Постанова

від 22.12.2015 по справі 808/9320/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2015 рокусправа № 808/9320/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Лукманової О.М.

суддів:                     Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі:           Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 808/9320/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Сторно» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ТОВ «Агентство Сторно» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, правонаступником якої є ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 08.12.2014 року № 00026308262211 та № 0002640822211.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2015 року позовні вимоги ТОВ «Агентство Сторно» задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що суд при прийнятті рішення не врахував, що контрагенти позивача, як ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Клинкор», ТОВ «Градієнт ТЕК», ПП «Полтава-проект-монтаж», ПФ «Каскад ТС», ТОВ «Вельф Дім», у своїй діяльності не створюють реальних дій по продажу товарно-матеріальних цінностей та наданню послуг, метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача були відсутні первинні документи, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій з контрагентами, перевіркою встановлено відсутність актів виконаних робіт, інших доказів укладання господарських договорів. Окремо апелянт вказував, що доказами нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами є відсутність оплати за отримані товари та за надані послуги. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області вказувала, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, не призводить до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового кредиту та валових витрат визначена позивачем на підставі господарських взаємовідносин та на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Клинкор», ТОВ «Градієнт ТЕК», ПП «Полтава-проект-монтаж», ПФ «Каскад ТС», ТОВ «Вельф Дім» є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів з отримання послуг комп'ютерного програмного обслуговування. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, надання послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків. Суд першої інстанції вказував на наявність фактів здійснення господарських операцій, наявність комерційного інтересу який відповідає основній діяльності позивача. Суд першої інстанції зазначив, що при дослідженні доказів по справі встановлено фактичне виконання виконання договорів, укладених позивачем з контрагентами.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області з 24.11.2014 року по 25.11.2014 було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Агентство «Сторно» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач» у січні 2012 року, лютому 2012 року, ТОВ «Клинкор» у листопаді 2013 року, грудні 2013 року, січні 2014 року, ТОВ «Градієнт ТЕК» у січні 2013 року, ПП «Полтава-проект-монтаж» у лютому 2013 року, березні 2013 року, ПФ «Каскад ТС» у березні 2014 року, квітні 2014 року, ТОВ «Вельф дім» у липні 2014 року, та включення до складу витрат до декларації з податку на прибуток підприємства за 2012, 2013 роки. За результатами перевірки 26.11.2014 року складено акт № 102/08/-26-22-11/22124599. Згідно акту, ТОВ «Агентство «Сторно» замовляло послуги з інформаційно-консультаційних послуг з налаштування програми « 1С Підприємство 8.0». Висновками акту встановлено, що ТОВ «Агентство «Сторно» порушено п. 138.1 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результат чого занижено податок на прибуток у сумі 39082 грн., встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 59993 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Агентство «Сторно» з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Клинкор», ТОВ «Градієнт ТЕК», ПП «Полтава-проект-монтаж», ПФ «Каскад ТС», ТОВ «Вельф Дім», відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій, в результаті чого існує неможливість здійснення підприємством своїх видатків, до складу видатків не включаються витрати, не підтверджені відповідними первинними документами.

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області 08.12.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0026308262211, яким ТОВ «Агентство «Сторно» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 89989,50 грн., з яких за основним платежем - 59993 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями – 29996,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 00026408262211, яким ТОВ «Агентство «Сторно» збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 58623 грн., з яких за основним платежем – 39082 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 19541 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач» (виконавець) було укладено усну домовленість, за якою виконавець зобов'язувався надати інформаційно-консультаційні послуги по налаштуванню програмного забезпечення « 1С Підприємство 8.0». Господарські взаємовідносини з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання усного договору «Виробничо-комерційна фірма «Експостач» видало ТОВ «Агентство «Сторно» податкові накладні № 167 від 29.02.2012 року та № 184 від 31.01.2012 року. Надано акти передачі-приймання робіт (надання послуг) підписані між ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач» та ТОВ «Агентство «Сторно», наявні рахунки-фактури. Оплата за одержані послуги була здійснена у безготівковій формі, що підтверджується випискам по руху коштів на банківських рахунках.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Агентство «Сторно» (замовник) та ТОВ «Клинкор» (виконавець) було укладено усну домовленість, за якою виконавець зобов'язувався надати інформаційно-консультаційні послуги по налаштуванню програмного забезпечення « 1С Підприємство 8.0». Господарські взаємовідносини з ТОВ «Клинкор» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. Будь-яких доказів виконання договору з надання інформаційно-консультаційні послуги по програми « 1С Підприємство 8.0» в матеріалах справи немає. Згідно матеріалів справи, щодо посадових осіб ТОВ «Клинкор» порушено кримінальну справу.

Встановлено, що між ТОВ «Агентство «Сторно» (замовник) та ТОВ «Градієнт ТЕК» (виконавець) було укладено усну домовленість, за якою виконавець зобов'язувався надати інформаційно-консультаційні послуги по налаштуванню програмного забезпечення « 1С Підприємство 8.0». Господарські взаємовідносини з ТОВ «Градієнт ТЕК» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання усного договору ТОВ «Градієнт ТЕК» видало ТОВ «Агентство «Сторно» податкову накладну № 161 від 31.01.2013 року. Надано акт передачі-приймання робіт (надання послуг) № Г-00000160 від 31.01.2013 року, підписаний між ТОВ «Градієнт ТЕК» та ТОВ «Агентство «Сторно», рахунок-фактуру.

Встановлено, що між ТОВ «Агентство «Сторно» (замовник) та ПП «Полтава-проект-монтаж» (виконавець) було укладено усну домовленість, за якою виконавець зобов'язувався надати інформаційно-консультаційні послуги по налаштуванню програми « 1С Підприємство 8.0». Господарські взаємовідносини з ПП «Полтава-проект-монтаж» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання усного договору ПП «Полтава-проект-монтаж» видало позивачу податкові накладні № 406 від 28.02.2013 року та № 429 від 29.03.2013 року. Надано акти передачі-приймання робіт (надання послуг), рахунки-фактури. Оплата за одержані послуги була здійснена у безготівковій формі, що підтверджується випискам по руху коштів на банківських рахунках.

Між позивачем (замовник) та ПФ «Каскад ТС» (виконавець) було укладено усну домовленість, за якою виконавець зобов'язувався надати інформаційно-консультаційні послуги по налаштуванню програми « 1С Підприємство 8.0». Господарські взаємовідносини з ПФ «Каскад ТС»було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання усного договору ПФ «Каскад ТС» видало позивачу податкову накладну № 112 від 28.04.2014. Надано акт передачі-приймання робіт (надання послуг) № К-00000726 від 28.04.2014 року, рахунок-фактуру. Оплата за одержані послуги була здійснена у безготівковій формі, що підтверджується випискам по руху коштів на банківських рахунках.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Агентство «Сторно» (замовник) та ТОВ «Вельф Дім» (виконавець) було укладено усний договір, за якою виконавець зобов'язувався надати інформаційно-консультаційні послуги по налаштуванню програмного забезпечення « 1С Підприємство 8.0». Господарські взаємовідносини з ТОВ «Вельф Дім» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. Будь-яких доказів виконання договору з надання інформаційно-консультаційні послуги по програми « 1С Підприємство 8.0» в матеріалах справи немає.

Основними видами діяльності ТОВ «Агентство «Сторно» відповідно до витягу з ЄДРПОУ є інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, консультування з інформатизації.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Поряд з тим, відповідно до ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 86 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Встановлено, що виробником програми « 1С Підприємство 8.0» є ТОВ « 1С» (Російська Федерація), яке своїм офіційним партнерам видає сертифікати щодо посвідчення комплексного обслуговування програмного забезпечення системи « 1С Підприємство 8.0». Відповідно до інформаційного ресурсу ТОВ « 1С» офіційними дистриб'юторами фірми в Україні є «ABBYY Україна» м. Київ, «Альфа-Ком» м. Одеса, « 1С-РАРУС СОФТ УКРАИНА» м. Харків, такі підприємства як ТОВ «Агентство «Сторно» або які надавали послуги ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Клинкор», ТОВ «Градієнт ТЕК», ПП «Полтава-проект-монтаж», ПФ «Каскад ТС», ТОВ «Вельф Дім» з налаштування « 1С Підприємство 8.0», у списку офіційних представників ТОВ « 1С» (Російська Федерація) не має.

ТОВ «Агентство «Сторно» надано до суду копію сертифікату від 25.08.2004 року, виданого «АБИ Украина», який посвідчує, що ТОВ «Агентство «Сторно» є партнером фірми « 1С».

Колегія суддів критично оцінює реальність одержання послуг ТОВ «Агентство «Сторно» яке є партнером « 1С», з налаштування програми « 1С Підприємство 8.0» від інших підприємств, зокрема таких, як ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Клинкор», ТОВ «Градієнт ТЕК», ПП «Полтава-проект-монтаж», ПФ «Каскад ТС», ТОВ «Вельф Дім».

Відповідно до даних інформаційного ресурсу «ABBYY Україна» м. Київ та «Альфа-Ком» м. Одеса, ні ТОВ «Агентство «Сторно», ні ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Клинкор», ТОВ «Градієнт ТЕК», ПП «Полтава-проект-монтаж», ПФ «Каскад ТС», ТОВ «Вельф Дім», не є партнерами офіційних представників ТОВ « 1С» (Російська Федерація).

Матеріалами справи не підтверджується використання ТОВ «Агентство «Сторно» отриманих інформаційно-консультаційні послуг по налаштуванню програмного забезпечення « 1С Підприємство 8.0» у подальшій діяльності, використання у власній господарській діяльності. Для отримання послуг, підприємство повинне мати мету їх отримання та мету подальшої реалізації.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Позивач ТОВ «Агентство «Сторно» не зміг надати суду докази які б підтвердили придбання у ТОВ «Клинкор» та ТОВ «Вельф Дім» послуг, щодо таких контрагентів відсутні будь-які документи, які б свідчили про справжність взаємовідносин з ТОВ «Агентство «Сторно».

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 – 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Зміна майнового стану, а саме на предмет володіння отриманими послугами від ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Клинкор», ТОВ «Градієнт ТЕК», ПП «Полтава-проект-монтаж», ПФ «Каскад ТС», ТОВ «Вельф Дім», позивачем не підтверджено.

Відповідно до п. 138.1, п. 138. 2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Клинкор», ТОВ «Градієнт ТЕК», ПП «Полтава-проект-монтаж», ПФ «Каскад ТС», ТОВ «Вельф Дім» у зв'язку з не підтвердженням реальності господарських операцій з даними контрагентами.

Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем придбані послуги використовувались у власній господарській діяльності.

Колегія суддів розглянувши законодавчі норми, які регулюють спірні правовідносини та розглянувши матеріали справи вважає за необхідне зазначити, що позивачем не правомірно віднесено суми операцій по придбанню послуг до сум видатків, операції повинні бути спрямовані на настання реальних наслідків по здійсненню господарської діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Матеріали справи не підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ «Агентство «Сторно» з ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Клинкор», ТОВ «Градієнт ТЕК», ПП «Полтава-проект-монтаж», ПФ «Каскад ТС», ТОВ «Вельф Дім» у зв'язку з відсутністю підтвердження дійсності виконання господарських операцій.

Позивачем не було надано доказів наявності у його контрагентів ПП «Виробничо-комерційна фірма «Експостач», ТОВ «Клинкор», ТОВ «Градієнт ТЕК», ПП «Полтава-проект-монтаж», ПФ «Каскад ТС», ТОВ «Вельф Дім» технічних засобів, трудових ресурсів, які необхідні для надання послуг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агентство «Сторно»відмовити в повному обсязі.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області – задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 808/9320/14 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Сторно» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 08.12.2014 року № 00026308262211 та № 0002640822211 – відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                      О.М. Лукманова

Суддя:                                                                      Л.А. Божко

Суддя:                                                                      Т.С. Прокопчук