Постанова

від 05.07.2011 по справі 2а-154/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 2a-154/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Рудій В.О.

за участю: представнка позивача - ОСОБА_1, представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива"

до відповідача: Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі

про визнання протиправними дій, скасування податкової вимоги №1/177 від 16.12.2010 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі про визнання протиправними дій, скасування податкової вимоги №1/177 від 16.12.2010 року.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що за результатами невиїзної документальної перевірки відповідачем безпідставно збільшено суму від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 232348,00 грн. та встановлено, що дана сума ПДВ повинна бути віднесена до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду. Зазначає, що 16 грудня 2010 року відповідачем протиправно винесено першу податкову вимогу №1/177 із зазначенням обов'язку ТОВ "Перспектива" сплатити до бюджету суму податкового боргу з ПДВ в розмірі 232322,65 грн. Вважає вказані дії такими, що суперечать вимогам пп.7.7.1 п. 7.7, пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, а також зауважив, що перевірка проведена з порушенням вимог п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року провадження у справі було зупинене до набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №2а-1947/10/0970.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року провадження у справі поновлено, оскільки відпали обставини, які зумовили зупинення провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 83). Суду пояснив, що вважає дії щодо складання акту невиїзної (камеральної) перевірки протиправними, оскільки останні вчинені відповідачем з порушенням вимог Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України №355 від 27.05.2008 року. Крім цього, зазначив, що позивачем правомірно відображено в рядку 22.2 декларацій з податку на додану вартість за квітень-серпень 2010 року зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 232348 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечили з мотивів викладених в письмовому запереченні, яке міститься в матеріалах справи. Зазначили, що позивачем безпідставно відображалось в деклараціях з податку на додану вартість за квітень - серпень 2010 року зарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 232348 грн., оскільки податковий борг позивача виник у період попередніх реєстрацій позивача платником податку на додану вартість.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

06.12.2010 року Державною податковою інспекцією в Тлумацькому районі проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива", про що складений акт №640.

В акті перевірки зазначено, що платником допущено методологічні помилки при складанні податкових декларацій за квітень-серпень 2010 року, які призвели до несплати та безпідставного зменшення податкового боргу в картці особового рахунку в сумі 232348,00 грн. Крім цього, перевіряючими зроблено висновок про те, що сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, зарахована у зменшення суми податкового боргу підлягає збільшенню та повинна бути віднесена до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 22.2 Декларації).

Вказані висновки податковий орган обґрунтовує тим, що оскільки ТзОВ "Перспектива" повторно зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.04.2010 року першим податковим періодом для платника податків є квітень 2010 року. Відлік повторної реєстрації для позивача починається з 01.04.2010 року та ним не повинні були враховуватись періоди попередніх податкових реєстрацій, які були анульовані.

На підставі висновків акту перевірки 16 грудня 2010 року ДПІ в Тлумацькому районі було видано першу податкову вимогу №1/177 від 16 грудня 2010 року, якою визначено суму податкового боргу позивачу в розмірі 232322,65 грн.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива" протягом 2006-2010 років було зареєстроване ДПІ в Тлумацькому районі як платник податку на додану вартість, про що свідчать відповідні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 60, 62). Крім цього, позивач протягом вказаного періоду також мав право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою, в зв'язку з чим попередні свідоцтва платника податку на додану вартість анульовувались. Протягом періоду, який перевірявся у відповідності до акту перевірки №640 від 06.12.2010 року, позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість у відповідності до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.04.2010 року (а.с. 58).

Як встановлено в судовому засіданні протягом квітня-серпня 2010 року товариством подані декларації з податку на додану вартість, в яких відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду, яке віднесено до зменшення податкового боргу, зокрема, за квітень 2010 року в сумі 141768,00 грн., за травень 2010 року в сумі 33867,00 грн., за червень 2010 року в сумі 15009,00 грн., за липень 2010 року в сумі 23503,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 18201,00 грн.

При розгляді справи встановлено, що податковим органом та платником податків не заперечується наявність податкового боргу станом на 31 березня 2010 року, не оспорюється наявність податкових зобов'язань на момент подання відповідних декларацій за квітень-серпень 2010 року, як не заперечується сторонами і здійснення господарських операцій позивачем, які були підставою для виникнення податкового кредиту ТОВ "Перспектива".

Однак, у відповідності до акту перевірки податковий орган вважає, що у позивача було відсутні підстави для відображення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду та зменшення податкового боргу на суму 232348,00 грн., оскільки податковий борг з податку на додану вартість позивача виник до реєстрації позивача платником податку на додану вартість, а саме до 01 квітня 2010 року.

Вказаний висновок податкового органу є безпідставним, виходячи із наступного.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, законодавством прямо передбачено право платника податку здійснити зарахування від'ємного значення суми розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в рахунок податкового боргу з податку на додану вартість за його наявності. Будь-яких обмежень чи особливостей такого зарахування норми вищевказаного закону не містять.

Як зазначає відповідач в письмовому запереченні (а.с. 39-42), з 01 березня 2010 року у позивача утворився податковий борг в сумі 256967,00 грн. відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №36018/09-9114 від 01 лютого 2011 року. Вказана обставина не заперечується сторонами.

Таким чином, податковий борг позивача виник у періоді, що передував звітному (квітень-серпень 2010 року) та за наявності від'ємного значення суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем правомірно враховано таку суму у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Крім цього, як встановлено судом, після одержання декларацій з податку на додану вартість за квітень-травень 2010 року податковим органом здійснено зарахування вказаних сум в рахунок погашення податкового боргу в повному обсязі, зазначеному у відповідних деклараціях.

Правомірність визначеного податкового боргу після такого зарахування (станом на 05 липня 2010 року) встановлена постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №2а-1947/10/0970 за позовом ДПІ в Тлумацькому районі до ТОВ "Перспектива" про стягнення податкового боргу за рахунок активів в сумі 117438,32 грн. (а.с. 99-100), яка набрала законної сили у відповідності до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року (а.с. 179).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть усчасть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, є безпідставним збільшення суми від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 232348,00 грн., а перша податкова вимога №1/177 від 16 грудня 2010 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ в Тлумацькому районі щодо визначення обов'язку ТОВ "Перспектива" сплатити суму податкового боргу з ПДВ в розмірі 232322,65 грн., то слід зазначити, що вказані дії виразилися в складенні та направленні позивачу оскаржуваної вимоги, самостійно зазначені дії не змінюють правовідносин між сторонами та не породжують для позивача будь-яких наслідків чи зобов'язань. Вказані наслідки для позивача створює податкова вимога, як письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу. Захист прав, свобод та інтересів позивача в цій частині охоплюється позовною вимогою про скасування першої податкової вимоги, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі №1/177 від 16.12.2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Перспектива", код 22173787, сплачений судовий збір в сумі 3 (три) 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 11.07.2011 року.