Ухвала

від 07.12.2015 по справі 2а-9521/10/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року м. Київ К/9991/36578/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.02.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011

у справі № 2а-9521/10/1270

за позовом Кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка»

до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.02.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011, позов задоволено повністю. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Ровеньки Луганської області від 29.11.2010 № 0000592342/0.

ДПІ в м. Ровеньки Луганської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права: ст.ст. 15, 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 № 56 93 , ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-XII, ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, ст.ст. 143, 144 Конституції України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ у м. Лисичанськ Луганської області проведено планову виїзну перевірку за період з 01.04.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 17.11.2010 № 42/23/25876348. Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.1993 № 56 93 , Положення про комунальний податок, затвердженого рішенням Лисичанської міської ради від 18.06.2003 № 880, рішення Ровеньківської міської ради від 04.06.2003 № 9/293 «Про внесення змін в рішення Ровеньківської міської ради від 24.06.1998 № 2/36 «Про затвердження Положення про місцеві податки та збори», Форми податкового розрахунку комунального податку, затвердженої наказом ДПА України від 24.12.2003 № 625, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 08.01.2004 за № 4/8603, п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III.

Порушення вказаних вимог законодавства, на думку податкового органу, полягали в:

- неподанні податкових розрахунків з комунального податку за період з квітня по липень 2008 року;

- несплаті комунального податку до місцевого бюджету м. Ровеньки в загальній сумі 20,4 грн. (в сумі 5,1 грн. за кожен місяць з квітня по липень 2008 року).

На підставі вказаного акту перевірки від 17.11.2010 № 42/23/25876348 податковим органом відповідно до п.п. 17.1.1 та п.п. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III за податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2010 № 0000592342/0 визначено позивачу податкове зобов'язання з комунального податку в загальній сумі 1380,4 грн., в т.ч.: 20,4 грн. основного платежу та 1360 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у період з квітня по липень 2008 року позивач не перебував на обліку у ДПІ у м. Ровеньки Луганської області, що виключає наявність підстав для подання податкових розрахунків з комунального податку до вказаного податкового органу та сплати такого податку до місцевого бюджету м.Ровеньки.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII (зі змінами та доповненнями) комунальний податок віднесений до переліку місцевих податків.

Згідно з ч. 3 ст. 15 цього ж Закону місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування відповідно до закону можуть встановлювати місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Верховною Радою України 18.11.1992 прийнято Закон України «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання» № 2796-ХІІ , відповідно до якого Кабінету Міністрів були надані повноваження в строк до 21.05.1993 видавати декрети в сфері законодавчого регулювання з питань, передбачених п.13 ст. 97 Конституції України , в тому числі, щодо оподаткування.

Кабінетом Міністрів України 20.05.1993 прийнято Декрет «Про місцеві податки і збори» № 56-93 , статтею 15 якого визначено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Зі змісту положень п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III вбачається, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, яка подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, кварталу або року.

З Форми податкового розрахунку комунального податку, затвердженої наказом ДПА України від 24.12.2003 № 625, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 08.01.2004 за № 4/8603, вбачається, що розрахунок комунального податку здійснюється з урахуванням таких показників, як кількісний склад працівників, неоподатковуваний мінімум доходів громадян, річний фонд оплати праці, ставка комунального податку тощо.

Враховуючи викладене, на юридичних осіб - платників податків покладено обов'язок щодо здійснення відповідного декларування комунального податку в порядку, встановленому органами місцевого самоврядування, з врахуванням кількісного складу працівників, річного фонду оплати праці тощо, а також щодо сплати комунального податку до місцевого бюджету.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у період, що перевірявся, здійснював своєчасне подання розрахунків з комунального податку з врахуванням показників (кількість працівників, річний фонд оплати праці тощо) КС «Лисичанська кредитна спілка» та Ровенського відділення КС «Лисичанська кредитна спілка» до ДПІ в м. Лисичанську Луганської області та сплату такого податку до місцевого бюджету м. Лисичанськ.

Податковий орган вказує на те, що Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» у період з квітня по липень 2008 року повинно декларувати показники комунального податку до ДПІ в м. Ровеньки Луганської області та сплачувати такий податок до місцевого бюджету м. Ровеньки.

В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на те, що у періоді з квітня по липень 2008 року Ровеньківське відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» було розташоване за адресою: м. Ровеньки, вул. Карла Маркса, 135, що підтверджується договором оренди від 01.01.2008 № б/н.

Згідно з п. 4.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 № 552), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.03.1998 за № 172/2612 (далі - Порядок) взяття на облік як платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженням відповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством, після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ).

Таким чином, з моменту взяття юридичної особи на облік податкового органу у юридичної особи-платника податків виникає обов'язок здійснювати декларування та сплату місцевих податків до того податкового органу та місцевого бюджету відповідно, за місцерозташуванням яких його взято на облік.

Враховуючи викладене, а також з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо взяття на податковий облік Ровеньківського відділення кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» у ДПІ у м. Ровеньки Луганської області лише 04.08.2008, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав у позивача подавати податкову звітність до вказаного податкового органу та сплачувати податки до місцевого бюджету м. Ровеньки у період до серпня 2008 року.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального, що визначаються порядок подання розрахунків з комунального податку та сплати такого податку, до встановлених обставин.

Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун