Ухвала

від 03.12.2015 по справі 911/3843/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"03" грудня 2015 р. Справа № 911/3843/14

Суддя Антонова В.М. розглянувши заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 №02-02/68 від 10.06.2015 (вх. №2531/15 від 11.06.2015) про визнання договору недійсним у справі №911/3843/14

за заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ТЕРРА ФУДВ» (ідентифікаційний код 35438742)

до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«МІЛК ТРЕЙДВ» (ідентифікаційний код 32904369)

про банкрутство

За участю представників згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №911/3843/14 за заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ТЕРРА ФУДВ» (далі - кредитор) до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«МІЛК ТРЕЙДВ» (далі - боржник) про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2014 прийнято заяву до розгляду та призначено проведення підготовчого засідання на 25.09.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2014 порушено провадження у справі №911/3843/14 за заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ТЕРРА ФУДВ» у справі про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«МІЛК ТРЕЙДВ» ; визнано безспірні грошові вимоги кредитора ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«ТЕРРА ФУДВ» до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«МІЛК ТРЕЙДВ» в розмірі 491 023,35 грн.; введено процедуру розпорядження майном ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«МІЛК ТРЕЙДВ» та призначено розпорядником майна ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«МІЛК ТРЕЙДВ» арбітражного керуючого ОСОБА_1; встановлено оплату послуг (грошову винагороду) розпорядника майна боржника; 26.09.2014 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення господарським судом Київської області справи № 911/3843/14 про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В«МІЛК ТРЕЙДВ» .

11.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від арбітражного керуючого ОСОБА_1 надійшла заява №02-02/68 від 11.06.2015 (вх. №2531/15) про визнання договору про переведення боргу від 27.04.2015 укладеного між ТОВ В«МІЛК ТРЕЙДВ» як первісним боржником, ТОВ В«ДВІН-1В» як новим боржником та ТОВ В«ТЕРРА ФУДВ» як кредитором, недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2015 заяву розпорядника майна ТОВ В«МІЛК ТРЕЙДВ» арбітражного керуючого ОСОБА_1 прийнято до розгляду в межах справи №911/3843/14 та призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 25.06.2015.

У зв'язку з надходженням апеляційних скарг №02-02/69 від 15.06.2015 (вх. №809/15 від 16.06.2015) арбітражного керуючого ОСОБА_1 та №040-02/2966 від 16.06.2015 (вх. №810/15 від 16.06.2015) Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно - імпортний банк УкраїниВ» на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2015, судове засідання призначене на 25.06.2015 не відбулось.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015 касаційні скарги розпорядника майна ОСОБА_1 та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2015 в частині відхилення кредиторської заяви ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 у справі №911/3843/14 залишено без змін.

02.11.2015 матеріали справи №911/3843/14 передані судді Антоновій В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2015 розгляд заяви розпорядника майна ТОВ В«МІЛК ТРЕЙДВ» арбітражного керуючого ОСОБА_1 про визнання договору про переведення боргу від 27.04.2015 недійним призначено на 03.12.2015.

01.12.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника ТОВ «Терра Фуд» надійшли заперечення проти визнання правочину недійсним №15/12-02 від 01.12.2015 (вх. №28768/15), заява про припинення провадження у справі про банкрутство №15/12-01 від 01.12.2015 (вх. №28771/15) та заперечення проти клопотання розпорядника майна про стягнення грошової винагороди №15/12-03 від 01.12.2015 (вх. №28769/15).

У судовому засіданні 03.12.2015, суд розглянувши заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 №02-02/68 від 10.06.2015 (вх. №2531/15 від 11.06.2015) про визнання договору про переведення боргу від 27.04.2015 недійсним, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

27.04.2015 між ТОВ «Мілк Трейд» (первісний боржник), ТОВ «Двін-1» (новий боржник) та ТОВ «Терра Фуд» (кредитор) укладено договір про переведення боргу, згідно якого первісний боржник переводить свій борг (перекладає свій обов'язок по сплаті заборгованості) на нового боржника, внаслідок чого відбувається заміна первісного боржника на нового перед кредитором.

Відповідно до п. 2 договору новий боржник зобов'язується сплатити на користь кредитора заборгованість, що виникла на підставі Дистрибютерського договору №48-МЛ-ІФ/ІН, укладеного між первісним боржником та кредитором 01.09.2010.

Відповідно до п. 3, 4, 5 договору предметом є заборгованість встановлена рішенням господарського суду Київської області від 14.05.2014 по справі №911/916/14 за позовом ТОВ «Терра Фуд» до ТОВ «Мілк Трейд», а також судові витрати по справі на загальну суму 491 023,35 грн.

Слід зазначити, що саме вимоги ТОВ «Терра Фуд» в сумі 491 023,35 грн стали підставою для порушення провадження у справі №911/3843/15 про банкрутство ТОВ «Мілк Трейд».

Як вбачається з тексту договору його було укладено 27.04.2015, тобто після порушення провадження у справі №911/3843/14 про банкрутство ТОВ «Мілк Трейд» та під час процедури розпорядження майном.

Крім того, з тексту договору вбачається, що договір укладено боржником - ТОВ «Мілк Трейд» в особі директора ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 8 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо : відчуження, або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб; одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу , а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).

Як вбачається з матеріалів справи погодження розпорядника майна на укладення договору про переведення боргу від 27.04.2015 не було.

Зі слів, розпорядника майна, він дізнався про існування зазначеного договору після ознайомлення з заявою ТОВ «Терра Фуд» про припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 9 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частиною першої статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013р. правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Абзацом першим п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» № 9 від 06.11.2009р. правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Отже, з наведених норм випливає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Судом встановлено, що всупереч вимогам ч. 8 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» оспорюваний договір не був погоджений з розпорядником майна ТОВ «Мілк Трейд», а отже сторони порушили вимоги Закону, відтак є підстави для визнання такого правочину недійсним.

За таких обставин, суд вважає, що вимога розпорядника майна ТОВ «Мілк Трейд» арбітражного керуючого ОСОБА_1 про визнання договору про переведення боргу від 27.04.2015 недійним є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву розпорядника майна ТОВ В«МІЛК ТРЕЙДВ» арбітражного керуючого ОСОБА_1 про визнання договору про переведення боргу від 27.04.2015 недійним.

2. Визнати недійсним договір про переведення боргу від 27.04.2015, укладений між ТОВ «Мілк Трейд», ТОВ «Двін-1» та ТОВ «Терра Фуд».

3. Копію ухвали надіслати сторонам провадження, арбітражному керуючому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Двін-1» (23600, Вінницька обл., Тульчинський район, місто Тульчин, вул. Ганжі , 2).

Суддя В.М. Антонова