Вирок

від 21.12.2015 по справі 203/6405/14-к

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/6405/14-к

Провадження №1-кп/0203/28/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2015 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретареві - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040670004401 від 10.10.2013р. стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, з вищою економічною та технічною освітою, працюючого приватним підприємцем ФОП « ОСОБА_5 », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.177 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , являючись фізичною особою-підприємцем, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання фізичної особи - підприємця: АДРЕСА_1 незаконно, всупереч патенту на промисловий зразок, без дозволу власника патенту ТОВ «Вейквуд» код ЄДРПОУ 36440899 виготовляв та реалізовував продукцію, а саме міжкімнатні двері за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно п.2 статті 20 ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки» використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використанні всі суттєві ознаки промислового зразка.

Відповідно до п.8.1.4.1. «Правил складання та подання заявки на промисловий зразок», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.202 № 110 «Ознака належить до суттєвих, якщо вона впливає на формування зовнішнього вигляду виробу, якому притаманна така ознака».

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки » патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

У 2013 році у ОСОБА_7 , який являється фізичною особою-підприємцем, основним видом якого являється виготовлення міжкімнатних дверей, виник злочинний намір, спрямований на незаконне використання патенту на промисловий зразок № НОМЕР_2 від 25.01.2013 року на міжкімнатні двері, власником якого є ТОВ «Вейквуд».

11.12.2013 року гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 під час проведення контролю за скоєнням злочину шляхом проведення контрольної закупівлі, здійснено замовлення дверей в ТОВ «КДУ ГРУП» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 11а. Про замовлення дверей ОСОБА_8 було передано рахунок-фактура №495 від 11.12.2013 року та замовлення №495 від 11.12.2013 року, від неї отримано 9000 грн. передплати. Згідно із замовленням датою відвантаження замовлених дверей є 15.01.2014 року.

ОСОБА_6 , являючись фізичною особою-підприємцем, в невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи за місцем знаходження складського приміщення, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , в порушенні ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки», Цивільного кодексу України, ЗУ «Про захист прав споживачів», патенту на промисловий зразок №24241 від 25.01.2013 року, з корисливих мотивів, незаконно, на спеціальному обладнанні організував виробництво трьох міжкімнатних дверей.

В ході проведення контрольної закупки, що мала місце 30.01.2014 року в будівлях та спорудах, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 ,які належать ФОП « ОСОБА_9 » (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 ), частину з яких орендує на підставі договору оренди ФОП « ОСОБА_5 » (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) було виявлено та вилучено три міжкімнатні двері у зборі, які упаковані у картон.

Згідно висновку судового експерта у сфері інтелектуальної власності №70/38-74 від 12.02.2014 року у наданих на дослідження трьох виробах «міжкімнатні дівері» використано всі суттєві ознаки промислового зразка « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за патентом України № НОМЕР_2 від 25.01.2013 року.

Розмір матеріальної шкоди, що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №24241 від 25.01.2013 року становить 12400 (дванадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Так, фізична особа - підприємець ОСОБА_6 , здійснював підприємницьку діяльність, направлену на незаконне використання запатентованого промислового зразка №24241 від 25.01.2013 року, а саме міжкімнатних дверей, патент на які належить ТОВ «Вейвуд» код ЄДРГТОУ 36440899, чим завдав підприємству матеріальної шкоди на загальну суму 12400 (дванадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, чим спричинив істотну матеріальну шкоду, що більше ніж у 20 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на 2013 рік.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.177 КК України не визнав та пояснив, що він здійснював підприємницьку діяльність з виготовлення дерев`яних виробів, у тому числі міжкімнатних дверей у період з 2013 по 2014 рік. Всі вироби на підприємстві виготовлялися по індивідуальним замовленням. Так само на підприємстві перебували каталоги марки «Річвуд» та Київської компанії, в даних каталогах зображені фотографії міжкімнатних дверей. Приміщення, де виготовлялась ОСОБА_4 орендував у ПП «Бєляєв » за адресою: м.Дніпропетровськ, ул.Вінокурова, 11-а. На підприємстві знаходилось обладнання, яке він орендував у компанії «Метал Груп», частина обладнання належало йому як фізичній особі. Замовлення по виготовленню продукції приймав ОСОБА_4 особисто, оформляв технічну документацію на вироби і передавав її працівникам.

31.01.2014 року на вищезазначеному підприємстві співробітниками міліції була проведена контрольна закупівля і обшук. Після проведених слідчих дій йому стало відомо, що ТОВ «Вейквуд» стверджує, що на підприємстві директором якого є ОСОБА_4 виготовляються міжкімнатні двері з використанням патентів на промисловий зразок ТОВ «Вейквуд», тобто він порушив їх авторське право. Стверджує, що гр.Ломакіна, яка приймала уяасть у контрольній закупівлі замовила на його підприємстві двері відповідно до фотографій, які були зображені у каталозі, що належить Київській фірмі.

ОСОБА_4 зазначив, що не мав на меті виготовлення продукції, патент на промисловий зразок якої належить ТОВ «Вейквуд».

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена доказами, якідосліджені в судовому засіданні, а саме:

-показами потерпілого ОСОБА_10 , про те, що він є директором ТОВ «Вейквуд», яка за патентом на промисловий зразок № НОМЕР_2 займається виготовленням міжкімнатних дверей. У 2013 році йому стало відомо про підприємство, яке займається виготовленням міжкімнатних дверей з використанням патенту на промисловий зразок ТОВ «Вейквуд». Дане підприємство знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, ул.Вінокурова, 11-а. ОСОБА_10 зустрівся з директором даного підприємства ОСОБА_4 та повідомив йому, що ОСОБА_4 при виготовленні виробів використовує патент ТОВ «Вейквуд», чим порушує їх авторське право. ОСОБА_4 заперечував даний факт. Не дивлячись на претензії про припинення використання патенту ТОВ «Вейквуд», які відправлялися на юридичну адресу підприємства ОСОБА_4 , він продовжував виготовляти двері за зазначеним патентом на промисловий зразок.

ОСОБА_10 звернувся до міліції за фактом незаконного використання патенту на промисловий зразок ТОВ «Вейквуд».

В рамках даного кримінального провадження була проведена контрольна закупка і обшук за юридичною адресою підприємства, яке належить ОСОБА_4 , а також була проведена експертиза об`єктів інтелектуальної власності, яка підтвердила факт використання патенту на промисловий зразка ТОВ « Вейквуд;

-показами свідка ОСОБА_8 , про те, що вона приймала участь у контрольній закупівлі продукції ФОП « ОСОБА_5 ». У відділення міліції, яке знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, по вул. Ілліча, разом з двома понятими приймала участь у інструктажу перед проведення контрольної закупівлі. Після чого ОСОБА_8 разом із співробітниками міліції та понятими виїхали за адресою: м.Дніпропетровськ, ул.Вінокурова, 11а, де мала проходити контрольна закупка. По прибуттю на місце, співробітником міліції був складений протокол особистого огляду, а також огляд грошових коштів. Після чого грошові кошти у розмірі 9 000 грн співробітники міліції передали ОСОБА_8 . За зазначеною адресою ОСОБА_8 у дівчини ОСОБА_11 оформила замовлення на виготовлення міжкімнатних дверей та оплатила передоплату за замовлення в розмірі 9 000 грн. Дівчина, яка прийняла замовлення видала рахунок фактуру, та повідомила, що ОСОБА_8 зателефонують, коли замовлення можна буде забрати.

ОСОБА_8 не дочекавшись дзвінка від представників підприємства, зателефонувала директору ОСОБА_12 , і він їй повідомив коли можна буде забрати замовлення.

ОСОБА_8 разом з працівниками міліції та двома понятими, після проведеного інструктажу виїхали за адресою підприємства, яке належить ФОП « ОСОБА_5 ». По приїзду на місто співробітниками міліції було складено протокол особистого огляду та огляду грошових купюр, які передали ОСОБА_8 .. В офісному приміщенні ОСОБА_8 зробила доплату за оформлене замовлення. Співробітниця ОСОБА_11 видала ОСОБА_8 накладну з печаткою, вантажники завантажили запечатані двері до автомобілю, на якому приїхала ОСОБА_8 .. Після чого співробітник міліції, поняті і ОСОБА_8 повернулися назад в офіс та повідомили, що в даному приміщенні була проведена закупівля 3 - х міжкімнатних дверей, після цього працівники міліції почали складати протокол огляду товару, отриманого в ході проведення контрольної закупки;

-показами свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що до підприємства, яке займається виготовленням міжкімнатних дверей, директором якого є ОСОБА_4 відношення не має. На момент проведення обшуку на підприємстві знаходився на підприємстві з метою особистої зустрічі з громадянином ОСОБА_4 . При даній зустрічі ОСОБА_4 повинен був розповісти про процес виробництва дверей і провести ОСОБА_14 у виробниче приміщення. Особисто з ОСОБА_4 не зустрівся, з приводу виробництва дверей ОСОБА_5 йому нічого не розповідав.

ОСОБА_13 стало відомо, що причиною обшуку на вищевказаному підприємстві було порушення інтелектуальної власності підприємством. На досудовому слідстві ОСОБА_13 під зберігальну розписку отримав верстат, який використовувався на підприємстві ОСОБА_4 , оскільки його син передав ОСОБА_4 даний верстат на умовах оренди;

-показами свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що працював столяром на підприємстві по виготовленню дверей в період часу з жовтня 2013 року до січня 2014 року. Директором даного підприємства був ОСОБА_4 . На даному підприємстві працював неофіційно, на роботу приймав його майстер ОСОБА_16 . Вказівки по роботі отримав від ОСОБА_17 . Приїжджав на роботу, коли його викликали, 1-2 рази на тиждень. Заробітну плату виплачувала бухгалтер ОСОБА_11 , яка знаходилася в окремому приміщенні в цеху. Оплата за роботу проводилася в кінці місяця і залежала від кількості виробів;

-показами свідка ОСОБА_18 , який пояснив, що у період часу з грудня 2013 року по лютий 2014 року неофіційно працював на підприємстві, яке займається виготовленням міжкімнатних дверей, директором якого був ОСОБА_4 . В його обов`язки входило: шліфування та упаковка продукції. На даному підприємстві працювало близько семи осіб. Заробітну плату видавав директор, коли його не було на місці бухгалтер ОСОБА_11 . Технічну документацію по виготовленню дверей йому надавав майстер ОСОБА_16 . В даній документації вказувалися розміри, матеріал, комплектація продукції, яка виготовлялась без логотипів фірми. На підприємстві знаходились каталоги, в яких були зображені фотографії дверей, який виробляло дане підприємство. Директор підприємства ОСОБА_4 , майстер ОСОБА_16 та бухгалтер знаходилися в окремому приміщенні, куди приходили клієнти і робили замовлення по виготовленню дверей. У грудні 2013 року - січні 2014 року на підприємстві проходив обшук у зв`язку з тим, що продукція підприємства вироблялась з використанням патенту на промисловий зразок іншої фірми. Коли він влаштовувався на роботу йому не було про це відомо. ОСОБА_19 звільнився за власним бажанням, оскільки на підприємство не надходили замовлення;

- показами свідка ОСОБА_20 , про те, що він влаштувався на роботу в січні 2014 року на підприємство, яке займається виготовленням міжкімнатних дверей. Директором даного підприємства був ОСОБА_4 . Після проведеної співбесіди з ОСОБА_20 його взяли на роботу с іспитовим строком на один місяць. В його обов`язки входило контроль за виробництвом міжкімнатних дверей (якість відшліфовування, покриття фарбою), відповідність параметрів дверей технічним документам, упаковка і комплектація за замовленням. Робоче місце знаходилося в цеху підприємства, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вінокурова,11а. Місцем роботи ОСОБА_20 був відділ упаковки, який знаходився в цеху. ОСОБА_21 із замовниками не спілкувався, закази не приймав. Директор підприємства ОСОБА_4 надавав йому технічну документацію в друкованому вигляді стосовно виробів, в якій зазначався номер замовлення, модель двері, матеріал і терміни виконання замовлення. На даному підприємстві знаходились каталоги, яки мали вигляд буклетів з кольоровими фотографіями дверей, складалися приблизно з 20 аркушів. У січні 2014 року на підприємстві був проведений обшук, під час обшуку ОСОБА_22 знаходився в цеху. Безпосередньо перед обшуком здійснював відвантаження трьох дверей в автомобіль замовника. Після проведення обшуку ОСОБА_4 офіційно працевлаштував ОСОБА_20 через Центр зайнятості;

- показами свідка ОСОБА_23 , про те, що в січні місяці 2014 року вона влаштувалася на підприємство, яке займається виготовленням міжкімнатних дверей. Співбесіду при прийомі на роботу проводив ОСОБА_16 управляючий, начальник цеха. Її взяли на роботу с іспитовим строком 2 тижні. Офіційно трудовий договір з нею не укладався. Задачі по роботі їй ставив ОСОБА_16 .

В січні місяці на даному підприємстві проходив обшук, після якого ОСОБА_23 на роботу більше не вийшла, заробітню плату за відпрацьовані дні отримала.

- показами свідка ОСОБА_24 , про те, що він влаштувався шліфувальником дерев`яних виробів, а саме дерев`яних міжкімнатних дверей, на підприємство ФОП « ОСОБА_5 » з іспитовим терміном 2 тижні. Дане підприємство складалось з цеху та приміщення, де приймали клієнтів. У даному приміщенні знаходились каталоги з продукцією. Під час іспитового терміну на даному підприємстві проходив обшук, після якого керівництво фірми його відправило у відпустку. Після відпустки ОСОБА_4 офіційно влаштував його на роботу. Він відпрацював тиждень, однак звільнився за власним бажанням;

- показами свідка ОСОБА_25 , про те, що він особисто знайом з ОСОБА_4 на протязі трьох років. Він передав в оренду ОСОБА_4 обладнання для виробництва міжкімнатних дверей. Це обладнання належало компанії ОСОБА_25 - «Укрметалгруп», в якій він був директором. Між підприємством «Укрметалгруп» і ФОП « ОСОБА_5 » був укладений договір на оренду верстатів для виробництва дверної продукції. Сума на оренду була обумовлена в договорі. Після укладення даного договору він час від часу зустрічався з ОСОБА_4 , щоб упевниться у збереження свого обладнання. Пізніше йому стало відомо про те, що двері, які виготовлялись у ФОП « ОСОБА_5 » виготовлялись з використанням патенту на промисловий зразок ТОВ «Вейквуд». Коли ОСОБА_25 зустрічався з ОСОБА_4 в офісі, він особисто бачив каталоги ТОВ «Вейквуд». ОСОБА_4 підтвердив, що вони виробляють двері по даним каталогам. ОСОБА_25 попередив ОСОБА_4 про можливі наслідки. У день коли проводився обшук, ОСОБА_25 приїхав на підприємство ОСОБА_4 , оскільки там знаходилося його обладнання;

- показами експерта ОСОБА_26 , про те, що в рамках кримінального провадження № 12013040670004401 від 10.10.2013р. ним була проведена експертиза у сфері інтелектуальної власності. Згідно проведеної експертизи, двері, які були направлені для проведення експертизи, були виготовлені з використанням всіх істотних ознак патенту на промисловий зразок ТОВ «Вейквуд». Істотні ознаки промислового зразка, це те, що відрізняє дизайн двері від аналогічної продукції на ринку. Використання патенту являє собою використання всіх істотних ознак виробу.

Крім того, судом були досліджені докази які є в матеріалах кримінального провадження, а саме:

протокол проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольної закупівлі від 27.01.2014 року про те, згідно якого 11.12.2013 року в приміщенні ТОВ «КДУ Груп» за адресою: м.Дніпропетрвоськ, вул.Вінокурова, 11-а гр. ОСОБА_8 було замовлено 3 міжкімнатних дверей полотна «MODULA», в ході чого ОСОБА_8 передала отримані для проведення контрольної закупівлі грошові кошти у розмірі 9000 грн, після чого ОСОБА_8 надали як підтвердження замовлення №495 від 11.12.2013 року та рахунок-фактура №495 від 11.12.2013 року постачальника ТОВ «КДУ груп» з печаткою ФОП « ОСОБА_4 »(а.с.94, т.2);

протокол проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольної закупки від 30.01.2014 року відповідно до якого 30.01.2014 року гр. ОСОБА_8 в приміщенні ТОВ «КДУ Груп» за адресою: м.Дніпропетрвоськ, вул.Вінокурова, 11-а було передано гр. ОСОБА_27 отримані для проведення контрольної закупівлі грошові кошти, після чого було завантажено до автомобілю замовника 3 міжкімнатні двері, 6 пакувань з дверними коробками та наличниками, 1 коробку з фурнітурою. На підтвердження відвантаження дверей гр. ОСОБА_8 гр. ОСОБА_28 було передано накладну №1 ФОП « ОСОБА_4 » до замовлення №495 від 30.01.2014 року з підписами від імені ОСОБА_4 на передачу 3 міжкімнатних дверей у комплектні на загальну суму 13054 грн (а.с.95, т.2);

протокол проведення негласних слідчих (розшукових) дій шляхом проведення візуального спостереження (а.с.96,т.2);

протокол огляду грошових коштів, які використовувались при проведенні закупки(а.с.97,т.2);

протокол огляду покупця та передача йому майна, цінностей, грошових коштів, які використовувались для проведення закупки (а.с.98, т.2);

протокол огляду та вилучення, отриманих під час проведення контрольної(оперативної) закупівлі документів, грошових коштів, товара та інших цінностей (а.с.99-104,т.2);

протокол особистого огляду та огляду грошових купюр (а.с.105,т.2);

протокол закупівлі (а.с.106,т.2);

рахунок фактура №495 від 11 грудня 2013 року (а.с.107,т.2);

висновок експертизи об`єктів інтелектуальної власності №70/38-74 від 12.02.2014 року, відповідно до якого у наданих для дослідження трьох виробах «міжкімнатні двері», які були виявлені та вилучені в ході проведення контрольної закупки, що мала місце 30.01.2014 в будівлях та спорудах, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , які належать ФОП « ОСОБА_9 », частину з яких орендує на підставі договору ФОП « ОСОБА_5 » використано всі суттєві ознаки промислового зразка «Двері міжкімнатні» за патентом України №24241 від 25.01.2013. Розмір матеріальної шкоди, що була завдана власникові патенту ТОВ «Вейквуд», внаслідок незаконного використання патенту України №24241 від 25.01.2013 становить 12400 (дванадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок (а.с.174-181, т.1);

висновок спеціаліста про встановлення факту використання об`єкта інтелектуальної власності за патентом України на промисловий зразок № НОМЕР_4 у об`єкті господарської діяльності від 21.03.2013г . про те, що патент України на промисловий зразок «Двері міжкімнатні» № НОМЕР_2 від 25.01.2013 р у зразку вироби - «ДВЕРІ», використаний. Виготовлення, продаж або пропонування до продажу зразка вироби «ДВЕРЬ», який був виготовлений на підставі Договору поставки і виконання работ№12, від 22.02.2013 р без дозволу власника патенту України на промисловий зразок №24241 від 25.01.2013 ТОВ «ВЕЙКВУД», є порушенням права власника патенту на промисловий зразок (а.с.54-60, т.1);

протокол обшуку від 30.01.2014 року, згідно якого був проведений обшук в будівлях та спорудах, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с.98-105, т.1);

протокол огляду речей від 17.08.2014 року (а.с.54-56,т.3);

протокол виконання ухвали про арешт майна (а.с.57,т.3);

претензія про припинення порушення прав власника Патенту на промисловий зразок за зразком «№24241» від 04.01.2013 року (а.с.31-32, т.1);

претензія про припинення порушення прав власника Патенту на промисловий зразок за зразком «№24241» від 04.02.2013 року(а.с.29-30, т.1);

свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Вейквуд» (а.с.49, т.1);

свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №47247 ілюстрований каталог дверей «Відкрий майбутнє з нами» (а.с.52, т.1);

рішення Державної служби інтелектуальної власності про реєстрацію авторського права на твір ілюстрований каталог дверей «Відкрий майбутнє з нами» (а.с.53, т.1);

патент на промисловий зразок № НОМЕР_2 двері міжкімнатні (а.с.62-66, т.1);

речові докази:

- три дверні полотна з комплектуючими, вилучені 30.03.2014 року в ході оперативної закупки за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_29 , а також ФОП ОСОБА_4 (а.с.182, т.1);

- грошові кошти у сумі 4054 грн. вилучені 30.03.2014 року в ході обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_29 , а також ФОП ОСОБА_4 (а.с.167, т.2).

Сукупність зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів переконує суд про причетність обвинуваченого ОСОБА_4 до інкримінованого його кримінального правопорушення.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_4 в тій частині, що йому не було відомо той факт, що він використовує патент промислово зразка на виготовлення міжкімнатних дверей іншої фірми. Суд виходить з наступного, потерпілий ОСОБА_10 в своїх показаннях зазначив, що зустрічався з обвинуваченим ОСОБА_4 та просив його припинити використовувати патент на промисловий зразок без дозволу власника патенту ТОВ «Веквуд», а також те, що на юридичну адресу підприємства ОСОБА_4 направлялись претензії про припинення використання патенту ТОВ «Вейквуд», однак обвинувачений проігнорував зазначені факти та продовжував використовувати патент промислового зразка ТОВ «Вейквуд», чим спричинив істотну матеріальну шкоду ТОВ «Вейквуд».

Даючи оцінку показанням свідків суд виходить з наступного. Свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_30 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , які були допитані в судовому засіданні дали аналогічні показання, вказуючи на те, що ОСОБА_4 , будучи фізичною особою підприємцем, виготовляв та реалізовував продукцію, а саме міжкімнатні двері за адресою: АДРЕСА_2 . Свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 у своїх показаннях зазначають, що у ФОП « ОСОБА_5 » на підприємстві знаходились каталоги фірми «Вейквуд». Свідок ОСОБА_25 показав суду, що йому було відомо, про те, що ОСОБА_4 виготовляє продукцію з використанням патенту на промисловий зразок ТОВ «Вейквуд», спілкувався з обвинуваченим за цим фактом та попереджав його про можливі наслідки, а також те, що бачив на підприємстві ФОП « ОСОБА_5 » каталоги продукції ТОВ «Вейквуд».

Таким чином, викладене вище, дає суду підстави розцінювати як правдивих і достовірних показань свідків в частині здійснення обвинуваченим незаконного використання промислового зразка, що завдало істотної шкоди ТОВ «Вейквуд».

Крім того внаслідок проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власностіу трьох виробах «міжкімнатні двері», які були виявлені та вилучені в ході проведення контрольної закупки, що мала місце 30.01.2014 в будівлях та спорудах, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , які належать ФОП « ОСОБА_9 », частину з яких орендує на підставі договору ФОП « ОСОБА_5 » використано всі суттєві ознаки промислового зразка «Двері міжкімнатні» за патентом України №24241 від 25.01.2013.

Оцінюючи наведені вище показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, висновок експертизи суд визнає, що показання обвинуваченого не відповідають дійсності і спеціально змодельованими з метою ухилення від кримінальної відповідальності, показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він не знав, що використовує патент промислового зразка іншої фірми при виготовленні продукції на його підприємстві до уваги не приймаються, і на думку суду, є стійкою моделлю вибору стратегії захисту проти пред`явленого обвинувачення.

Показання обвинуваченого суд визнає неправдивими та такими, що спростовуються показами потерпілого, свідків, висновком експертизи об`єктів інтелектуальної власності тависновком спеціаліста про встановлення факту використання об`єкта інтелектуальної власності за патентом України на промисловий зразок № НОМЕР_4 .

Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у зв`язку з чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Показання потерпілого, свідків, протоколи слідчих дій та документи складені і оформлені в порядку передбаченому КПК України і є джерелом доказів, в них підтверджуються обставини і факти, які мають значення для рішення у справі.

Вимогамист. 177 КК Українивстановлена відповідальність за Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію.

Об`єктом злочину є права інтелектуальної власності щодо винаходів, корисних моделей, промислових зразків, топографій інтегральних мікросхем, сортів рослин, раціоналізаторських пропозицій. Обов`язковою ознакою злочину є потерпілий. Ним можуть бути: а) винахідник, який створив винахід чи корисну модель; б) автор промислового зразка; в) автор топографії інтегральної мікросхеми; г) автор сорту і власник патенту на сорт рослин; д) їх правонаступники, а також е) автор раціоналізаторської пропозиції. Предметом злочину, передбаченого ст. 177, є відповідні результати творчої діяльності людини: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин, раціоналізаторські пропозиції. Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання. Ним може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Право авторства власника об`єкта промислової власності, його інші особисті, а також майнові права закріплюються охоронним документом (патентом або свідоцтвом).

З об`єктивної сторони розглядуваний злочин передбачає суспільно небезпечні дії, їх наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди у значному (ч. 1 ст. 177) розмірі, а також причинний зв`язок між вказаними діями та їх наслідками.

Крім того, право інтелектуальної власності захищається у цивільно-правовому і господарсько-правовому порядку. Цей злочин може бути вчинений у трьох можливих формах:

1) незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, та інше;

2) привласнення авторства на них;

3) інше умисне порушення права на ці об`єкти.

Використання промислового зразка - це виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, у т. ч. через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Використання прав, наданих патентом (свідоцтвом), здійснюється в межах, передбачених законодавством.Будь-яка особа не може використовувати запатентований (зареєстрований) винахід (корисну модель, сорт тощо) без згоди власника патенту. Але, як правило, не визнається незаконним використання їх без комерційної мети, з науковою метою або в порядку експерименту, за надзвичайних обставин.

Склад цього злочину сформульовано як матеріальний: злочин вважається закінченим з моменту настання матеріальної шкоди у значному розмірі. Згідно з приміткою до цієї статі, матеріальна шкодавважається завданою у значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більшеразів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, у великомурозмірі - якщо її розмір у двісті і більшеразів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння матеріальної шкоди.

Згідно пункту 5 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, сума неоподатковуваного мінімуму в кримінальному законодавстві в частині кваліфікації злочинів або правопорушень встановлюється нa рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 рoзділу ІV цьогo Кодексу для відповідного року. Податкова соціальна пільга в 2013 році дорівнює 573,50 грн.

Розмір матеріальної шкоди, що була заподіяна внаслідок неправомірного використання всіх суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №24241 від 25.01.2013 року обвинуваченим ОСОБА_4 становить 12400 (дванадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, що у 20 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, станом на 2013 рік.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності , суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1ст. 177 КК України - умисне незаконне використання промислового зразка, що завдало істотної шкоди ТОВ «Вейквуд».

Обставини, що пом`якшує та/або обтяжує провину підсудного, у відповідності зі ст.67 КК України , як в ході досудового, так і в ході судового слідства не встановлені.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, на утриманні має двох малолітніх синів ОСОБА_31 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_32 ІНФОРМАЦІЯ_5 , добровільно відшкодував завдану матеріальну шкоду потерпілому в повному обсязі, що суд відносить до пом`якшуючих покарання обставин.

Обставини, що обтяжують провину обвинуваченого, у відповідності зі ст.67 КК України , як в ході досудового, так і в ході судового слідства не встановлені

Відповідно дост. 48 КК Україниособу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Суд вирішує питання про застосуванняст. 48 КК Україниу кожному конкретному випадку з урахуванням характеру й ступеня суспільної небезпечності злочину, тяжкості заподіяної ним шкоди, часу, який сплив з часу забороненогоККдіяння, важливості і значущості обставин, які свідчать про зміну обстановки.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, однак як на досудовому слідстві так і в суді вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.177 ч.1 КК України не визнав. Суд не бере до уваги той факт, що обвинувачений припинив підприємницьку діяльність пов`язану з виготовленням міжкімнатних дверей, оскільки він в подальшому має можливість зареєструватись як фізична особа підприємець та займатися підприємницькою діяльністю, орендувати приміщення, обладнання та виготовляти продукцію, незаконно використовуючи промислові зразки інших фірм, завдаючи при цьому їм матеріальну шкоду.

Наведені обставини вказують на те, що на час кримінального провадження обстановка не змінилась, вчинене обвинуваченим діяння не втратило суспільну небезпечність.

За таких обставин суд вважає, що підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього у зв`язку із зміною обстановки не має.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу в дохід держави з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

Речові докази по даному кримінальному провадженню:

- три дверні полотна з комплектуючими, вилучені 30.01.2014 року в ході оперативної закупівлі за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_29 , а також ФОП ОСОБА_4 , що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_10 , конфіскувати та знищити, відповідно до ст.100 КПК України.

- грошові кошти у сумі 4054 грн. вилучені 30.03.2014 року в ході обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_29 , а також ФОП ОСОБА_4 , які знаходяться на відповідальному зберігання у потерпілого ОСОБА_10 , залишити за належністю у останнього, відповідно до ст.100КПК України.

- обладнання, а саме: Станок, виготовлений з металу серії MJ 320 D, MF 9025; станок металевий зеленого кольору з назвою PALT; станок металевий «condor», яке знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_13 , необхідно конфіскувати та знищити, відповідно до ст.100 КПК.

- п`ять міжкімнатних дверей, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 , необхідно конфіскувати та знищити, відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_33 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.177 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з конфіскацією та знищенням продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

Речові докази:

- три дверні полотна з комплектуючими, вилучені 30.03.2014 року в ході оперативної закупівлі за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_29 , а також ФОП ОСОБА_4 , що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_10 , - конфіскувати та знищити;

- грошові кошти у сумі 4054 грн. вилучені 30.03.2014 року в ході обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_29 , а також ФОП ОСОБА_4 , які знаходяться на відповідальному зберігання у потерпілого ОСОБА_10 , залишити за належністю у потерпілого ОСОБА_10 , звільнивши його від зобов`язань по зберігальній розписці;

- обладнання, а саме: станок, виготовлений з металу серії MJ 320 D, MF 9025; станок металевий зеленого кольору з назвою PALT; станок металевий «condor», яке знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_13 , - конфіскувати та знищити;

- п`ять міжкімнатних дверей, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 , - конфіскувати та знищити.

На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1