Постанова

від 21.12.2015 по справі 815/6575/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6575/14

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Садівниче товариство Пограничник , про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, або позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області (далі - ОСОБА_3 РДА, або відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження ОСОБА_3 РДА № 1635/А-2011 від 07.11.2011 року Про надання громадянину України ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівському району Одеської області .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є членом садівничого товариства Пограничник з 23.06.2008 року та в його користуванні знаходиться земельна ділянка № 18 загальною площею 0,06 га за адресою: вул. Зоряна на території СТ Пограничник , СМ Вапнярський , Фонтанська сільська рада, Комінтернівський район, Одеська область (за межами населеного пункту) (а.с.8-11 т.1).

З метою реалізації наданого законом права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, позивач у 2014 році звернувся до ОСОБА_5 Держземагентства у ОСОБА_3 районі Одеської області із заявою про надання відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, яка передбачається для відведення в СМ Вапнярський , СТ Пограничник , вул. Зоряна, ділянка № 18 на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

ОСОБА_5 Держземагентства у ОСОБА_3 районі Одеської області вих. № 2727 від 22.05.2014 року позивача повідомлено, що координати вказаної земельної ділянки співпадають з координатами земельної ділянки кадастровий номер 5122786400:01:001:3018, розробник ТОВ ДП Інагро (а.с.23 т.1).

Надалі, позивач звернувся із інформаційним запитом до ОСОБА_3 РДА щодо земельної ділянки із зазначеним кадастровим номером.

ОСОБА_3 РДА за вих. № 28/09-2014 від 01.09.2014 року позивача повідомлено, що розпорядженням ОСОБА_3 РДА № 1635/А-2011 від 07.11.2011 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність громадянину ОСОБА_4 на території Фонтанської сільської ради Комінтернівському району Одеської області (а.с.24 т.1) та надано копію вказаного розпорядження.

Станом на момент розгляду даної справи проект розроблений на підставі цього рішення відповідачем не затверджено та оскаржувана земельна ділянка у власності ОСОБА_4 не перебуває.

Вважаючи зазначене розпорядження протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 подав заяву про отримання безоплатно у власність земельної ділянки відповідно до Земельного кодексу України, заява розглянута відповідачем у спосіб, визначений законом, та в межах наданих повноважень.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що надання у користування/власність земельної ділянки, що вже перебуває у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її за встановленою Земельним кодексом процедурою.

Зокрема, відповідно до вимог ст. 141 Земельного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача, відповідно до статті 142 Земельного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Також, статтею 143 Земельного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Частиною 1 статті 149 Земельного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Проте, у даному випадку, відповідачем, всупереч наведеним приписам Земельного кодексу України, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що знаходиться в користуванні СТ Поганичник , особі, яка не є членом товариства, не припиняючи права користування вказаною ділянкою за цим товариством та його членами.

Факт перебування земельної ділянки у користуванні СТ Пограничник встановлений рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2008 року № 12/21-08-4343, висновок якого обґрунтований тим, що надані документи підтверджують у СТ Пограничник право користування земельною ділянкою (а.с.16-18 т.1).

Колегія суддів також звертає увагу, що рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 17.12.1992 року № 108 про виділення членам садівничого товариства Пограничник земельних ділянок є чинним (а.с.13 т.1).

Матеріали справи містять судові рішення по господарській справі № 5017/921/2012 за позовом ОСОБА_3 РДА до СТ Пограничник про заборону використання земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.05.2012 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2012 року, в задоволені позову відмовлено, в зв'язку з тим, що право користування спірною земельною ділянкою належить СТ Пограничник на підставі рішення Фонтанської сільської ради від 17.12.1992 року № 108, яке є чинним та ніким не оскаржувалось, а також рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2008 року у справі № 12/21-08-4343.

Також зазначено, що незавершення СТ Пограничник процедури оформлення користування земельною ділянкою не є підставою для висновку, що товариство використовує таку ділянку самовільно.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 02.04.2009 року ОСОБА_3 РДА видано розпорядження № 560/А-2009 Про надання дозволу на розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства Пограничник на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району , яким дозволено СТ Пограничник розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства на площі орієнтовно 13,70 га за межами населеного пункту на території Фонтанської сільської ради в ОСОБА_3 районі Одеської області (а.с.21 т.1).

Судом також з'ясовано, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 року по справі № 2-а-13338/09/1570 адміністративний позов СТ Пограничник задоволено, скасовано розпорядження ОСОБА_3 РДА № 918/А-2009 від 28.08.2009 року Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження райдержадміністрації від 02.04.2009 року №560/А-2009 .

Вказане судове рішення від 28.01.2010 року по справі № 2-а-13338/09/1570 набрало законної сили 09.10.2010 року.

Відповідно п. 7 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (в редакції 2001 року), громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, одержані ними до 01 січня 2002 року у власність, тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що право користування земельною ділянкою у СТ Пограничник виникло у 1992 році та не припинилось з 2002 року у зв'язку з введенням в дію нового Земельного кодексу України, а тому питання про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в межах цієї ділянки повинні були вирішуватися з врахуванням інтересів СТ Пограничник та його членів.

Так, частиною 5 та частиною 6 статті 35 Земельного кодексу України встановлено, що приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з рішення Фонтанської сільської ради № 367-V від 08.08.2008 року ОСОБА_2 затверджений як член товариства СТ Пограничник (а.с.10 т.1).

Згідно довідки СТ Пограничник від 11.07.2013 року № 937 та витягу з протоколу № 3 від 23.06.2008 року у позивача в користуванні перебуває земельна ділянка № 18, площею 0,06 га, в садовому масиві Вапнярський на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, за адресою вул. Зоряна (а.с.8, 11 т.1).

З листа СТ Пограничник від 07.09.2014 року № 320/10 вбачається, що третя особа, якому оскаржуваним розпорядженням надано згоду на розробку проекту землеустрою на ту ж саму ділянку, якою користується позивач, не перебував і не перебуває у складі членів СТ Пограничник (а.с.26 т.1).

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що порушені права позивача підлягають захисту та його право користування спірною земельною ділянкою повинно було враховуватися суб'єктом владних повноважень при ухваленні оскаржуваного розпорядження.

За такими обставинами відповідачем був порушений порядок приватизації земельної ділянки, встановлений Земельним кодексом України, в частині наявності погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

За викладених обставин, враховуючи, що право користування СТ Пограничник земельною ділянкою, за межами населеного пункту на території Фонтанської сільської ради в ОСОБА_3 районі Одеської області не припинено, беручі до уваги відмову у позові в рамках господарської справи ОСОБА_3 РДА про заборону СТ Пограничник використовувати вказану земельну ділянку, а також встановлені обставини щодо перебування на час винесення ОСОБА_3 РДА оскаржуваного розпорядження спірної земельної ділянки в користуванні члена СТ Пограничник - ОСОБА_2, судова колегія приходить до висновку, що розпорядження ОСОБА_3 РДА № 1635/А-2011 від 07.11.2011 року, яким ОСОБА_4 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області, порушує права позивача та прийняте в супереч положенням ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, що є підставою для задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки тим обставинам, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження і на даний час рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 17.12.1992 року № 108 не скасоване, а навпаки прийняті інші рішення та розпорядження відповідних компетентних органів відносно укріплення за СТ Пограничник права користування земельною ділянкою площею 13,7 га.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Садівниче товариство Пограничник , про визнання протиправним та скасування розпорядження - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Садівниче товариство Пограничник , про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_3 районної державної адміністрації № 1635/А-2011 від 07.11.2011 року Про надання громадянину ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатну у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: Л.П. Шеметенко