Рішення

від 16.12.2015 по справі 359/8367/15-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/24742015

Справа № 359/8367/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Шляхетко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпорядження та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

07.09.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним та скасувати розпорядження Бориспільскої РДА Київської області №2414 від 14.10.2010 року, яким його земельна ділянка передана у приватну власність відповідачці ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва; визнати недійсним державний акт на права власності на земельну ділянку №27 по вул.Ентузіастів, 16 в с.Гнідин Бориспільського району київської області (а.с.1-2).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є членом садового кооперативу «Ентузіаст» з 2004 року і обслуговує земельну ділянку №27 по вул.Ентузастів, 16 в с.Гнідин Бориспільського району Київської області, яку обробляє та якою користується з 1988 року. Позивач стверджує, що вказана земельна ділянка на підставі розпорядження Бориспільської РДА Київської області №2414 від 14.10.2010 року передана у приватну власність відповідачці ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва, та виданий державний акт серії ЯЛ №274491. Позивач стверджує, що оскаржуване розпорядження та видача державного акту порушують його право на володіння та користування зазначеною земельною ділянкою, в зв'язку з чим відповідно до вимог ст.152 земельного кодексу він звертається до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, пояснив, що він разом іншими членами садового товариства «Ентузіаст» зайняв та обробляв земельну ділянку, документів на право користування та на право власності на земельну ділянку він не отримував, він вважає, що у керівництва садового товариства можуть знаходитись такі документи, на підставі яких кооперативу надавалась земля у користування. Йому відомо, що було створено садове товариство «Перемога-Плюс», членом якого він не став через те, що треба було сплачувати значний вступний внесок. Про те, що ГО СТ «Перемога-Плюс» оформило право користування земельною ділянкою, а також, що відповідачу ОСОБА_2 був виданий державний акт на земельну ділянку, якою він фактично користується, йому відомо не було, поки він не отримав рішення суду про звільнення земельної ділянки за позовом ОСОБА_2

Представник Бориспільської районної державної адміністрації проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуване позивачем розпорядження прийнято районною державною адміністрацією відповідно до її повноважень, а також, що оскаржуваним розпорядженням фактично не передавалась земельні ділянка у власність відповідача ОСОБА_2, а вносились виправлення в інше розпорядження щодо помилки, допущеної в її імені по-батькові.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що після того, як позивач ОСОБА_3 відмовився вступити в члени ГО СТ «Перемога-Плюс», ОСОБА_2 сплатила вступний внесок, а також у встановленому законом порядку оформила право власності на спірну земельну ділянку, яка фактично залишалась у користуванні позивача та яку позивач самовільно зайняв та продовжував використовувати без будь-яких правових підстав. В зв'язку з чим ОСОБА_2 була вимушена звернутися з відповідним позовом до суду і рішенням Бориспільського міськрайонного суду, залишеним в силі Апеляційним судом Київської області, позивача зобов'язано звільнити займану земельну ділянку.

Представником позивача також подано письмова заява про застосування позовної давності, посилаючись на те, що про існування оскаржуваного розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації №2414 від 14.10.2010 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №274491 з рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області, яке направлялося в адресу позивача в квітні 2012 року

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши письмові матеріали справи та надані сторонами документи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2004 року є членом Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст», що підтверджується довідкою від 16.01.2015 року та членською книжкою від 25.11.2004 року, виданих СДК «Етузіаст», код ЄДРПОУ 33054665 (а.с.6,22).

Згідно з вищевказаною довідкою від 16.01.2015, виданою СДК «Ентузіаст» позивач займає земельну ділянку №27 по вул.Ентузіастів, 16, яку обробляє з 1988 року (а.с.6).

Встановлено, що оскаржуваним розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №2414 від 14 жовтня 2010 року (а.с.99) були внесені зміни в розпорядження виконуючого обов'язки голови Бориспільської районної державної адміністрації ОСОБА_4 від 0-8.10.2010 №2160 «Про передачу у власність земельної ділянки гр.ОСОБА_2 члену садівничого товариства «ПЕРМОГА-ПЛЮС», на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» в частині, що стосується прізвища, ім'я по-батькові громадянки змінивши «Земзікова Поліна Федорівна» на «Земзікова Поліна Феодосіївна».

З дослідженої в судовому засіданні «Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва гр.ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ГО СТ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» (а.с.78-97) встановлено, що відповідно до вищевказаного розпорядження виконуючого обов'язки голови Бориспільської районної державної адміністрації ОСОБА_4 від 08.10.2010 №2160 було передано безоплатно у власність земельну ділянку №27 (вулиця Ентузіастів,16) площею 0,0678 га для ведення індивідуального садівництва відповідачу ОСОБА_2, яка була надана їй у користування як члену садівничого товариства «Перемога-Плюс» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами населеного пункту за рахунок земельної ділянки СТ «Перемога-Плюс», що також підтверджується договором оренди земельної ділянки від 16 листопада 2006 року, укладеним між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та Громадською організацією садівниче товариство «Перемога-Плюс» код ЄДРПОУ 33134117, посвідченим приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий №7502, та зареєстрованим у Київській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 22.12.2006 року № 030632300074 (а.с.54-61) та актом перенесення меж земельної ділянки в натуру від 16 листопада 2006 року (а.с.62).

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:007:1869 площею 0,0678 га за цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, яка розташована в Київській області, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, ГО СТ «Перемога-плюс», відповідно до оспорюваного позивачем Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №274491, видного 06.09.2011 на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації №2414 від 14.10.2010 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322088001003423 в день видачі державного акту (а.с.51).

Крім того встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2012 року, залишеного в силі ухвалою апеляційного суду Київської області від 29 вересня 2015 року (а.с.47-48,64), було задоволено позов ОСОБА_2 та зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_5 належну їй земельну ділянку, привести земельну ділянку у придатний для використання стан за його рахунок, знести пересувний вагончик, паркан і ворота за його рахунок.

Даючи оцінку дослідженим доказам та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, суд прийшов до переконання, що у позивач, який фактично використовує належну відповідачу ОСОБА_2 спірну земельну ділянку №27 по вул.Ентузіастів, 16 в ГО СТ «Перемога-плюс», не набув право власності або право користування вказаною земельною ділянкою, а отже доводи позивача щодо наявності в нього підстав для звернення до суду за захистом його порушеного права на земельну ділянку відповідно до вимог ст.152 Земельного кодексу України є необґрунтованими та недоведеними.

Так, за змістом ч. 1, 7, 15 ст.19 Земельного кодексу України 1990 року, що діяв на момент фактичного початку користування земельною ділянкою позивачем, надання земельних ділянок в користування здійснюється радами депутатів про проектам відводу.

Крім того, відповідно до вимог ст.22 Земельного кодексу України 1990 року право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою - державного акту - та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) та одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється.

Відповідно до вимог ст.23 Земельного кодексу України 1990 року право власності або право постійного користування землю посвідчується державними актами, які видаються та реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами депутатів.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України 2001 року, в редакції, що діяла на момент передачі спірної земельної ділянки у власність відповідача ОСОБА_2, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст.126 Земельного кодексу України 2001 року, в редакції, що діяла на момент передачі спірної земельної ділянки у власність відповідача ОСОБА_2, право власності на земельну ділянку посвідчується: державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Будь-яких належних і допустимих доказів, що позивач ОСОБА_1, або зазначений ним Обслуговуючий кооператив «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» отримували спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку у власність або в користування суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

Суд також враховує, що за змістом ст.119 Земельного кодексу України, яка набрала законної сили з 01.01.2002 року громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд прийшов до переконання, що позивач не набув у встановленому законом порядку право на земельну ділянку за набувальною давністю, а отже доводи позивача щодо порушення його права на земельну ділянку не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Одночасно судом встановлено, що заперечення представника відповідача ОСОБА_2 щодо порушення позивачем строків позовної давності, а саме, що позивачу ще в квітні 2012 року стало відомо про оскаржуване розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації, а також про оспорюваний позивачем державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я відповідача ОСОБА_2, належними доказами не підтверджені.

Відповідно до ст..88 ЦПК України в зв'язку з відмовою в позові, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №2414 від 14.10.2010 та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 274491, виданого на ім'я ОСОБА_2, відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Муранова-Лесів