Ухвала

від 25.12.2015 по справі 6-54/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/8494/15

Справа № 6-54/10 Головуючий 1 інстанції: Скляренко С.О.

Категорія: інші Доповідач: Сащенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 21 червня 2010 року по справі за поданням начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби України Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4 про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_3,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2010 року начальник Ленінського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_3

В обґрунтування посилався на те, що на виконанні Ленінського ВДВС Харківського МУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2167/09, виданого 27.10.2009 року Ленінським районним судом м. Харкова на виконання рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Фінанси та Кредит заборгованості у сумі 24469,75 грн. Погашення боргу за виконавчим документом ОСОБА_3 не здійснює. ПАТ Фінанси та Кредит подав до Ленінського ВДВС Харківського МУЮ заяву про заборону виїзду боржника за кордон.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.06.2010 року подання задоволено. Постановлено тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_3 в праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні подання відмовити. При цьому зазначає, що 12.10.2011 року постановою Ленінського ВДВС Харківського МУЮ виконавчий лист №2-2167/09 було повернуто стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника. Проте постанова про закінчення виконавчого провадження до Адміністрації Державної прикордонної служби України не направлялась.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання начальника Ленінського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_4, суд, керуючись ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , виходив із того, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, а тому подання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно положень п. 2 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну від 21 січня 1994 року (зі змінами), громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції не зазначив у мотивувальній частині ухвали в чому саме полягає ухилення боржника від виконання зобов'язання за судовим рішенням, а лише послався на те, що за даними виконавчого листа ОСОБА_3 ніде не працює.

Крім того, при розгляді подання суд керувався ст. 373 ЦПК України, згідно з якою за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Однак, доказів того, що державний виконавець, боржник ОСОБА_3, стягувач ПАТ Фінанси та кредит повідомлялися судом про час та місце розгляду подання, матеріали справи не містять.

За таких обставин, оскаржувана ухвала не може бути визнана колегією суддів законною та обґрунтованою.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суду скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 21 червня 2010 року - скасувати.

Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий

Судді