Ухвала

від 12.10.2016 по справі 178/1259/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоЛуспеника Д.Д., суддів:Гулька Б.І.,Журавель В.І., Хопти С.Ф., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Світлогірська сільська рада Криничанського району Дніпропетровської області, про визнання заповіту нікчемним за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його дід - ОСОБА_9, який за життя 13 серпня 2005 року склав на його ім'я заповіт на земельну ділянку площею 7,4558 га, що розташована на території Криничанської селищної ради, призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після смерті діда він звернувся до державного нотаріуса Криничанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку у зв'язку з тим, що до нотаріуса також звернулась ОСОБА_7 як спадкоємець за заповітом, який було складено та посвідчено 24 вересня 2014 року у Світлогірській сільській раді Криничанського району Дніпропетровської області.

Посилаючись на те, що заповіт посвідчено Світлогірською сільською радою із порушенням вимог закону, оскільки в смт Кринички є державна нотаріальна контора та приватні нотаріуси, позивач просив визнати нікчемним заповіт від 24 вересня 2014 року, згідно якого ОСОБА_9 заповів своє майно відповідачу.

Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_6

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 13 серпня 2005 року ОСОБА_9 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_10, яким заповів ОСОБА_6 земельну ділянку площею 7,4558 га, яка розташована на території Криничанської селищної ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала йому згідно державного акта серії НОМЕР_1, виданого на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації від 28 березня 2003 року № 181-р. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 помер.

Після відкриття спадщини ОСОБА_6 звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку йому відмовлено у зв'язку з тим, що до нотаріуса також звернулась відповідач як спадкоємець за заповітом, який було складено і посвідчено 24 вересня 2014 року у Світлогірській сільській раді Криничанського району Дніпропетровської області.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, із висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до законодавства України нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органів місцевого самоврядування. Посадова особа органу місцевого самоврядування наділена повноваженнями нотаріуса, має право вчиняти нотаріальні дії в межах свого округу, тобто Криничанського району, беручи до уваги, що заповідач мешкав на території Криничанського району і заповідальне майно знаходиться також на цій території, підстав для відмови у посвідченні заповіту не виявлено, дії посадової особи Світлогірської сільської ради є правомірні та вчинені відповідно до норм чинного законодавства. Оспорюваний заповіт було вчинено в приміщенні Світлогірської сільської ради, а отже секретарем Світлогірської сільської ради були дотримані вказані вимоги законодавства стосовно вчинення нотаріальних дій, що обумовлює відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів із такими висновками не погоджується.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним (недійсним в силу закону).

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Форма заповіту передбачає обов'язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України (ч. 3 ст. 1247 ЦК України).

Згідно ст. 1251 ЦК України, ч. 4 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» (тут і далі у редакції станом на дату посвідчення заповіту від 24 вересня 2014 року ) якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат», нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса. Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.

Судами встановлено, що місцем проживання спадкодавця ОСОБА_9 було смт Кринички Криничанського районного суду Дніпропетровської області (вул. Степова, 104), що входить до нотаріального округу Криничанської державної нотаріальної контори. Крім того, на території смт Кринички є приватні нотаріуси. За таких обставин ОСОБА_9 та ОСОБА_7 для посвідчення заповіту повинні були звернутися до нотаріуса, а не до секретаря виконавчого комітету Світлогірської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Таким чином, погодитися із висновками судів про відповідність заповіту, складеного ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 24 вересня 2014 року, вимогам законодавства щодо його форми посвідчення не можна.

Наявність черги у державного нотаріуса та відсутність коштів для звернення до приватного не звільняють від обов'язку дотримуватися вимог законодавства щодо посвідчення заповіту.

З урахуванням викладеного, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із передачею справи до суду першої інстанції відповідно до ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.І. Журавель

С.Ф. Хопта

С.П. Штелик