КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9463/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Логімекс до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ Логімекс звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 19.11.2014 № 0000012201 та № 0000022201.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2015 позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2015 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2015 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ Логімекс відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.09.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 у справі № 826/9463/15, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий судовий розгляд, виходив з того, що судами не досліджено обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, чи спричинили такі господарські операції реальні зміни в майновому стані позивача.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017 позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017 відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Логімекс зареєстровано як юридична особа 20.02.2004, та з 02.03.2004 взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, зареєстровано як платник податку на додану вартість 18.03.2004.
У період з 22.10.2014 по 23.10.2014 ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах із ТОВ Декос Альянс за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, ТОВ Ставр Груп за період з 01.01.2013 по 30.01.2013, ТОВ Альфа-Інвестмент за період 01.09.2012 по 31.12.2012, ТОВ Цезій за період з 01.05.2012 по 31.08.2012.
За результатами перевірки відповідачем складено акт № 532/1/22-01-32846611 від 30.10.2014, згідно висновків якого, позивачем порушено вимоги: - пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 188 971,00 грн., у т.ч. за 4 кв. 2011 р. на суму 36 471,00 грн., за 2012 р. на суму 131 416,00 грн., за 2013 р. на суму 21 138,00 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 179 075,00 грн., в т.ч. за жовтень 2011 р. на суму 20 000,00 грн., за грудень 2011 р. на суму 11 667,00 грн., за травень 2012 р. на суму 16 833,00 грн., за червень 2012 р. на суму 17 500,00 грн., за серпень 2012 р. на суму 19 000,00 грн., за вересень 2012 р. на суму 12 925,00 грн., за жовтень 2012 р. на суму 18 900,00 грн., за листопад 2012 р. на суму 21 667,00 грн., за грудень 2012 р. на суму 18 333,00 грн., за січень 2013 р. на суму 22 250,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 19.11.2014 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0000022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 268 612,50 грн., з яких 179 075,00 грн. - за основним платежем, а 89 537,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0000012201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 227 163,50 грн., з яких 189 025,00 грн. - за основним платежем, а 38 138,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
За результатами адміністративного оскарження рішеннями ГУ ДФС у м. Києві №1189/10/26-15-10-05 від 26.01.2015 р. Про результати розгляду первинної скарги та ДФС України № 6339/6/99-99-10-01-04-25 від 26.03.2015 Про результати розгляду скарги були залишені без змін прийняті відповідачем ППР № 0000022201 та ППР №0000012201, а скарги позивача - без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ Логімекс , як замовником, та ТОВ Цезій , як виконавцем, був укладений договір про надання маркетингових послуг № 56-М від 01.08.2012 (далі - Договір № 56-М), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника (предмет - аналіз ринку споживачів транспортних послуг та перспективи розвитку співпраці зі споживачами даних послуг в умовах існуючого ринку; напрямки: можливості та перспективи ведення переговорів з потенційними клієнтами; визначення діючих та потенційних конкурентів; загальна характеристика умов роботи конкурентів; попит на транспортні послуги; відомості про потенційних замовників; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній; прогноз стану кон'юнктури ринку на наступний рік), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді на виконання умов зазначеного вище договору № 56-М ТОВ Цезій надало позивачу відповідні маркетингові послуги загальною вартістю 48 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звітами про результати маркетингових досліджень, що містять всі обов'язкові реквізити.
ТОВ Цезій оформлена на користь позивача податкова накладна № 314 від 23.08.2012 на загальну суму 48 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 000,00 грн., що оформлена у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містить всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
Між ТОВ Логімекс , як замовником, та ТОВ Цезій , як виконавцем, був укладений договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 03-05/12 від 03.05.2012 (далі - договір № 03-05/12), відповідно до умов якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника, за відповідну плату, надавати послуги інформаційно-консультаційного характеру з питань чинного законодавства у сфері управлінського, бухгалтерського та податкового обліку, з питань ведення комерційної діяльності та управління, а також здійснювати пошук та надавати інформацію щодо обсягів перевезень вантажів у міжнародному та внутрішньому сполученні, попиту на послуги у сфері транспортно-експедиторської діяльності тощо, в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді на виконання умов зазначеного вище договору № 03-05/12 ТОВ Цезій надало позивачу відповідні інформаційно-консультаційні послуги загальною вартістю 272 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 333, 34 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звітами про надання консультаційних послуг, що містять всі обов'язкові реквізити.
ТОВ Цезій оформлені на користь позивача податкові накладні № 141 від 18.05.2012, № 325 від 30.05.2012, № 105 від 13.06.2012, № 234 від 25.06.2012, № 206 від 27.08.2012 та № 254 від 30.08.2012 на загальну суму 272 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 45 333,34 грн., що оформлені у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
Між ТОВ Логімекс , як замовником, та ТОВ Альфа-Інвестмент , як виконавцем, був укладений договір про надання інформаційних послуг №І-5014 від 05.10.2012 (надалі - договір № І-5014), відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надати інформаційні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх, в порядку та на умовах, визначених цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді на виконання умов зазначеного вище договору № І-5014 ТОВ Альфа-Інвестмент надало позивачу відповідні інформаційні послуги загальною вартістю 223 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 37 233,33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звітами про надання інформаційних послуг, що містять всі обов'язкові реквізити.
ТОВ Альфа-Інвестмент оформлені на користь позивача податкові накладні № 136 від 16.10.2012, №165 від 19.10.2012, №177 від 14.12.2012, №259 від 19.12.2012 та № 392 від 27.12.2012 на загальну суму 223 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 37 233,33 грн., що оформлені у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
Між ТОВ Логімекс , як замовником, та ТОВ Альфа-Інвестмент , як виконавцем, був укладений договір про надання маркетингових послуг № М-6420 від 02.11.2012 (далі - договір № М-6420), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника (предмет - аналіз ринку споживачів транспортних послуг та перспективи розвитку співпраці зі споживачами даних послуг в умовах існуючого ринку; напрямки: можливості та перспективи ведення переговорів з потенційними клієнтами; визначення діючих та потенційних конкурентів; загальна характеристика умов роботи конкурентів; попит на транспортні послуги; відомості про потенційних замовників; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній; прогноз стану кон'юнктури ринку на наступний рік), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді на виконання умов зазначеного вище договору № М-6420 ТОВ Альфа-Інвестмент надало позивачу відповідні маркетингові послуги загальною вартістю 130 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 21 666,66 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звітами про результати маркетингових послуг (досліджень), що містять всі обов'язкові реквізити.
ТОВ Альфа-Інвестмент оформлені на користь позивача податкові накладні № 103 від 08.11.2012, № 184 від 16.11.2012 та № 339 від 27.11.2012 на загальну суму 130 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 21 666,66 грн., що оформлені у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
Між ТОВ Логімекс , як замовником, та ТОВ Альфа-Інвестмент , як виконавцем, був укладений договір про надання юридичних послуг № Ю-3712 від 04.09.2012 (надалі - договір № Ю-3712), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання юридичних послуг.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді на виконання умов зазначеного вище договору № Ю-3712 ТОВ Альфа-Інвестмент надало позивачу відповідні юридичні послуги загальною вартістю 77 550,00 грн., в т.ч. ПДВ 12 925,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що містять всі обов'язкові реквізити.
ТОВ Альфа-Інвестмент оформлені на користь позивача податкові накладні №134 від 12.09.2012 та № 341 від 27.09.2012 на загальну суму 77 550,00 грн., в т.ч. ПДВ 12 925,00 грн., що оформлені у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
Між ТОВ Логімекс , як замовником, та ТОВ Ставр Груп , як виконавцем, був укладений договір про надання інформаційних послуг № 401/13 від 04.01.2013 (далі - договір № 401/13), відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надати інформаційні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді на виконання умов зазначеного вище договору № 401/13 ТОВ Ставр Груп надало позивачу відповідні інформаційні послуги загальною вартістю 133 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 22 250,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та звітами про надання інформаційних послуг, що містять всі обов'язкові реквізити.
ТОВ Ставр Груп оформлені на користь позивача податкові накладні № 34 від 10.01.2013, № 69 від 17.01.2013, № 96 від 22.01.2013 та № 127 від 28.01.2013 на загальну суму 133 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 22 250,00 грн., що оформлені у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
Між ТОВ Логімекс , як замовником, та ТОВ Декос Альянс , як експедитором, був укладений договір транспортної експедиції № Т1911 від 05.09.2011 (далі - договір № Т1911), відповідно до умов якого експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні, а також в інтересах замовника виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді на виконання умов зазначеного вище договору № Т1911 ТОВ Декос Альянс надало позивачу відповідні транспортно-експедиційні послуги загальною вартістю 120 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 19 999,99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та товарно-транспортними накладними, що містять всі обов'язкові реквізити.
ТОВ Декос Альянс оформлені на користь позивача податкові накладні № 351 від 03.10.2011, № 352 від 14.10.2011, № 354 від 15.10.2011, № 355 від 20.10.2011, № 356 від 28.10.2011 та № 357 від 31.10.2011 на загальну суму 120 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 19 999,99 грн., що оформлені у відповідності до вимог ст.201 ПК України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
Між ТОВ Логімекс , як замовником, та ТОВ Декос Альянс , як виконавцем, був укладений договір про надання консультаційних послуг № 0811 від 01.08.2011 (далі - договір № 0811), відповідно до умов якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника, за відповідну плату, надавати послуги консультаційного характеру працівникам підприємства з питань, що пов'язані зі специфікою роботи транспортно-експедиційної компанії, в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді на виконання умов зазначеного вище договору № 0811 ТОВ Декос Альянс надало позивачу відповідні консультаційні послуги загальною вартістю 70 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 666,67 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що містять всі обов'язкові реквізити та звітами про надання консультаційних послуг.
ТОВ Декос Альянс оформлена на користь позивача податкова накладна № 397 від 14.12.2011 на загальну суму 70 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 666,67 грн., що оформлена у відповідності до вимог ст. 201 ПК України та містить всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, зокрема, на підставі первинних документів.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас, пункт 198.3 статті 198 ПК встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).
Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 70 КАС України, частиною четвертою якої передбачалось, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Аналогічна норма закріплена частиною другою статті 74 КАС України (в редакції Закону від 03.10.2017).
У даній справі в основу складу податкових правопорушень покладені взаємовідносини позивача з його контрагентами.
Враховуючи положення Закону № 996-XIV, а також приведені норми податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Оцінюючі долучені до матеріалів справи первинні документи судом першої інстанції порушено процесуальні принципи допустимості та належності доказів в розумінні частини другої статті 74 КАС України, що доводить порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного рішення.
Так, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується оплата позивачем послуг згідно наведених договорів, так як наявні в матеріалах справи платіжні доручення не містять належних необхідних реквізитів, зокрема, у наданих позивачем платіжних дорученнях відсутній підпис уповноваженої посадової особи банку та вони не скріплені печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення, а тому не береться колегією суддів до уваги як належний доказ проведення розрахунків за відповідні послуги згідно умов договорів, укладених з ТОВ Декос Альянс , ТОВ Цезій , ТОВ Альфа-Інвестмент та ТОВ Ставр Груп , за період, що перевірявся.
Разом з тим, колегія суддів дійшла до висновку, що в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) вказаний лише перелік послуг, не розкриваючи їх змісту та обсягу, не зазначені особи, які надавали послуги по організації та проведенню досліджень, збору та обробці інформації, наданню юридичних, інформаційних, маркетингових, консультаційних послуг, а на підтвердження надання таких послуг повинні надаватися звіти наданих послуг, перелік матеріалів, що використовувався для проведення досліджень, узгодження території проведення досліджень, включення до вартості послуг також витрат на відрядження до інших міст України (враховуючи, що дослідження мало проводитись по містах та обласних центрах на території України та за її межами), однак, позивачем для підтвердження факту надання послуг таких документів не надано, не надано звітів про виконання досліджень, аналізу ринку, результатів наданих юридичних послуг (проектів юридичних документів, укладення та виконання угод щодо нерухомості та цінних паперів, представництво інтересів позивача в органах державної влади, в судових процесах, вчинення дій щодо отримання ліцензій та дозволів, документів щодо державної реєстрації підприємств, засновником яких виступає позивач), що повинні надаватися відповідно до умов укладених договорів та свідчили б про надання таких послуг саме контрагентами позивача. Перелік послуг, зазначений в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не дає можливості визначити, які саме послуги надавалися, не надано пояснень щодо наявності необхідності та економічної доцільності здійснення витрат на замовлення послуг у ТОВ Декос Альянс , ТОВ Ставр Груп , ТОВ Альфа-Інвестмент , ТОВ Цезій та пояснень щодо неможливості самостійно здійснити такі роботи.
Надані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні від 03.10.2011 та 14.10.2011 не містять жодних позначок щодо позивача та ТОВ Декос Альянс (як виконавця транспортно-експедиційних послуг). Крім того, надані товарно-транспортні накладні щодо перевезення товару з одного міста до іншого не підтверджують пов'язаність наданих послуг з господарською діяльністю позивача.
Враховуючи вимоги ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав вважати надані позивачем документи первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували фактичне придбання позивачем послуг у контрагентів, оскільки у первинному документі має бути конкретизовано, які саме послуги були надані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції), однак в актах надання послуг, податкових накладних зазначено лише загальне найменування послуг та їх вартість без конкретизування, які саме послуги були надані, їх видів та опису, конкретних об'ємів та напрямків, за якими вони проводились, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їх вартості, що включена до вартості послуг, що робить неможливим встановлення змісту та обсягу господарської операції і факту використання її результатів у господарській діяльності позивача.
Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності позивача і правомірність формування валових витрат та податкового кредиту. Позивачем не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв'язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, та наміру придбання позивачем послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Також, колегія суддів звертає увагу, що згідно ухвали Печерського районного суду м.Києва від 03.10.2013 керівника ТОВ Декос Альянс ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 205 КК України на підставі ст. 49 КК України. Під час досудового слідства ОСОБА_2 заявив, що ТОВ Декос Альянс він не реєстрував, своєї згоди на призначення його на посаду директора та головного бухгалтера даного товариства не давав, будь-яких статутних документів щодо реєстрації ТОВ Декос Альянс він не підписував, банківські рахунки не відкривав, фінансово-господарські документи від імені даного товариства не підписував, податкову звітність до контролюючих органів не здавав і нікому не доручав.
Колегія суддів вважає, що зазначені обставини підлягають врахуванню з огляду на те, що в податкових накладних, прийнятих до обліку, з цими контрагентами, зазначено прізвище саме цієї особи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № К/9901/1478/18 та від 23.01.2018 у справі № К/9901/436/18.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку щодо правомірності податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 19.11.2014 № 0000012201 та № 0000022201, які прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, натомість, позивачем не доведено реального виконання господарських зобов'язань за договорами з ТОВ Декос Альянс , ТОВ Цезій , ТОВ Альфа-Інвестмент та ТОВ Ставр Груп та використання їх в господарській діяльності позивача, внаслідок чого відповідні суми не можуть включатися до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2017 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Логімекс до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 31.01.2018.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2018 |
Оприлюднено | 01.02.2018 |
Номер документу | 71937900 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Василенко Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні