Ухвала

від 21.12.2015 по справі 178/1259/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10917/15 Справа № 178/1259/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Світлогірська сільська рада Криничанського району Дніпропетровської області про визнання заповіту нікчемним, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 27 грудня 2014 року помер його дід - ОСОБА_4, який за життя, 13 серпня 2005 року, склав заповіт та заповів позивачу земельну ділянку, площею 7,4558 га, яка розташована на території Криничанської селищної ради, призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті ОСОБА_4, позивач звернувся до державного нотаріуса Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 за отриманням спадщини, але позивачеві було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку в зв'язку з тим, що до нотаріуса також звернулась відповідач, як спадкоємець за заповітом, який було складено 24 вересня 2014 року у Світлогірській сільській раді Криничанського району Дніпропетровської області. Позивач вважає, що заповіт від 24 вересня 2014 року, складений на користь відповідача у Світлогірській сільській раді, є нікчемним та порушує законне право позивача на спадкування.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд визнати нікчемним заповіт від 24 вересня 2014 року, згідно якого ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 своє майно, який посвідчений виконкомом Світлогірської сільської ради, та стягнути судові витрати з відповідача.

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 13 серпня 2005 року склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_6, яким заповів позивачу земельну ділянку, площею 7,4558 га, кадастровий номер 1222055100-01-001-0114, яка розташована на території Криничанської селищної ради, призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі державного акту серії ДП № 098044, виданого на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації № 181-р від 28 березня 2003 року.

27 грудня 2014 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 615980.

При зверненні із заявою до державного нотаріуса Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 на отримання спадщини позивачу було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку в зв'язку з тим, що до нотаріуса також звернулась відповідач, як спадкоємець за заповітом, який було складено і посвідчено 24 вересня 2014 року у Світлогірській сільській раді Криничанського району Дніпропетровської області.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що посилання позивача щодо посвідчення заповіту від імені особи, яка не проживає на території Світлогірської сільської ради, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до законодавства України нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органів місцевого самоврядування. Спірний заповіт було вчинено в приміщенні Світлогірської сільської ради, а отже секретарем Світлогірської сільської ради були дотримані вказані вимоги законодавства стосовно вчинення нотаріальних дій, що обумовлює відмову в задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини по справі, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Безпідставними є посилання апелянта в своїй апеляційній скарзі на порушення процесуальних норм законодавства, неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема ОСОБА_2 посилався на те, що заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а саме - заповіт складено особою, яка не мала на це право, оскільки не проживала на території Світлогірської сільської ради.

Статтею 41 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органів місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених ст. ст. 9, 55, 60, 65, 66, 71, 72, 73, 85, і 103 цього Закону та інших випадків, передбачених законодавством.

Згідно п. 1.1. Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5, перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування, визначено ст. 37 Закону України Про нотаріат : У населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: вживають заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчують заповіти (крім секретних); видають дублікати посвідчених ними документів; засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах. Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права на оформлення документів, призначених для використання за межами державного кордону .

Відповідно до п. 2.18 Порядку підстави відмови посадовою особою органу місцевого самоврядування у вчиненні нотаріальної дії визначено ст. 49 Закону України Про нотаріат , а саме Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Розділом ІІІ Правила вчинення окремих видів нотаріальних дій Порядку визначено, що посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти.

Згідно ст. 1251 ЦК України, якщо в населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного місцевого самоврядування, тож заповідач звернувся поблизу місця свого проживання до відповідного органу місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями у вчиненні певних нотаріальних дій згідно Закону, та дії були вчинені у межах нотаріального округу, а тому є правомірною дія посадової особи Світлогірської сілської ради.

Отже, враховуючи викладене, що посадова особа органу місцевого самоврядування наділена повноваженнями нотаріуса, має право вчиняти нотаріальні дії в межах свого округу, тобто Криничанського району та беручи до уваги, що заповідач мешкав на території Криничанського району і заповідальне майно знаходиться також на цій території, підстав для відмови у посвідченні заповіту не виявлено, дії посадової особи Світлогірської сільської ради є правомірні та вчинені відповідно до норм чинного законодавства.

Посилання апелянта на ст. 1257 ЦК України, а саме, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним, не підтверджується жодними фактами в апеляційній скарзі, а тому не є підставою для скасування законного рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, з дотриманням норм процесуального права. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень процесуального закону, які могли б привести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

ОСОБА_7