Постанова

від 16.10.2015 по справі 814/2764/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2015 року справа № 814/2764/15

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фермерського господарства "Оазис" до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, за участю третіх осіб - ОСОБА_1, приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", відділ Держземагенства України у Врадіївському районі Миколаївської області про скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535994 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0605 та площею 2,81 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11570795 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0605 та площею 2,81 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535978 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0370 та площею 0,85 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535978 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0370 та площею 0,85 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535971 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0198 та площею 1,28 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535971 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0198 та площею 1,28 га. ,-

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства "Оазис" до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, за участю третіх осіб - ОСОБА_1, приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", відділ Держземагенства України у Врадіївському районі Миколаївської області про скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535994 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0605 та площею 2,81 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11570795 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0605 та площею 2,81 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535978 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0370 та площею 0,85 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535978 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0370 та площею 0,85 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535971 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0198 та площею 1,28 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535971 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0198 та площею 1,28 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки площею 2,81 га, 0,85 га 1,28 га в межах Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, з кадастровими номерами 4822381300:01:000:0605, 4822381300:01:000:0370 та 4822381300:01:000:0198, що підтверджується державними актами ЯК N 824641, ЯК №824643, ЯК №824642, виданими Врадієвською райдержадміністрацією від 06.03.2012 року. Вказані земельні ділянки ОСОБА_1 успадкувала від ОСОБА_2, який 05.02.2008 року помер. 09.03.2012 року ОСОБА_1 було укладено договори оренди земельних ділянок з ФГ В«ОазисВ» строком на 5 років, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Врадіївському районі, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 09.11.2012 р. Позивачу 26.02.2015 року із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 34206311, 34205497 та 34206727 стало відомо, що 11.03.2014 року на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.03.2006 року та додаткової угоди до цього договору оренди землі від 20.08.2009 року державним реєстратором ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено нові записи про реєстрацію прав оренди земельних ділянок, що раніше належали ОСОБА_2, а тепер знаходяться у власності в ОСОБА_1 Позивач зазначає, що ОСОБА_2 не міг підписати додаткову угоду від 20.08.2009 року до договору оренди земельної ділянки від 11.03.2006, оскільки помер 05.02.2008 року і втратив можливість мати цивільні права та обов’язки.

Отже, при вже існуючій попередній реєстрації речового права оренди ФГ В«ОазисВ» , відповідачем було проведено ще одну реєстрацію такого самого речового права на той самий об’єкт нерухомого майна. Під час реєстрації речових прав ПП ВКП В«КароВ» на земельні ділянки, відповідачем були допущені порушення закону України В«Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» . Позивач вважає, що при реєстрації речового права оренди земельних ділянок ПП ВКП В«КароВ» , державний реєстратор проігнорував вимоги законодавства та прийняв помилкове рішення про державну реєстрацію речового права оренди земельних ділянок належних на праві власності ОСОБА_1 площею 2,81 га, 0,85 га 1,28 га в межах Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, з кадастровими номерами 4822381300:01:000:0605, 4822381300:01:000:0370 та 4822381300:01:000:0198, а тому спірні рішення підлягають скасуванню, в зв'язку з тим, що прийняті в порушення вимог Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» від 01 липня 2004 року №1952-ІV.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з'явились, надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник третьої особи ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення проти позову в яких зазначив, що договір між ПП ВКП "Каро" та спадкодавцем ОСОБА_2 був зареєстрований відділом Держкомзему 11.05.2010 року про що вчинено запис 041048900004. Таким чином, на момент реєстрації позивачем у Держкомземі 09.11.2012 року свого договору оренди з третьою особою від 01.07.2011 р. в державному реєстрі земель вже існувала реєстрація договору оренди цієї земельної ділянки за ПП ВКП "Каро", що взагалі виключало реєстрацію договору оренди земельної ділянки з позивачем. Третя особа зазначила, що позивач не надав жодного доказу що його права оренди були внесені до Державного реєстру речових прав. Також, третя особа в запереченнях проти позову зазначила, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом з пропуском строку передбаченого ст.99 КАС України, а саме в 2015 року коли строк звернення сплив ще у 2012 році, на підставі чого просив суд у задоволені позову відмовити та надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини не прибуття не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі не надав. Представник третьої особи відділу Держземагенства України у Врадіївському районі Миколаївської області в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Суд у судовому засіданні 16.10.2015 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки площею 2,81 га, 0,85 га, 1,28 га в межах Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, з кадастровими номерами 4822381300:01:000:0605, 4822381300:01:000:0370 та 4822381300:01:000:0198 відповідно, що підтверджується державними актами ЯК N 824641, ЯК №824643, ЯК №824642 виданими Врадієвською райдержадміністрацією від 06.03.2012 року. Ці земельні ділянки ОСОБА_1 успадкувала від ОСОБА_2, який помер 05.02.2008 року. Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_2, яке видано Доброжанівською сільською радою Врадіївського району 07.02.2008 року та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом виданим державним нотаріусом ОСОБА_4 03.12.2008 року (а.с.23-24).

09.03.2012 року ОСОБА_1 було укладено договори оренди земельних ділянок з ФГ В«ОазисВ» строком на 5 років.

Дані договори було зареєстровано у відділі Держкомзему у Врадіївському районі, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 09.11.2012 р.

Сторонами не надано суду докази скасування договору оренди землі від 09.03.2012 року чи визнання цього правочину недійсними у судовому порядку.

26.02.2015 року із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № № 34206311, 34205497 та 34206727 позивачу стало відомо, що 11.03.2014 року на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.03.2006 та додаткової угоди до цього договору оренди землі від 20.08.2009 року державним реєстратором ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено нові записи про реєстрацію прав оренди земельних ділянок, що раніше належали ОСОБА_2, а тепер знаходяться у власності в ОСОБА_1

Із оглянутих судом документів, які були надані третьою особою, вбачається, що предметом договору оренди земельної ділянки від 11.03.2006 та додаткової угоди до цього договору оренди землі від 20.08.2009 року, державну реєстрацію прав на які просить скасувати позивач, є ті самі земельні ділянки, землекористувачем яких на підставі договору оренди землі від 09.03.2012 року є ФГ В«ОазисВ» .

Надаючи оцінку правомірності вчинення відповідачем дій щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме права оренди земельних ділянок: кадастровий номер 4822381300:01:000:0605 площею 2,81 га., кадастровим номером 4822381300:01:000:0370 площею 0,85 га., кадастровим номером 4822381300:01:000:0198 площею 1,28 га, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

За змістом частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

На підставі статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За правилами частини четвертої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11 лютого 2010 року №1878-VІ визначено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

В ході судового розгляду встановлено, що реєстрація договору оренди від 09.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ В«ОазисВ» , проводилась відділом Держкомзему у Врадіївському районі.

Таким чином, право оренди земельних ділянок, зареєстровано за позивачем, було чинним на момент прийняття спірних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За змістом пункту 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

На підставі пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

За правилами частини другої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 41 цього Закону.

За змістом пунктів 1, 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 15 державний реєстратор, здійснюючи реєстрацію згідно з чинним законодавством, повинен був встановити факт відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

Відповідно до п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою КМ України від 17 жовтня 2013 р. № 868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов’язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 95 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою КМ України від 17 жовтня 2013 р. № 868, також передбачено, що під час проведення державної реєстрації реєстратор встановлює наявність/відсутність записів про державну реєстрацію прав власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

На підставі пункту 8-1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Обов'язок у витребуванні такої інформації зумовлений тим, що згідно пункту 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор повинен відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

До того ж, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року В«Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачамиВ» , з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Отже, саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідний запит відповідачем до відділу Держкомзему у Врадіївському районі не надсилався.

Судом не приймаються до уваги твердження представника третьої особи, що договір оренди на спірні земельні ділянки був укладений між ОСОБА_2 та виробничо-комерційним підприємством В«КАРОВ» ще 11.03.2006 року, а тому смерть ОСОБА_2 та перехід права власності на орендовані земельні ділянки до його спадкоємця не є підставою для розірвання вищезазначеного договору, з огляду на наступне.

Згідно п. 33 договору оренди землі від 11.03.2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та виробничо-комерційним підприємством В«КАРОВ» , дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 5 договору останній укладено на сім років до 2013 року.

Таким чином, договір оренди землі від 11.03.2006 року, укладений між ОСОБА_2 та виробничо-комерційним підприємством В«КАРОВ» , на час внесення 11.03.2014 року державним реєстратором записів про реєстрацію прав оренди земельних ділянок за виробничо комерційним підприємством В«КАРОВ» , вже припинив свою дію.

Доказів на підтвердження того, що договір від 11.03.2006 року був продовжений з новим власником на новий строк представником третьої особи надано не було.

Судом не приймається до уваги посилання представника третьої особи на додаткову угоду від 20.08.2009 року до договору оренди землі від 11.03.2006 року, укладену між ОСОБА_2 та виробничо-комерційним підприємством В«КАРОВ» , якою договір оренди землі від 11.03.2006 року продовжено до 31.12.2020 року, з огляду на те, що згідно свідоцтва про смерть від 07.02.2008 року ОСОБА_2 помер 05.02.2008 року, у зв’язку з чим додаткова угода від 20.08.2009 року до договору оренди землі від 11.03.2006 року є неукладеною.

Водночас, вiдповiдно до положень Порядку державної реєстрацiї прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 жовтня 2013 року № 868, державна реєстрацiя речових прав на земельну дiлянку, зокрема права оренди земельної дiлянки, право власностi на яку зареєстроване до 01 сiчня 2013 року органами земельних ресурсiв, та не зареєстроване у Державному реєстрi прав, проводиться у спецiальному роздiлi зазначеного реєстру.

Для проведення державної реєстрацiї права оренди земельної дiлянки заявник подає: заяву про державну реєстрацiю прав та їх обтяжень (щодо iншого речовою права); договiр оренди землi, укладений вiдповiдно до законодавства, що дiяло на момент його укладення (його копiю, завiрену вiдповiдно до законодавства); квитанцiю про сплату державного мита; квитанцiю про внесення плати за надання витягу.

У відповідності до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 18 Закону України В«Про оренду земліВ» (в редакції чинній на час укладення додаткової угоди) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Отже, зміни до договору оренди землі набирають чинності в такому ж порядку, тобто після їх державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, виробничо-комерційним підприємством В«КАРОВ» було подано до реєстраційної служби Врадіївського РУЮ Миколаївської області договір оренди землі від 11.03.2006 року, укладений між ОСОБА_2 та виробничо-комерційним підприємством В«КАРОВ» , зареєстрований у відділі Держкомзему у Врадіївському районі 11.05.2010 р., про що вчинено запис 041048900004, та додаткову угоду від 20.08.2009 року до договору оренди землі від 11.03.2006 року, укладену між ОСОБА_2 та виробничо-комерційним підприємством В«КАРОВ» , яка не була зареєстрована у Держкомземі, що свідчить про те, що вищезазначений документ не було укладено відповідно до законодавства, що діяло на момент його укладання, проте державним реєстратором в порушення вимог закону не було встановлено відповідність поданих документів вимогам законодавства.

Щодо посилань представника третьої особи на те, що договір оренди землі від 11.03.2006 року, укладений між ОСОБА_2 та виробничо-комерційним підприємством В«КАРОВ» , був зареєстрований у відділі Держкомзему у Врадіївському районі 11.05.2010 р., про що вчинено запис 041048900004, що виключало можливість реєстрації договору оренди землі від 09.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ В«ОазисВ» , то вони також не приймаються судом до уваги, у зв’язку з тим, що реєстрація договору оренди земельних ділянок від 09.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ В«ОазисВ» , оскаржена не була та на теперішній час не скасована, а тому є чинною.

Крім того, це також підтверджує наявність обов’язку державного реєстратора запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, для запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами, що при прийнятті оскаржуваних рішень державним реєстратором зроблено не було.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що державний реєстратор, не перевіривши факт існування договірних відносин між позивачем та власником вищезазначених земельних ділянок, діяв в порушення приписів статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди та їх обтяжень за виробничо-комерційним підприємством В«КАРОВ» .

Щодо посилання третьої особи приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" про порушення позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом, суд зазначає про наступне. Позивач 26.02.2015 року із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № № 34206311, 34205497 та 34206727 дізнався, що 11.03.2014 року на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.03.2006 та додаткової угоди до цього договору оренди землі від 20.08.2009 року державним реєстратором ОСОБА_3 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено нові записи про реєстрацію прав оренди земельних ділянок, що раніше належали ОСОБА_2, а тепер знаходяться у власності в ОСОБА_1. З вказаним позовом позивач звернуся до суду 18.08.2015 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду, таким чином шестимісячний строк звернення до суду позивачем порушено не було.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ФГ В«ОазисВ» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 7-9, 11, 14, 69, 70-72, 79, 86, 94, 103, 158 -163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства "Оазис" до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, за участю третіх осіб - ОСОБА_1, приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро", відділ Держземагенства України у Врадіївському районі Миколаївської області про скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535994 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0605 та площею 2,81 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11570795 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0605 та площею 2,81 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535978 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0370 та площею 0,85 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535978 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0370 та площею 0,85 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535971 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0198 та площею 1,28 га.; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535971 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0198 та площею 1,28 га. задовольнити.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535994 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0605 та площею 2,81 га..

Скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11570795 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0605 та площею 2,81 га. Скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535978 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0370 та площею 0,85 га.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535978 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0370 та площею 0,85 га.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535971 від 11.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0198 та площею 1,28 га.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11535971 від 12.03.2014 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:01:000:0198 та площею 1,28 га.

Повернути фермерському господарству "Оазис" судовий збір сплачений за квитанцією ФГ "ОАЗІС" від 17.08.2015 року №1991/з79 на суму 440 грн. (чотириста сорок гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва