Постанова

від 08.12.2015 по справі 924/1180/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2015 р. Справа № 924/1180/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача 1 - ОСОБА_2

від відповідача 2 - не з'явився

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аніспром" на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.10.2014 р. у справі №924/1180/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький"

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Аніспром"

2. Хмельницької міської ради,

про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,054 га по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому;

визнання недійсним рішення 14 сесії Хмельницької міської ради від 07.11.2007 року №31 "Про надання земельних ділянок в постійне користування юридичним особам, в оренду суб'єктам підприємницької діяльності, громадянам" (пункт 41 додатку 20 щодо надання ЗАТ "Аніспром" земельної ділянки площею 86 кв. м. по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому на будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі" в короткострокову оренду терміном на 3 роки);

визнання недійсним договору оренди землі №040874200025 від 18 лютого 2008 року, укладеного між Хмельницькою міською радою та закритим акціонерним товариством "Аніспром", зареєстрованого у Хмельницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" №25 від 18.02.2008 року;

визнання недійсної додаткової угоди №680110004000523 від 10.05.2012 року "Про поновлення договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008 року", укладеної між Хмельницькою міською радою та закритим акціонерним товариством "Аніспром", зареєстрованої в Управлінні Держкомзему в м.Хмельницькому Хмельницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №681010004000523 від 10.05.2012 року;

визнання недійсним рішення 28 сесії Хмельницької міської ради від 30.10.2013 року №72 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, у власність, оренду юридичним особам, громадянам, поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання додаткових угод, припинення права користування земельними ділянками шляхом розірвання договорів оренди землі за згодою сторін та надання земельних ділянок в оренду юридичній особі, громадянам" (пункт 13 додатку 3) щодо поновлення ТОВ "Аніспром" договору оренди земельної ділянки по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому від 18.02.2008 року за №040874200025 на три роки.

визнання недійсною додаткової угоди №278-02-2013/3894555 від 17.12.2013 року "Про внесення змін до договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008 року із внесеними змінами до договору №681010004000523 від 10.05.2012 року", укладеної між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Аніспром", на підставі якої право оренди ТОВ "Аніспром" земельною ділянкою площею 0,0086 га зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.12.2013 року серія ЕАР строком дії до 07.11.2016 року із правом пролонгації.

усунення товариству з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,0086 га по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому, шляхом покладення обов'язку на ТОВ "Аніспром" самостійно звільнити її від об'єктів незавершеного будівництва, будівельних конструкцій, матеріалів, сміття.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до Хмельницької міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Аніспром" про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,054 га по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 22.11.1993 року серії ХМ №18, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №18; визнання недійсним рішення 14 сесії Хмельницької міської ради від 07.11.2007 року №31 "Про надання земельних ділянок в постійне користування юридичним особам, в оренду суб'єктам підприємницької діяльності, громадянам" (пункт 41 додатку 20 щодо надання ЗАТ "Аніспром" земельної ділянки площею 86 кв. м. по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому на будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі" в короткострокову оренду терміном на 3 роки; визнання недійсним договору оренди землі №040874200025 від 18 лютого 2008 року, укладеного між Хмельницькою міською радою та закритим акціонерним товариством "Аніспром", зареєстрованого у Хмельницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах №25 від 18.02.2008 року; визнання недійсної додаткової угоди №680110004000523 від 10.05.2012 року "Про поновлення договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008 року", укладеної між Хмельницькою міською радою та закритим акціонерним товариством "Аніспром", зареєстрованої в Управлінні Держкомзему в м.Хмельницькому Хмельницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №681010004000523 від 10.05.2012 року; визнання недійсним рішення 28 сесії Хмельницької міської ради від 30.10.2013 року №72 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, у власність, оренду юридичним особам, громадянам, поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання додаткових угод, припинення права користування земельними ділянками шляхом розірвання договорів оренди землі за згодою сторін та надання земельних ділянок в оренду юридичній особі, громадянам" (пункт 13 додатку 3) щодо поновлення ТОВ "Аніспром" договору оренди земельної ділянки по вул. Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому від 18.02.2008 року за №040874200025 на три роки; визнання недійсною додаткової угоди №278-02-2013/3894555 від 17.12.2013 року "Про внесення змін до договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008року із внесеними змінами до договору №681010004000523 від 10.05.2012року", укладеної між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Аніспром", на підставі якої право оренди ТОВ "Аніспром" земельною ділянкою площею 0,0086 га зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.12.2013 року серія ЕАР строком дії до 07.11.2016 року із правом пролонгації; усунення товариством з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хельницький" перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,0086 га по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому, шляхом покладення обов'язку на ЗАТ "Аніспром" самостійно звільнити її від об'єктів незавершеного будівництва, будівельних конструкцій, матеріалів, сміття.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.10.2014 року (суддя Заярнюк І.В.) вказаний позов задоволено. Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, дійшов висновку, що позивач не втратив права користування земельною ділянкою, яка перебувала у його правопопередників у постійному землекористуванні і перейшла у його володіння як до правонаступника, це право засвідчено Державним актом серії ХМ №18 від 22.11.1993 і не потребує в даній час переоформлення, відтак, всі рішення щодо передачі в оренду частини земельної ділянки іншій особі порушують таке право, прийняті радою з порушенням діючого законодавства, отже підлягають визнанню недійсними, як і правочини, укладені на їх виконання.

Постановою Рівненського апеляційого господарського суду від 09.12.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мельник О.В., судді Грязнов В.В., Саврій В.А.) рішення місцевого господарського суду у справі скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду і відмовляючи в позові, дійшов висновку, що раніше діючим законодавством не було передбачено можливості автоматичного переходу права постійного землекористування в порядку правонаступництва, отже, як Державне підприємство, так і ТОВ "Інтурс-Хмельницький" втратили таке право після реорганізації Агентства в Державне підприємство. Окрім того, посилаючись на рішення Хмельницької міської ради №99 від 17.09.2014, яким вирішено внести зміни в графу 3 пункту 41 додатку 2 до рішення міської ради від 07.11.2007 №31, замінивши вираз "вулиця Проскурівська 3" на вираз "вулиця Проскурівська 3-А", а також вирішено внести зміни в договір оренди землі від 18.02.2002 із змінами до договору від 10.05.2012 та від 17.12.2013, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про нетотожність спірної земельної ділянки і ділянки, переданої в оренду ТОВ "Аніспром".

Вищий господарський суд України постановою від 17.03.2015 у даній справі скасував постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2014р., справу № 924/1180/14 направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За змістом постанови Вищого господарського суду України в даній справі, позивач - ТОВ "Інтурс-Хмельницький", створене до введення в дію нового Земельного кодексу України, є правонаступником колишнього Агентства "Інтурист-Хмельницький" та Державного підприємства "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму, отже, могло володіти земельною ділянкою на праві постійного користування, відтак суд апеляційної інстанції помилково вирішив, що право постійного землекористування припинилось вже для Державного підприємства.

Крім того, з посиланням на п. 6 (в редакції Закону №2059-ІУ від 06.10.2004) Перехідних положень Земельного кодексу України, рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005 , ст . 92 Земельного кодексу України, суд касаційної інстанції зазначив, що набуття права постійного землекористування і існування (дія) такого права на момент введення в дію з 01.01.2002 нового Земельного кодексу є різними правовими поняттями. Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, яке за новим Земельним кодексом не може набувати права постійного землекористуванні, а зберігається за ним до приведення прав і обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано Державний акт на право постійного землекористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції на момент купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ «Інтурс-Хмельницький» на спірній земельній ділянці) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Як вбачається з матеріалів справи, з метою реалізації свого права на належне оформлення земельної ділянки ТОВ «Інтурс-Хмельницький» 21.10.2013 р. звернулося до Хмельницької міської ради з клопотанням про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,014 га за адресою в м. Хмельницькому по вул.. Проскурівській, 3, втім це клопотання залишилось без руху, адже, земельна ділянка вже була надана в оренду ТОВ «Аніспром».

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права на оформлення за собою земельної ділянки у визначений чинним законодавством спосіб не можливо вважати ґрунтовним, відтак позовні вимоги щодо визнання недійсними рішень ради щодо надання землі в оренду іншій особі та укладені на їх підставі правочини не можна вважати такими, що не порушують це право позивача.

Також Вищий господарський суд України в своїй постанові по даній справі зазначив, що внесення змін в рішення ради і в договір оренди шляхом заміни цифр в адресі земельної ділянки, наданій в оренду ТОВ "Аніспром", не може ототожнюватись з присвоєнням земельній ділянці нової адреси у встановленому порядку та не може слугувати доказом того, що орендована земельна ділянка площею 86 м 2 , яка надавалась в оренду ЗАТ "Аніспром" і документація щодо передачі якої в оренду оформлялась саме по вул. Проскурівській, 3, не охоплюється межами спірної земельної ділянки площею 0,054га по вул. Проскурівській, 3, адже суд апеляційної інстанції не спростував в цій частині ні висновки суду першої інстанції, ані доводи позивача, які ґрунтуються на оцінці планів зовнішніх меж землекористування та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому.

За умовами ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Оскільки суд апеляційної інстанції відповідно до ст.. 99 ГПК України переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, відповідні вказівки є аналогічно обов'язковими і для суду апеляційної інстанції.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Аніспром" в апеляційній скарзі та в додаткових обґрунтуваннях апеляційної скарги під час повторного апеляційного розгляду просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Апелянт зокрема зазначає, що 24.06.1999 року рішенням виконкому Хмельницької міської ради №422 ТОВ "Аніспром" надано в користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою вул. Проскурівська, 3 в м. Хмельницькому на правах оренди. Вказує на те, що дана земельна ділянка була вільна від будь-яких об'єктів, а її надання не порушувало інтересів позивача. Звертає увагу апеляційного суду на те, що законність рішень Хмельницької міської ради та правомірність надання земельної ділянки в оренду відповідачу 1 підтверджено рішеннями господарських судів всіх інстанцій у справі №8/81-н., які за приписами ст. 35 ГПК України є преюдиційними під час розгляду даної справи. Також, зауважує, що архівна копія наданого позивачем державного акту на право постійного користування землею не є належним та допустимим доказом, оскільки оригінал такого акту ТОВ "Інтурс-Хмельницький" надано не було, а згідно листа Дерземагенства України №05-18/6713 від 02.06.2014 року на вказаному акті стоїть запис "Анульований" та штамп "Скасовано". Крім того, такий державний акт від 22.11.1993 року не зареєстрований в державному земельному кадастрі, а відсутність його в оригіналі у позивача, відповідач 1 пояснює тим, що оригінал був у відповідності до п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю (зареєстрованої Державним комітетом України по земельних ресурсах наказом №43 від 04.05.1999 року ) зданий до архіву в зв'язку із припиненням землекористування. В додатковий обґрунтуваннях до апеляційної скарги вказує на те, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.01.2014 року у справі №924/1540/13 встановлено факт того, що земельні ділянки позивача і відповідача 1 межують між собою та не є тотожними. Також наголошує на тому, що листом Держземагенства України №19-22-0.8-2870/2-14 від 28.05.2014 року підтверджено про припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. Проскурівській,3 у м. Хмельницькому агентством "Інтурист-Хмельницький" у зв'язку з його реорганізацією та втратою чинності державного акту від 22.11.1993 року. Крім того, вказує на те, що юридична особа позивача є припиненою та з огляду на ст.37 ЦК УРСР вказує, що реорганізація підприємства є юридичним фактом для припинення права користування земельною ділянкою, а також з посиланням на ст.ст.120,125 Земельного кодексу України, пов'язує момент набуття права користування земельною ділянкою із моментом набуття права власності на приміщення.

Хмельницька міська рада надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить її задоволити та скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 14.10.2014 року. У відзиві вказує на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки розглянув спір не повідомивши належним чином про дату та час слухання справи відповідачів. Також, вважає, що суд визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, за умови їх недоведеності та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що не є преюдиційними обставини встановлені під час розгляду справи №8/81-н, оскільки рішенням Господарського суду Хмельницької області в справі №8/81-н не встановлені фактичні обставини, які входять до предмету доказування в означеній справі та які можуть вплинути на його законність та обгрунтованість. Аналогічно щодо рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.01.2013 року в справі №924/1540/13, зазначає, що вказаним рішенням не встановлено, що земельна ділянка площею 0, 0086 га, передана в оренду ТОВ «Аніспром», не включає в себе земельну ділянку ТОВ «Інтурс-Хмельницький». Також, звертає увагу на той факт, що на момент нотаріального засвідчення ТОВ «Інтурс-Хмельницький» архівної копії Державного акта на право постійного користування, а саме станом на 04 жовтня 2013 року, означена архівна копія, що знаходиться на зберіганні в Місцевому фонді документації із землеустрою Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області не мала жодних записів «Анульований», як і штампів «Скасований», відтак не було таких і на момент передачі земельної ділянки 07.11.2007 року в оренду ТОВ «Аніспром». Зазначає, що вказане свідчить про те, запис «Анульований» та штамп «Скасовано» були внесені до архівної копії, а також до Книги записів реєстрації Державних актів на право постійного користування землею на території Хмельницької міської ради народних депутатів після означеної дати - 04 жовтня 2013 року, а саме після того, як розпочалися судові спори щодо спірної земельної ділянки з метою створення «штучних» доказів та причетними до цього являються посадові особи органів влади та місцевого самоврядування. В частині доводів апеляції щодо рішення 42 сесії Хмельницької міської Ради №99 від 17.09.2014 року про зміну поштової адреси спірної земельної ділянки, то вказує , що останнє не має правового значення для даної справи, оскільки прийняте в ході розгляду судом спору, тоді як на момент передачі спірної земельної ділянки площею 0, 086 га в оренду - 07.11.2007 року остання мала таку ж поштову адресу - вул.Проскурівська, 3 як і земельна ділянка, належна ТОВ «Інтурс-Хмельницький». Вважає, що прийняття Хмельницькою міською Радою означеного рішення щодо зміни поштової адреси спірної земельної ділянки в ході судових спорів щодо неї, є вчиненням неправомірних дій органом місцевого самоврядування спрямованим на позбавлення ТОВ «Інтурс-Хмельницький» права землекористування та створенням «штучних» доказів для судових справ.

В судовому засіданні 26.11.2015 року апелянтом було подано клопотання про призначення повторної судової експертизи у справі № 924/1180/14, яке мотивоване тим, що висновок експерта від 25.09.2015 року не дав відповіді на поставлені питання. В зв'язку з чим на визначення експерту пропонується слідуюче питання:

Чи накладається земельна ділянка площею 0,054 га (розпорядження 0,050 га) визначена в Державному акті на право постійного користування землею надана Агенству «Інтурист Хмельницький» під будинком з магазином по вул.. Проскурівська, 3 починаючи від точок А та В (багатоповерхова забудова) до точки Б з урахуванням необхідності обслуговувати будинок з магазином що належав ТОВ «Інтурс-Хмельницький» у відповідності до поетажного плану наданого до матеріалів справи який було отримано у власність на підставі договору купівлі-продажу від 5.06.2002 року на земельну ділянку надану ТОВ «Аніспром» у відповідності до договору оренди площею 0,0086 га та знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул.. Проскурівська, 3/1.

Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки повторна судова експертиза призначається судом у випадку, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить матеріалам справи. Натомість висновок судової експертизи від 25.09.2015 року судом не визнаний необґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення даного клопотання.

З урахуванням змін у складі колегії суддів під час розгляду даної справи та періоду зупинення останньої на час проведення судової експертизи, справу було розглянуто понад встановлений ст.. 102 ГПК України строк виходячи з положень ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (ратифікованої Урядом держави Україна 17.07.1997 р.), якою задекларовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

В судовому засіданні 26.11.2015 року було оголошено перерву до 08.12.2015 року для прийняття рішення у справі, про що присутні в судовому засіданні сторони були повідомлені під розписку, а на адресу відсутнього відповідача-2 Хмельницьку міську раду надіслано ухвалу про оголошення перерви.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Відносно твердження апелянта про порушення господарським судом Хмельницької області під час розгляду справи норм процесуального права, а саме - розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, колегією суддів приймається до уваги таке.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.08.2014 року позовну заяву ТОВ "Інтурс-Хмельницький" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 02.09.2014 року.

Однак, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.08.2014 року виправлено допущену в ухвалі господарського суду Хмельницької області від 18.08.2014р. по справі № 924/1180/14 описку. Дату "02" вересня 2014 р." 10:30 год." вказану у резолютивній частині ухвали господарського суду Хмельницької області від 18.08.2014р. по справі №924/11802/14 замінено на дату "12" вересня 2014 р." 09:10 год.".

Вказана ухвала надіслана сторонам 02.09.2014 року. ТОВ "Інтурс-Хмельницький" копія ухвали отримана 04.09.2014 року (т. 1 а.с. 88); ТОВ "Аніспром" така ухвала не отримана та повернута до суду за закінченням терміну зберігання; докази вручення ухвали Хмельницькій міській раді у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.09.2014 року, з огляду на неявку у судове засідання представників відповідача 1 та відповідача 2, неподання ними витребуваних доказів, суд відклав розгляд справи на 06.10.2014 року.

Ухвалу від 12.09.2014 року отримано представником позивача 23.09.2014 року (т. 1 а.с. 94), доказів її вручення представникам відповідачів матеріали справи не містять.

Згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 06.10.2014 року представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, внаслідок чого розгляд справи було відкладено на 20.10.2014 року.

Представники позивача та відповідача 1 у судовому засіданні 06.10.2014 року під підпис були ознайомлені із відкладенням судового засідання на 14.10.2014 року на 11 год. 30 хв., однак дата і година наступного судового засідання містять виправлення.

Ухвалу від 06.10.20.14 року отримано представником ТОВ "Аніспром" 22.10.2014 року.

Поряд з тим, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.10.2014 року виправлено допущену в резолютивній частині ухвали господарського суду Хмельницької області від 06.10.2014р. описку, дату та час судового засідання "20" жовтня 2014 р." 15:00 год." замінено на дату та час "14" жовтня 2014 р." "11:30 год.".

У судовому засіданні 14.10.2014 року за участі представника позивача спір у справі №924/1180/14 вирішено по суті.

Апеляційним судом встановлено, що ухвала від 10.10.2014 року про призначення слухання справи на 14.10.2014 року була надіслана сторонам лише 14.10.2014 року та отримана представником ТОВ "Аніспром" 22.10.2014 року (т. 1 а.с. 127), тобто уже після винесення рішення у справі.

Таким чином, судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутністю представника відповідача-1 ТОВ «Аніспром», не повідомленого належним чином про дату та час судового засідання на якому було прийнято рішення по справі, чим порушено процесуальні права останнього, передбачені ст. 22 ГПК України, що є безумовною підставою для скасування оскарженого рішення місцевого господарського суду на підставі п.2 ч.3 ст.104 ГПК України.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, за яких рішення господарського суду Хмельницької області від 14.10.2014 року по справі № 924/1180/14 підлягає скасуванню.

З огляду на це, та приймаючи до уваги положення ст.. 101 ГПК України судом апеляційної інстанції здійснюється розгляд спору в повному обсязі з прийняттям додаткових доказів від апелянта, оскільки останній не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.

Розглядаючи зазначений спір по суті та враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, судом апеляційної інстанції встановлено слідуюче.

Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради народних депутатів 19.12.1991 року зареєстровано Агентство "Інтурист-Хмельницький", створене Фондом держмайна України на базі агентства Держкомінтуризма в м. Хмельницькому.

Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів №269-Є від 21.11.1991 "Про передачу відділенню "Інтурист" у постійне користування житлового будинку №3 по вул. Проскурівській, що планувався під комплексний капітальний ремонт" передано в постійне користування будинок №3 по вул. Проскурівській з вбудованим в нього приміщенням магазину загальною площею 174,5 м 2 , для здійснення відділенням "Інтурист" до 31.12.1992 капітального ремонту приміщення і розташування в ньому готелю, бару, магазину по обслуговуванню іноземних туристів.

14.01.1992 між Агентством "Інтурист-Хмельницький" та Виконкомом міської Ради народних депутатів був укладений договір, умовами якого передбачено, що Агентство "Інтурист-Хмельницький" в м. Хмельницькому відселяє за власний рахунок жителів будинку №3 по вул. Проскурівській, який підлягає капітальному ремонту, для чого передає на позабюджетний рахунок міськвиконкому грошові кошти 342153 рублів, а міськвиконком після перерахування зазначеної суми передає у постійне користування агентству будинок №3 по вул. Проскурівській з магазином.

Відповідно до розпорядження міськадміністрації Хмельницької міської ради від 19.11.1993 №2595 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель, що знаходяться в користуванні підприємств, організацій та установ на території м. Хмельницького" в користуванні Агентства "Інтурист-Хмельницький" під будинком з магазином по вул. Проскурівська, 3 знаходиться земельна ділянка площею 0,05га, в т.ч. під житловим фондом 0,04га, інші землі 0,01га.

22.11.1993 Агентству "Інтурист-Хмельницький" видано Державний акт серія ХМ №18 на право постійного користування землею по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому площею 0,054 га землі в межах згідно з планом землекористування під будинком з магазином відповідно до розпорядження міськадміністрації Хмельницької міської ради від 19.11.1993 №2595. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №18.

Розпорядженням Хмельницької міської адміністрації від 29.12.1993 №2927 Агентство "Інтурист-Хмельницький" перереєстроване в Державне підприємство "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму, яке згідно з п. 1.1 Статуту є правонаступником Агентства по іноземному туризму "Інтурист-Хмельницький".

17.08.1995 державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт - реконструйований будинок по вул. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому площею 730,2 м 2 , про що видано відповідний акт.

20.05.1999 на підставі установчого договору "Про заснування та діяльність" учасниками зборів членів трудового колективу Державного підприємства "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" з метою участі в приватизації та подальшої підприємницької та іншої не забороненої законами України діяльності в організаційній формі створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький".

02.06.1999 відділом з питань розвитку підприємництва, реєстрації та ліцензування суб'єктів підприємницької діяльності Хмельницького міськвиконкому проведено державну реєстрацію ТОВ "Інтурс-Хмельницький", про що 09.07.1999 у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис № 0737.

Згідно з п. 4.2 Статуту ТОВ "Інтурс-Хмельницький" товариство має право брати участь в приватизації державного підприємства, на базі якого воно створено. Право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до товариства з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Після придбання об'єкта приватизації товариство стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.

05.06.2002 між територіальною громадою в особі Хмельницької міської ради та ТОВ "Інтурс-Хмельницький" укладено договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріально 05.06.2002 і зареєстрований в реєстрі за №1-1406, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 752,5 м 2 , яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 1, 3, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в договорі та пройти реєстрацію об'єкта в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації.

За актом приймання передачі від 07.06.2002 продавець передав, а покупець прийняв нежитлові приміщення загальною площею 752,5 м 2 , які знаходяться по вул. Проскурівська, 1-3, вартістю 456181,00 грн.

Відповідно до реєстраційного посвідчення, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації від 13.06.2002, нежитлові приміщення загальною площею 752,5м 2 , розташовані за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 1, 3, зареєстровані за ТОВ "Інтурс-Хмельницький" на праві колективної власності.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ "Інтурс Хмельницький" (нова редакція) останнє є правонаступником колишнього Агентства "Інтурист-Хмельницький" та Державного підприємства "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму.

Між тим, рішенням Хмельницької міської ради №31 від 07.11.2007 ЗАТ "Аніспром" надано в короткострокову оренду (на 3 роки) земельну ділянку по вул. Проскурівська, 3, площею 86 м 2 , на будівництво торговельного центру "Будинок торгівлі".

18.02.2008 між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та ЗАТ "Аніспром" (орендар) укладено договір №040874200025 оренди землі, згідно з пунктами 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення міської ради №31 від 07.11.2007 на будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі", що знаходиться по вул. Проскурівська, 3, площею 86 м 2 ; договір укладено на 3 (три) роки до 07.11.2010 (п. 8 договору).

Додатковою угодою від 10.05.2012 строк дії договору продовжено до 07.11.2013.

На підставі рішення Хмельницької міської ради від 30.10.2013 №72 (пункт 13 додатку 3) укладено додаткову угоду №278-02-2013/3894555 від 17.12.2013, якою поновлено договір оренди земельної на три роки до 07.11.2016 із правом пролонгації.

Рішенням Хмельницької міської ради №99 від 17.09.2014, вирішено внести зміни в графу 3 пункту 41 додатку 2 до рішення міської ради від 07.11.2007 №31, замінивши вираз "вулиця Проскурівська 3" на вираз "вулиця Проскурівська 3-А", а також вирішено внести зміни в договір оренди землі від 18.02.2002 із внесеними змінами до договору від 10.05.2012 та від 17.12.2013.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький", вважаючи, що в порядку правонаступництва він не втратив права землекористування земельною ділянкою площею 0,054 га по вул. Проскурівській, 3, втім прийняті радою рішення та укладені на підставі них правочини між Хмельницькою міською радою з ЗАТ "Аніспром" щодо оренди частини земельної ділянки по вул. Проскурівська, 3, площею 86 м 2 , наданої для будівництва торговельного центру "Будинок торгівлі", порушують його такі права, звернувся до господарського суду з цим позовом, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. ст. 92, 116, 123, 141, 152, 153, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі та додаткових обгрунтуваннях колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (від 18.12.1990) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 27 Земельного кодексу (в редакції, що діяла як на час перереєстрації Агентства "Інтурист-Хмельницький" в Державне підприємство "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму, так і на час створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький") право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється, зокрема, у разі:

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;

3)припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, за межами населених пунктів - сільською, селищною, районною, міською, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.

Стаття 37 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на час перетворення Агентства "Інтурист-Хмельницький") встановлювала, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Таким чином, діюче на той час законодавство передбачало, що юридична особа припинялася лише у випадках або ліквідації або у разі злиття, поділу або приєднання. Відповідно до ч.7 ст.34 чинного на той час Закону України "Про підприємства в Україні" при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Втім, відповідно до розпорядження міської адміністрації Хмельницької міської ради від 29.12.1993 №2927 Агентство "Інтурист-Хмельницький" було лише перереєстроване в Державне підприємство "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму, отже, в даному випадку відбулось не припинення юридичної особи, а перетворення одного державного підприємства в інше.

Земельний кодекс України (від 18.12.1990) не містив обмежень щодо кола підприємств, установ, організацій певної форми власності та/або статусу, в постійному користуванні яких можуть перебувати земельні ділянки, а от припинення їх діяльності було підставою для проведення відповідною радою припинення права користування землею.

Визначення таких підприємств, виключно які набувають права постійного землекористування встановлені нормою ст. 92 Земельного кодексу України (від 25.10.2001), відповідно до ч. 2 якої права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. При цьому, питання припинення права користування земельною ділянкою аналогічно врегульовано нормою ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, відповідно до якої підставами припинення такого права є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Аналіз зазначених норм земельного законодавства дає підстави для висновку, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення підприємства, установи, організації допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво. Колегією суддів встановлено, що позивач - ТОВ "Інтурс-Хмельницький", створене до введення в дію нового Земельного кодексу України, є правонаступником колишнього Агентства "Інтурист-Хмельницький" та Державного підприємства "Генеральне агентство по туризму в Хмельницькій області" Державного комітету України по туризму, отже, могло володіти земельною ділянкою на праві постійного користування.

Разом з тим, відповідно до п. 6 (в редакції Закону №2059-ІУ від 06.10.2004) Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте, положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України втрачають чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 "У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками)", встановлено, що ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 р.

Додатково необхідно також зауважити, що згідно абз. 5 п. 5.6. рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством.

Такі підстави передбачені ст. 141 ЗК України, зокрема добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Відповідно до положень п. 3, п. 4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його письмовою та оформленою належним чином заявою до суб'єкта, який здійснює функції власника земельної ділянки.

В матеріалах справи відсутні докази про добровільну відмову від права постійного користування та відповідне рішення власника земельної ділянки про припинення постійного користування спірною земельною ділянкою. Зокрема відсутня відповідна заява позивача про добровільну відмову від права постійного користування, відсутнє рішення Хмельницької міської ради про припинення права користування земельною ділянкою, яка була надана Агентству "Інтурист-Хмельницький" у зв'язку з припиненням його діяльності, а також докази вилучення земельної ділянки з користування цього підприємства та його правонаступників з метою надання в оренду іншій особі, як і докази скасування Державного акта на право постійного користування серії ХМ №18 від 22.11.1993, виданого Агентству "Інтурист-Хмельницький".

Також, відповідно до абзацу 11 п. 5.3 зазначеного Рішення Конституційного Суду України, стаття 92 Земельного кодексу не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених законодавчих приписів, слід дійти висновку, що набуття права постійного землекористування і існування (дія) такого права на момент введення в дію з 01.01.2002 нового Земельного кодексу є різними правовими поняттями.

Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його непереоформлення підприємством, яке за новим Земельним кодексом не може набувати права постійного землекористуванні, а зберігається за ним до приведення прав і обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано Державний акт на право постійного землекористування.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції на момент купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ "Інтурс-Хмельницький" на спірній земельній ділянці) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою реалізації свого права на належне оформлення земельної ділянки ТОВ "Інтурс-Хмельницький" 21.10.2013 звернулося до Хмельницької міської ради з клопотанням про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,014 га за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 3, втім це клопотання залишилось без руху, адже, земельна ділянка вже була надана в оренду ТОВ "Аніспром".

Під час розгляду справи апелянтом та відповідачем-2 наводились доводи про те, що земельна ділянка, оформлена Державним актом на право постійного користування землею від 22.11.1993 року серії ХМ №18, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №18 площею 0,054 га не охоплює своїми межами земельну ділянку площею 0,0086 га, надану апелянту в результаті оспорюваних рішень та правочинів.

З даного приводу суд зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, з 01.06 по 26.06.1998 року була проведена інвентаризація земельної ділянки Агентства «Інтурист-Хмельницький» по вул.Проскурівській, 3 проектно-вишукувальним бюро при земельному відділі Хмельницької міської ради ( Т. 1 а.с. 67-75 ), де на плані-схемі було показано межі інвентаризації земельної ділянки ( додаток №1 ).

На даній план-схемі видно конфігурацію виділеної земельної ділянки (виділено червоною лінією), яка співпадає з конфігурацією земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею та включає в себе земельну ділянку під будинком №3 та ділянку під знесеним будинком №5 ( заштрихована ) - ділянки, які увійшли в Державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №18, виданого 22.11.1193 року.

Згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 0086 га, наданої ЗАТ «Аніспром» в оренду, дана земельна ділянка розміщена на місці знесеного будинку №5 і примикає до будинку №3 та №7.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до вимог ст..ст. 32 , 42 ГПК України висновок судового експерта є доказом у справі та оцінюється судом за правилами, встановленими ст..43 цього Кодексу .

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року по даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

Чи знаходиться земельна ділянка площею 0,0086 га, яка надана в оренду ЗАТ «Аніспром» (правонаступник - ТОВ «Аніспром») для будівництва торговельного центру на підставі розробленого та затвердженого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому та на підставі договору оренди землі № 040874200085 від 18 лютого 2008 року, який зареєстровано за № 25 у Хмельницькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», в межах Державного акту на право постійного користування землею від 23.11.1993 року серії ХМ № 18 чи за його межами?

Якщо в межах Державного акту на право постійного користування землею від 23.11.1993 року серії ХМ № 18, то який розмір та конфігурація такого накладення земельних ділянок?

З висновку судової земельно-технічної екпертизи № 592/15-25 від 25.09.2015 року вбачається, що земельна ділянка площею 0, 0086 га, яка надана в оренду ЗАТ «Аніспром» ( правонаступник - ТОВ «Аніспром» ) для будівництва торговельного центру «Будинок торгівлі» на підставі розробленого та затвердженого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому та на підставі договору оренди землі 040874200025 від 18.02.2007 року, який зареєстровано за №25 у Хмельницькій регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах», знаходиться в межах Державного акту на право постійного користування землею, виданого 22.11.1993 року серія ХМ №18, виданого Агентству «Інтурист-Хмельницький» ( додаток №3 до висновку ).

За результатами обговорення заперечень по висновку судової земельно-технічної експертизи та заслуховування пояснень експерта судом враховуються наступні обставини.

Посилання апелянта на порушення експертом п.п. 2.3, 3.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, які полягають у проведенні огляду об'єкта дослідження без виклику учасників процесу, без присутності власників приміщень, зокрема, ОСОБА_3 (приміщення № 7 по вул.. Проскурівській, 7), а також без отримання додаткових матеріалів та в присутності лише зацікавленої особи ОСОБА_1, судом до уваги не приймається.

Пунктом 3.9 вищевказаної Інструкції визначено, якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на місці події або огляд об'єкта за його місцезнаходженням, орган (особа), який призначив експертизу, повинен забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а також належні умови для його роботи, а в разі потреби - викликати учасників процесу або інших осіб. У разі неявки осіб чи їх законних представників, що викликалися, у визначений час на місце події або огляду об'єкта дослідження (огляд) проводиться без їх участі, про що зазначається у висновку.

За змістом вказаного пункту Інструкції, учасники процесу викликаються в разі потреби та їх відсутність не перешкоджає проведенню огляду об'єкта дослідження. Оскільки судом не викликались учасники процесу для огляду об'єкта дослідження, відповідно такий огляд здійснювався експертом без їх участі, про що зазначено у висновку.

Поряд з цим, з пояснень експерта в судовому засіданні встановлено, що присутність представника позивача ОСОБА_1 під час огляду об'єкта зафіксована з тих підстав, що останній з'явився не за викликом, а в той час, як вже проводилось обстеження земельних ділянок. Відтак, експерт змушений був відобразити у висновку дані про присутність останнього. Вказана обставина не розцінюється судом як вступ експерта у непередбачений порядком проведення експертизи контакт з особою, зацікавленою у результатах експертизи, оскільки по-перше: ухвалою суду від 08.06.2015 р. було зобов'язано сторін надавати судовому експерту необхідну допомогу; по-друге: відсутні будь-які докази впливу на експерта з боку гр. ОСОБА_1, що свідчили б про такий контакт.

Посилання відповідача - ТОВ «Аніспром» на те, що в матеріалах справи міститься наданий позивачем висновок № 1/14 Земельно-технічного дослідження від 21.02.2014 р., відповідно до якого частина земельної ділянки позивача згідно Державного акту ХМ № 18 знаходиться під приміщеннями суміжного землекористувача ОСОБА_3, а відтак судовим експертом не було досліджено питання порушення інтересів громадянина ОСОБА_3, судом до уваги не приймається. В даному випадку на вирішення експертизи не ставилось питання про накладання меж земельних ділянок суміжних користувачів ОСОБА_3 та ТОВ «Інтурс-Хмельницький», оскільки не являється предметом спору у даній справі.

Безпідставним є посилання на ненадання експерту оригіналу Державного акту ХМ № 18 від 23.11.1993 р. та те, що в Державному акті не міститься адреса земельної ділянки, а зазначена адреса місцезнаходження ТОВ «Інтурс-Хмельницький». Як свідчать матеріали справи, оригінал акту втрачено позивачем та останній користується нотаріально засвідченою архівною копією. Можливість проведення земельно-технічної експертизи згідно завірених копії право встановлювальної документації допускається п. 6.1.3 ч. 6 «Земельно-технічна експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Земельна ділянка по вул.. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому одержана позивачем шляхом відведення на підставі рішення про відведення земельної ділянки № 815 від 12.04.1993року, в якому вказана її адреса - вул.. Проскурівська, 3 та в подальшому розпорядженням міськадміністрації Хмельницької міської ради № 2595 від 19.11.1993 р. були затверджені матеріали інвентаризації землі, що знаходилася в користуванні Агенства «Інтурист-Хмельницький», в якому також вказано, що земельна ділянка розташована по вул.. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому. Означене розпорядження стало підставою для видачі Державного акту на право постійного користування землею від 23.11.1993 р., що свідчить про визначення адреси земельної ділянки саме по вул.. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому.

Відносно твердження відповідача - ТОВ «Аніспром» про безпідставність висновків експерта в частині формування земельної ділянки позивача за рахунок земель під будинком № 3 та будинком № 5 по вул.. Проскурівській та цільового використання новосформованої земельної ділянки під будинок з магазином, а не реконструкцію та будівництво «Будинку туризму», судом враховується слідуюче. Як вбачається із змісту рішення Хмельницької міської ради № 815 від 12.04.1993 року: «Для проведення агентством «Інтурист-Хмельницький» реконструкції будинку № 3 по вул.. Проскурівській під «Будинок туризму» знести малоцінні приміщення магазину «Головні убори», складу підприємства «Медтехніка», «Ремонт взуття» по вул.. Проскурівській, 5 під 4-х поверхову добудову конференц-залу, медичних кімнат, перукарні, гомеопатичного відділення аптеки № 2, готелю згідно виготовленого ескізного проекту, замовнику компенсувати власникам вартість будівель, що зносяться». Доказом формування земельної ділянки, в тому числі за рахунок землі під знесеним будинком № 5 з метою реконструкції будинку № 3 по вул.. Проскурівській, є розроблений та затверджений в 1992 році Проект реконструкції жилого будинку під «Будинок туризму» по вул.. Проскурівській, 3 в м. Хмельницькому.

Зауваження про неврахування експертом розбіжностей в промірах, які мають місце в Державному акті на право постійного користування землею та в технічному паспорті і поетажному плані будинку № 3 по вул.. Проскурівській не можуть братися до уваги, оскільки це проміри різних об'єктів які не можуть співпадати.

Стосовно необґрунтованості висновків експерта про використання ТОВ «Аніспром» земельної ділянки площею 0,0163 га та земельної ділянки площею 0,0014 га та накладання їх на Державний акт на право постійного користування, тоді як в оренду товариству передано земельну ділянку площею 0,0086 га, суд відзначає, що згідно пояснень експерта в судовому засіданні, визначення та відображення у висновку додаткових ділянок відбулось внаслідок візуального обстеження земельної ділянки між знесеним будинком № 5 та будинком № 7, яким було встановлено наявність суцільної забудови означеної земельної ділянки, в тому числі і за межами площі та конфігурації земельної ділянки, переданої апелянту в оренду, що зафіксовано на доданих до висновку фотографіях. Доказів здійснення на цих ділянках забудови іншими особами апелянтом суду не подано. Разом з цим, визначення експертом додаткових ділянок, які використовуються ТОВ «Аніспром» і відображені у експертному висновку, судом не використовуються в якості доказу по справі, оскільки предметом експертизи є визначення місцезнаходження земельної ділянки площею 0,0086 га по відношенню до земельної ділянки 0,54 га згідно Державного акту позивача.

Таким чином, оцінивши висновок судового експерта за правилами ст.. 43 ГПК України, суд не знайшов обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечність його матеріалам справи. Зважаючи на викладене, суд вважає висновок належним та допустимим доказом.

За вищенаведених обставин судова колегія приходить до висновку про те, що орендована земельна ділянка площею 86 м 2 , яка надавалась в оренду ЗАТ "Аніспром" і документація щодо передачі якої в оренду оформлялась саме по вул. Проскурівській, 3, охоплюється межами спірної земельної ділянки площею 0,054га по вул. Проскурівській, 3, правом користування якою володіє позивач згідно Державного акту на право постійного користування землею від 22.11.1993 року серії ХМ №18.

При цьому, судовою колегією не береться до уваги рішення Хмельницької міської ради №99 від 17.09.2014, яким вирішено внести зміни в графу 3 пункту 41 додатку 2 до рішення міської ради від 07.11.2007 №31, замінивши вираз "вулиця Проскурівська 3" на вираз "вулиця Проскурівська 3-А", а також вирішено внести зміни в договір оренди землі від 18.02.2002 із внесеними змінами до договору від 10.05.2012 та від 17.12.2013, оскільки внесення змін в рішення ради і в договір оренди шляхом заміни цифр в адресі земельної ділянки, наданій в оренду ТОВ "Аніспром", не може ототожнюватись з присвоєнням земельній ділянці нової адреси у встановленому порядку та не може слугувати доказом того, що орендована земельна ділянка площею 86 кв.м., яка надавалась в оренду ЗАТ «Аніспром» і документація щодо передачі в оренду оформлялась саме по вул. Проскурівській, 3 має інше місце розташування.

Доводи апелянта про відсутність права звернення до суду ТОВ «Інтурс-Хмельницький» з вказаною позовною заявою з підстав відчуження приміщення по вул Проскурівській, 3 у м.Хмельницькому не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивач залишається співвласником такого приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною статтею також визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.2 ст.20 ГК України, права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності прав.

Зі змісту вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі його порушення, невизнання або оспорювання та у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

- визнання прав;

- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

- визнання угоди недійсною;

- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

- відшкодування заподіяних збитків;

- застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до ч.3 ст.140, ч.1 ст.144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції (ч.3 ст.24 Закону України „Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» ).

Частиною 1 ст.21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» ).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що встановлені обставини вказують на невизнання з боку Хмельницької міської ради права постійного користування земельною ділянкою за позивачем, відтак останній правомірно наполягає на задоволенні позовних вимог про визнання в судовому порядку права постійного користування земельною ділянкою площею 0,054 га по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 22.11.1993 року серії ХМ №18, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №18.

При цьому, слід зазначити, що задоволення вимоги в частині визнання права постійного користування земельною ділянкою, в контексті предмету заявленого позову, не означає задоволення вимоги про оформлення права (можливість набуття) постійного користування земельною ділянкою в майбутньому, а лише підтверджує дійсне діюче право позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 0,054 га по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 22.11.1993 року серії ХМ №18, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №18, яке не визнається з боку відповідачів.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,054 га по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 22.11.1993 року серії ХМ №18, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №18 відповідає способам захисту прав та підлягає задоволенню.

Оскільки позивач не втратив права користування земельною ділянкою, яка перебувала у його правопопередників у постійному землекористуванні і перейшла у його володіння як до правонаступника, це право засвідчено Державним актом серії ХМ №18 від 22.11.1993 року і не потребує в даний час переоформлення, відтак всі рішення щодо передачі в оренду частини земельної ділянки іншій особі порушують таке право, прийняті радою з порушенням діючого законодавства, отже підлягають визнанню недійсними, як і правочини, укладені на їх виконання.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним рішення 14 сесії Хмельницької міської ради від 07.11.2007 року №31 "Про надання земельних ділянок в постійне користування юридичним особам, в оренду суб'єктам підприємницької діяльності, громадянам" (пункт 41 додатку 20 щодо надання ЗАТ "Аніспром" земельної ділянки площею 86 кв. м. по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому на будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі" в короткострокову оренду терміном на 3 роки);

визнання недійсним договору оренди землі №040874200025 від 18 лютого 2008 року, укладеного між Хмельницькою міською радою та закритим акціонерним товариством "Аніспром", зареєстрованого у Хмельницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" №25 від 18.02.2008 року;

визнання недійсної додаткової угоди №680110004000523 від 10.05.2012 року "Про поновлення договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008 року", укладеної між Хмельницькою міською радою та закритим акціонерним товариством "Аніспром", зареєстрованої в Управлінні Держкомзему в м.Хмельницькому Хмельницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №681010004000523 від 10.05.2012 року;

визнання недійсним рішення 28 сесії Хмельницької міської ради від 30.10.2013 року №72 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, у власність, оренду юридичним особам, громадянам, поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання додаткових угод, припинення права користування земельними ділянками шляхом розірвання договорів оренди землі за згодою сторін та надання земельних ділянок в оренду юридичній особі, громадянам" (пункт 13 додатку 3) щодо поновлення ТОВ "Аніспром" договору оренди земельної ділянки по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому від 18.02.2008 року за №040874200025 на три роки.

визнання недійсною додаткової угоди №278-02-2013/3894555 від 17.12.2013 року "Про внесення змін до договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008 року із внесеними змінами до договору №681010004000523 від 10.05.2012 року", укладеної між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Аніспром", на підставі якої право оренди ТОВ "Аніспром" земельною ділянкою площею 0,0086 га зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.12.2013 року серія ЕАР строком дії до 07.11.2016 року із правом пролонгації, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Позовна вимога про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, як похідна позовна вимога від вимоги про визнання права постійного користування земельною ділянкою, підставно заявлена та також підлягає задоволенню.

Поряд з цим, відповідачами по справі були подані заяви про застосування строку позовної давності. Слід зазначити, що заяви не містять обгрунтування початку його перебігу, а лише констатують факт спливу позовної давності.

Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 15.10.2015 позивачем надано письмове заперечення на заяви та документи.

Вирішуючи дане питання судова колегія виходить з наступного.

Вимогами ст.ст. 33 , 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч.1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.1 ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013, позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України , та у господарських відносинах (ст. 3 Господарського кодексу України ).

Відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України .

Згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановлено, що порушення прав на спірну земельну ділянку, які стали підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом, були виявлені ним за результатами розгляду його звернення 09 серпня 2013 року до правоохоронного органу про пошкодження майна на спірній земельній ділянці, з яким він був ознайомлений 19 серпня 2013 року, відтак, саме з цього часу для позивача починається перебіг позовної давності.

Вказане випливає з того, що до серпня 2013 року відповідачем - ТОВ «Аніспром» не використовувалась спірна земельна ділянка за призначенням - для будівництва торгівельного центру «Будинок торгівлі», незважаючи на прийняті раніше рішення міської ради та укладені договори оренди землі. Доказів зворотнього суду не надано. Суб'єктом прийнятих рішень та стороною договору оренди позивач не був, а тому не міг знати про їх існування. Відтак, суд приходить до висновку, що після вчинення ТОВ «Аніспром» безпосередніх дій по будівництву об'єкта нерухомості на спірній земельній ділянці (Декларація про початок виконання підготовчих робіт з будівництва подана ТОВ «Аніспром» до Інспекції ДАБК у Хмельницькій області в червні 2013 року), позивач дізнався про порушення його прав.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом 13.08.2014 року, в той час, як дізнався про порушення свого права 19 серпня 2013 року з відповіді Хмельницького МВ УМВС № 5765/3 від 19.08.2013 р., тобто враховуючи вказані вище норми, позивачем не пропущено строк позовної давності.

Посилання відповідачів на те, що строк позовної давності сплив, оскільки позивачем було проставлено підпис при погодженні меж земельної ділянки під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ЗАТ «Аніспром», судом до уваги не приймається з наступних підстав.

Як встановлено ст.. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253-255 цього Кодексу.

За умовами ст.. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто, якщо в даному випадку заявлено позов про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування від 07.11.2007 року, відповідно перебіг строку позовної давності для вказаної вимоги, з урахуванням положень ст.. 261 ЦК, може починатися або від 08.11.2007 року або від моменту коли особа довідалася або могла довідатися про вказане рішення. Таким чином, для визначення строку позовної давності щодо конкретної вимоги враховується період часу, який наступає після дня вчинення дії, що порушує право.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки складається до прийняття органом влади рішення про надання земельної ділянки і не являється запорукою прийняття позитивного рішення з даного питання. Тобто, у випадку відсутності його погодження, рішення про надання земельної ділянки не було б прийнято, що в свою чергу свідчило б про відсутність порушення прав іншого землекористувача. Вказане свідчить про те, що будь-які дії, які вчинялись до моменту прийняття акту (рішення про надання земельної ділянки), що порушує право особи, не можуть мати правового значення для визначення (обчислення) строку позовної давності для цієї особи, оскільки такий строк починає перебіг після прийняття акту. В протилежному випадку, з урахуванням доводів відповідачів, перебіг строку позовної давності мав початись заздалегідь до прийняття оскаржуваного акту, що суперечить нормам інституту позовної давності.

З огляду на викладене, доводи відповідачів про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні з даним позовом вважаються безпідставними.

Відносно твердження апелянта про встановлення фактів згідно рішень судів по справі № 924/1540/13, що мають преюдиційне значення для даної справи і згідно ст.. 35 ГПК України не підлягають доказуванню, судом враховується слідуюче.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення господарського суду Хмельницької області від 27.01.2014 р. по справі № 924/1540/13 (залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції), відмовляючи в позові ТОВ «Інтурс-Хмельницький» про визнання недійсним та скасування п. 13 додатку 3 рішення 28 сесії Хмельницької міської ради від 30.10.2013 року № 72 про поновлення договору оренди землі, суд зазначив, що позивачем не доведено факту порушення його прав з огляду на те, що рішення 14 сесії Хмельницької міської ради № 31 від 07.11.2007 року про надання ЗАТ «Аніспром» в оренду земельної ділянки та сам договір оренди земельної ділянки № 040874200025 від 18.02.2008 року, не оскаржувались та в установленому порядку недійсними не визнавались та не скасовані.

Таким чином, під час розгляду означеної справи не встановлювались факти, що мають преюдиціальне значення для справи № 924/1180/14 та не потребують доказуванню в силу положень ст.. 35 ГПК України.

Інші заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються обґрунтованими та такими, що спростовують позовні вимоги.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно, підтверджені відповідними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати по справі, які складаються із сплаченої суми судового збору в першій інстанції в розмірі 8526,00 грн. та витрат на оплату експертизи в розмірі 7372,80 грн. (загалом 15898,80 грн.) слід покласти на відповідачів в рівних частинах по 7949,40 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, п. 2. ч. 2 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аніспром" від 24.10.2014 р. № 177 задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.10.2014 року у справі № 924/1180/14 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,054 га по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому на підставі Державного акту на право постійфного користування землею від 22.11.1993 року серії ХМ № 18, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 18.

Визнати недійсним рішення 14 сесії Хмельницької міської ради від 07.11.2007 року №31 "Про надання земельних ділянок в постійне користування юридичним особам, в оренду суб'єктам підприємницької діяльності, громадянам" (пункт 41 додатку 20 щодо надання ЗАТ "Аніспром" земельної ділянки площею 86 кв. м. по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому на будівництво торгівельного центру "Будинок торгівлі" в короткострокову оренду терміном на 3 роки).

Визнати недійсним договір оренди землі №040874200025 від 18 лютого 2008 року, укладений між Хмельницькою міською радою та закритим акціонерним товариством "Аніспром", зареєстрований у Хмельницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" №25 від 18.02.2008 року.

Визнати недійсною додаткову угоду №680110004000523 від 10.05.2012 року "Про поновлення договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008 року", укладену між Хмельницькою міською радою та закритим акціонерним товариством "Аніспром", зареєстровану в Управлінні Держкомзему в м.Хмельницькому Хмельницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №681010004000523 від 10.05.2012 року.

Визнати недійсним рішення 28 сесії Хмельницької міської ради від 30.10.2013 року №72 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування, у власність, оренду юридичним особам, громадянам, поновлення договорів оренди земельних ділянок шляхом укладання додаткових угод, припинення права користування земельними ділянками шляхом розірвання договорів оренди землі за згодою сторін та надання земельних ділянок в оренду юридичній особі, громадянам" (пункт 13 додатку 3) щодо поновлення ТОВ "Аніспром" договору оренди земельної ділянки по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому від 18.02.2008 року за №040874200025 на три роки.

Визнати недійсною додаткову угоду №278-02-2013/3894555 від 17.12.2013 року "Про внесення змін до договору оренди землі №040874200025 від 18.02.2008 року із внесеними змінами до договору №681010004000523 від 10.05.2012 року", укладену між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Аніспром", на підставі якої право оренди ТОВ "Аніспром" земельною ділянкою площею 0,0086 га зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.12.2013 року серія ЕАР строком дії до 07.11.2016 року із правом пролонгації.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Аніспром" (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 103, код 05428547) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0086 га по вул.Проскурівській, 3 в м.Хмельницькому, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Інтурс-Хмельницький" (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 3, код 30461515) згідно Державного акту на право постійфного користування землею від 22.11.1993 року серії ХМ № 18 шляхом звільнення її від об'єктів незавершеного будівництва, будівельних конструкцій, матеріалів, сміття.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аніспром» (29000, м.Хмельницький, вул.Кам'янецька, 103, код 05428547 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» ( 29000, м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 3, код 30461515 ) 7949,40 грн. судових витрат.

4. Стягнути з Хмельницької міської ради ( 29000, м.Хмельницький, вул.Гагаріна, 3) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтурс-Хмельницький» (29000, м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 3, код 30461515 ) 7949,40 грн. судових витрат.

5. Господарському суду Хмельницької області на виконання постанови видати накази.

6. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Мамченко Ю.А.