Постанова

від 22.12.2015 по справі 2а-11377/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року справа № 2а-11377/10/1370

14 год. 30хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Щур В.Р.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

міське державне комунальне підприємство «Розділтеплокомуненерго» (далі - МДКП Розділтеплокомуненерго ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області (далі - ДПІ у Миколаївському районі Львівської області), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.06.2010р. №0000302331/0, №0000012400/0, від 25.08.2010р. №0000302321/1, №0000012400/1, від 04.11.2010р. №0000302321/2, №00000042400/2.

Ухвалою від 28.10.2015р. суд допустив заміну відповідача у справі ДПІ у Миколаївському районі Львівської області його правонаступником - Миколаївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Миколаївського ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення позапланової виїзної перевірки відповідач помилково дійшов висновку про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентами - товариством з обмеженою відповідальністю Союз Плюс Сервіс (далі - ТзОВ Союз Плюс Сервіс ), приватним підприємством Дніпробізнесінвест-2000 (далі - ПП Дніпробізнесінвест-2000 ), приватним підприємством Квадрат Л (далі - ПП Квадрат Л ). Позивач, вважає, що його правочини з контрагентами носять реальний характер, що підтверджується: договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації по господарських операціях з контрагентом; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій. Крім того, позивач зазначає, що на момент вчинення дій, визначених у договорах, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Позивач також спростовує висновки акта позапланової виїзної перевірки щодо відчуження ним активів, які перебувають в податковій заставі без згоди податкового органу. Позивач зазначає, що 26.10.2009р. відповідачем надана письмова згода Львівській філії державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України на вилучення з Державного реєстру нерухомого майна таких активів та додавання в цей реєстр корпоративних прав на право власності на частку в статутному фонду закритого акціонерного товариства Енергія - Новий Розділ у вигляді простих іменних акцій кількістю 1750886 штук.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує неможливістю реального здійснення правочинів між позивачем та його контрагентами - ТзОВ Союз Плюс Сервіс , ПП Дніпробізнесінвест-2000 , ПП Квадрат Л , оскільки у вказаних контрагентів відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Відповідач зазначає, що подані позивачем первинні документи не відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , а тому, не можуть підтверджувати реальність господарських відносин з вказаними контрагентами. Крім того, відповідач стверджує про відчуження позивачем активів підприємства, які перебувають у податковій заставі без попередньої згоди податкового органу за період з 01.08.2008р. по 31.03.2010р. на суму 3791138,60грн.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

В судових засіданнях, в яких брав участь представник позивача, він позовні вимоги підтримував з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених в письмовому запереченні. Просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, покази свідка ОСОБА_2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з врахуванням вказівок Вищого адміністративного суду України, наведених в ухвалі від 27.08.2015 року №К/9991/82066/12, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Позивач - МДКП Розділтеплокомуненерго , код ЄДРПОУ 30568470, створене Новороздільською міською радою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №450 від 26.06.1995р. Про передачу власності міст об'єктів соціально-економічної структури, що перебувають у загальнодержавній власності та рішення 7 сесії міської ради від 12.10.1999р. №77. Місцезнаходження позивача: 81652, Львівська область, м.Новий Розділ, вул.Грушевського, 37.

На підставі постанови про призначення проведення ревізії від 22.03.2010р., винесеної старшим помічником Миколаївської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 за результатом розгляду матеріалів кримінальної справи № 162-0141, порушеної за фактом зловживання службовим становищем службовими особами МДКП «Розділтеплокомуненерго» , ДПІ у Миколаївському районі Львівської області проведено перевірку МДКП «Розділтеплокомуненерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.03.2010 року.

За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки складено акт від 02.06.2010р. № 530/230/0206977 Про результати позапланової виїзної перевірки МДКП «Розділтеплокомуненерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.03.2010р. (далі - ОСОБА_4 перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.4 п.4 ст.7, Закону України «Про податок на додану вартість» , п.п.8.6.1. п.8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» .

На підставі вказаного ОСОБА_4 перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 15.06.2010р. № 0000302321/0, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 224 172, 5грн.;

- від 15.06.2010 року № 0000012400/0, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 3 791 138, 60грн. за самостійне відчуження активів, що перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

09.06.2010р. позивач подав до ДПІ у Миколаївському районі Львівської області заперечення на ОСОБА_4 перевірки від 02.06.2010р. № 530/230/0206977. З відповіді ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 14.06.2010р. №5748/10/23-0 на вказані заперечення вбачається, що відповідач не виявив підстав, які б спростовували встановлені під час здійснення перевірки порушення.

29.06.2010р. позивач подав до ДПІ у Миколаївському районі Львівської області скаргу №63 на податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.06.2010р. № 0000302321/0 та №0000012400/0. Відповідно до рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 25.08.2010р. №8531/10/23-054/5 за результатами розгляду первинної скарги підстави для її задоволення відповідачем не виявлені.

03.09.2010р. позивач надіслав скаргу №111 до ДПА у львівській області на податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.06.2010р. № 0000302321/0 та № 0000012400/0. З рішення ДПА у Львівській області від 04.11.2010р. №25654/10/25-005/1101 вбачається, що скарга позивача задоволена частково, а саме: залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 15.06.2010р. №0000302321/0 (від 25.08.2010р. №0000302321/1) та скасовано податкове-повідомлення-рішення від 15.06.2010р. №0000012400/0 (від 25.08.2010р. №0000012400/1) в частині штрафної санкції на суму 3241200грн.

Листом від 10.11.2010р. №11844/10/230-58 відповідач направив позивачу податкові повідомлення-рішення від 04.11.2010р.

- № 0000302321/2, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1224172,50грн., в тому числі 816115грн. за основним платежем та 408057,5грн. за штрафними санкціями;

- № 0000042400/2, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 549938,60грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 15.06.2010р. №0000302331/0, №0000012400/0, від 25.08.2010р. №0000302321/1, №0000012400/1, від 04.11.2010р. №0000302321/2, №00000042400/2 позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2011р. у справі №2а-11377/11/1370 адміністративний позов МДКП Розділтеплокомуненерго до ДПІ у Миколаївському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.06.2010р. №0000302321/0, від 25.08.2010р. №0000302321/1, від 04.11.2010р. №000030232/2, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2011р. у справі №2а-11377/11/1370 скасовано в частині відмови в задоволенні позову та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.08.2015р. у справі №К/9991/82066/12 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2011р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012р., а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. Вищий адміністративний суд України зазначив, що суди попередніх інстанцій не перевірили фізичні, технічні та технологічні можливості постачальників позивача виконати визначені договорами роботи, а також не з'ясували, чи справді роботи отримано від вказаних в первинних документах постачальників. Крім того, суди дійшли суперечливих висновків щодо об'єктів відчуження та розповсюдження на такі об'єкти права податкової застави на момент їх відчуження.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ Союз Плюс Сервіс (код ЄДРПОУ 30444793), суд встановив таке.

Між позивачем та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» укладено договір №17/04-ПР від 17.04.2008р. щодо розробки проектних робіт по ремонту котла ПТВМ - 100 реєст.№200, відповідно до умов якого робота виконується відповідно до узгодженого сторонами технічного завдання, технічних, наукових, економічних та інших вимог. Вартість робіт відповідно до протоколу про договірну ціну складає 1 350 000грн.

Станом на 28.05.2010р. розрахунки за виконані роботи не проведені, на підприємстві МДКП «Розділтеплокомуненерго» рахується кредиторська заборгованість на суму 1350000,00грн.

На підтвердження реальності виконання робіт за договором позивач надав суду копії: акта приймання виконаних підрядних робіт №1 від 12.06.2009р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 12.06.2009р., календарного плану на виконання робіт від 17.04.2008р., протоколу угоди про договірну ціну від 17.04.2008р.

Позивач надав суду копію податкової накладної № НОМЕР_1 від 12.06.2009 року на суму 1350000, грн.., в т.ч. ПДВ 225000,00 грн., яка виписана згідно з договором із ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» №17/04-ПР від 17.04.2008року

Проте, суд не вважає вказані докази достатніми для обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, виходячи з такого.

Суд враховує, що в довідці про вартість виконаних підрядних робіт від 12.06.2009р. та акті приймання виконаних підрядних робіт №1 від 12.06.2009р. (Т.1 а.с.113, 114), наданих на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» , не вказано назву підприємства, установи, від імені якої складено документ, зміст господарської операції, посаду і прізвище особи, відповідальної за дозвіл на здійснення господарської діяльності і складення первинного документа.

Крім того, що позивач не надав суду документів, які підтверджують фактичне виконання умов договору, а саме проектну документацію на ремонт водогрійного котла ПТВМ-100.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Союз Плюс Сервіс» з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП Дніпробізнесінвест-2000 (код ЄДРПОУ 34974459), суд встановив таке.

Між позивачем та ПП «Дніпробізнесінвест-2000» укладено договір підряду на виконання робіт №19/11-Тд від 19.11.2008року, відповідно до умов якого ПП «Дніпробізнесінвест-200» зобов'язується виконати роботи з технічного діагностування стану металу і зварних з'єднань котла ПТВМ-100 реєт. №200. Вартість робіт становить 1556734,39грн.

Станом на 28.05.2010 року розрахунки за виконані роботи не проведені, на підприємстві МДКП «Розділтеплокомуненерго» рахується кредиторська заборгованість на суму 1556734,39 грн.

На підтвердження реальності виконання робіт за договором позивач надав суду копії: акта приймання виконаних підрядних робіт №1 від 16.06.2009р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 16.06.2009р.

Позивач надав суду копію податкової накладної №261 від 16.06.2009 року на суму 1556734,39 грн. в т.ч. ПДВ 259455,73 грн., виписаної згідно з договором із ПП «Дніпробізнесінвест-2000»№19/11-Тд від 19.11.2008року.

Проте, суд не вважає вказані докази достатніми для обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, виходячи з такого.

Постановою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.02.2012р. у справі №1-878/11 закрито провадження у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.ч.2,3 ст.358 КК України, у зв'язку з звільненням від кримінальної відповідальності на підставі Закону України Про амністію . Вказаною постановою, зокрема, встановлено, що в результаті незаконної діяльності ОСОБА_6, ним організовано створення (придбання) фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП Дніпробізнесінвест-2000 .

Суд враховує, що в довідці про вартість виконаних підрядних робіт від 16.06.2009р. та акті приймання виконаних підрядних робіт №1 від 16.06.2009р. (Т.1 а.с.115, 116), наданих на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП Дніпробізнесінвест-2000 , не вказано назву підприємства, установи, від імені якої складено документ, зміст господарської операції, посаду і прізвище особи, відповідальної за дозвіл на здійснення господарської діяльності і складення первинного документа.

Крім того, що позивач не надав суду документів, які підтверджують фактичне виконання умов договору, а саме документації щодо технічного діагностування стану металу і зварних з'єднань котла ПТВМ-100 реєстр. №200.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ПП Дніпробізнесінвест-2000 з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутності у контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП Квадрат Л (код ЄДРПОУ 34368580), суд встановив таке.

Між позивачем та ПП «Квадрат Л» укладено договір підряду на виконання робіт №22/07-То від 22.07.2008року, відповідно до умов якого ПП «Квадрат Л» зобов'язується виконати роботи з діагностування і технічного обслуговування турбогенератора Р-12/34. Перелік робіт, що підлягають виконанню за вказаним Договором, визначені у додатку №1, який додається до нього. Вартість робіт становить 1950000,00грн.

Станом на 28.05.2010року розрахунки за виконані роботи не проведені, на підприємстві МДКП «Розділтеплокомуненерго» рахується кредиторська заборгованість на суму 1950000,00грн.

На підтвердження реальності виконання робіт за договором позивач надав суду копії: технічного завдання на виконання робіт від 22.07.2008р., календарного плану на виконання робіт від 22.07.2008р., протоколу угоди про договірну ціну від 22.07.2008р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 19.06.2009р., акта приймання виконаних підрядних робіт №1 від 16.06.2009р.,

Позивач надав суду копію податкової накладної № НОМЕР_2 від 19.06.2009 року на суму 1950000,00грн., в т.ч. ПДВ 325000,00грн., виписаної згідно з договором із «ПП Квадрат Л»№22/07-То від 22.07.2008року.

Проте, суд не вважає вказані докази достатніми для обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, виходячи з такого.

Відповідно до довідки про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків ПП Квадрат Л від 10.08.2010р. №6466/26-31 за зареєстрованим місцезнаходженням вказаного платника податків знаходиться житловий будинок.

Суд враховує, що в довідці про вартість виконаних підрядних робіт від 19.06.2009р. та акті приймання виконаних підрядних робіт №1 від 19.06.2009р. (Т.1 а.с.117, 118), наданих на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП Квадрат Л не вказано назву підприємства, установи, від імені якої складено документ, зміст господарської операції, посаду і прізвище особи, відповідальної за дозвіл на здійснення господарської діяльності і складення первинного документа.

Крім того, що позивач не надав суду документів, які підтверджують фактичне виконання умов договору, а саме документацію, складену за результатами діагностування і технічного обслуговування турбогенератора Р-12/34.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ПП Квадрат Л з врахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутності у контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції.

Допитаний в судовому засіданні 22.12.2015р. свідок ОСОБА_2 колишній директор позивача підтвердив факт виконання робіт за договорами, укладеними з ТзОВ Союз Плюс Сервіс , ПП Дніпробізнесінвест-2000 , ПП Квадрат Л . Проте, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_2, оскільки такий є посадовою особою позивача, а тому зацікавлений в результатах розгляду вказаної справи. Крім того, повідомлені ним обставини не узгоджуються з іншими доказами, зібраними судом.

Постановою старшого слідчого Стрийської міськрайонної прокуратури ОСОБА_4 від 22.03.2011р. порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем ОСОБА_2 та вчинення ним службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

Суд витребував від позивача документи, що підтверджують реальність господарських відносин позивача з ТзОВ Союз Плюс Сервіс , ПП Дніпробізнесінвест-2000 , ПП Квадрат Л . Згідно з відповіддю позивача від 14.12.2015р. №84 витребувані судом документи щодо розгляду справи №2а-11377/12/1370 на підприємстві відсутні.

Суд також враховує, що відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.12.2015р. станом на час розгляду справи контрагенти позивача як юридичні особи припинені (щодо ТзОВ Союз Плюс Сервіс дата внесення запису про припинення - 08.02.2011р., щодо ПП Дніпробізнесінвест-2000 дата внесення запису про припинення - 21.12.2010р., щодо ПП Квадрат Л дата внесення запису про припинення - 08.05.2015р.). Тому, отримати документи та письмові пояснення щодо господарських взаємовідносин з позивачем від вказаних контрагентів неможливо.

Таким чином, судом вжито всіх можливих заходів щодо зібрання додаткових доказів у справі.

Згідно з вимогами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 №996-ХІУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається зі ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні сфера дії вказаного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України; незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документиможуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 вказаного Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україну від 05.06.1995 р. за №168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.2.1 ст.2 вказаного Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації ( власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим нормативним актам.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).

Суд також звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але не безумовною підставою для визначення правомірності такого формування за умови, якщо податковий органом не доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Суд зазначає, що з метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови поставки такого товару, зокрема, щодо передачі товару від продавця до покупця, досліджувати первинні бухгалтерські документи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем на підтвердження фактичного отримання робіт/послуг за договорами, укладеними з ТзОВ Союз Плюс Сервіс , ПП Дніпробізнесінвест-2000 , ПП Квадрат Л не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV, а тому не можуть мати юридичної сили та посвідчувати факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ТзОВ Союз Плюс Сервіс , ПП Дніпробізнесінвест-2000 , ПП Квадрат Л .

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з вказаним Законом

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 вказаного Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 вказаного пункту).

Відображатись у податковій звітності повинна лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Таким чином, суд вважає, що позивач порушив п.п.7.4.4 п.4 ст.7, Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого податковим органом правомірно визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1224172,50грн., в тому числі 816115грн. за основним платежем та 408057,5грн. за штрафними санкціями;

З врахуванням встановлених обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.11.2010р. №0000302321/2 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо порушень позивачем стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, суд зазначає наступне.

Під час проведення перевірки податковим органом виявлено відчуження активів позивача, які перебувають у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу за період з 01.08.2008р. по 31.03.2010р., що підтверджують наступні операції: згідно з податковою накладною №86 від 28.10.2009р. відчужено активи, в статутний фонд ЗАТ „Енергія Новий Розділ" (код ЄДРПОУ 33525073) м.Н.Розділ, вул.Грушевського, 37 в сумі 3791138,60грн., за актом прийому-передачі основних фондів від 28.10.2009р., а саме: біофільтр №27 інв.№947, 1960 року вводу в експлуатацію, вартістю 176000,00грн.; біофільтр №28 інв.№927, 1960 року вводу в експлуатацію, вартістю 179000,00грн.; біофільтр №29 інв.№930, 1969 року вводу в експлуатацію, вартістю 238000,00грн.; біофільтр №40 інв.№927а, 1960 року вводу в експлуатацію, вартістю 179000,00грн.; каналізаційний колектор, інв.№935, 1998 року вводу в експлуатацію, вартістю 929000,00грн.; під'їзна дорога водозабору інв.№1104, 1987 року вводу в експлуатацію, вартістю 393000,00грн.; турбогенератор №2 інв.№648, 1977 року вводу в експлуатацію, вартістю 539000,00грн.; генератор інв. №1682, 2006 року вводу в експлуатацію, залишковою балансовою вартістю 68000,00грн. (вказані активи описані в акті опису №22 від 17.03.2008року, додаток №3.). В акт приймання-передачі також включено вартість витрат, пов'язаних з проведеними покращеннями стану окремих об'єктів (2 насоси ЕЦВ 10-63-65 інв. №1404, інв.№1403 на суму 1491,11грн., колесо до насоса інв. №1059, інв.№1060 на суму 994,03грн., трансформатор інв. №1686 на суму 1871,81грн., датчик тиску інв. №1687 на суму 1418,28грн., бетономішалку інв. №932,98 на суму 932,98грн., безканальну теплотрасу (вул.Винниченка кв.19, 17, 13, 11, вул.Мазепи 4, вул.Грушевського 30, 32, дитсадок №2, міська рада) - 22822,79грн., заміна теплотраси квартал №8, інв.№1227 - 14171,58грн., ремонт приміщення електричної лабораторії, інв.№179 -5745,25грн., ремонт повітряних ліній, інв. №170 - 14086,98грн., ремонт даху МЦПП-12, інв. №12 - 53024,56грн., ТП 8 квартал - заміна теплотраси, інв. №1180 - 72598,87грн., кабельні лінії інв. № 1681 - 8076,23грн., реконструкція ТЕЦ «Барвінок» (водопроводу) інв.№1178 - 163171,67грн., квартал №8 заміна теплотраси інв. №1227 - 59048,65грн., ремонт підстанції №32 - 38827,37грн.).

Всього відчужено ЗАТ „Енергія Новий Розділ" м. Н.Розділ, вул.Грушевського, 37, на суму 3159282,16грн. без ПДВ. Таким чином, за період, який перевірявся, позивач реалізував без погодження з податковим органом матеріалів на суму 3791138,60грн. (з ПДВ).

Згідно з витягом від 13.10.08р. №21278209 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна пооб'єктно зареєстровано податкову заставу на активи МДКП «Розділтеплокомуненерго» в т. ч біофільтр №27 (інв.№947), біофільтр № 28 (інв.№927), біофільтр №29 (інв.№930), біофільтр №40 (інв.№927а), каналізаційний колектор (інв. №935), під'їзна дорога водозабору (інв.№1104), турбогенератор №2 (інв.№648), генератор (інв. №1682 ).

Відповідно до витягу № 25124816 від 27.10.09р. про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) по МДКП «Розділтеплокомуненерго» за поданням ДПІ у Миколаївському районі вилучено об'єкти: біофільтр № 27 (інв. № 947), біофільтр №28 (інв. № 927), біофільтр №29 (інв. № 930), біофільтр № 40 (інв. № 927а), каналізаційний колектор (інв.№ 935), під'їзна дорога водозабору (інв. № 1104), турбогенератор № 2 (інв. № 648), генератор (інв. № 1682) та додано об'єкт: корпоративні права на право власності на частку у статутному фонді ЗАТ «Енергія - Новий Розділ» у вигляді простих іменних акцій кількістю 1750886 штук.

У зв'язку з реєстрацією 27.10.09р. змін в Реєстрі обтяжень рухомого майна та передачею об'єктів МДКП «Розділтеплокомуненерго» до ЗАТ «Енергія - Новий Розділ» відповідно до акта прийому-передачі від 28.10.09р., тобто після зняття податкової застави відповідно до витягу № 25124816 від 27.10.09р., у відповідача не було підстав для нарахування штрафних санкції за відчуження активів, які не перебувають в податковій заставі на суму 3241200грн.

Судом встановлено, що за результатами розгляду повторної скарги МДКП «Розділтеплокомуненерго» ДПА у Львівській області рішенням від 04.11.10р. №25654/10/25-005/1101 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі від 15.06.10р. №0000012400/0 (від 25.08.10р. №0000012400/1) в частині 3241200,0грн. застосованої штрафної санкції та в цій частині скасовано рішення ДПІ у Миколаївському районі від 25.08.10р. №8531/10/23-054/6 про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі від 15.06.10р. №0000012400/0 (від 25.08.10р. №0000012400/1 ) та рішення ДПІ у Миколаївському районі від 25.08.10р. №8531/10/23-054/6 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу МДКП «Розділтеплокомуненерго» від 03.09.10р. №111 частково задоволено.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги доводи позивача про відсутність підстав для нарахування йому штрафних санкцій, у зв'язку з наявністю згоди податкового органу на відчуження ним активів, що перебувають в податковій заставі, оскільки такі вже враховані при розгляді повторної скарги МДКП «Розділтеплокомуненерго» ДПА у Львівській області рішенням від 04.11.10р. №25654/10/25-005/1101 та при винесенні податкового повідомлення-рішення від 04.11.2010р. №00000042400/2.

Згідно із визначенням, наведеним в п.1.17 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних відносин), податкова застава - це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк.

Відповідно до приписів, закріплених в п.8.1 ст.8 вказаного Закону, активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу з метою захисту інтересів бюджетних споживачів.

За правилами підпункту «а» підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема, купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Підпунктом 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з вказаним Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Отже, відповідальність за здійснення операцій з активами стосується лише тих активів, на які поширюється право податкової застави.

При цьому згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

З врахуванням наведеного визначення, суд вважає, що до складу активів, на які поширюється право податкової застави, слід віднести як об'єкти, відчужені в статутний фонд ЗАТ „Енергія Новий Розділ" (код ЄДРПОУ 33525073) м.Н.Розділ, вул.Грушевського, 37 в сумі 3791138,60грн., за актом прийому-передачі основних фондів від 28.10.2009р., так і вартість витрат, пов'язаних з проведеними покращеннями стану таких об'єктів, визначену у вказаному акті.

На підставі встановлених обставин суд дійшов висновку, що сам факт відчуження активів платником податків без згоди податкового органу є порушенням вимог Закону.

Тобто, вказаною правовою нормою визначені відповідальність та санкції за порушення п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , у зв'язку з чим, податковий орган не позбавлений права застосувати до платника податків штрафні санкції за порушення вказаної норми Закону у розмірі суми такого відчуження, чим саме і будуть захищені інтереси держави шляхом стягнення в дохід державного бюджету відповідної суми коштів.

Таким чином, суд вважає, що позивач порушив п.п.8.6.1. п.8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , в результаті чого податковим органом правомірно зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 549938,60грн.

З врахуванням встановлених обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.11.2010р. №00000042400/2 є правомірними та скасуванню не підлягає.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні адміністративного позову міського державного комунального підприємства «Розділтеплокомуненерго» до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений та підписаний 24.12.2015р.

Суддя А.Г. Гулик