Ухвала

від 25.11.2015 по справі 7762/11/1270

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 р.Справа № 7762/11/1270 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Марків Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015р. по справі № 7762/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремавтоматика"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

05.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремавтоматика" (далі по тексту - ТОВ "Ремавтоматика", позивач) звернулося до суду з позовом до ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська, в якому просило суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 року за № 0000722310 про нарахування до сплати грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 2 628 965 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року, позов ТОВ "Ремавтоматика" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 23 червня 2011 року № 0000722310 форми "Р" .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2014 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремавтоматика" задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 23.06.2011 року за № 0000722310.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015р. допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Ремавтоматика", посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просило апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 25.11.2015 року, представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином. Від представника позивача надійшла заява, в якій останній просить розгляд справи проводити в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Ремавтоматика" зареєстровано відділом ліцензування державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за номером 25370169ю0032408 від 24.07.2002 р., взято на податковий облік ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську 21.08.2002 р., реєстраційний номер 4893. У періоді, за який проводилась перевірка, ТОВ "Ремавтоматика" було зареєстровано платником ПДВ.

Фахівцями Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську в період з 07.06.2011 р. по 07.06.2011р. проведена документальна невиїзна позапланова перевірка дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Ремавтоматика" з питань взаємовідносин з ПП "Конкор", МПТВП "АПК Груп", ПП "ВКФ Укрпромснаб", ПП "Приматех" за січень-лютий 2011 року, за результатами якої 07.06. 2011 р. складено акт № 1483/23/32066020 (т.1 а.с. 9-20).

Відповідно до висновків акту перевірки ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську від 07.06.2011р. № 1483/23/32066020 перевіркою встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого у січні-лютому 2011 року ТОВ "Ремавтоматика" завищено податковий кредит всього у сумі 2628963,00 грн., в т.ч. по контрагентам: ПП "Конкор", ід. код 25361756 - на суму ПДВ 166 064,00 грн. за лютий 2011 року; МПТВП "АПК Груп", ід. код 32900364 - на суму ПДВ 134518,00 грн. за лютий 2011 року; ПП "ВКФ "Укрпромснаб", ід. код. 34202109 - на суму ПДВ 790 208,00 грн. за січень-лютий 2011 р.; ПП "Приматех", ід. код 37149588 - на суму ПДВ 1 538 173,00 грн. за січень-лютий 2011 р.

ТОВ "Ремавтоматика" 21.06.2011 р. подало до ДПІ Жовтневого району у м. Луганську заперечення на акт перевірки від 07.06.2011р. № 1483/23/32066020 (т.1 а.с. 21-24).

За результатами розгляду заперечень висновок акту перевірки від 07.06.2011р. № 1483/23/32066020 залишено без змін, про що контролюючий орган повідомив платника листом від 23.06.2011р. №10481/23 (т.1 а.с. 25-29).

23.06.2011 р. на підставі акту перевірки від 07.06.2011р. № 1483/23/32066020 Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000722310, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремавтоматика" з податку на додану вартість за основним платежем 2 628 963,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 02,00 грн. (т.1 а.с. 30).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням від 23.06.2011 року № 0000722310, позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав скаргу до Державної податкової адміністрації Луганської області(т.1 а.с. 31-32).

Рішенням Державної податкової адміністрації Луганської області від 19.08.2011р. №16484/25-08 скарга залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення без змін (т.1 а.с. 33-42).

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням від 23.06.2011 року № 0000722310, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Фактичною підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 07.06.2011 р. № 1483/23/32066020, про завищення позивачем податкового кредиту у податковому обліку за січень, лютий 2011р. в сумі 2628963,00 грн. за наслідками нікчемних правочинів з поставки позивачу товарів (вугілля, руд. стойки та інших ТМЦ) та транспортних послуг за господарськими операціями з ПП "Конкор", ПП "ВКФ "Укпромснаб", ПП "Приматех", МПТВП "АПК Груп". Висновок податкового органу щодо нікчемності правочинів з поставки позивачу товарів (послуг) обґрунтовано відсутністю у вказаних постачальників основних засобів (транспортних засобів, складських приміщень), трудових ресурсів, необхідних для реального виконання цих поставок.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.4 ст.198 цього Кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Приписами пункту п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Із акту №1483/23/32066020 від 07.06.2011 р. убачається, що позивачем до перевірки надавались копії договорів, укладених з МПТВП "АПК Груп", ПП "ВКФ "Укрпромснаб", ПП "Приматех", ПП "Конкор".

Так, 08.02.2011 р. між ТОВ "Ремавтоматика" (Покупець) та ПП "Конкор" (Продавець) укладено договір № 08-02/11, за змістом п.1.1 якого продавець продає, а покупець купує на умовах поставки, зазначених у додатках до договору, вугілля (надалі - товар), відповідно зі специфікаціями, наведеними в додатках. Як убачається із Додатку №1 до договору № 08-02/11 від 08.02.2011 р. найменування товару - вугілля марки Т в кількості 1700 т. на загальну суму 1 028 500 грн., в т.ч. ПДВ - 171 416, 67 грн.; умови поставки - FCA - станція Петровеньки(т.1 а.с. 45-49).

Згідно з п. 3.2 Договору № 08-02/11 від 08.02.2011 р. за поставлений товар покупець оплачує на розрахунковий рахунок продавця належні йому суми на умовах, зазначених у додатках до договору.

Відповідно до п. 4.3 умов цього договору продавець оформляє на товар залізничні проїзні документи до кінцевої станції призначення покупця.

На виконання цього правочину ПП "Конкор" виписало видаткову накладну № РН - 0000000006 від 11.02.2011 року (т.1 а.с. 50) на загальну суму 418904,77 грн. у т.ч. ПДВ- 69817,46 грн.; видаткову накладну № РН- 0000000008 від 25.01.2011 року на загальну суму 206487,85 грн., в т.ч. ПДВ -34414,64 грн.(т.1 а.с. 55 ); видаткову накладну № РН- 0000000009 від 26.02.2011 року на загальну суму 370988,47 грн. в т.ч. ПДВ - 61831,41 грн. (т. 1 а.с. 59 ); податкову накладну від 11.02.2011 року на загальну суму 418904,77 грн. у т.ч. ПДВ- 69817,46 (т. 1 а.с. 54); податкову накладну від 25.02.2011 року на загальну суму 206487,85 грн., в т.ч. ПДВ -34414,64 грн. (т.1 а.с. 58); податкову накладну від 26.02.2011 року №9 на загальну суму 370988,47 грн. в т.ч. ПДВ - 61831,41 грн. (т.1 а.с. 63).

Приймання вугілля здійснювалось на підставі акту прийому-передачі вугілля марки -Т від 11.02.2011 року (т.1 а.с. 51); акту прийому-передачі вугілля марки - Т від 25.02.2012 року (т.1 а.с. 56); акту прийому-передачі вугілля марки - Т від 26.02.2011 року (т.1 а.с. 60).

Перевезення вугілля здійснювалось залізничним транспортом, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 49019235 (т.1 а.с. 52); квитанцією про приймання вантажу № 49011125 від 17.02.2011 р.(т.1 а.с. 53 ); квитанцією про приймання вантажу № 49383938 від 03.03.2011 р. (т.1 а.с. 57); квитанцією про приймання вантажу № 49416324 від 04.03.2011 р.(т.1 а.с. 61); квитанцією про приймання вантажу № 49404718 від 03.03.2011 р.(т.1 а.с. 62).

Судовим розглядом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Ремавтоматика" є добування та збагачення кам'яного вугілля.

З метою виконання взятих на себе зобов'язань з поставки вугілля своїм контрагентам ТОВ "Ремавтоматика", крім самостійно видобутого вугілля, також придбавало вугілля, зокрема, у ПП "Конкор".

Із матеріалів справи убачається, що 08.02.2011 року між ТОВ "Ремавтоматика" та ВАТ "Харківський машинобудівний завод "Світ шахтаря" укладено додаткову угоду до Договору №02-04/07 від 02.04.2007 року, згідно з п.1 якої при відвантаженні вугілля у лютому-березні 2011 року при заповненні залізничних документів в графі "Одержувач" слід зазначати ДП "Севастопольський МТП" для компанії "Euroqest Group Ltd". Ця додаткова угода вступає в силу з моменту підписання сторонами і є невід'ємною частиною Договору №02-04/07 від 02.04.2007 року.

На виконання додаткової угоди від 08.02.2011 року до Договору №02-04/07 від 02.04.2007 року, укладеної між ТОВ "Ремавтоматика" та ВАТ "Харківський машинобудівний завод "Світ шахтаря", вугілля транспортувалось до ДП "Севастопольський МТП" для компанії "Euroqest Group Ltd", у зв'язку з чим у квитанції про приймання вантажу №49019235 (т.1 а.с.52); квитанції про приймання вантажу №49011125 (т.1 а.с,53); квитанції про приймання вантажу №49383938 (т.1 а.c.57); квитанції про приймання вантажу №4941.6324 (т.1 а.с.61); квитанції про приймання вантажу №49404718 (т.1 а.с. 62) отримувачем зазначено саме ДП "Севастопольський МТП" для компанії "Euroqest Group Ltd".

Як убачається із матеріалів справи, 21.08.2010р. між ТОВ "Глорія Трейд" (Експедитор) та ТОВ "Ремавтоматика" (Підприємство) укладено договір №68/2010-п про надання послуг, згідно з п. 1.1. якого Експедитор виконує експедиторські послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів Підприємства, інших транспортних послуг, проводить взаєморозрахунки, а Підприємство оплачує надані експедитором послуги на умовах цього Договору. Відповідно до п.2.1.7 цього Договору Експедитор проводить розрахунки з Донецькою залізницею і другими юридичними особами за надані послуги, зокрема, з перевезення вантажів. Вказаний договір набрав чинності з моменту підписання та діяв до 31.12.2014 р.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Глорія Трейд» на виконання вимог договору №68/2010-п, здійснювало взаєморозрахунки з підприємствами за надані послуги, зокрема, з перевезення вантажів, тому в квитанціях про приймання вантажу в якості платника зазначено саме ТОВ "Глорія Трейд".

Що стосується господарських відносин позивача з МПТВП "АПК Груп" колегія суддів зазначає наступне.

01.10.2010 р. між ТОВ "Ремавтоматика" (Замовник) та МПТВП "АПК Груп" (Виконавець) укладено договір № 011/10, згідно умов п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується надавати за заявкою замовнику транспортні послуги, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги Виконавця за діючими тарифами у встановлені строки (т.1 а.с. 64-65).

МПТВП "АПК Груп" на виконання умов договору № 011/10 від 01.10.2010 р. надавались послуги з перевезення вугілля автомобілем, що підтверджується актом виконаних робіт № 002 від 31.01.2011 року (т. 1 а.с. 66); актом виконаних робіт № 003 від 28.02.2011 року (т.1 а.с. 68); актом виконаних робіт № 004 від 28.02.2011 року (т.1 а.с. 70).

На виконання цього правочину МПТВП "АПК Груп" виписано податкову накладну №3 від 09.02.2011 року на загальну суму 72246,60 грн. у т.ч. ПДВ 12041,10 грн.(т.1 а.с. 67); податкову накладну №6 від 28.02.2011 року на загальну суму 535465,73 грн. у т.ч. ПДВ 89244,29 грн. (т.1 а.с. 69); податкову накладну №7 від 28.02.2011 року на загальну суму 83936,70 грн. у т.ч. ПДВ 13989,45 грн.(т.1 а.с. 69).

Оплата за надані послуги здійснювалась в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок МПТВП "АПК Груп", що підтверджується банківськими виписками.

Крім того, 06.12.2010р. між ТОВ "Ремавтоматика" (Покупець) та МПТВП "АПК Груп" (Постачальник) укладено договір поставки № 122/10 від 06.12.2010 року, згідно з п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах цього договору передавати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати лісопродукцію (далі Товар). (т.1 а.с. 72-74).

Позивач отримав від МПТВП "АПК Груп" на виконання цього правочину лісоматеріали шляхом прямого залізничного сполучення з залізничної станції Олевськ Житомирської області та станції Семенівка Чернігівської області до залізничної станції Ізварине Луганської області.

Факт транспортування позивачу лісоматеріалів залізничним транспортом підтверджується накладною № 32129935 від 24.01.2011 року (т.1 а.с. 76); накладною № 23180812 (т.1 а.с. 83); накладною № 32129042 від 24.01.2011 р. (т.1 а.с. 88).

На виконання цього правочину МПТВП "АПК Груп" виписало податкову накладну №1 від 03.02.2011 року (т.1 а.с. 80); податкову накладну від 23.02.2011 року №5 (т.1 а.с. 81); податкову накладну №2 від 03.02.2011 р. (т.1 а.с. 86); податкову накладну №4 від 15.02.2011 р. (т.1 а.с. 91), накладну № 1/31 від 31.01.2010 року (т.1 а.с. 75); накладну № 2/31 від 31.01.2011 року (т.1 а.с. 82); накладну № 1/05 від 05.05.2011 р. (т.І а.с. 87).

Вказані лісоматеріали розвантажувались на відкритих складських майданчиках та використовувались за технологічним призначенням для видобутку вугілля, а саме - для укріплення стін шахти та штолень.

На підтвердження факту отримання лісоматеріалу від МПТВП "АПК Груп" за вищевказаним правочином та його оприбуткування позивачем до суду надано копії прибуткових накладних №013102 від 31.01.2011 р., №020501 від 05.02.2011 р., №013101 від 31.01.2011 р. та накладних на внутрішнє переміщення № 013105 від 31.01.2011 р., №020501 від 05.02.2011 р., № 013102 від 31.01.2011 р., а також копії актів про списання товарів №1 від 28.02.2011 р.,№3 від 28.02.2011 р.,№4 від 28.02.2011 р.

Крім того, позивачем також надано специфікацію - накладну на відправлення лісопродукції залізницею від 24.01.2011 року (т.1 а.с. 77); сертифікат на вміст радіоактивних речовин від 20.01.2011 року (т.1 а.с. 78); протокол № 12/10 радіаційного дослідження деревини та продукції з деревини від 26.01.2011 р. (т.1 а.с. 84); карантинний сертифікат № 75/25-03О/ВВ-014269 від 31.01.2011 р. (т.1 а.с. 85);специфікацію - накладну від 24.01.2011 р. (т.1 а.с. 89); протокол № 9/7 радіаційного дослідження деревини та продукції з деревини від 24.01.2011 р. (т.1 а.с. 90).

Що стосується господарських відносин ТОВ "Ремавтоматика" з ПП "ВКФ "Укрпромснаб" та ПП "Приматех" колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Ремавтоматика" придбавало у ПП "ВКФ "Укрпромснаб" вугілля з метою подальшої реалізації ТОВ " ТД "Донвуглеснаб". Транспортування вугілля до ТОВ " ТД "Донвуглеснаб" здійснювалось залізничним транспортом за рахунок покупця -ТОВ " ТД "Донвуглеснаб".

В якості доказів на підтвердження факту оплати товару позивачем надано копії банківських виписок.

На підтвердження факту оплати товару, отриманого позивачем від ПП "Приматех" за договором №3009-10 ТМЦ від 30.09.2010 року, позивачем надано банківські виписки, в яких зазначено номер договору та підстави перерахування грошових коштів.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вищезазначені правочини ніким не оскаржені та є дійсними. Виконання вищевказаних договорів підтверджено первинними документами.

Згідно зі статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції встановлена реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, направлених на настання правових наслідків, які підтверджені оформленими належним чином первинними документами, що дає підприємству право на відображення цих операцій у податковому обліку при формуванні податкового кредиту з ПДВ.

За приписами ч.ч.2,3 ст. 909 Цивільного кодексу України, договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі та підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно вимог п.п 1.1,п.п 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.98 р. № 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи (надалі - перевізний документ) заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.

Відповідно до п.8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, після проведення розрахунків за перевезення одержувачу видається накладна під розписку в дорожній відомості із зазначенням дати видачі вантажу, номера та дати видачі довіреності, а також номера рахунку одержувача і найменування відділення банку, МФО. При розрахунках через розрахунковий підрозділ залізниці зазначається код платника, присвоєний йому залізницею. Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної й дорожньої відомості.

За визначенням пункту 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, товарно - транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу. Один із екземплярів товарно-транспортної накладної, як встановлено пунктом 11.7 цих Правил, передається вантажоодержувачу, і служить для оприбуткування вантажу (товару).

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Реальність вказаних господарських операцій підтверджується наданими підприємством позивача первинними бухгалтерськими документами, перелік яких зазначено вище.

Крім того, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки про відсутність факту реального вчинення господарських операцій через висновки акту №713/16/32900364 від 11.05.2011 р. "Про результати камеральної перевірки МПТВП "АПК Груп" ( код ЄДРПОУ 32900364) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до поданої декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 р."; висновки акту від 13.04.2011 р. №515/16-34202109 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "ВКФ "Укрпромснаб" ( і.к. 34202109) з питань взаємовідносин з контрагентами за січень 2011 р.; висновки акту №113/23/25361756 від 06.05.2011 р. "Про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Конкор" (код ЄДРПОУ 25361756) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ПП "Фірма "Мадіс" (код за ЄДРПОУ 36991261) та ТОВ "Ремавтоматика" за лютий 2011 р" колегія суддів зауважує на таке.

Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Фактичне здійснення господарської операції підтверджується дослідженими судом першої інстанції первинними документами, а саме: доповненнями до договору поставки; податковими накладними; актами приймання-передачі відповідних товарів; залізничними накладними; банківськими виписками щодо платежів.

Досліджені в процесі розгляду справи первинні документи об'єктивно розцінено судом першої інстанції як належне документальне підтвердження реальності та товарності спірних операцій.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що акт перевірки не містить жодних зауважень щодо змісту податкових накладних та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів -ПП "Конкор", МПТВП "АПК Груп", ПП "ВКФ Укрпромснаб", ПП "Приматех" станом на дату їх виписки.

Доводи відповідача про нікчемність укладених позивачем договорів колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, надаючи оцінку господарським правовідносинам і вказуючи в акті перевірки на нікчемність правочинів, податковий орган виходить за межі своєї компетенції.

Інспекцією не доведено, що позивач діяв без належної обережності і йому мало бути відомо про порушення, допущені контрагентами, або що діяльність платника спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових обов'язків.

Отже, встановивши фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення цього спору, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що право Товариства на податковий кредит та реальність господарських операцій підтверджено належними документами, а підстави для висновку про недобросовісність позивача як платника податків відсутні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає правомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту за січень - лютий 2011 р. суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПП "Конкор", МПТВП "АПК Груп", ПП "ВКФ Укрпромснаб", ПП "Приматех".

У зв'язку з тим, що податковий орган не мав належних підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, тому згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ТОВ "Ремавтоматика" штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську від 23.06.2011 року № 0000722310.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2015р. по справі № 7762/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2015 р.