Рішення

від 20.12.2015 по справі 904/9031/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.15р. Справа № 904/9031/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Волошинові Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокотедж", м. Дніпропетровськ

про стягнення суми основного боргу у розмірі 451771грн.43коп., 3% річних у розмірі 1076грн.81коп., пені у розмірі 21473грн.14коп.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ОСОБА_1 звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокотедж" з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 451771грн.43коп., 3% річних у розмірі 1076грн.81коп., пені у розмірі 21473грн.14коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору постачання теплової енергії №1074 від 09.10.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2015р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 28.10.2015р., 10.11.2015р., 01.12.2015р. та 16.12.2015р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2015р., за клопотанням позивача, строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 27.12.2015р. та відкладено судове засідання на 16.12.2015р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2015р., 28.10.2015р., 10.11.2015р., 01.12.2015р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.10.2015, який наявний в матеріалах справи.

Оскільки ухвали суду від 10.11.2015р. та 28.10.2015р. були повернуті до господарського суду Дніпропетровської області з посиланням органу поштового зв`язку на закінчення строку зберігання поштового відправлення, а ухвала суду від 15.10.2015р. була повернуті до господарського суду Дніпропетровської області з відміткою органу поштового зв`язку «адресат незнайдений», відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи судом з огляду на вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На день розгляду справи у судовому засіданні від 16.12.2015р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 16.12.2015р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015р. у справі №904/1268/15 були задоволені позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокотедж". Визнано договір між сторонами про постачання теплової енергії №1074 від 09.10.2014р. з додатками №1-3 укладеним в редакції позивача.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2015р. у справі №904/1268/15 набрало чинності, докази його скасування відсутні в матеріалах справи.

За умовами зазначеного договору теплопостачальне підприємство бере на себе зобов`язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими договором.

Відповідно до п. 3.3 договору фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період за формою, визначеною сторонами в додатку №3 до договору.

За приписами п. 6.2 договору облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється розрахунковим способом за адресою: пр. Гагаріна, буд.76.

Пунктом 4.2.2 передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язується до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати у теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та, розглянувши останній, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі незгоди з зазначеним в акті здачі-прийняття теплової енергії за відповідний розрахунковий період, визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов`язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) у письмовому вигляді протягом 5 календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період.

Згідно з пунктом 6.9 договору споживач здійснює кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію до двадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 9.4.4 договору передбачено, що в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов`язання за договором, споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов`язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 11.1 договору №1074 від 09.10.2014р. встановлено, що цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 09.10.2017р., а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Датою підписання цього договору вважається дата, зазначена у правому верхньому куті першої сторінки цього договору.

В матеріалах справи наявні докази виконання позивачем свого обов'язку за договором №1074 від 09.10.2014р.

Також позивачем додано до матеріалів справи докази направлення на адресу відповідача актів здачі-прийняття теплової енергії та рахунків на оплату за договором №1074 від 09.10.2014р. за період з грудня 2013р. по квітень 2015р. на загальну суму 451771грн.43коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу досудове попередження №2263 від 24.06.2015р., яке залишилось без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення заборгованість та штрафні санкції за договором постачання теплової енергії №1074 від 09.10.2014р. за загальний період з грудня 2013р. по квітень 2015р.

Пунктом 13.5 договору №1074 від 09.10.2014р. передбачено, що споживач, підписавши даний договір, зобов'язується сплатити вартість спожитої теплової енергії за період з 11.12.2013р. по момент укладання даного договору, згідно договору купівлі-продажу від 11.12.2013р.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума основної заборгованості за загальний період з жовтня 2014р. по квітень 2015р. у розмірі 311438грн.99коп.

Оскільки зобов'язання зі сплати суми боргу за грудень 2013р. - квітень 2014р. в розмірі 140332грн.44коп. мало бути виконане саме згідно договору від 11.12.2013р., у суду відсутні правові підстави стягувати цю суму на підставі договору №1074 від 09.10.2014р.

Позивач на підставі пункту 9.4.4 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 24.06.2015р. по 22.07.2015р. в розмірі 21473грн.14коп.

При перевірці судом розрахунку пені, наданого позивачем, судом встановлено, що в ньому допущено помилку щодо періоду нарахування пені.

За результатом зробленого судом розрахунку пеня за загальний період з 24.06.2015р. по 22.07.2015р. становить 12310грн.00коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 9163грн.14коп. слід відмовити.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних в розмірі 1076грн.83коп. за період з 24.06.2015р. по 22.07.2015р.

Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача суму 3% річних у розмірі 742грн.33коп.

Враховуючи те, що стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за грудень 2013р. - квітень 2014р. договором №1074 від 09.10.2014р., на якому ґрунтуються позовні вимоги позивача, не передбачено, з сума 3% річних, нарахована позивачем на суму основного боргу за грудень 2013р. - квітень 2014р. у сумі 334грн.50коп. стягненню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокотедж" про стягнення суми основного боргу у розмірі 451771грн.43коп., 3% річних у розмірі 1076грн.81коп., пені у розмірі 21473грн.14коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокотедж" (код ЄДРПОУ: 35341397; Місцезнаходження: 49010, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 25-А) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ: 32688148; Місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, буд. 22) суму основного боргу у розмірі 311438грн.99коп., 3% річних у розмірі 742грн.33коп., пені у розмірі 12310грн.00коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 5337грн.08коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 16.12.2015р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 21.12.2015р.

Суддя ОСОБА_1