Рішення

від 09.02.2010 по справі 2-175/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 72, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 2-2732/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2010 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Вознюка СМ.,

при секретарі Височин Ю.В., Захарченко Ю.М,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області про зобов'язання вчинити дії ,

в с т а н о в и в :

10.07.2009 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в уточненнях до якого вказувала, що після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3, звернулась до Старівської сільської ради із заявою про виділення їй для ведення особистого селянського господарства, земельної ділянки в с. Старе по вул. Левадній, Бориспільського району Київської області, яку тривалий час обробляли її родичі, а потім позивачка з сином. Дана заява була розглянута 15.12.2008 року на сесії Старівської сільської ради. У виділенні земельної ділянки було відмовлено, але причин такої відмови не вказано; повідомлено лише листом. У зв'язку з цим, просила суд визнати дане рішення сільської ради в частині відмови у виділенні їй земельної ділянки недійсним, зобов'язати відповідача виділити їй земельну ділянку та стягнути з останнього судові витрати.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, обставини вказані в уточненій позовній заяві підтвердив. По справі додатково зазначив, що справа повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки є спір про право.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте в судове засідання надав заяву в якій позов визнав, просив розгляд справи провести у відсутності його представника та при вирішені даного питання повністю покладаються на думку суду. Раніше під час підготовчої частини судового засідання позов визнавав.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в письмових поясненнях зазначили, що вони є сусідами позивачки. Земельна ділянка, яку вона просила передати їй у власність, оброблялась спочатку її родичами, а потім і нею самою.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Судом встановлено, що 24.11.1995 року помер батько чоловіка позивачки - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БК №365409, виданого Старинською сільською радою Бориспільського району 25.11.1995 року, про що зроблено актовий запис в Книзі реєстрації смертей за №80 (а.с.80).

08.09.2003 року померла мати чоловіка позивачки - ОСОБА_9 про що свідчить свідоцтво про смерть серії 1-ОК №068967, видане Ревненською сільською радою Бориспільського району 13.12.2006 року, та здійснено актовий запис в Книзі реєстрації смертей за №16 (а.с.7).

05.04.2007 року помер чоловік позивачки ОСОБА_2 про що свідчить свідоцтво про смерть серії 1-ОК №076120. видане Старівською сільською радою Бориспільського району 05.04.2007 року, та здійснено актовий запис в Книзі реєстрації смертей за №25 (а.с.8).

Після смерті ОСОБА_3, заповіт не складався, а позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_10, будучи єдиними спадкоємцями за законом в порядку ст. 1266 ЦК України за правом представлення, прийняли спадщину після нього та його батьків, що підтверджуються рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.09.2007 року (а.с.9-13).

За життя ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було надано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в с. Старе по вул. Левадній, Бориспільського району Київської області. Вони постійно користувались нею, а після їх смерті це продовжували робити вона разом з чоловіком, а потім з сином, що підтверджується її поясненнями та письмовими поясненнями свідків. Зважаючи, що вищезазначена земельна ділянка більше 30 років перебувала в користуванні її та родичів, позивачка звернулася із заявою до Старівської сільської ради про надання їй даної земельної (а.с.64).

Відповідно до протоколу засідання загальної комісії Старівської сільської ради (а.с.62-63) та протоколу тридцять третьої позачергової сесії сільської ради V скликання (а.с.65-67) у задоволенні вищевказаної заяви було відмовлено без зазначення обставин, а ОСОБА_2 направлено лише повідомлення про відмову у задоволення її заяви (а.с.19).

Керуючись тим, що відповідач безпідставно відмовив їй у задоволенні заяви, позивач просила суд визнати дане рішення сільської ради в частині відмови у виділенні їй земельної ділянки недійсним, зобов'язати відповідача виділити їй земельну ділянку та стягнути з останнього судові витрати

Зважаючи, що позовні вимоги стосуються визнання права власності на земельну ділянку, суд приходить до висновку, що позов повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства .

У відповідності до ч.1 ст 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 116 Земельного кодексу встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч.1 ст.119 ЗК України встановлено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні. За заявою сторони, яка не погоджується з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади щодо земельного спору, суд перевіряє правильність цього рішення і вирішує спір по суті. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України.

При оскаржувані рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про відмову в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщення об'єкта), суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачені способи захисту прав на земельні ділянки, а саме, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 32 Закону України „Про інформаціюВ» встановлено, що громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 та п.3 ч.2 ст. 34 вищевказаного закону, відмова в задоволенні запиту доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. У відмові має бути зазначено мотивовану підставу відмови.

Зважаючи, що позивачка, яка поряд зі своїми рідними більше 15 років поспіль, обробляла надану їм у користування земельну ділянку, мала право звернутися із заявою до Старівської сільської ради про надання вищевказаної земельної ділянки у власність, але остання, в порушення законодавства України, відмовила їй у задоволенні, не зазначивши підстав для відмови та не мотивувавши прийняте рішення. Зазначене встановлено шляхом перевірки оспорюваного рішення сільської ради, копія якого долучена до матеріалів справи.

Суд приходить до висновку, що рішення Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 15.12.2008 року №3195-3264-33-V, яким затверджено рішення земельної комісії Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 13.12.2008 року, в частині відмови ОСОБА_2 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по вул. Левадній в с Старе Бориспільського району Київської області, - винесено з порушенням законодавства та підлягає скасуванню.

Керуючись тим, що до компетенції суду не входить питання про передання земельної ділянки у власність позивачки в цій частині позову необхідно відмовити, оскільки таке питання відноситься до повноважень сільської ради.

У зв'язку із скасуванням раніше прийнятого рішення сільська рада зобов'язана розглянути заяву ОСОБА_2 та прийняти мотивоване рішення про задоволення чи відмову у задоволенні заяви останньої, залежно від наявності у неї підстав для надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на безоплатній основі.

Судові витрати в справі слід покласти на відповідача, оскільки рішення ухвалено в інтересах позивача.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 09.02.2010 року.

На підставі ст.ст. 33, 116, 119, 152, 158 Земельного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» , керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 174, 213, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати рішення Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 15.12.2008 року №3195-3264-33-V, яким затверджено рішення земельної комісії Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 13.12.2008 року, в частині відмови ОСОБА_2 у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по вул. Левадній в с Старе Бориспільського району Київської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області (08362, с. Старе Бориспільського району Київської області, вул. Радянська, 46-а, ідентифікаційний код 04363633) на користь ОСОБА_2 37 грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8 грн. 50 коп. судового збору, а всього 46 (сорок шість) грн. 30 коп. судових витрат.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 11.02.2010 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області ОСОБА_11