Постанова

від 30.08.2016 по справі 911/3843/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Справа № 911/3843/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач) Суддів:Погребняка В.Я. Полякова Б.М., розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича на ухвалугосподарського суду Київської області від 03.12.2015 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №911/3843/14 господарського суду Київської області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" дотовариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ТРЕЙД" про банкрутство за участю представників сторін: ТОВ "ТЕРРА ФУД" - Горецького О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2015 у справі №911/3843/14 (суддя Антонова В.М.) припинено провадження за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк Трейд" з наслідками, передбаченими чинним законодавством; дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №911/3843/14 (головуючий суддя: Разіна Т.І., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.) ухвалу господарського суду Київської області від 03.12.2015 у справі № 911/3843/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шаргало Р.В. залишено без задоволення.

Арбітражний керуючий Шаргало Роман Вікторович у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяв та клопотання ініціюючого кредитора про припинення провадження у справі про банкрутство, пославшись на порушення та невірне застосування судами ст. ст. 19, 22, 25, 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2014 порушено провадження у справі №911/3843/14; визнано безспірні грошові вимоги кредитора ТОВ "ТЕРРА ФУД" в розмірі 491 023,35 грн.; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "МІЛК ТРЕЙД" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича; встановлено оплату послуг (грошову винагороду) розпорядника майна боржника.

29.09.2014 оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення господарським судом Київської області справи №911/3843/14.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2015 у справі № 911/3843/14 визнано вимоги кредиторів боржника товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК ТРЕЙД" в сумі 497 113,35 грн. та затверджено реєстр вимог кредиторів у складі товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" у сумі 491 023,35 (четверта черга) та 6 090,00 грн. (перша черга) - всього у сумі 497 113,35 грн.; відхилено кредиторську заяву публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" № 040-02/4998 від 29.10.2014 (вх. № 24082/14 від 29.10.2014); та вирішено ряд інших процесуальних питань.

21.05.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від ТОВ "Терра Фуд" надійшла заява від 20.05.2015 про припинення провадження у справі про банкрутство (вх. №11819/15).

01.12.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника ТОВ "Терра Фуд" надійшла заява про припинення провадження у справі про банкрутство №15/12-01 від 01.12.2015 (вх. № 28771/15).

03.12.2015 до господарського суду міста Києва надійшло клопотання від ініціюючого кредитора про припинення провадження у справі № 15/12-04 від 03.12.2015 (вх. №28992/15).

Мотивуючи припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "МІЛК ТРЕЙД" ініціюючий кредитор в заяві від 20.05.2015 посилався на виконання ТОВ "ДВІН - 1" умов договору про переведення боргу від 27.04.2015, а саме сплату 13, 14 травня 2015 року в розмірі 491 023,35 грн. заборгованості ТОВ "МІЛК ТРЕЙД" перед ініціюючим кредитором, що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до заяви ініціюючого кредитора про припинення провадження від 20.05.2015, № 220, №222 від 13.05.2015, № 223, № 224, № 225 від 14.05.2015, в призначенні платежу вказано: "Оплата на підставі дистрибютерського договору № 48-МЛ-ІФ/ІН та рішення господарського суду Київської області від 14.05.2014". Також заявник зазначав, що комітетом кредиторів прийнято рішення, яке оформлено протоколом №1 від 09.07.2015, про припинення провадження у справі про банкрутство № 911/3843/14. Заява та клопотання про припинення провадження від 01.12.2015 № 15/12-01 та від 03.12.2015 № 15/12-04 мають аналогічні мотиви.

Суд першої інстанції, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, виходив з того, що погашення заборгованості перед єдиним у справі кредитором є, з урахуванням положень п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 9, п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підставою для припинення провадження у справі.

Підтримуючи наведені висновки, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон) в редакції, що діє з 19.01.2013, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

За визначенням ст. 1 Закону грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону, господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що скаржник у касаційній скарзі помилково ототожнює зобов'язання та кредиторські вимоги, визнані судом, оскільки кредиторські вимоги в сумі 6 090,00 грн. є сумою судового збору, сплаченою ініціюючим кредитором під час звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі.

Отже, апеляційний господарський суд правомірно відхилив доводи арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича про те, що на момент розгляду судом першої інстанції заяв ініціюючого кредитора про припинення провадження у справі останнім не надано доказів на підтвердження виконання усіх зобов'язань, оскільки кредитором не надано доказів погашення вимог в сумі 6 090,00 грн. (перша черга), пославшись на те, що останній помилково вважає кредиторські вимоги, визнані судом, зобов'язанням, з огляду на те,що кредиторські вимоги в сумі 6 090,00 грн. є сумою судового збору.

Крім того, судом другої інстанції встановлено, що ініціюючий кредитор у судовому засіданні суду другої інстанції зазначив, що заборгованість ТОВ "Мілк Трейд" перед ТОВ "Терра Фуд" погашена в повному обсязі, жодних претензій щодо суми судового збору - 6 090,00 грн. до боржника немає.

Водночас, апеляційний господарський суд правомірно відхилив посилання арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича на визнання недійсним дистрибютерського договору № 48-МЛ-ІФ/ІН , з огляду на те, що визнання судом першої інстанції в цій справі недійсним правочину про переведення боргу від 27.04.2015 не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки жодних наслідків визнання недійсним договору судом не встановлено, а платіж відбувся з вказівкою на договір та судове рішення на підставі яких виник борг.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних доручень, доданих до заяви ініціюючого кредитора про припинення провадження від 20.05.2015, № 220, №222 від 13.05.2015, № 223, № 224, № 225 від 14.05.2015, в призначенні платежу вказано: "Оплата на підставі дистрибютерського договору № 48-МЛ-ІФ/ІН та рішення господарського суду Київської області від 14.05.2014".

Отже, дослідивши всі фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про підставність припинення провадження у даній справі про банкрутство.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

В свою чергу, доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. При цьому, дані доводи вже були предметом дослідження апеляційного господарського суду та обґрунтовано відхилені ним.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 03.12.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі № 911/3843/14 відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Шаргала Романа Вікторовича залишити без задоволення

Ухвалу господарського суду Київської області від 03.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі № 911/3843/14 залишити без змін.

Головуючий суддя:Л.В. Жукова Судді: В.Я. Погребняк Б.М. Поляков