені, у зв'язку з необґрунтованістю.

У судовому засіданні 09.12.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2014 р. між позивачем (продавець), від імені якого на підставі протоколу позачергових загальних зборів учасників Товариства № 9 від 12.06.2013 р. та протоколу позачергових загальних зборів учасників Товариства № 12 від 05.02.2014 р. діяв голова ліквідаційної комісії ОСОБА_3, та відповідачем-1 (покупець), від імені якого діяв директор ОСОБА_20, було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною за реєстровим номером № 429 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору продавець зобов'язався передати у власність покупця нерухоме майно, що належить йому на праві приватної власності, яким є цілісний майновий комплекс загальною площею 11 289,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2, з інженерними комунікаціями, який розташований на земельній ділянці площею 36 766, 01 кв.м., код (номер) земельної ділянки 75:308:044, а покупець зобов'язався прийняти нерухоме майно і сплатити за нього покупцю грошову суму на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору було визначено, що нерухоме майно передається покупцю протягом трьох днів з дня підписання Договору за актом приймання-передачі нерухомого майна.

Згідно з п. 5.2. Договору було визначено, що продаж нерухомого майна за цим Договором вчиняється за узгодженою сторонами вартістю 1 661 000, 00 грн., які покупець зобов'язується перерахувати на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 05.02.2015 р.

За змістом п. 10.4. Договору було передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає у покупця з моменту державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке здійснюється одночасно з нотаріальним посвідченням цього Договору.

Як зазначалось вище, звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що документи, які підтверджували повноваження ОСОБА_3 діяти від імені позивача при укладенні вказаного Договору, були визнані недійсними.

Перевіряючи вказані обставини, суд встановив, що згідно Статуту позивача, затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 26.12.2011 р. за протоколом № 1 та зареєстрованого державним реєстратором Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації 27.12.2011 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» створено шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2».

Відповідно до п. п. 1.2, 5.1 вищевказаного Статуту, учасниками Товариства є: ОСОБА_2 із розміром частки у статутному капіталі 249 174,00 грн., що становить 23, 49 % статутного капіталу; ОСОБА_17 із розміром частки у статутному капіталі 32 004,00 грн., що становить 3% статутного капіталу; ОСОБА_21 із розміром частки у статутному капіталі 20 574,00 грн., що становить 1,9 % статутного капіталу; ОСОБА_22 із розміром частки у статутному капіталі 251 460,00 грн., що становить 23,7% статутного капіталу; ОСОБА_19 із розміром частки у статутному капіталі 249 174,00 грн., що становить 23,49% статутного капіталу та ОСОБА_1 із розміром частки у статутному капіталі 249 174,00 грн., що становить 23,49 % статутного капіталу. Товариству належить частка у розмірі 9 144,00 грн., що складає 0,9% статутного капіталу.

21.08.2012 р. відбулися загальні збори учасників Товариства, оформлені протоколом № 3, на яких було прийнято рішення усунути з 21.08.2012 р. від виконання обов'язків директора товариства ОСОБА_1 та призначити з 21.08.2012 р. виконуючим обов'язки директора ОСОБА_3, надавши йому всі необхідні повноваження для здійснення поточного керівництва товариством згідно з п. 9 Статуту.

22.10.2012 р. відбулись позачергові загальні збори учасників Товариства, скликані в.о. директора Товариства ОСОБА_3, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 5, в тому числі виключити з 22.10.2012 р. зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як осіб, що не виконали свого обов'язку щодо сплати своєї частки до статутного капіталу товариства, чим порушили свої обов'язки перед товариством, що, відповідно до законодавства, позбавляє їх прав на частку в статутному капіталі відповідача, право на управління зазначеним підприємством, отримання дивідендів учасником та на отримання виплати частини майна товариства, пропорційно їх часткам у статутному капіталі. Окрім того, було затверджено зміни до статуту відповідача, викладено його в новій редакції.

В подальшому позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державного реєстратора Святошинського району в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_23 про визнання противоправним повідомлення від 21.11.2012 р. про залишення документів без розгляду Державного реєстратора Святошинської районної у місті Києві Державної адміністрації ОСОБА_23 щодо проведення реєстраційної дії стосовно державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2»; зобов'язання Державного реєстратора Святошинської районної у місті Києві Державної адміністрації ОСОБА_23 провести реєстраційну дію стосовно державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2», що прийняті на Загальних зборах учасників Товариства від 22.10.2012 року та оформлені Протоколом № 5.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2012 р. в задоволені позову було відмовлено.

За наслідками апеляційного перегляду вказаного судового рішення, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. апеляційну скаргу ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» було задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2012 р. скасовано, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» задоволено: визнано протиправним повідомлення від 21.11.2012 р. про залишення документів без розгляду Державного реєстратора Святошинської районної у місті Києві Державної адміністрації ОСОБА_23 щодо проведення реєстраційної дії стосовно державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2»; зобов'язано Державного реєстратора Святошинської районної у місті Києві Державної адміністрації ОСОБА_23 провести реєстраційну дію стосовно державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2», що прийняті на загальних зборах учасників товариства від 22.10.2012 р. та оформлені Протоколом № 5.

Після виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства, загальними зборами були прийняті рішення про:

- затвердження договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства, прийняття нових учасників, обрання Дирекції, Генерального директора та Голови Товариства, а також внесення відповідних змін до його Статуту, оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства № 6 від 22.03.2013 р.;

- затвердження договорів купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі, прийняття нових учасників та перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства, а також внесення відповідних змін до його статуту, оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства № 7 від 04.04.2013 р.;

- припинення Товариства шляхом його ліквідації за рішенням власника, призначення ліквідаційної комісії, оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства № 9 від 12.06.2013 р.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/6056/13-ц від 13.06.2013 р. за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів в частині усунення з посади, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та усунення перешкод у виконанні посадових обов'язків позов задоволено повністю, визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» від 21.08.2012, що оформлено протоколом № 3 від 21.08.2012 р. в частині усунення з посади директора ОСОБА_1, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Товариства, стягнуто на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та зобов'язано Товариство усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків та фактичного доступу керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» ОСОБА_1 до робочого міста за адресою: 03134, м. Київ, вул. Проектна, 3.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17.09.2013 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.05.2014 р. рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/6056/13-ц від 13.06.2013 р. залишено без змін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2013 р. у справі № 5011-75/13974-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 р., визнано недійсними рішення загальних зборів Товариства від 21.08.2012 р., які оформлені протоколом № 3 від 21.08.2012 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. у справі № 910/9526/13, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2013 р., визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, що були прийняті на загальних зборах 22.10.2012 р. та оформлені протоколом № 5 позачергових загальних зборів учасників товариства від 22.10.2012 р., а також визнано недійсною нову редакцію статуту товариства, затверджену загальними зборами учасників товариства від 22.10.2012 р.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 р. у справі № 2а-16038/12/2670 в результаті перегляду за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. було вирішено її скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2012 р. залишити без змін.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту товариства, відновлення становища, яке існувало до порушення прав, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. у справі № 910/5977/14 було визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2», які оформлені протоколом № 6 від 22.03.2013 р., Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2», оформленим протоколом № 6 від 22.03.2013 р., рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2», які оформлені протоколом № 7 від 04.04.2013 р., Статут вказаного вище товариства в редакції, затвердженій рішенням позачергових загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом № 7 від 04.04.2013 р. та рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства, які оформлені протоколом № 9 від 12.06.2013 р.

При винесенні рішення у вищезазначеній справі, господарський суд виходив з того, що проведення позачергових зборів учасників Товариства 22.03.2013 р., 04.04.2013 р. та 12.06.2013 р. відбулось за відсутності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а отже за відсутності кворуму для повноважності загальних зборів, передбаченого Законом України «Про господарські товариства», а також установчими документами товариства.

При цьому, у вказаному судовому рішенні було також зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як учасників товариства, не було повідомлено про проведення таких загальних зборів, що за висновками суду, позбавило таких учасників можливості взяти участь у загальних зборах, а також порушило їх корпоративні права на участь в управлінні товариством.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2015 р. у справі № 910/25830/14 відновлено становище, яке існувало до порушення прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом зобов'язання Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, 97) скасувати реєстраційні дії: державної реєстрації змін установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3; ідентифікаційний код 24922997) 29.03.2013 10721050004027195; ОСОБА_24; Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна складу або інформації про засновників; внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3; ідентифікаційний код 24922997), що не пов'язані зі змінами в установчих документах; 29.03.2013 р. 10721070005027195; ОСОБА_24; Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3; ідентифікаційний код 24922997); державна реєстрація змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3; ідентифікаційний код 24922997); 10.04.2013 р. 10721050006027195; ОСОБА_24; Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна складу або інформації про засновників; внесення рішення засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3; ідентифікаційний код 24922997) або уповноваженого ними органу щодо припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3; ідентифікаційний код 24922997) в результаті ліквідації; 13.06.2013 р. 10721100007027195; ОСОБА_25; Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація; підтвердження відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3; ідентифікаційний код 24922997); 13.08.2013 р. 10721060008027195; ОСОБА_26; Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві; зміна додаткової інформації, зобов'язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, 97) зробити запис про те, що ОСОБА_1 (79019, АДРЕСА_1; податковий номер НОМЕР_1) є учасником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3; ідентифікаційний код 24922997).

Також, ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2», які оформлені протоколом № 12 від 05.02.2014 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2015 р. у справі № 910/20194/15 було вирішено визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3; ідентифікаційний код 24922997), яке оформлено протоколом № 12 від 05.02.2014 р.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд міста Києва виходив з того, що загальними зборами Товариства у незаконному складі учасників були прийняті рішення, які оформлені протоколом № 12 від 05.02.2014 про: продаж Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасні стільникові комунікації» нерухомого майна, а саме цілісного майнового комплексу, загальною площею 11289,7 кв.м., яке розташоване в м. Києві по вул. Проектна, буд. 3, що належить ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (код 24922997) на підставі свідоцтва про право власності серії САЕ № 957351, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 14.08.2013 року, індексний №7983702, зареєстрованого з інженерними комунікаціями за ціною, що становить 1993200,00 грн. з ПДВ; затвердження договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме цілісного майнового комплексу, загальною площею 11 289,7 кв.м., який розташований в АДРЕСА_2 та уповноважено Голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3 на його підписання, доручено ліквідаційній комісії в особі Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 представляти інтереси ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» в усіх установах, організаціях, та підприємствах з питань, пов'язаних з продажем цього об'єкта нерухомості, визначати розмір та порядок оформлення прилеглої території для обслуговування цього об'єкта, виконувати усі процедури, пов'язані з продажем цього об'єкта нерухомості; надання права Голові ліквідаційної комісії ОСОБА_3 без довіреності отримувати, надавати та підписувати договори, довідки, заяви, акти прийому - передачі та будь-які інші документи, пов'язані з продажем вищевказаного об'єкта нерухомості.

Так, господарський суд встановив, що рішення загальних зборів та позачергових загальних зборів про затвердження договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства, прийняття нових учасників були визнані недійсними за рішенням суду, яке набрало законної сили, а отже рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства від 05.02.2014 р., які оформлені протоколом № 12 від 05.02.2014 р. прийняті у незаконному складі учасників товариства.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, визнані учасниками судового процесу і відображені в судових рішеннях, є преюдиціальними в розумінні ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Пунктом 10 постанови пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 р. № 8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Відтак, факти, встановлені вище переліченими рішеннями Святошинського районного суду м. Києва, Київського апеляційного адміністративного суду, господарського суду міста Києва не потребують повторного доказування і є преюдиціальними.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про визнання оспорюваного Договору недійсним підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оспорюваний позивачем Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, згідно із частиною першою статті 207 ГК України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як наголошено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, а позивачем доведено наявність обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, а саме: укладення оспорюваного Договору від імені позивача особою, яка не мала на те достатніх повноважень.

Зокрема, як зазначалось вище, судом встановлено, що рішення загальних зборів позивача, які надавали повноваження ОСОБА_3 діяти від імені позивача та укладати оспорюваний Договір, були визнані недійсними в судовому порядку.

Оскільки таким чином відповідні рішення загальних зборів учасників позивача є недійсними з моменту їх прийняття, ОСОБА_3 слід визнати таким, що на момент укладення оспорюваного Договору не мав повноважень діяти від імені позивача.

Відповідно до п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Слід відзначити, що матеріали справи не містять доказів схвалення позивачем оспорюваного Договору після відновлення законного складу учасників ТОВ «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» та поновлення на посаді директора особи, обраної законним складом учасників.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати в частині вимог про визнання Договору недійсним покладаються на відповідача-1.

Разом з тим, що стосується питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору в частині позовних вимог, провадження з розгляду яких судом вирішено припинити, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Припинити провадження у справі в частині розгляду вимог до Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі реєстраційної служби про зобов'язання внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про належність на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ» нерухомого майна - цілісного майнового комплексу загальною площею 11 289,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2, з інженерними комунікаціями, який розташований на земельній ділянці площею 36 766, 01 кв.м., код (номер) земельної ділянки 75:308:044.

3. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

4. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.02.2014 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ 24922997) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ» (02094, місто Київ, вулиця Віскозна, будинок 32; код ЄДРПОУ 34750997), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною за реєстровим номером № 429.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНІ СТІЛЬНИКОВІ КОМУНІКАЦІЇ» (02094, місто Київ, вулиця Віскозна, будинок 32; код ЄДРПОУ 34750997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Київміськтара-2» (03134, АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ 24922997) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 витрат зі сплати судового збору.

6. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2015 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді В.О. Демидов

В.В. Сівакова