Рішення

від 11.12.2015 по справі 907/991/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.2015 Справа № 907/991/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АРГО РЕГІОНВ» , м. Ірпінь Київської області

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Калина-центрВ» , м. Мукачево

ДО Товариства з обмеженою відповідальністю „АВАЛОН-ІНТЕНСИВВ» , м. Київ

ДО Акціонерного товариства „ОСОБА_1 ОСОБА_2В» , Латвійська Республіка, м. Рига

ПРО визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна від 29.11.2013р.; визнання за позивачем права власності на спірне майно; визнання недійсними іпотечних договорів, зняття заборони відчуження спірного нерухомого майна; вилучення записів про накладення заборони та іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом проведення державної реєстрації припинення; стягнення суми 5000грн. штрафу

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої в порядку вимог ст. 22 ГПК України)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 27.11.2015р.

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

від відповідача 3 - ОСОБА_4 - представник за довіреністю від 02.10.2015р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „АРГО РЕГІОНВ» , м. Ірпінь Київської області звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Калина-центрВ» , м. Мукачево про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна від 29.11.2013р.; визнання за позивачем права власності на спірне майно; визнання недійсними іпотечних договорів, зняття заборони відчуження спірного нерухомого майна; вилучення записів про накладення заборони та іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом проведення державної реєстрації припинення; стягнення суми 5000грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.09.2015р. порушено провадження у справі №907/991/15 та призначено справу до розгляду на 22.09.2015р.

Ухвалою суду від 22.09.2015р. розгляд справи було відкладено на 01.10.2015р.

Ухвалою суду від 01.10.2015р. розгляд справи було відкладено на 13.10.2015р.

Ухвалою суду від 13.10.2015р. розгляд справи було відкладено на 23.10.2015р., залучено у відповідності до вимог ст. 24 ГПК України відповідачів та прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.10.2015р. розгляд справи було відкладено на 05.11.2015р. з підстав, викладених в ній.

Ухвалою суду від 05.11.2015р. розгляд справи було відкладено на 16.11.2015р. з метою надання сторонам можливості виконати вимоги суду та подати витребувані судом документи. Також ухвалою суду від 05.11.2015р. задоволено клопотання представника Акціонерного товариства „ОСОБА_1 ОСОБА_2В» , Латвійська Республіка, м. Рига Гутника ОСОБА_5 (представник за довіреністю від 22.10.2015р.) про його участь у судовому засіданні у режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 16.11.2015р. розгляд справи було відкладено на 30.11.2015р. з мотивів, викладених в ній.

Ухвалою суду від 30.11.2015р. розгляд справи було відкладено на 11.12.2015р.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, в обгрунтування своєї позиції вказує на те, що на виконання умов договору про надання консалтингових послуг №11/1-13 від 28.11.2013р. Відповідач-1 підготував для Позивача проекти договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що не відповідають істотним умовам, що визначені Замовником у рішенні загальних зборів, яке оформлене Протоколом від 28 листопада 2013 року та Додатку 1 до цього Протоколу. Так, рішенням позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго Регіон» (надалі за текстом - Позивач), оформленим Протоколом від 28 листопада 2013 року, вирішено продати частину майна товариства, а саме комплекси АЗС із відповідним обладнанням до них. Істотні умови майбутніх договорів купівлі-продажу остаточно були визначені

Позивачем у Додатку 1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. та було уповноважено директора товариства ОСОБА_6 укласти з Відповідачем 1 договори купівлі продажу на визначених умовах. Позивач визначив істотні умови майбутніх договорів купівлі-продажу і які буди надані Відповідачу 1 для підготовки проектів відповідних договорів: право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені Договорами купівлі-продажу. З цього ж моменту у покупця виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно. При цьому, майно передається у володіння та користування покупцю після підписання відповідних договорів купівлі продажу та оформляється Актами приймання-передачі і з моменту підписання таких Актів приймання-передачі покупець має право володіти та користуватись майном а також несе ризик його випадкового знищення чи пошкодження (п. 3 Додатку №1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р.). В подальшому були укладені відповідні договори купівлі продажу нерухомого майна та договори купівлі-продажу рухомого майна (обладнання): договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р/№2513 та договір купівлі-продажу обладнання №29-5/13 від 29.11.2013р.; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р/№2510 та договір купівлі-продажу обладнання №29-4/13 від 29.11.2013р.; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р/№ 2504 та договір купівлі-продажу обладнання №29-2/13 від 29.11.2013р.

02.04.2015 р. були скликані позачергові Загальні збори учасників ТОВ «АРГО РЕГІОН», під час проведення яких стало відомо, що договори купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна були укладені з відступом від підписаного раніше Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. та Додатку 1 до даного Протоколу. Відхилення між вищевказаними документами та фактично укладеними договорами полягала у викладенні положення щодо переходу права власності на придбане майно. Так, ст.8 Договору р/№2513, Договору р/№2510, Договору р/№2504 передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає у покупця з моменту державної реєстрації такого права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А згідно з п.2.3. ст. 2 договорів купівлі-продажу обладнання №29-5/13, №29-4/13 та №29-2/13 від 29.11.2013р., право власності на об'єкт продажу а також ризики його випадкової втрати та пошкодження переходить до покупця з моменту підписання Акта приймання-передачі та скріплення його печатками сторін.

Вважає, що вищенаведені положення договорів суперечать п.4 Додатку №1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р., відповідно до якого право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені Договорами купівлі-продажу, з цього ж моменту у покупця виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно. Звертає увагу суду на те, що Додаток 1 від 28.11.2013 р. до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. станом на сьогодні не скасований та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Наголошує, що даний Протокол про наміри від 21.10.2013 р. підтверджує обізнаність покупця - Відповідача 2 про наміри сторін стосовно істотних умов договорів купівлі-продажу, в тому числі стосовно моменту переходу до покупця права власності на предмет договорів купівлі-продажу.

В свою чергу, Відповідач 1, скориставшись наявністю положень ст.8 Договору р/№2513, Договору р/№2510 та Договору р/№2504 здійснив реєстрацію за собою права власності на придбане ним майно, що призвело до вибуття майна з власності ТОВ «Арго Регіон» ще до моменту проведення розрахунку за таке майно.

Вважає, що у даному випадку, обсяг повноважень керівника Позивача щодо підписання спірних договорів купівлі-продажу були чітко визначені Протоколом загальних (позачергових) зборів учасників ТОВ «Арго Регіон» від 28.11.2013р. та Додатком 1 до даного Протоколу, де істотною умовою договорів купівлі продажу комплексів АЗС та обладнання до них визначено момент переходу права власності на майно до покупця - лише з моменту проведення покупцем повного розрахунку за придбане майно. Керівник, перевищивши надані їй повноваження, змінила умови договорів купівлі продажу нерухомого та рухомого майна щодо викладення моменту переходу права власності на майно до Відповідача 2, як це уже описано вище, що призвело до вибуття такого майна з власності Позивача. Стверджує, що у даній ситуації відсутнє «подальше схвалення» Позивачем дій свого керівника, оскільки: Товариство Позивача не знало про перевищення тодішнім керівником своїх повноважень щодо укладення спірних договорів, а про те, що відбулась перереєстрація права власності Позивач дізнався лише 02.04.2015р.; передача майна у володіння та користування Відповідачу 2 за Актами приймання-передачі та отримання частково коштів за майно відповідало тим умовам, які Загальні збори учасників «Арго Регіон» ставили до таких договорів, тому не можуть бути розцінені, як схвалення договорів в фактично укладеній редакції. Більше того, Відповідач 2 знав про умову щодо переходу до нього права власності на придбане майно лише після проведення повного розрахунку, оскільки 21.10.2013 року між сторонами було підписано Протокол про наміри, де в п. 3.6. якого міститься відповідне положення.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача 2 з вимогою про повернення майна переданого за оспорюваними правочинами. Однак, Відповідач 2 відмовлявся вчиняти дії щодо повернення даного майна Позивачу та вказував, що вважає оспорювані договори легітимними, а майно, яке передане відповідно до них, своєю власністю. Відтак, позивач вважає, що укладені між Позивачем та Відповідачем 2 - ТОВ «Авалон-Інтенсив» договори купівлі-продажу нерухомого майна - комплексів АЗС: Договір р/№2513, Договір р/№2510, Договір р/№2504 є недійсними з моменту їх укладення та не тягнуть жодних правових наслідків. А це означає, що Відповідач 2 не мав права укладати будь які правочини стосовно придбаного майна.

Однак, 02.04.2015 року Позивачу, також, стало відомо, що між Відповідачем 2 - ТОВ «Авалон-Інтенсив» та Акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» («Baltic International Bank»), Латвійська Республіка (надалі за текстом - Відповідач 3) були укладені наступні іпотечні договори, по яких Відповідач-2 виступив майновим поручителем товариства з обмеженою відповідальністю «Вірго Намі» (Рига, Латвія) по забезпеченню зобов'язань останнього, які випливають із Кредитного договору № 38/08/13-753 від 27 грудня 2013 року, який укладений між акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (Рига, Латвія) (Кредитор) та ТОВ «Вірго Намі» (Рига, Латвія) (Позичальник). Позивач заперечує правомірність укладення таких угод з огляду на те, що оскільки Іпотечні договори від 02.04.2014р. були укладені особою, яка не є власником такого майна, такі договори мають бути визнані недійними на підставі положень ст. 215 та 203 Цивільного кодексу України.

Стверджує, що продовження утримання під обтяженням майна Позивача обмежує вільне розпорядження ним, чим порушує його гарантовані права та інтереси його як власника, а тому такі обтяження підлягають скасуванню. Також позивач заперечує можливість застосування до даних правовідносин положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», згідно з яким у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, оскільки у момент передачі майна в іпотеку іпотекодавець не був її власником. Зазначеної позиції дотримуються Вищий господарський суд України (рішення № 19979614 в Єдиному державному реєстрі судових рішень): «ст. 23 Закону України "Про іпотеку", не може бути застосована, оскільки власник, майно якого вибуло з його володіння по мимо його волі і який витребував це майно з незаконного володіння, не є особою до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, оскільки майно їй повернено рішенням суду як законному власнику».

Таким чином позивач стверджує, що відсутні будь-які правові підстави для подальшого утримання під обтяженням майна, що було незаконно передано в іпотеку. При цьому також просить суд взяти до уваги те, що Верховний суд України у листі від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" вказав на те. що у разі здійснення державної реєстрації права власності за набувачем неправомірно відчуженого майна права власника повинні захищатися із застосуванням способу захисту, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України за позовом про визнання права власності та скасування внесеного за заявою набувача запису до Державного реєстру (ч. 2 ст. 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Якщо запис у Державному реєстрі здійснено внаслідок укладення договору, дійсність якого оспорюється, спосіб захисту прав осіб встановлено пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України за позовом про визнання договору недійсним і скасування запису в Державному реєстрі, внесеного за заявою набувача.

Відтак, просить суд урахувати, що остільки Іпотечні договори від 02.04.2014р. були укладені особою, яка незаконно декларує себе власником такого майна, такі договори мають бути визнані недійними на підставі положень ст. 215 та 203 Цивільного кодексу України.

Відповідач 1 та відповідача 2 письмового відзиву на позов не надали, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином. Ухвали суду по справі були надіслані відповідачу 1 та відповідачу 2 на адресу, вказану в позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ та повернені до суду із зазначенням причини повернення: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 3 заперечує з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду письмовому поясненні та просить суд взяти до уваги те, що протокол про наміри від 21.10.2013 є нікчемним. Зазначає, що відповідно до ст. 21.3 Статуту ТОВ "АРГО РЕГІОН" директор зобов'язаний діяти в інтересах товариства. Директор є підконтрольним та підзвітним загальним зборам. Відповідно до Положення про повноваження директора ТОВ "АРГО РЕГІОНВ» директор в межах наданих йому повноважень „Розпоряджається будь-яким майном товариства з врахуванням обмежень встановлених Загальними зборами учасників Товариства". Отже, оскільки Протокол про наміри від 21.10.2013 містить умови щодо подальшого відчуження майна товариства, то обов'язковою умовою для його підписання є наявність рішення загальних зборів учасників з цього питання, яке у позивача відсутнє. У п. 6 Протоколу про наміри від 21.10.2013р. позивач та відповідач 2 погодили, що цей Протокол не є попереднім договором у розумінні ст. 635 Цивільного кодексу України та ст. 182 Господарського кодексу України. Однак, даний протокол є правочином у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, оскільки спрямований на набуття цивільних прав та обов'язків у його сторін. Протокол про наміри від 21.10.2013 є нікчемним, оскільки при його укладенні було відсутнє вільне волевиявлення сторін (рішення загальних зборів учасників).

Відповідно до ч. З ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України). Зі змісту ст. 657 Цивільного кодексу України слідує, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Отже, при укладені договорів купівлі-продажу було дотримано всіх його обов'язкових умов щодо форми, нотаріального посвідчення та подальшої реєстрації права власності.

Звертає увагу суду, що протокол загальних зборів учасників від 28.11.2013р. не містить жодної інформації щодо складання будь-яких додатків до нього. Крім того, Додатком 1 до протоколу від 28.11.2013 фактично зафіксовано рішення учасників товариства, які згідно Статуту вони мають оформлюватись виключно протоколом. З наведеного можна зробити висновок, що Додаток 1 на момент складання протоколу від 28.11.2013 та на момент укладення оспорюваних договорів взагалі не існував, а був зроблений набагато пізніше з метою введення в оману суду та подальшого незаконного заволодіння чужим майном. Отже, відповідач 2 цілком законно та обґрунтовано не міг знати про наявність Додатку 1. Крім того, законними є і іпотечні договори, оскільки при їх укладенні у відповідача З були всі законні підстави вважати, що предмет іпотеки належить іпотекодавцю, адже право власності на нього було зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

В судовому засіданні 11.12.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважених представників позивача та відповідача 3, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» (надалі - Позивач») як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЛИНА-ЦЕНТР» (надалі - Відповідач 1) як виконавцем було укладено Договір про надання консалтингових послуг №11/1-13.

Відповідно до п.1.1. ст. 1 «Предмет Договору», виконавець зобов'язується надавати Замовнику комплексні консалтингові послуги, які полягають в розробленні для Замовника проектів договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого і рухомого майна (у випадку необхідності - змін до таких договорів), що будуть укладатись Замовником як покупцем чи продавцем, у відповідності з нормами закону та істотними умовами, що будуть визначені Замовником; аналізі правового статусу майна, що буде об'єктом купівлі-продажу та правовстановлюючих документів на таке майно; участі у переговорах з укладенні, посвідченні та виконанні договорів купівлі-продажу та допомозі у розв'язанні конфліктних ситуацій, що можуть виникати при укладенні, посвідченні та виконанні таких договорів; юридичному супроводі Замовника під час нотаріального посвідчення укладених договорів; наданні консультацій з питань, які виникатимуть при виконанні договорів.

Рішенням позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН», оформленим Протоколом від 28 листопада 2013 року, вирішено продати частину майна товариства.

Істотні умови майбутніх договорів купівлі-продажу остаточно були визначені у Додатку 1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. та було уповноважено директора товариства ОСОБА_6 укласти відповідні договори купівлі продажу на визначених умовах.

Проекти відповідних Договорів купівлі-продажу, на виконання вищезазначеного Договору про надання консалтингових послуг, доручено розробляти ТОВ «КАЛИНА-ЦЕНТР». Відповідачу 1 також були надані для розробки проектів договорів рішення загальних зборів, що оформлене Протоколом від 28 листопада 2013 року та Додаток 1 до Протоколу. Так, відповідно до п.4 Додатку №1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені Договорами купівлі-продажу. З цього ж моменту у покупця виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно. При цьому, майно передається у володіння та користування покупцю після підписання відповідних договорів купівлі продажу та оформляється Актами приймання-передачі і з моменту підписання таких Актів приймання-передачі покупець має право володіти та користуватись майном а також несе ризик його випадкового знищення чи пошкодження (п.3 Додатку №1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р.).

В подальшому між Позивачем та ТОВ «АВАЛОН-ІНТЕНСИВ» (надалі - Відповідач-2) були укладені наступі договори купівлі продажу нерухомого майна - автозаправних станцій (АЗС) та договори купівлі-продажу рухомого майна: відповідного обладнання до таких АЗС, що в цілому у їх поєднанні складають майновий комплекс автозаправних станцій стаціонарного типу:

-. договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу) за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Університетська, будинок 100, що посвідчений 29.11.2013р. ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за р/№2513 (далі за текстом - Договір р/№ 2513), та Договір купівлі-продажу обладнання №29-5/13 від 29.11.2013р. на суму 114 030,00 грн.

- договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу) за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Прящівська, будинок 2-б, що посвідчений 29.11.2013р. ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за р/№2510 (далі за текстом - Договір р/№2510) та Договір купівлі-продажу обладнання №29-4/13 від 29.11.2013р. на суму 87 540,00 грн.

- договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу) за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна, будинок 108, що посвідчений 29.11.2013р. ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за р/№2504 (далі за текстом-Договір р/№2504) та Договір купівлі-продажу обладнання №29-2/13 від 29.11.2013р. на суму 20 560,00 грн.

Договори купівлі-продажу нерухомого майна та договори купівлі-продажу рухомого майна нерозривно поєднані між собою єдиною та спільною для сторін господарською метою: купівля-продаж майнового комплексу, який включає в себе як об'єкт нерухомості (АЗС стаціонарного типу, що складається із будівель та споруд), так і обладнання, яке знаходиться на вказаному комплексу (АЗС стаціонарного типу) та використовується в ході його господарської експлуатації.

На виконання вищезазначених договорів комплекси АЗС та обладнання до них були передані у володіння та користування Відповідачу 2, на підтвердження чого були складені відповідні акти приймання-передачі.

Відповідно до п. 7.2. ст. 7 Договору р/№2513, Договору р/№2510 та Договору р/№2504, покупець, тобто Відповідач 2, сплачує кошти за придбане майно у розстрочку; у два платежі з кінцевим терміном повного розрахунку - 01.03.2014р.

Договорами купівлі-продажу обладнання №29-5/13, №29-4/13 та №29-2/13 від 29.11.2013р., а саме, п. 3.2. ст.3 передбачено, що Відповідач 1 зобов'язується сплатити визначену договорами суму коштів за придбане майно до 31.12.2013р.

Однак, Відповідач-2 свої зобов'язання з оплати придбаних Комплексів та обладнання по жодному із наведених вище договорів не виконав.

02.04.2015 р. були скликані позачергові Загальні збори учасників ТОВ «АРГО РЕГІОН», під час проведення яких стало відомо, що договори купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна були укладені з відступом від підписаного раніше Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. та Додатку 1 до даного Протоколу.

Відмінність між вищевказаними документами та фактично укладеними договорами полягала у викладенні положення щодо переходу права власності на придбане майно.

Так, ст.8 Договору р/№2513, Договору р/№2510, Договору р/№2504 передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає у покупця з моменту державної реєстрації такого права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А згідно з п.2.3. ст. 2 договорів купівлі-продажу обладнання №29-5/13, №29-4/13 та №29-2/13 від 29.11.2013р., право власності на об'єкт продажу а також ризики його випадкової втрати та пошкодження переходить до покупця з моменту підписання Акта приймання-передачі та скріплення його печатками сторін.

В подальшому між Відповідачем 2 - ТОВ «Авалон-Інтенсив» та Акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» («Baltic International Bank »), Латвійська Республіка (надалі за текстом - Відповідач 3) були укладені наступні іпотечні договори, за якими Відповідач-2 виступив майновим поручителем товариства з обмеженою відповідальністю «Вірго Намі» (Рига, Латвія) по забезпеченню зобов'язань останнього, які випливають із Кредитного договору № 38/08/13-753 від 27 грудня 2013 року, який укладений між акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (Рига, Латвія) (Кредитор) та ТОВ «Вірго Намі» (Рига, Латвія) (Позичальник), а саме:

- іпотечний договір від 02.04.2014р. р/№ 521 предметом іпотеки якого є Комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна, будинок 108;

- іпотечний договір від 02.04.2014р. р/№ 531 предметом іпотеки якого є Комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Університетська, будинок 100;

- іпотечний договір від 02.04.2014р. р/№ 526 предметом іпотеки якого є Автозаправочна станція стаціонарного типу, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, будинок 2-б.

Позивач звернувся з вимогою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна від 29.11.2013р.; визнання за позивачем права власності на спірне майно; визнання недійсними іпотечних договорів, зняття заборони відчуження спірного нерухомого майна; вилучення записів про накладення заборони та іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом проведення державної реєстрації припинення; стягнення суми 5000грн. штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 09.03.1968 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.10.2013р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено Протокол про наміри, яким сторонами узгоджено питання щодо продажу належного позивачу на праві власності відповідного спірного нерухомого майна та визначено істотні умови майбутніх договорів, в тому числі стосовно моменту переходу до покупця права власності на предмет договорів купівлі-продажу.

Як свідчать матеріали справи, загальними зборами учасників ТОВ „АРГО РЕГІОНВ» від 28.11.2013р. було вирішено питання щодо відчуження належного їм на праві власності майна шляхом його продажу ТОВ „АВАЛОН-ІНТЕНСИВВ» та узгоджено істотні умови договорів купівлі-продажу такого майна з відповідними застереженнями в частині переходу права власності покупцю на відповідне майно.

Так, позивач визначив істотні умови майбутніх договорів купівлі-продажу і які були надані Відповідачу 1 для підготовки проектів відповідних договорів: право власності на майно переходить до покупця лише з моменту здійснення повного розрахунку за майно у строки та на умовах, що визначені Договорами купівлі-продажу. З цього ж моменту у покупця виникає право провести реєстрацію за собою права власності на відповідне майно. При цьому, майно передається у володіння та користування покупцю після підписання відповідних договорів купівлі продажу та оформляється Актами приймання-передачі і з моменту підписання таких Актів приймання-передачі покупець має право володіти та користуватись майном а також несе ризик його випадкового знищення чи пошкодження (п. 3 Додатку №1 до Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р.). В подальшому були укладені відповідні договори купівлі продажу нерухомого майна та договори купівлі-продажу рухомого майна (обладнання): договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р/№2513 та договір купівлі-продажу обладнання №29-5/13 від 29.11.2013р.; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р/№2510 та договір купівлі-продажу обладнання №29-4/13 від 29.11.2013р.; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.11.2013р. р/№ 2504 та договір купівлі-продажу обладнання №29-2/13 від 29.11.2013р.

02.04.2015 р. були скликані позачергові Загальні збори учасників ТОВ «АРГО РЕГІОН», під час проведення яких стало відомо, що договори купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна були укладені з відступом від підписаного раніше протоколу про наміри від 21.10.2013р., Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. та Додатку 1 до даного Протоколу, а саме: ст.8 Договору р/№2513, Договору р/№2510, Договору р/№2504 передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає у покупця з моменту державної реєстрації такого права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. А згідно з п.2.3. ст. 2 договорів купівлі-продажу обладнання №29-5/13, №29-4/13 та №29-2/13 від 29.11.2013р., право власності на об'єкт продажу а також ризики його випадкової втрати та пошкодження переходить до покупця з моменту підписання Акта приймання-передачі та скріплення його печатками сторін.

Згідно з п. 8.2 ст. 8 Договору про надання консалтингових послуг від 28.11.2013р., за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, Виконавець несе відповідальність, в тому числі за розробку проекту договору чи іншого документа, що не відповідає чинному законодавству чи істотним умовам, визначених Замовником у розмірі 5000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач підготував для Позивача проекти договорів, що не відповідають істотним умовам, що визначені Замовником у рішенні загальних зборів, яке оформлене Протоколом від 28 листопада 2013 року та Додатку 1 до Протоколу.

Вищенаведене свідчить про те, що Відповідач 1 не виконав належним чином свої зобов'язання за Договором про надання консалтингових послуг №11/1-13 від 28.11.2013 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Також ст. 611 Цивільним кодексом України встановлено відповідальність за порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України: учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи вищенаведені норми закону а також на підставі п. 8.2 ст. 8 Договору про надання консалтингових послуг №11/1-13 від 28.11.2013 року, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача 5000,00 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Позивачем подано суду відомості стосовно несхвалення оспорюваних договорів купівлі-продажу наступними діями ТОВ „АРГО РЕГІОНВ» , оскільки Товариство Позивача не знало про перевищення тодішнім керівником своїх повноважень щодо укладення спірних договорів, а про те, що відбулась перереєстрація права власності Позивач дізнався лише 02.04.2015р.; передача майна у володіння та користування Відповідачу 2 за Актами приймання-передачі та отримання частково коштів за майно відповідало тим умовам, які Загальні збори учасників «Арго Регіон» ставили до таких договорів, тому не можуть бути розцінені, як схвалення договорів в фактично укладеній редакції. Більше того, Відповідач 2 знав про умову щодо переходу до нього права власності на придбане майно лише після проведення повного розрахунку, оскільки 21.10.2013 року між сторонами було підписано Протокол про наміри, де в п. 3.6. якого міститься відповідне положення.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Порядок укладення договору є визначеною законом системою дій учасників договірних відносин, спрямованих на становлення цивільних прав та обов'язків.

Відтак, укладення договорів купівлі-продажу спірного майна повинно було здійснюватись з урахуванням досягнутої сторонами правочинів домовленості в частині переходу права власності на таке майно, оскільки здійснення таких дій сторонами цілком відповідає вимогам чинного законодавства та підтверджується вищенаведеним.

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, ст. 334 ЦК України передбачено момент набуття права власності за договором, який полягає в тому, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відтак, вищенаведене дає підстави стверджувати, що законодавець відрізняє поняття реєстрації договору та реєстрації права власності на майно, яке відчужене за таким правочином.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору (правова позиція Верховного суду України, висловлена в постанові від 18 грудня 2013 року у справі за № 6-127цс 13). Підставою переходу права власності на майно до покупця є саме договір купівлі-продажу, а не державна реєстрація права власності, яка є лише підтвердженням факту переходу права власності, і є похідною від умов, зазначених в договорі купівлі-продажу.

А, відтак, оскільки договори купівлі-продажу нерухомого майна та обладнання були укладені з відступом від підписаного раніше Протоколу загальних (позачергових) зборів учасників від 28.11.2013р. та Додатку 1 до даного Протоколу, то відсутні правові підстави і для державної реєстрації права власності на майно за покупцем.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та визнати недійсним Договору купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладений 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2513 з моменту його укладення; визнати недійсним Договір купівлі-продажу обладнання №29-5/13, укладений 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив» на суму 114 030,00 гри. з моменту його укладення; визнати недійсним Договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2510 з моменту його укладення; визнати недійсним Договір купівлі-продажу обладнання №29-4/13, укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив» на суму 87 540,00 грн. з моменту його укладення; визнати недійсним Договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2504 з моменту його укладення; визнати недійсним Договір купівлі-продажу обладнання №29-2/13, укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив» на суму 20 560,00 грн. з моменту його укладення.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Верховний суд України у листі від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" вказав на те. що у разі здійснення державної реєстрації права власності за набувачем неправомірно відчуженого майна права власника повинні захищатися із застосуванням способу захисту, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України за позовом про визнання права власності та скасування внесеного за заявою набувача запису до Державного реєстру (ч. 2 ст. 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Якщо запис у Державному реєстрі здійснено внаслідок укладення договору, дійсність якого оспорюється, спосіб захисту прав осіб встановлено пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України за позовом про визнання договору недійсним і скасування запису в Державному реєстрі, внесеного за заявою набувача.

Відповідно положень абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Позивач виконав перед Відповідачем 2 свої зобов'язання відповідно до вказаних договорів купівлі-продажу комплексів АЗС та обладнання до них, передавши йому майно, що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі.

А отже, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України та визнання спірних договорів недійсними, Відповідач 2 зобов'язаний повернути у власність Позивача майно придбане за Договором р/№2513, Договором р/№2510, Договором р/№2504 та Договорами купівлі-продажу обладнання №29-5/13, №29-4/13 та №29-2/13 від 29.11.2013р.

Відтак, вимоги позивача про визнання права власності на відчужене майно Договором р/№2513, Договором р/№2510, Договором р/№2504 та Договорами купівлі-продажу обладнання №29-5/13, №29-4/13 та №29-2/13 від 29.11.2013р. підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, між Відповідачем 2 - ТОВ «Авалон-Інтенсив» та Акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» («Baltic International Bank »), Латвійська Республіка були укладені наступні іпотечні договори, за якими Відповідач-2 виступив майновим поручителем товариства з обмеженою відповідальністю «Вірго Намі» (Рига, Латвія) по забезпеченню зобов'язань останнього, які випливають із Кредитного договору № 38/08/13-753 від 27 грудня 2013 року, який укладений між акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (Рига, Латвія) (Кредитор) та ТОВ «Вірго Намі» (Рига, Латвія) (Позичальник), а саме:

- іпотечний договір від 02.04.2014р. р/№ 521 предметом іпотеки якого є Комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна, будинок 108;

- іпотечний договір від 02.04.2014р. р/№ 531 предметом іпотеки якого є Комплекс, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Університетська, будинок 100;

- іпотечний договір від 02.04.2014р. р/№ 526 предметом іпотеки якого є Автозаправочна станція стаціонарного типу, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, будинок 2-б.

Позивач звернувся з вимогою про визнання таких договорів недійсними, яка підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язанні з його недійсністю.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст. 203 ЦК України).

Законом України «Про іпотеку», зокрема ч.1 ст. 5, визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Відповідно до статті 321 Уивільного кодексу України встановлюється принципи непорушності права власності. Відповідно до цієї норми, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 658 Цивільного кодексу України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. Право розпорядження майном, в т.ч. передача його в іпотеку також належить тільки власнику.

Відповідно до статтею 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. В даному випадку, укладання угод про розпорядження майном відбувалось поза волею та без участі власника, тобто, позивача у справі.

Відповідно до статті 346 Цивільного кодексу України, право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток історії та культури; 6) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю; 7) викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Ця норма не передбачала раніше, і на даний час не передбачає підстави припинення права власності у разі, коли після вибуття майна поза волею власника вибуло з його володіння та в подальшому було декілька разів передано за угодами, укладеними іншими особами без участі та згоди дійсного власника.

Укладання таких угод не припиняє право власності дійсного власника, а тому в момент їх укладання й до теперішнього часу саме він залишається власником цього майна.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що договори іпотеки від 02.04.2014р. є недійсними з моменту їх укладення, то відсутні правові підстави для утримання предметів іпотеки під обтяженням, оскільки наявність такого обтяження перешкоджає дійсному власнику здійснювати своє титульне право розпоряджатись належним йому майном

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

А тому, продовження утримання під обтяженням майна Позивача, обмежує вільне розпорядження ним, чим порушує його гарантовані права та інтереси його як власника, а тому такі обтяження підлягають скасуванню.

Посилання відповідача 3 на положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку» про те, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, оскільки у момент передачі майна в іпотеку іпотекодавець не був її власником, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки як зазначено вище, оскільки власник, майно якого вибуло з його володіння по мимо його волі і який витребував це майно з незаконного володіння, не є особою до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, оскільки майно їй повернено рішенням суду як законному власнику (зазначеної позиції дотримуються Вищий господарський суд України (рішення № 19979614 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Таким чином, відсутні будь-які правові підстави для подальшого утримання під обтяженням майна, що було незаконно передано в іпотеку, у зв'язку з чим вимоги про зняття заборони відчуження спірного нерухомого майна та вилучення записів про накладення заборони та іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом проведення державної реєстрації припинення відповідних заборон та іпотек підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних, в порядку ст. 38 ГПК України, сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладений 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2513 з моменту його укладення.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу обладнання №29-5/13, укладений 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив» на суму 114 030,00 грн. з моменту його укладення.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2510 з моменту його укладення.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу обладнання №29-4/13, укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив» на суму 87 540,00 гри. з моменту його укладення.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу комплексу (АЗС стаціонарного типу), укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим № 2504 з моменту його укладення.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу обладнання №29-2/13, укладеного 29.11.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив» на суму 20 560,00 грн. з моменту його укладення.

2.1. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» (код ЄДРПОУ 38792001) право власності на об'єкт: КОМПЛЕКС (АЗС стаціонарного типу), розташований на земельній ділянці площею 0,3000га за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Данила Галицького (вул. Дзержинського, вул. Університетська), будинок 100, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207817921104, загальною площею 165 кв.м. та складається з операторної - магазину, позначеного за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло №1-11, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем "ІІІ-ІУ-У, замощення №УІ-УІІ.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» (код ЄДРПОУ 38792001) право власності на об'єкт: Комплекс, розташований за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна (вул. Островського), будинок 108, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207793521104, загальною площею 182,3кв.м. та складається з операторної-магазину № 1 площею 83,3кв.м., позначеного за планом літ. А, пункту технічного обслуговування площею 92 кв.м., навісу, позначеного за планом літ. Б, вбиральні площею 7 кв.м, позначеної за планом літ. В, навісу, позначеного за планом літ. Г, АЗС № 7, резервуарів № 1-6, мощення № І-ІІ.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» (код 38792001) право власності на АВТОЗАПРАВОЧНУ СТАНЦІЮ СТАЦІОНАРНОГО ТИПУ (АЗС стаціонарного типу), яка розташована за адресою : Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, будинок 2-б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207810421104, загальною площею 164,4 кв. м. та складається з операторної-магазину, позначеної за планом літ. А, навісу, позначеного за планом літ. Б, підставки під табло № УІІ1, пасивно-роздавальних колонок з нафтосховищем № 1-У, мощення УІ-УІІ.

2.2. Визнати недійсним іпотечний договір від 02.04.2014 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН-ІНТЕНСИВ" (вул. Механізаторів, буд. 9-А, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 38792001) та Акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (Рига, Латвія), предметом іпотеки якого є Комплекс, розташований за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Університетська, будинок 100, посвідченого 02.04.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 531, 532.

Визнати недійсним іпотечний договір від 02.04.2014 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН-ІНТЕНСИВ" (вул. Механізаторів, буд. 9-А, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 38792001) та Акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (Рига, Латвія), предметом іпотеки якого є Комплекс, розташований за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна, будинок 108, посвідченого 02.04.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 521, 522.

Визнати недійсним іпотечний договір від 02.04.2014 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН-ІНТЕНСИВ" (вул. Механізаторів, буд. 9-А, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 38792001) та Акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (Рига, Латвія), предметом іпотеки якого є АВТОЗАПРАВОЧНАЯ СТАНЦІЯ СТАЦІОНАРНОГО ТИПУ, що розташована за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, будинок 2-б, посвідченого 02.04.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 526, 527.

2.3. Зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме:

- Комплекс, що розташований за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна (вул. Островського), будинок 108, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207793521104, накладену у зв'язку з посвідченням Договору іпотеки від 02.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „АВАЛОН-ІНТЕНСИВ" (вул. Механізаторів, буд. 9-А, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 38792001) та акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (Республіка Латвія), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 521, 522;

- Автозаправочная станція стаціонарного типу, що розташована за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, будинок 2-б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207810421104, накладену у зв'язку з посвідченням Договору іпотеки від 02.04.2014 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН-ІНТЕНСИВ" (вул. Механізаторів, буд. 9-А, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 38792001) та акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (Республіка Латвія), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 526, 527.

- Комплекс (АЗС стаціонарного типу), що розташований за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Данила Галицького (вул. Дзержинського, вул. Університетська), будинок 100, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207817921104, накладену у зв'язку з посвідченням Договору іпотеки від 02.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН-ІНТЕНСИВ" (вул. Механізаторів, буд. 9-А, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 38792001) та акціонерним товариством «ОСОБА_1 ОСОБА_2» (Республіка Латвія), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 531, 532;

2.4. Вилучити записи про накладення заборони та іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, шляхом проведення державної реєстрації припинення:

- заборони на нерухоме майно, номер запису про обтяження 5203196 від 02.04.2014 року, зареєстрованої у зв'язку з посвідченням Договору іпотеки від 02.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 521, 522, щодо Комплексу, що розташований за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна (вул. Островського), будинок 108, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207793521104;

- заборони на нерухоме майно, номер запису про обтяження 5204258 від 02.04.2014 року, зареєстрованої у зв'язку з посвідченням Договору іпотеки від 02.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 526, 527, щодо Автозаправочної станції стаціонарного типу, що розташова за адресою: Закарпатська область, місто Мукачево, вулиця Пряшівська, будинок 2-б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207810421104;

- заборони на нерухоме майно, номер запису про обтяження 5205279 від 02.04.2014 року, зареєстрованої у зв'язку з посвідченням Договору іпотеки від 02.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 531, 532, щодо Комплексу (АЗС стаціонарного типу), що розташований за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Данила Галицького (вул. Дзержинського, вул. Університетська), будинок 100, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207817921104;

- іпотеки, номер запису 5202711 від 02.04.2014 року, зареєстрованої у зв'язку з посвідченням Договору іпотеки від 02.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 521, 522, щодо Комплексу, що розташований за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця графа фон Шенборна (вул. Островського), будинок 108, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207793521104;

- іпотеки, номер запису 5203857 від 02.04.2014 року, зареєстрованої у зв'язку з посвідченням Договору іпотеки від 02.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 526, 527, щодо Автозаправочної станції стаціонарного тину, що розташована за адресою: Закарпатська область, місто Мукачеве, вулиця Пряшівська, будинок 2-б, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207810421104;

- іпотеки, номер запису 5204839 від 02.04.2014 року, зареєстрованої у зв'язку з посвідченням Договору іпотеки від 02.04.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 531, 532, щодо Комплексу (АЗС стаціонарного типу), що розташований за адресою: Закарпатська область, місто Мукачево, вулиця Данила Галицького (вул. Дзержинського, вул. Університетська), будинок 100, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно 207817921104.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛИНА-ЦЕНТР» (юридична адреса: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Підлавочна, 17, код ЄДРПОУ 34162260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО РЕГІОН» (юридична адреса: 04176, м. Київ, вул. Електриків, будинок 26, код ЄДРПОУ 38792001) суму 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.) штрафу та суму 1827грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Калина-центрВ» , м. Мукачево, Товариства з обмеженою відповідальністю „АВАЛОН-ІНТЕНСИВВ» , м. Київ та Акціонерного товариства „ОСОБА_1 ОСОБА_2В» , Латвійська Республіка, м. Рига пропорційно в доход Державного бюджету України суму 9132грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 18.12.2015р.

Суддя О.Ф. Ремецькі