Постанова

від 09.12.2015 по справі 902/239/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 902/239/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційних скарг Споживчого товариства "Сумівське" та Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 у справі№ 902/239/15 Господарського суду Вінницької області за позовомСпоживчого товариства "Сумівське" до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" провизнання незаконним та скасування рішення комісії

в судовому засіданні взяли участь представники : - - позивачаМаршук А.В. - - відповідачаЗагородній О.А.

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2015 року Споживче товариство "Сумівське" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго", в якій просило суд визнати незаконним та скасувати рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформлене протоколом № 10 від 21.01.2015 про застосування оперативно-господарської санкції до позивача в сумі 52 021, 39 грн. заперечуючи факт втручання в роботу приладів обліку електричної енергії і вчинення дій, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач допустив порушення, передбачене підпунктом 3 пункту 2.1 цієї Методики (інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку) визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика), про що свідчить спрацювання індикатору магнітного поля, який був встановлений на приладі обліку позивача.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.05.2015 (суддя Кожухар М.С.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 (головуючий Мельник О.В., судді: Гудак А.В., Грязнов В.В.) у даній справі позов задоволено. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Також до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Споживче товариство "Сумівське", в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить змінити її мотивувальну частину.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 13.10.2014 між Споживчим товариством "Сумівське", як споживачем, та Публічним акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі СО "Бершадські ЕМ" було укладено договір № БЕ 500800 про постачання електричної енергії.

В пункті 7.1 цього договору сторони узгодили, що у разі порушення споживачем (позивачем) вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази при розрахунках за спожиту електроенергію не використовуються, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії розрахунковим шляхом розрахунку згідно з вимогами додатку "Порядок розрахнків".

26.12.2014 при контрольному огляді приладу обліку електричної енергії представники постачальника електричної енергії (відповідача) виявили порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі по тексту - ПКЕЕ), а саме: споживач при користуванні електричною енергією за адресою: с. Сумівське, вул. Радянська, № дог. БЕ 500800, порушив ПКЕЕ, що полягає у фіксації індикатором впливу постійного магнітного поля". Про виявлені порушення був складений акт № 0142 у присутності представника споживача (позивача), про що свідчить його підпис в акті.

На підставі цього акта комісія з розгляду актів про порушення прийняла рішення, оформлене протоколом за № 10 від 21.01.2015 про визначення обсягу та вартості необлікованої енергії у зв'язку з порушенням, зазначеним у пп. 3 п. 2.1 Методики (а саме: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо). Згідно цього рішення позивачу за період порушення з 27.12.2013 по 26.12.2014 нараховано до оплати електричної енергії обсягом 38 110 кВтч вартістю 52 021, 39 грн., з чим погодився позивач надавши розписку (т.1., а.с.103). Крім того, сторони склали акт № 43 про узгодження приєднаної та дозволеної потужності споживача СТ "Сумівське" 12,5 кВт.

Як вбачається з тексту постанови апеляційної інстанції, судом встановлено наступні факти:

1) спрацювання фіксації індикатором постійного поля (т.2 а.с. 180).

2) представником позивача не заперечувався факт втручання в роботу розрахункового приладу шляхом дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів на встановлений у електролічильник індикатора "МагнеТ" (т.2 а.с. 178).

3) відповідачем правомірно зроблений розрахунок визначення обсягу недооблікованої електроенергії , виходячи з добової сили струму навантаження 12,5 кВт. (т.2 а.с. 182).

В той же час, ухвалюючи рішення про скасування оперативно-господарської санкції - рішення комісії відповідача, оформленого протоколом № 10 від 21.01.2015 з розгляду актів про порушення від 26.12.2014 № 0142, відповідно до ст.ст. 235 - 237 ГК України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстави для застосування оперативно-господарської санкції відсутні, оскільки відповідачем не надано доказів сертифікації індикатора, встановленого на електролічильник, у акті встановлення та опломбування електролічильника СТ "Сумівське" від 24.12.2012 і у акті про порушення ПКЕЕ від 24.12.2014 не зазначено ідентифікуючі ознаки цього індикатора (назву, виробника та/або замовника, технічних характеристик, поріг спрацювання магнітного індикатора тощо). Суд дійшов висновку, що в акті № 0109642 від 24.12.2012 на встановлення електролічильника не зазначено, у якому стані був індикатор впливу магнітного поля на момент встановлення цього електролічильника.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними і недостатньо обґрунтованими, у зв'язку чим, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення ПКЕЕ.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин згідно зі ст. 235 ГК України можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку; до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно зі ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Відповідно до п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі - Правила), у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика).

Пунктом 2.1. Методики визначено, що вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

КОЛЕГІЯ ВВАЖАЄ НЕ ДОСТАТНЬО ОБҐРУНТОВАНИМ ВИСНОВОК СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ВІДНОСНО ТОГО, ЩО індикатор впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів ВМОНТОВАНИЙ В ПРИЛАД ОБЛІКУ НЕ ПРОЙШОВ ВІДПОВІДНОЇ АТЕСТАЦІЇ У ПЕРЕДБАЧЕНОМУ ДІЮЧИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ПОРЯДКУ, А ТОМУ ЙОГО спрацювання НЕ Є ДОКАЗОМ ВТРУЧАННЯ В РОБОТУ ПРИЛАДУ ОБЛІКУ.

Судами не враховано, що прилад обліку було придбано позивачем. Відповідно до вимог п. 3.1 "Правил користування електроенергією та п. 11.55.13 "Правил улаштування електроустановок" в свідоцтві, яке є невід'ємною частиною паспорта на придбаний позивачем лічильник, зазначено про встановлення стрічки індикатора магнітного поля (т.1 а.с. 121-122)

Відповідно до абз. 8 п.2.1. "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 за № 782/12656 індикатори мають бути сертифіковані (атестовані у разі встановлення приладів обліку з вмонтованим індикатором) в установленому порядку та мають фіксувати вплив на прилад обліку електричної енергії полів, силові характеристики яких перевищують такі порогові значення:

для постійних магнітних полів - 100 мТл;

для змінних магнітних полів - 30 мТл;

для електричних полів - 5 кВ.

Факт установлення індикаторів має бути зазначений в акті про пломбування або в іншому документі, що підтверджує факт установлення таких індикаторів на приладах обліку та передачу цих приладів обліку, пломб та індикаторів на збереження, який складається в двох примірниках представниками енергопостачальника в присутності споживача (власника об'єкта або наймача) або уповноваженої ним особи та підписується ними (пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 08.02.2007 № 154, у редакції постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 18.12.2008 № 1384,від 14.10.2010 № 1338).

Таким чином зазначена методика передбачає або сертифікацію індикаторів, або атестацію індикаторів у разі встановлення приладів обліку з вмонтованим індикатором.

Суди не врахували, що за своїм змістом сертифікація та атестація різні процедури. Якщо індикатор вмонтовано в прилад виробником, він стає його невід'ємною частиною а сам прилад набуває додаткових функцій. Таким чином, при проведенні перевірки відповідності приладу до конкретних умов експлуатації в цілому, перевіряється (атестується) робота всіх його елементів в тому числі індикатору.

Зазначені обставини також підтверджені листом ДП "Укрметртестстандарт" від 21.10.2013 № 25-16/46, в якому зазначено, що функціонування індикаторів перевіряється під час проведення державних випробувань лічильників за чинними стандартами та є достатнім.

В стандартах, що поширюються на електролічильники з вбудованим індикатором, мають місце вимоги щодо стійкості їх на вплив постійного та змінного магнітного поля і радіополя на зміну їх функціонування. Фіксування такого типу впливу з видачею інформації на електронний дисплей перевіряється під час проведення державних випробувань лічильників при затвердженні їх типу та періодично контролюється при випуску із виробництва.

До матеріалів справи залучено сертифікат відповідності вимірювальної техніки, виданого виробнику лічильника за рішення Науково-технічної комісії з метрології Міністерства економічного розвитку і торгові України на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань, проведених ДП " Укрметртестстандарт" (акт випробувань від 14.11.2011).

Як вбачається з матеріалів справи, в паспорті лічильника, який придбано позивачем, та в свідоцтві про його приймання зазначено, що він виготовлений і прийнятий відповідно до вимог ТУ У 33.2-33401202-005:2006, ГОСТ 30207, ІЕС 610360 та визнаний придатний для експлуатації. Дата перевірки 08.06.2012. В графі "Держаний перевірник" значиться підпис державного перевірника та відтиск печатки. (т.1 а.с. 121-122)

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що індикатор впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів не пройшов відповідну перевірку (атестацію) ОДНОЧАСНО із приладом обліку не можна визнати достатньо обґрунтованим.

Якщо у суду виникли достатньо обґрунтовані сумніви щодо відповідності конкретного індикатора встановленим діючим законодавствам технічним вимогам, а також щодо обставинами спрацювання цього індикатора, для встановлення яких необхідні спеціальні знання у області техніки, суд не позбавлений права призначити відповідну судову експертизу (електротехнічну, трасологічну).

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення без повного дослідження усіх обставин справи, тоді як відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також заслуговують на увагу доводи, викладені в касаційній скарзі Споживчого товариства "Сумівське" щодо правильності розрахунку вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення, виходячи з добової сили струму навантаження 12,5 кВт.

З цього приводу слід зазначити, що в акті № 108 від 13.10.2014 про узгодження приєднаної та дозволеної потужності споживача та в акті про порушення № 1142 від 26.12.2014 зазначена дозволена потужність 9 кВт. (т.1 а.с. 42, 45) В той же час відповідач зробив розрахунок з дозволеної потужності 12.5 кВт з посиланням на акт № 43, який було підписано споживачем 21.01.2015, тобто після встановлення порушення (т.1 а.с.46).

Цим обставинам суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки.

За таких обставин, у колегії суддів відсутні підстави визнати рішення судів попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 (із змінами і доповненнями) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень). Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають.

Відповідно до пункту 3 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати все вищевикладене та у разі необхідності вирішити питання щодо проведення судової експертизи, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін а також вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Споживчого товариства "Сумівське" та Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 та рішення Господарського суду Вінницької області від 12.05.2015 у справі № 902/239/15 скасувати.

Справу № 902/239/15 направити на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова