Рішення

від 10.12.2015 по справі 910/26146/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2015Справа №910/26146/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Укравтомехбудлізинг" до 1)Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 2)Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" 3)Приватного підприємства "Фастторг-2009" третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - відділ Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про визнання прилюдних (електроних) торгів недійсними

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Портяник С.Ф. (дов. б/н від 24.04.2015 року) від відповідача-1 не з'явився від відповідача-2 Марценюк - Кухарук А.П. (директор) від відповідача-3 Шкіптан Д.В. (дов. б/н від 14.10.2015 року ) від третьої особине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10 грудня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю"Укравтомехбудлізинг" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (надалі по тексту - відповідач-1), Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (надалі по тексту - відповідач-2) та Приватного підприємства "Фастторг-2009" (надалі по тексту - відповідач-3) про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги з реалізації нерухомого майна, що належить Державному підприємству "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище "Сваром'я", оформлені протоколом №75748 проведення електронних торгів від 23.04.2015 року, відбулися з порушенням приписів чинного законодавства України під час підготовки до їх проведення, зокрема, Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 року порушено провадження у справі № 910/26146/15, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - відділ Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві та призначено справу до розгляду на 12.11.2015 року.

28.10.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-3 надійшла заява про припинення провадження у справі.

Судом відкладено розгляд поданої заяви про припинення провадження у справі до наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2015 року розгляд справи було відкладено на 26.11.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача-1, третьої особи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 26.11.2015 року представник відповідача-1 надав документи по справі, заперечення на позовну заяву та клопотання про продовження строків розгляду спору. У поданих запереченнях відповідач-1 заперечував проти позову посилаючись на те, що ним дотримано всіх вимог чинного законодавства під час проведення електронних торгів.

Розглянувши подане відповідачем-1 клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Розглянувши заяву відповідача-1 про припинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що заява Приватного підприємства "Фастторг-2009" про припинення провадження у справі є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Так, в поданій заяві відповідачем-1 вказується на існування підстав для припинення провадження у даній справі у відповідності до приписів пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із існуванням рішення господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме: рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 року у справі №910/11033/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг" до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" та Приватного підприємства "Фастторг-2009" про визнання прилюдних (електронних) торгів недійсним.

Положення пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачають обов'язок суду припинити провадження у справі у випадку якщо вже існує рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Тобто, чинне господарське процесуальне законодавство передбачає обов'язок суду припинити провадження у справі з підстав існування судового рішення з подібного спору лише за умови одночасного існування таких обставин: воно стосується вирішення спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Із доданої відповідачем-1 до своєї заяви копії судового рішення у справі № 910/11033/15 вбачається, що підставою звернення з позовом у такій справі позивачем було визначено порушення під час проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна, що належить Державному підприємству "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище "Сваром'я", що оформлені протоколом №75748 проведення електронних торгів від 23.04.2015 року, приписів Тимчасовим порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №656/5.

В той же час, із позовної заяви в даній справі вбачається, що підставою позову позивачем було визначено допущені державним виконавцем порушення приписів в т.ч. Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" під час підготовки проведення оскаржуваних торгів, що зумовило незаконне вибуття спірного майна з державної власності.

З огляду на викладене вбачається, що підстави позовів у даній справі та справі Господарського суду міста Києва № 910/11033/15 є відмінними, що свідчить про відсутність однієї з обставин (тотожності підстав звернення з позовом до суду) за існування якої приписи пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачають обов'язковість припинення провадження у справі.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.11.2015 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи на 10.12.2015 року.

03.12.2015 року представник відповідача-2 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідая-2 зазначив, що зведене виконавче провадження № 4101551 із приєднанням до нього виконавчих документів про стягнення з державного підприємства боргів, які не стосуються заробітної плати та трудових правовідносин, порушує вимоги Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", так як розмежувати у реалізованому майні частину, яка стосується задоволення вимог, що не підпадають під дію мораторію, фактично неможливо. Крім того, відповідач-2 стверджує, що в процесі реалізації нерухомого майна, що належить державному підприємству порушено вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

07.12.2015 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав додаткові письмові обґрунтування заявлених позовних вимог за змістом яких вказував на те, що при визначенні ціни початкової вартості продажу спірного майна не було враховано існуючих у боржника прав на земельну ділянку на якій розташовано таке майно, що фактично зумовило безоплатний перехід до відповідача-3 таких прав, що в свою чергу суперечить приписам чинного законодавства України, яке регулює земельні відносини. Також, подав клопотання про витребування документів та клопотання про призначення судової експертизи.

10.12.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

10.12.2015 року представник відповідача-3 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надав відзив на позовну заяву. У поданому відзиві зазначено, що Приватне підприємство "Фастторг-2009" стало добросовісним набувачем майна, а саме дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська обл., Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище "Сваром`я". Оскільки позивачем не надано належних доказів порушення відповідачами норм Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, а позовна заява ґрунтується на припущеннях, за твердженням представника Приватного підприємства "Фастторг-2009" позов є необґрунтований та не підлягає задоволенню.

Розглянувши клопотання позивача про витребування документів та клопотання про призначення судової експертизи, суд відмовляє в їх задоволенні, з підстав недоведеності позивачем необхідності у вчиненні таких дій для повного та всебічного розгляду даного спору.

У судовому засіданні 10.12.2015 року представники позивача та відповідача-2 надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-3 у судовому засіданні 10.12.2015 року проти позову заперечував, надав пояснення по суті спору.

Представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання 10.12.2015 року не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5 з 01.05.2014 року у місті Києві запроваджено реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

За змістом пункту 1 розділу І Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5 (надалі - Тимчасовий порядок), електронні торги - прилюдні торги, що здійснюються в електронній формі в Системі (інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги).

З метою реалізації майна відділом Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві підготовлено заявку на реалізацію арештованого майна, до якої було додано наступні документи: копія посвідчення № 73/10-13 виданого 02.10.2013 року, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.11.2013 року, копія акту опису й арешту майна від 26.01.2015 року, копія постанови про призначення експерта від 28.01.2015 року, копія висновку з незалежної оцінки майна - дослідно-виробничий випробувальний комплекс, загальною площею 7 967,50 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Лебедівка, с/рада Лебедівська, урочище "Сваром`я", копія плану нерухомого майна - дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв.м.

23.03.2015 року на веб-сайті електронних торгів організатором торгів - Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України було розміщено інформаційне повідомлення про електронні торги з реалізації спірного майна. Електронні торги призначено на 23.04.2015 року о 09:00 год. Реєстраційним номером лота визначено № 56615. Стартовою ціною продажу встановлено 2 481 369,00 грн., розмір гарантійного внеску 124 068,45 грн., крок аукціону 24 813,69 грн.

23.04.2015 року проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить Державному підприємству "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище "Сваром'я", оформлені протоколом № 75748 проведення електронних торгів.

Відповідно до протоколу №75748 проведення електронних торгів, переможцем торгів визнано Приватне підприємство "Фастторг-2009", у зв'язку з поданням ним найвищої цінової пропозиції в розмірі 3 622 798,74 грн. 23.04.2015 року о 23:59:59 год.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги з реалізації нерухомого майна, що належить Державному підприємству "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище "Сваром'я", оформлені протоколом №75748 проведення електронних торгів від 23.04.2015, відбулися з порушенням встановленого Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" мораторію. Крім того, в процесі реалізації нерухомого майна, що належить державному підприємству порушено вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту. Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про придбання майна. При цьому оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Тобто, аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 року №6-116цс12.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Результати прилюдних торгів оформлені протоколом №75748 проведення електронних торгів від 23.04.2015 року.

Результати прилюдних торгів, які полягають у визначенні переможця і оформленні протоколу породжують правові наслідки у вигляді переходу права власності на майно під час проведення прилюдних торгів і є складовою частиною правочину щодо купівлі-продажу майна з прилюдних торгів. Тому позовні вимоги про визнання недійсними результатів прилюдних торгів правомірно заявлено у формі процесуальної співучасті як відповідачів до трьох юридичних осіб Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (спеціалізованої організації, яка проводила торги), Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (власника майна) та Приватного підприємства "Фастторг-2009" (переможця торгів).

23.04.2015 року Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить Державному підприємству "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище "Сваром'я", оформлені протоколом № 75748 проведення електронних торгів.

Переможцем прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна було визнано Приватне підприємство "Фастторг-2009".

Згідно статуту Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" підприємство засноване на державній власності згідно з наказом Міністерства енергетики та електрифікації України від 02.12.1993 року № 176 "Про створення Головного підприємства Державного науково-виробничного об'єднання "Укренергоресурси" належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, створеного відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади".

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.12.2004 року, виданого Лебедівською сільською радою дослідно-виробничий випробувальний комплекс, що знаходиться за адресою Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище "Сваром'я" належить державі в особі Верховної Ради України (Головне підприємство Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нетрадиційної енергетики та електротехніки, правонаступником якого є Державне підприємство "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні"), форма власності - загальнодержавна.

За змістом статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державного підприємства.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Також слід врахувати, що Конституційний Суд України у пункті 3.3 рішення від 10.06.2003 року у справі № 1-11/2003 за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) роз'яснив, що за змістом статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації (статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно з частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби" затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 27.04.2000 року № 92, визначено засади формування в бухгалтерському обліку підприємства інформації про основні засоби, необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції.

Фактичне використання чи невикористання цього майна у господарській діяльності підприємства в силу Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" не має визначального значення.

Таким чином, дія мораторію не поширюється тільки на оборотні активи, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців із дати складення балансу.

З огляду на вид і склад майна, яке було реалізоване з прилюдних торгів на нього поширювалася дія мораторію в силу Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Із наявних в матеріалах справи копій матеріалів виконавчого провадження №4101551, в межах якого було проведено оскаржувані торги, вбачається, що воно є зведеним та стосується як стягнення коштів на користь фізичних осіб в якості погашення заборгованості з виплати заробітної плати, так і стягнення коштів на користь юридичних осіб за рішеннями судів в якості погашення невиконаних господарських зобов'язань перед останніми, що підтверджується в т.ч. наявною в матеріалах спірного виконавчого провадження постановою про перевірку законності виконавчого провадження від 17.11.2014 року.

Тобто, отримані за наслідками проведення спірних торгів кошти будуть спрямовані як на погашення заборгованості з виплати заробітних плат, так і на погашення заборгованості перед юридичними особами за рішеннями судів, виконання яких підпадає під дію встановленого Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" мораторію, адже заборгованість перед фізичними особами по зарплаті становить 1 886 281,42 грн., а спірне майно було продано на оскаржуваних торгах за 3 622 798,74 грн., тобто, в будь-якому випадку отримані за наслідками проведення оскаржуваних торгів кошти будуть направлені на забезпечення примусового виконання зобов'язання боржника перед своїми контрагентами, що не стосується виплати заробітної плати.

За таких обставин, виконавче провадження № 4101551 із включенням до нього виконавчих документів про стягнення боргів, які підпадають під дію мораторію, призвело до недотримання заборони на примусову реалізацію майна державного підприємства, так як розмежувати у реалізованому майні частину, яка стосується задоволення вимог, що не підпадають під дію мораторію, фактично неможливо.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 року № 3-262гс15.

Отже, реалізація майна з прилюдних торгів відбулася з порушенням встановленого мораторію, а тому укладена за результатами таких торгів угода не відповідає вимогам закону.

Крім того, згідно частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

В даному випадку спірне виконавче провадження, до якого в подальшому було приєднано інші виконавчі провадження із стягнення коштів з державного підприємства, триває вже майже два роки, тобто, більше ніж шість місяців з моменту його відкриття, а відтак, в силу положень наведених норм законодавства мало виконуватися за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Однак, надані відділом Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві матеріали спірного виконавчого провадження не містять доказів вчинення державним виконавцем передбачених Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" дій за спливом шестимісячного строку виконання, що свідчить про передчасність проведення спірних торгів та відчуження державного майна.

Тобто, при реалізації спірного нерухомого майна вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконані не були.

Слід зазначити, що Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нетрадиційної електроенергетики та електротехніки, правонаступником якого є Державне підприємство "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" включено до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Згідно частини 9 статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Як вище зазначено судом, за своєю правовою природою реалізація майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі продажу, які можуть бути визнані недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність угод. Тобто, підставою визнання торгів недійсними може бути порушенням вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, суперечність змісту правочину Цивільному Кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, вимогам закону.

До таких підстав відносяться порушення проведення прилюдних торгів, порушення вимог з організації, безпосереднього проведення та оформлення результатів прилюдних торгів, які є суттєвими і вплинули на формування результатів торгів, а також продаж майна боржника.

Тобто, підставами визнання прилюдних торгів недійсними є, як правило, порушення приписів нормативно правових актів, якими встановлюється порядок реалізації арештованого майна.

Аналізуючи обставини справи та чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, слід дійти висновку, що оскаржувані позивачем прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, були проведені без законодавчих підстав, що є істотним порушенням вимог чинного законодавства, та вказує на обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

До того ж, слід звернути увагу на те, що наслідком проведення оскаржуваних торгів стало набуття відповідачем-3 права власності на спірне нерухоме майно, що в силу приписів статті 120 Земельного кодексу України свідчить про перехід до останнього і майнових прав на земельну ділянку на якій розташовано відповідне нерухоме майно.

При цьому, наявний в матеріалах виконавчого провадження № 4101551 звіт з незалежної оцінки майна, складений 04.02.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група", на підставі якого було визначено початкову вартість продажу спірного майна на оскаржуваних торгах не містить доказів включення до такої вартості суми вартості майнових прав на земельну ділянку, на якій розташовано спірне майно.

Тобто, наслідком проведення оскаржуваних торгів фактично стало безоплатне набуття відповідачем-3 майнових прав на належну до державної власності земельну ділянку, що суперечить приписам чинного законодавства України, яке регулює земельні відносини.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг" задовольнити повністю.

2.Визнати недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна, що належить Державному підприємству "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні", а саме: дослідно-виробничого випробувального комплексу, загальною площею 7 967,50 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська с/р, урочище "Сваром'я", які проведені 23.04.2015 року Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та оформлені протоколом № 75748 проведення електронних торгів.

3.Стягнути з Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 73, ідентифікаційний код 25287988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг" (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, будинок 15, ідентифікаційний код 33061222) 406 (чотириста шість) грн. 00 коп. судового збору.

4.Стягнути з Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" (04086, м. Київ, вулиця Петропавлівська, будинок 40, ідентифікаційний код 13685287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг" (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, будинок 15, ідентифікаційний код 33061222) 406 (чотириста шість) грн. 00 коп. судового збору.

5.Стягнути з Приватного підприємства "Фастторг-2009" (02100, м. Київ, вулиця Попудренка, будинок 18, квартира 15, ідентифікаційний код 36516700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтомехбудлізинг" (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, будинок 15, ідентифікаційний код 33061222) 406 (чотириста шість) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2015

Суддя С.В. Стасюк