Постанова

від 22.12.2015 по справі 826/9463/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9463/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС в м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Логімекс до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС в м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Логімекс задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві від 19 листопада 2014 року №0000012201 та №0000022201.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів невірного застосування норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ТОВ Логімекс у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що контрагенти позивача здійснювали діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, правочини, укладені з ними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 22 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2014 року, на підставі наказу від 17 жовтня 2014 року №2697, згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України, посадовою особою контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських правовідносин по взаємовідносинам з ТОВ Декос Альянс за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року, ТОВ Ставр Груп за період з 01 січня 2013 року по 30 січня 2013 року, ТОВ Альфа-Інвестмент за період з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року, ТОВ Цезій за період з 01 травня 2012 року по 31 серпня 2012 року.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем:

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 188971,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 36471,00 грн., за 2012 рік на суму 131416,00 грн., за 2013 рік на суму 21138,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 179075,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на суму 20000,00 грн., за грудень 2011 року на суму 11667,00 грн., за травень 2012 року на суму 16833,00 грн., за червень 2012 року на суму 17500,00 грн., за серпень 2012 року на суму 19000,00 грн., за вересень 2012 року на суму 12925,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 18900,00 грн., за листопад 2012 року на суму 21667,00 грн., за грудень 2012 року на суму 18333,00 грн., за січень 2013 року на суму 22250,00 грн.

Виявлені порушення зафіксовані в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Логімекс від 30 жовтня 2014 року №532/1/22-01-32846611, на підставі якого ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2014 року форми Р :

- №0000022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 268612,50 грн., з яких за основним платежем на суму 179075,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 89537,50 грн.;

- №0000012201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 227163,50 грн., з яких за основним платежем у розмірі 189025,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 38138,50 грн.

За наслідком адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішеннями ГУ ДФС у м.Києві №1189/10/26-15-10-05 від 26 січня 2015 року та ДФС України №6339/6/99-99-10-01-04-25 від 26 березня 2015 року податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2014 року №0000022201 та №0000012201 залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 179075,00 грн., та заниження податку на прибуток на загальну суму 188971,00 грн., а відтак, у відповідача також відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для формування витрат при обчисленні об'єкта оподаткування є понесення таких витрат для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами, невідповідність первинної транспортної документації нормам чинного законодавства, діяльність контрагентів позивача спрямована на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, та укладені з ними правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже висновки, викладені податковим органом в акті перевірки позивача, є такими, що відповідають реальним обставинам справи, а прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення - правомірними.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що 05 вересня 2011 року між ТОВ Логімекс (замовник) та ТОВ Декос Альянс (експедитор) укладено договір транспортної експедиції №Т1911, відповідно до умов якого експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні, а також в інтересах замовника виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням.

На виконання умов зазначеного вище договору №Т1911 ТОВ Декос Альянс надало позивачу відповідні транспортно-експедиційні послуги загальною вартістю 120000,00 грн., в т.ч. ПДВ 19999,99 грн., про що позивачем подано до суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та товарно-транспортні накладні.

ТОВ Декос Альянс на користь позивача оформлені податкові накладні №351 від 03 жовтня 2011 року, №352 від 14 жовтня 2011 року, №354 від 15 жовтня 2011 року, №355 від 20 жовтня 2011 року, №356 від 28 жовтня 2011 року та №357 від 31 жовтня 2011 року на загальну суму 120000,00 грн., в т.ч. ПДВ 19999,99 грн.

01 серпня 2011 року між ТОВ Логімекс (замовник) та ТОВ Декос Альянс (виконавець) укладено договір про надання консультаційних послуг №0811, відповідно до умов якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника, за відповідну плату, надавати послуги консультаційного характеру працівникам підприємства з питань, що пов'язані зі специфікою роботи транспортно-експедиційної компанії, в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження виконання умов зазначеного вище договору позивач подав до суду актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо надання ТОВ Декос Альянс позивачу відповідні консультаційні послуги загальною вартістю 70 000,00 грн., в тому числі ПДВ 11 666,67 грн.

ТОВ Декос Альянс на користь позивача виписано податкову накладну №397 від 14 грудня 2011 року на загальну суму 70000,00 грн., в тому числі ПДВ 11666,67 грн.

01 серпня 2012 року між ТОВ Логімекс (замовник) та ТОВ Цезій (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №56-М, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника (предмет - аналіз ринку споживачів транспортних послуг та перспективи розвитку співпраці зі споживачами даних послуг в умовах існуючого ринку; напрямки: можливості та перспективи ведення переговорів з потенційними клієнтами; визначення діючих та потенційних конкурентів; загальна характеристика умов роботи конкурентів; попит на транспортні послуги; відомості про потенційних замовників; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній; прогноз стану кон'юнктури ринку на наступний рік), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На підтвердження виконання умов зазначеного вище договору, а саме маркетингових послуг загальною вартістю 48000,00 грн., в тому числі ПДВ 8000,00 грн. позивачем подано до суду акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звіт про результати маркетингових досліджень.

ТОВ Цезій оформлено на користь позивача податкову накладну №314 від 23 серпня 2012 року на загальну суму 48000,00 грн., в тому числі ПДВ 8000,00 грн.

03 травня 2012 року між ТОВ Логімекс (замовник) та ТОВ Цезій (виконавець) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №03-05/12 відповідно до умов якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника, за відповідну плату, надавати послуги інформаційно-консультаційного характеру з питань чинного законодавства у сфері управлінського, бухгалтерського та податкового обліку, з питань ведення комерційної діяльності та управління, а також здійснювати пошук та надавати інформацію щодо обсягів перевезень вантажів у міжнародному та внутрішньому сполученні, попиту на послуги у сфері транспортно-експедиторської діяльності тощо, в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження надання інформаційно-консультаційні послуги загальною вартістю 272000,00 грн., в тому числі ПДВ 45333,34 грн. позивачем подано до суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звіти про надання консультаційних послуг.

ТОВ Цезій оформлено на користь позивача податкові накладні №141 від 18 травня 2012 року, №325 від 30 травня 2012 року, №105 від 13 червня 2012 року, №234 від 25 червня 2012 року, №206 від 27 серпня 2012 року та №254 від 30 серпня 2012 року на загальну суму 272000,00 грн., в тому числі ПДВ 45333,34 грн.

04 вересня 2012 року між ТОВ Логімекс (замовник) та ТОВ Альфа-Інвестмент (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг №Ю-3712, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання юридичних послуг (підготовка проектів юридичних документів, надання правової допомоги в процесі укладення та виконання угод щодо нерухомості та цінних паперів, представництво інтересів замовника в органах державної влади та управління, при вирішенні спорів у судах, надання правової допомоги в процесі отримання ліцензій, розробка рекомендацій з питань оптимізації оподаткування тощо), а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження надання юридичних послуг загальною вартістю 77550,00 грн., в тому числі ПДВ 12925,00 грн. позивачем подано до суду акти здачі-прийняття робіт (надання слуг).

ТОВ Альфа-Інвестмент оформлено на користь позивача податкові накладні №134 від 12 вересня 2012 року, №341 від 27 вересня 2012 року.

05 жовтня 2012 року між ТОВ Логімекс (замовник) та ТОВ Альфа-Інвестмент (виконавець) укладено договір про надання інформаційних послуг №І-5014, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надати інформаційні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження надання інформаційних послуг загальною вартістю 223400,00 грн., в тому числі ПДВ 37233,33 грн. позивачем подано до суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звіти про надання інформаційних послуг.

ТОВ Альфа-Інвестмент оформлено на користь позивача податкові накладні №136 від 16 жовтня 2012 року, №165 від 19 жовтня 2012 року, №177 від 14 грудня 2012 року, №259 від 19 грудня 2012 року та №392 від 27 грудня 2012 року на загальну суму 223400,00 грн., в тому числі ПДВ 37233,33 грн.

02 листопада 2012 року між ТОВ Логімекс (замовник), та ТОВ Альфа-Інвестмент (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №М-6420, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника (предмет - аналіз ринку споживачів транспортних послуг та перспективи розвитку співпраці зі споживачами даних послуг в умовах існуючого ринку; напрямки: можливості та перспективи ведення переговорів з потенційними клієнтами; визначення діючих та потенційних конкурентів; загальна характеристика умов роботи конкурентів; попит на транспортні послуги; відомості про потенційних замовників; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній; прогноз стану кон'юнктури ринку на наступний рік), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На підтвердження надання маркетингових послуг загальною вартістю 130000,00 грн., в тому числі ПДВ 21666,66 грн. позивачем подано до суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звіти результати маркетингових послуг (досліджень).

ТОВ Альфа-Інвестмент оформлено на користь позивача податкові накладні №103 від 08 листопада 2012 року, №184 від 16 листопада 2012 року та №339 від 27 листопада 2012 року на загальну суму 130000,00 грн., в тому числі ПДВ 21 666,66 грн.

04 січня 2013 року між ТОВ Логімекс (замовник) та ТОВ Ставр Груп (виконавець) укладено договір про надання інформаційних послуг №401/13, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надати інформаційні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На підтвердження надання інформаційних послуг загальною вартістю 133500,00 грн., в тому числі ПДВ 22250,00 грн., позивачем подано до суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звіти про надання інформаційних послуг.

ТОВ Ставр Груп оформлено на користь позивача податкові накладні №34 від 10 січня 2013 року, №69 від 17 січня 2013 року, №96 від 22 січня 2013 року та №127 від 28 січня 2013 року на загальну суму 133500,00 грн., в тому числі ПДВ 22 250,00 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується оплата позивачем послуг згідно наведених договорів, позаяк наявні в матеріалах справи платіжні доручення не містять належних необхідних реквізитів, зокрема, у наданих позивачем платіжних дорученнях відсутній підпис уповноваженої посадової особи банку та вони не скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення, а тому не береться судом до уваги як належний доказ проведення розрахунків за відповідні послуги згідно умов договорів, укладених з ТОВ Декос Альянс , ТОВ Цезій , ТОВ Альфа-Інвестмент та ТОВ Ставр Груп , за період, що перевірявся.

Разом з тим, колегія суддів дійшла до висновку, що в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) вказаний лише перелік послуг, не розкриваючи їх змісту та обсягу, не зазначені особи, які надавали послуги по організації та проведенню досліджень, збору та обробці інформації, наданню юридичних, інформаційних, маркетингових, консультаційних послуг, а на підтвердження надання таких послуг повинні надаватися звіти наданих послуг, перелік матеріалів, що використовувався для проведення досліджень, узгодження території проведення досліджень, включення до вартості послуг також витрат на відрядження до інших міст України (враховуючи, що дослідження мало проводитись по містах та обласних центрах на території України та за її межами), однак, позивачем для підтвердження факту надання послуг таких документів не надано, не надано звітів про виконання досліджень, аналіз ринку, результатів наданих юридичних послуг (проектів юридичних документів, укладення та виконання угод щодо нерухомості та цінних паперів, представництво інтересів позивача в органах державної влади, в судових процесах, вчинення дій щодо отримання ліцензій та дозволів, документів щодо державної реєстрації підприємств, засновником яких виступає позивач), що повинні надаватися відповідно до умов укладених договорів та свідчили б про надання таких послуг саме контрагентами позивача. Перелік послуг, зазначений в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не дає можливості визначити, які саме послуги надавалися, не надано пояснень щодо наявності необхідності та економічної доцільності здійснення витрат на замовлення послуг у ТОВ Декос Альянс , ТОВ Ставр Груп , ТОВ Альфа-Інвестмент , ТОВ Цезій та пояснень щодо неможливості самостійно здійснити такі роботи.

Надані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні від 03 жовтня 2011 року, 14 жовтня 2011 року не містять жодних позначок щодо позивача та ТОВ Декос Альянс (як виконавця транспортно-експедиційних послуг). Крім того, надані товарно-транспортні накладні щодо перевезення товару з одного міста до іншого не підтверджуються пов'язаність наданих послуг з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи вимоги ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагентів, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак в актах надання послуг, податкових накладних зазначено лише загальне найменування послуг та їх вартість без конкретизування, які саме послуги були надані, їх видів та опису, конкретних об'ємів та напрямків, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їх вартості, що включена до вартості послуг, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, та наміру придбання позивачем послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також колегія суддів звертає увагу, що згідно ухвали Печерського районного суду м.Києва від 03 жовтня 2013 року керівника ТОВ Декос Альянс ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.205 КК України на підставі ст.49 КК України. Під час досудового слідства ОСОБА_2 заявив, що ТОВ Декос Альянс він не реєстрував, своєї згоди на призначення його на посаду директора та головного бухгалтера даного товариства не давав, будь-яких статутних документів щодо реєстрації ТОВ Декос Альянс він не підписував, банківські рахунки не відкривав, фінансово-господарські документи від імені даного товариства не підписував, податкову звітність до контролюючих органів не здавав і нікому не доручав.

У постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, який в силу ст.244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку щодо правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 19 листопада 2014 року №0000012201 та №0000022201, які прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, позивачем не доведено реального виконання господарських зобов'язань за договорами з ТОВ Декос Альянс , ТОВ Цезій , ТОВ Альфа-Інвестмент та ТОВ Ставр Груп та використання їх в господарській діяльності позивача, внаслідок чого відповідні суми не можуть включатися до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС в м.Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Логімекс - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 25 грудня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.