Рішення

від 08.12.2015 по справі 450/4641/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/4641/13 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/783/6320/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Г.

Категорія: 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Бойко С.М.,

за участі судового секретаря: Брикайло М.В.,

представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представників відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга охоронних технологій» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга охоронних технологій», Приватного підприємства «Колекс», Приватного підприємства «Колекс-1», про відшкодування завданої майнової і моральної шкоди та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга охоронних технологій» до ОСОБА_2, третьої особи Приватного підприємства «Колекс-1», про визнання договору недійсним, -

встановила:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Ліга охоронних технологій", Приватного підприємства (далі ПП) "Колекс", Приватного підприємства(далі ПП) "Колекс-1", який в процесі судового розгляду уточнила позов та просить суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь завдані матеріальні збитки в розмірі 151 200 грн., моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. та судові витрати у розмірі 1812, 00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем - ТОВ «Ліга охоронних технологій» було укладено договір № 5032/ТС від 06.08.2012 року на централізовану охорону об'єкту - житлового будинку, який розташований у с.Зубра по вул. Стуса,33, в подальшому перейменовану на вулицю Кривоноса,3. За умовами укладеного договору ТзОВ «Ліга охоронних технологій» взяло на себе зобов'язання щодо надання централізованої охорони об'єкту в цілому шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника, що в ньому знаходиться, у період перебування майна під охороною. У зв'язку з реорганізацією ТОВ «Ліга охоронних технологій» з 1 листопада 2013 р. всі об'єкти, що знаходяться під охороною, передані ПП «Колекс» та ПП «Колекс-1». Проте, всупереч умовам договору, відповідачами не вжито всіх належних заходів щодо добросовісного виконання обов'язків за договором, що, за ствердженням позивача, уможливило проникнення в її будинок 1 листопада 2013 року невідомих осіб які викрали з її будинку належні їй ювелірні вироби із золота та срібла, що зберігались у шкатулці в шафі гардеробу на загальну суму 151 200 грн.

В свою чергу ТзОВ «Ліга охоронних технологій» звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_2, третьої особи ПП «Колекс-1», в якому просить визнати договір № 5032/ТС на централізовану охорону об'єкту від 06.08.2012 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Ліга охоронних технологій» недійсним.

Позов мотивує тим, що вказаний договір № 5032/ТС на централізовану охорону об'єкту від 06.08.2012 року фактично було підписано від імені ОСОБА_2 її чоловіком ОСОБА_6, що на думку позивача, відповідно до положень ст.207 ЦК України свідчить про недійсність цього договору.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнили частково.

Судом постановлено стягнути з ТзОВ «Ліга охоронних технологій» на користь ОСОБА_2 заподіяну майнову шкоду в розмірі 129300 грн. а в решті вимог відмовлено.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга охоронних технологій» відмовлено повністю.

Судом вирішено питання судових витрат, та стягнуто з ТзОВ «Ліга охоронних технологій» судового збору в користь ОСОБА_2 в розмірі 658,3 грн. та в дохід держави - в розмірі 634,7 грн..

Вказане рішення суду ТзОВ «Ліга охоронних технологій» фактично оскаржило в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2. У поданій апеляційній скарзі вказує на незаконність, необґрунтованість оскаржуваного рішення, на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права і зазначає, що вказане рішення ухвалено без повного і всебічного з'ясування обставин справи, без належної оцінки всіх доказів.

На думку апелянта твердження суду про те, що в буд. №3 по вул. Кривоноса в с. Зубра мала місце крадіжка є безпідставним, оскільки цей факт, як і кількість золотих і срібних ювелірних виробів, їх проба, вага і вартість нічим не доведена. Суд не навів жодних мотивів, виходячи з яких він прийшов до висновку, що дані вироби на момент події були у вказаному будинку. Стверджує, що довідка начальника Пустомитівського РВ за №12408 від 18.11.2013 року, з якою вбачається, що по факту даної крадіжки відомості внесено в Єдиний реєстр досудового розслідування та позивачку визнано потерпілою, не є процесуальним документом і не доводить самого факту крадіжки з вищевказаного будинку.

Апелянтом також зазначається, що підстав для направлення на об'єкт додаткової групи швидкого реагування та виклику замовника на об'єкт не було. Стверджує, що під охорону фактично було прийнято об'єкт, як незавершений будівництвом будинок, в якому зберігались лише будівельні матеріали. Однією з вимог здачі об'єкта під охорону було обладнання на вікнах першого поверху решіток у відповідності до п.6 Акту введення в експлуатацію охоронної та тривожної сигналізації, що було зроблено замовником. Однак на час події решітки на вікнах першого поверху були відсутні. ТзОВ «Ліга охоронних технологій», як виконавець послуг не був повідомлений про закінчення будівництва, здачу будинку в експлуатацію та перейменування вулиці на якій знаходиться будинок. За умовами договору, замовник не несе матеріальної відповідальності у випадку крадіжки, умисного знищення або пошкодження майна, що сталися внаслідок проникнення на об'єкт через місця, від обладнання яких засобами безпеки він відмовився. Апелянт просить рішення суду в частині первісного позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі (а.с. 173-177).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 на обґрунтування доводів апеляційної скарги, представників відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТзОВ «Ліга охоронних технологій» про визнання договору № 5032/ТС на централізовану охорону об'єкту від 06.08.2012 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Ліга охоронних технологій» недійсним. фактично не оскаржено, судова колегія не вбачає підстав для перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як визначено положеннями ст.214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання : чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження , які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак, на думку колегії суддів, дане рішення суду в повній мірі таким вимогам не відповідає.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір.

Відповідно з ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.08.2012р. між позивачем ОСОБА_2, як замовником, та ТОВ «Ліга охоронних технологій», як виконавцем, було укладено договір № 5032/ТС на централізовану охорону об'єкта, а саме будівлю приватного будинку, що розташований за адресою: Пустомитівський район, с. Зубра по вул. Стуса,33. У подальшому, у зв'язку перейменування вулиці, адреса будинку змінилась на вул. Кривоноса, 3 в тому ж населеному пункті (т.1 а.с.5-8, 65).

У відповідності до п.1.2. цього Договору, виконавець приймає на себе зобов'язання про надання централізованої охорони об'єкта в цілому, шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника, що в ньому знаходиться у період перебування об'єкта під охороною.

Згідно п.1.8. цього ж Договору, такий укладається після обладнання об'єкту засобами охоронної сигналізації, контрольної перевірки їх технічного стану та технічної захищеності об'єкту, а також після підписання сторонами акту введення в експлуатацію охоронної та тривожної сигналізації та технічного стану об'єкту (Додаток №2) .

06.08.2012 р. сторонами підписано додаток №2 до договору № 5032/ТС акт введення в експлуатацію охоронної та тривожної сигналізації та технічного стану об'єкту, згідно із яким при перевірці працездатності сигналізації встановлено, що об'єкт відповідає технічним вимогам і підключений до пульту централізованої охорони(а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи 11.11.2013р. між сторонами було укладено угоду про розірвання договору № 5032/ТС від 06.08.2012р. (т.1 а.с.13).

Судом також встановлено і те, що 30 жовтня 2013 року, в період дії умов цього договору, позивач здала об'єкт під охорону та вибула на відпочинок за межі області.

Відповідно до п.2.3. договору № 5032/ТС від 06.08.2012р. на централізовану охорону об'єкта виконавець зобов'язується забезпечувати, у випадку надходження на ПЦС сигналу про спрацювання сигналізації, негайний виїзд та своєчасне прибуття груп швидкого реагування виконавця на об'єкт.

Одночасно п.10 Договору передбачено, що в разі спрацювання сигналізації, якщо необхідне перезакриття об'єкту, виконавець викликає замовника і здійснює охорону об'єкту до прибуття замовника в межах 2-х годин, у випадку порушення цього терміну замовником, охорона об'єкту здійснюється за окрему плату згідно із цінами, що діють на послуги охорони.

Положеннями п.3.1. Посадової інструкції диспетчера пульта централізованого спостереження, затвердженої директором «Ліга охоронних технологій» 01.07.2013р., передбачено, в разі надходжень сигналу «Тривога» (спрацювань засобів сигналізації, повідомлень) з об'єкту, диспетчер ПЦС зобов'язаний, якщо ознак проникнення на об'єкт персоналом ГШР не виявлено, а надходження тривожних повідомлень не припиняється, викликати замовника та організувати охорону об'єкту персоналом ГШР протягом двох годин до прибуття Замовника. При необхідності скеровує до об'єкту додаткові ГШР.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

В силу ст.978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Положеннями ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як беззаперечно встановлено судом першої інстанції, 1 листопада 2013 року, в період перебування об'єкту на вул. Кривоноса, 3 під охороною, на пульт централізованої охорони «Ліга охоронних технологій» надходили сигнали про спрацювання тривожної сигналізації у будинку № 3 по вул. Кривоноса в с.Зубра Пустомитівського району Львівської області о 18.37год., 18.43год., 19.08год., 19.09год., 19.10год., 20.55год., 20.57 год., 20.59год. тобто загалом протягом періоду часу 2 год. 22 хв. (т.1 а.с.67-74). Близько 19.00 год. при спрацюванні сигналізації у будинку № 3 по вул. Кривоноса в с.Зубра Пустомитівського району Львівської області на об'єкт прибула група швидкого реагування у складі охоронців приватного підприємства ПП «Колекс-1» гр. ОСОБА_7 та приватного підприємства «Колекс» гр. ОСОБА_8 Не виявивши ознак порушення цілісності об'єкту, за деякий час, група була перенаправлена на інший об'єкт за розпорядженням диспетчера ТзОВ «Ліга охоронних технологій». В подальшому, при повторному спрацюванні охоронної сигналізації о 20.55 год., 20.57 год., 20.59 год. диспетчером ТзОВ «Ліга охоронних технологій» ОСОБА_9, всупереч умовам договору та вимогам посадової інструкції диспетчера пульта централізованого спостереження не було повторно скеровано групу швидкого реагування на об'єкт, а також не було повідомлено замовника про повторне спрацювання охоронної сигналізації.

Судом встановлено також, що на період відсутності власників будинку № 3 по вул. Кривоноса в с.Зубра ключі від будинку були передані ОСОБА_10, сестрі ОСОБА_2, яка 2 листопада 2013 року, повідомила останню по телефону про проникнення в будинок та про вчинення крадіжки.

Того ж дня, про вказаний випадок було повідомлено Пустомитівський РВ ГУ МВС України у Львівській області, а 3 листопада 2013 р. внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування та відкрито кримінальне провадження №12013150270001339, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, в ході якого встановлено факт проникнення в будинок № 3 по вул. Кривоноса в с.Зубра невідомої особи в період з 30.10. по 02.11.2013 р. шляхом пошкодження та віджиму металопластикового вікна.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням умов договору № 5032/ТС від 06.08.2012р. та норм права, що регулюють спірні правовідносини, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не були дотримані договірні зобов'язання, щодо повідомлення замовника про спрацювання сигналізації та скерування до об'єкту додаткової групи швидкого реагування для забезпечення належної охорони об'єкту, як це передбачено положеннями п.10 Договору та п.3.1. Посадової інструкції диспетчера пульта централізованого спостереження.

В той же час, судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо доведеності як самого факту викрадення з будинку № 3 по вул. Кривоноса в с.Зубра ювелірних виробів із золота та срібла, так і кількість та вартість цих виробів, оскільки, окрім показань позивача ОСОБА_2 про обсяг викрадених у неї ювелірних виробів, про їх загальну кількість, склад металу, вагу та вартість цих виробів і показань близьких родичів позивачки, свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_12, на підтвердження цих показань позивача, в матеріалах як даної цивільної справи так і в матеріалах кримінального провадження №12013150270001339 не міститься жодних об'єктивних доказів, які б з достатньою очевидністю та переконливістю доводили наявність в будинку № 3 по вул. Кривоноса вказаного майна, індивідуальні ознаки цих виробів, що це саме ювелірні вироби, склад металу та вартість цього майна.

А тому колегія суддів вважає недоведеним сам факт заподіяння позивачу матеріальної шкоди, яка б підлягала відшкодуванню за рахунок ТзОВ «Ліга охоронних технологій».

Крім того, залишились поза увагою суду першої інстанції фактичні обставини справи та умови договору, які регулюють матеріальну відповідальність ТзОВ «Ліга охоронних технологій» за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Зокрема, у відповідності до умов Додатку №2 до Договору № 5032/ТС від 06.08.2012р., замовника попереджено, що у випадку крадіжки, умисного знищення чи пошкодження майна, що сталися внаслідок проникнення на об'єкт через місця, від обладнання яких технічними засобами охорони і безпеки він відмовився, виконавець не несе матеріальної відповідальності.

У відповідності до умов здачі об'єкта під охорону на вікнах першого поверху повинні бути решітки, що було зроблено замовником в серпні 2012 року у відповідності до п.6 Акту введення в експлуатацію охоронної та тривожної сигналізації.

Однак, як вбачається з матеріалів даної цивільної справи та матеріалів кримінального провадження №12013150270001339, на час події решітки на вікнах першого поверху були відсутні, що свідчить про недотримання замовником положень п.3.1, 3.3. Договору № 5032/ТС від 06.08.2012р., який зобов'язує замовника здійснювати заходи щодо обладнання об'єкту технічними та інженерними засобами охорони і безпеки, створювати належні умови для збереження майна, та постійно перевіряти цілісність металевих решіток, вікон, замків, дверей та інженерно-технічних засобів, які повинні забезпечувати неможливість несанкціонованого проникнення на об'єкт без їх пошкодження.

Окрім того, представник відповідача зауважив, що позивач, вибуваючи на відпочинок здаючи об'єкт під охорону на період своєї відсутності в жовтні-листопаді 2013 року в супереч своїм договірним обов'язкам не попередив ТзОВ «Ліга охоронних технологій» про заміну довірених осіб та про наявність ключів від будинку у інших осіб. А позивач не надав суду належних доказів на підтвердження зворотного.

За таких обставин, судова колегія вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх фактичних і правових підстав для висновку про вчинення з будинку позивача крадіжки ювелірних виробів та заподіяння позивачу матеріальної шкоди внаслідок проникнення в будинок сторонніх осіб, так і про наявність таких підстав для матеріальної відповідальності ТзОВ «Ліга охоронних технологій»

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимогОСОБА_2 щодо стягнення з ТзОВ «Ліга охоронних технологій» на користь позивача майнової шкоди слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та діючи відповідно до положень ст..88 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду і в частині стягнення з ТзОВ «Ліга охоронних технологій» судового збору на користь позивача та в дохід держави. В решті рішення суду першої істанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п. 2 ч. 1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга охоронних технологій» задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 липня 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга охоронних технологій» щодо стягнення на користь позивача майнової шкоди в розмірі 129 300 грн., скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 липня 2015 року в частині стягнення з ТзОВ «Ліга охоронних технологій» судового збору на користь позивача та в дохід держави скасувати.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Береза В.І.

ОСОБА_13