Постанова

від 22.12.2015 по справі 38/98-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2015 р. Справа № 38/98-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю:

представника стягувача - не з'явився

представника боржника - не з'явився

представника ДВС - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ (вх. №5563 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.2015р. у справі № 38/98-10

по скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ (вх. № 265 від 15.09.2015р.) на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Куп'янського районного управління юстиції Харківської області у виконавчому провадженні № 38088804 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.06.2010р. по справі № 38/98-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ

до ОСОБА_1 підприємства "Куп'янська сільгосптехніка", с. Петрівка, Куп'янський район, Харківська область

про стягнення 14250,29 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.05.2010 року по справі № 38/98-10 позовні вимоги ТОВ "Тридента Агро", м. Київ були задоволені та стягнуто з ПП "Куп'янська сільгосптехніка", с. Петрівка на користь позивача 6439 грн. 00 коп. основного боргу, 3697 грн. 64 коп. курсової різниці, 1769 грн. 42 коп. пені, 238 грн. 68 коп. процентів річних, 1139 грн. 70 коп. втрат від інфляції, 965 грн. 85 коп. штрафу, 800 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 142 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2013р. замінено позивача (стягувача) у даній справі з ТОВ "Тридента Агро" на ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС".

На виконання рішення 08.06.2010 року було видано наказ.

15.09.2015 року стягувач звернувся до господарського суду Харківської області скаргу на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби, в якій просив суд:

1. Відновити ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" строк для подання скарги на бездіяльність ВДВС Куп'янського МРУЮ Харківської області у виконавчому провадженні №38088804 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.06.2010 року у справі №38/98-10;

2. Прийняти скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність ВДВС Куп'янського МРУЮ Харківської області у виконавчому провадженні №38088804 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.06.2010 року у справі №38/98-10 до розгляду;

3. Задовольнити скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність ВДВС Куп'янського МРУЮ Харківської області у виконавчому провадженні №38088804 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.06.2010 року у справі №38/98-10.

4. Визнати бездіяльність ВДВС Куп'янського МРУЮ Харківської області у виконавчому провадженні №38088804 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.06.2010 року у справі №38/98-10.

5. Про результати розгляду даної скарги терміново повідомити ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" за адресою: 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38 офіс 23.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2015р. по справі № 38/98-10 (суддя Жельне С.Ч.) у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (вх. № 265 від 15.09.2015 року) на бездіяльність ВДВС Куп'янського МРУЮ Харківської області у виконавчому провадженні №38088804 відмовлено.

Стягувач, ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ з даною ухвалою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.2015р. у справі № 38/98-10 скасувати, задовольнити скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність ВДВС Куп'янського МРУЮ Харківської області у виконавчому провадженні №38088804 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.06.2010 року у справі №38/98-10, визнати бездіяльність ВДВС Куп'янського МРУЮ Харківської області у виконавчому провадженні №38088804 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.06.2010 року у справі №38/98-10 та покласти на відповідачів витрати, пов'язані із сплатою судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги. В обґрунтування апеляційної скарги стягувач посилається на те, що ухвала суду від 16.11.2015р. по справі № 38/98-10 є незаконною та необ'єктивною, а висновки, викладені у ній, не відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та чинному законодавству України. Крім того, скаржник вважає, що дана ухвала підлягає скасуванню через порушення судом норм процесуального права. Стягувач, ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", також звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 07 грудня 2015р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.2015р. у справі № 38/98-10 до провадження, а розгляд скарги призначено на 22 грудня 2015 р. об 11:30 год.

Приватне підприємство "Куп'янська сільгосптехніка", с. Петрівка, Куп'янський район, Харківська область та Відділ державної виконавчої служби Куп'янського районного управління юстиції Харківської області письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надали.

21.12.2015р. від стягувача надійшло клопотання (вх. № 17246) про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами в порядку статті 75 ГПК України, в зв'язку з об'єктивними причинами неможливості прибуття уповноваженого представника в судове засідання 22.12.2015р.

Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку неявка представника стягувача в засідання суду апеляційної інстанції не перешкоджає перегляду прийнятої у даній справі ухвали в апеляційному порядку, а справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами.

Також, 21.12.2015р. від ОСОБА_1 підприємства "Куп'янська сільгосптехніка" надійшло клопотання, в якому боржник просить розгляд справи відкласти, в зв'язку з неможливістю його уповноваженого представника прибути в судове засідання 22.12.2015р., оскільки останній перебуватиме з 20.12.2015р. по 23.12.2015р. включно у відрядженні та прийматиме участь при розгляді справи № 158/1521/15-ц в Ківерцівському суді Волинської області.

Розглянувши заявлене боржником клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські справи на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу.

У відповідності до статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість відкладення розгляду справи за умови наведення обставин, які перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, але можуть бути усунуті до наступного судового засідання.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи те, що стягувач, боржник та орган Державної виконавчої служби, що здійснює примусове виконання рішення суду у даній справі, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїми правами на участь у судовому засіданні, та виходячи з того, що явка всіх учасників даного судового процесу не визнавалася обов'язковою, участь в засіданні суду є їх правом, а не обов'язком, з огляду на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників стягувача, боржника та ДВС за наявними у справі матеріалами, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Законом України "Про виконавче провадження" визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку та передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 1 статті 6 та частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У частині 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право (частина 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження"), у тому числі:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа (частина 2 статті 30 вказаного Закону).

Положеннями статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Частиною 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця (частини 4, 5, 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження").

За приписами частини 1 статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Згідно з частинами 1, 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Статтею 40 цього Закону передбачені підстави та порядок оголошення розшуку.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачене оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби та у частині 1 вказаної норми встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Здійснюючи судовий розгляд справи та відмовляючи у задоволенні скарги стягувача на дії Відділу державної виконавчої служби, суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем належним чином здійснювались всі необхідні заходи, направлені на виконання судового наказу, виявлення майна чи посадових осіб боржника, проте наказ у даній справ у повному обсязі не виконано, з незалежних від державного виконавця причин.

З даними висновками місцевого господарського суду повністю погоджується колегія суддів та жодних підстав для скасування оскаржуваної стягувачем ухвали суду не вбачає, оскільки стягувач, звертаючись з апеляційною скаргою та вказуючи на невиконання Відділом державної виконавчої служби вимог, передбачених Законом щодо примусового виконання виконавчого документу № 38/98-10, не навів, які саме дії, передбачені Законом, не були вчинені державним виконавцем.

При цьому, посилання заявника апеляційної скарги на те, що державний виконавець не направив запити до реєстраційних органів (МРЕВ, ДАЇ, Реєстраційної служби, Державної сільськогосподарської інспекції), не виявив всіх поточних банківських рахунків боржника, не витребував від Центру державного земельного кадастру інформації, не здійснив виїзду до місця розташування боржника, не вжив заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника, тощо, спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та матеріалами справи.

Досліджуючи надані до справи докази, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що змістом матеріалів виконавчого провадження (інформацією про виконавче провадження, том 2 аркуші справи 182-192), а також всіма наданими державним виконавцем документами, підтверджується вжиття останнім низки всіх можливих заходів, направлених на виконання судового наказу у даній справі, у тому числі направлених на виявлення майна (грошових коштів боржника), за рахунок якого можливе погашення вимог стягувача за виконавчим документом, що відповідає приписам частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", а також арешт майна боржника.

Так, державним виконавцем 24.05.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк боржникові для її самостійного виконання (том 3 аркуш справи 5). Дану постанову надіслано стягувачу та боржнику у справі (вих. № 573/17/7952/0131 від 24.05.2013р.) (том 3 аркуш справи 6).

Після отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору від 07.06.2013р. (том 3 аркуш справи 7) та вручена керівнику ПП "Куп'янська сільгосптехніка" для виконання, про що складено відповідний акт.

28.05.2013 року державним виконавцем направлено запити щодо перевірки майнового стану боржника (вих. №573/14-8252/02-31) (том 3 аркуш справи 9).

На запит державного виконавця № 1147703 від 29.05.2013 року Державною податковою службою України надано перелік рахунків боржника ОСОБА_1 підприємства «Куп'янська сільгосптехніка» (код 34073160) (том 3 аркуш справи 8). Державним виконавцем супровідним листом від 01.08.2013р. (том 3 аркуш справи 30) направлено постанови про арешт коштів боржника від 01.08.2013р. (том 3 аркуші справи 27-29) до банківських установ, а саме: ПАТ "Креді агріколь банк", ПАТ "Мегабанк", ПАТ "КБ»Надра".

04.06.2013р. на запит державного виконавця від Управління статистики у Харківській області у Куп'янському районі надійшла відповідь вих. № 32/2-32/231 від 03.06.2013р. щодо відомостей з ЄДРПОУ стосовно ПП "Куп'янська сільгосптехніка" (том 3 аркуш справи 16).

09.07.2013 року надійшла відповідь Держсільгоспінспекції у Харківській області (вх.№1175/02-52/17), з якої вбачається, що згідно електронної бази даних станом на 26.06.2013 року за боржником ПП "Куп'янська сільгосптехніка" зареєстровано 6 одиниць сільгосптехніки (том 3 аркуш справи 25).

Державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника від 01.08.2013р. та оголошення заборони на його відчуження. Дана постанова направлена боржникові (том 3 аркуш справи 31).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав нерухоме майно вбачається, що у Державному реєстрі речових прав нерухоме майно за боржником не зареєстровано (том 3 аркуш справи 26).

Згідно відповіді з банківських установ постанова про арешт коштів взята на облік, але на арештованих рахунках в ПАТ "Креді агріколь банк" (вих.№12200/4-1861 від 13.08.2013р.) та ПАТ "Мегабанк" (вих.№10-787 від 09.08.2013р.), недостатньо грошових коштів для виконання (том 3 аркуші справи 34, 40). Державним виконавцем направлені вимоги до банківських установ.

05.08.2013 року державним виконавцем винесена постанова про заміну сторони виконавчого провадження (том 3 аркуш справи 32).

09.01.2014 року державним виконавцем винесено постанову (том 3 аркуш справи 55) про призначення примусового виконання наказу № 38/98-10 за адресою: Куп'янський район, с. Петрівка, вул. Мерзляка, 8, для здійснення опису а саме, 6 одиниці сільгосптехніки, на яке накладено арешт відповідно до постанови від 01.08.2013 року. Про призначення примусового виконання наказу повідомлено стягувача та боржника листом вих. № 58/17/48/0731 від 09.01.2014р. (том 3 аркуш справи 56). За результатами виїзду державним виконавцем складено акт про те, що майна боржника за даною адресою не існує.

11.01.2014 року державним виконавцем оголошено розшук 6 одиниць сільгосптехніки відповідно до відповіді Держсільгоспінспекції.

03.04.2014 року відповідно до розпорядження державного виконавця, стягувачу перераховано кошти в рахунок боргу у сумі 143,26 грн., які було знято з рахунку боржника відповідно до платіжної вимоги державного виконавця.

29.05.2014 року відповідно до розпорядження державного виконавця, стягувачу перераховано кошти в рахунок боргу у сумі 15,11 грн., які було знято з рахунку боржника відповідно до платіжної вимоги державного виконавця.

03.11.2014 року державним виконавцем повторно призначено примусове виконання за адресою: Куп'янський район, с. Петрівка, вул. Мерзляка, 8, для здійснення опису а саме, 6 одиниці сільгосптехніки на яке накладено арешт відповідно постанову від 01.08.2013 року, про що свідчить відповідна постанова державного виконавця (том 3 аркуш справи 57). Про призначення примусового виконання наказу повідомлено стягувача та боржника листом вих. № 58/17/15530/0231 від 03.11.2014р. (том 3 аркуш справи 60). За результатами виїзду державним виконавцем складено акт про те, що майна боржника за даною адресою не існує.

04.11.2014р. керівникові ПП "Куп'янська сільгосптехніка" державним виконавцем направлено вимогу вих. № 58/17/15560/0231 від 04.11.2014р., якою викликано дану особу для дачі пояснень та надання відповідних документів, пов'язаних із виконанням наказу № 38/98-10.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що згідно пункту 18 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем направлено подання до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області про заборону виїзду керівника ПП "Куп'янська сільгосптехніка" за межі України.

06.11.2014 року відповідно до розпорядження державного виконавця, стягувачу перераховано кошти в рахунок боргу у сумі 909,09 грн., які було знято з рахунку боржника відповідно до платіжної вимоги державного виконавця (том 3 аркуш справи 62).

13.11.2014 року державним виконавцем накладено арешт в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на 6 одиниць сільськогосподарської техніки.

04.11.2015 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, та описано майно божника, Трактор колісний К-700 ЛЕ, 1985 року випуску ДНЗ 02688 АХ (том 3 аркуші справи 69-70).

Таким чином, аналіз встановлених по справі обставин свідчить про те, що державним виконавцем вчинені всі необхідні дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", які були спрямовані на здійснення примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.06.2010 року у справі № 38/98-10.

Відповідно до пункту 8 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами та доповненнями) за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно зі статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи вищезазначене, а також виходячи з того, що докази, надані старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Куп'янського районного управління юстиції Харківської області, спростовують наведені стягувачем у скарзі обставини щодо бездіяльності зазначеного відділу державної виконавчої служби у проведенні виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.06.2010р. у даній справі № 38/98-10, тому доводи скаржника обґрунтовано визнані судом першої інстанції неправомірними, а подану скаргу на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Куп'янського районного управління юстиції Харківської області такою, що підлягає відхиленню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.2015р. у справі № 38/98-10 такою, що прийнята у відповідності до норм процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а доводи скаржника колегія суддів не приймає до уваги, вважає їх такими, що не відповідають обставинами справи та спростовуються наявними у ній доказами в їх сукупності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.11.2015р. у справі № 38/98-10 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.