Справа № 372/2958/13 Головуючий у І інстанції Степанова О.С. Провадження № 22-ц/780/4897/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 14.12.2015
РІШЕННЯ
Іменем України
14 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Коцюрби О.П.,
Суддів - Журби С.О., Суханової Є.М.
При секретарі - Говорун В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави на рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТОС , про скасування рішень виконавчого комітету, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов'язання вчинити дії, -
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів. -
В С Т А Н О В И Л А:
Заступник прокурора Київської області звернувся з позовом в інтересах держави до Обухівського районного суду Київської області, мотивуючи його тим, що під час проведення прокуратурою перевірки щодо законності відведення у власність громадян земельних ділянок на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, встановлено, що рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29.08.2001 року №5/1 було передано у власність громадянам, в тому числі і відповідачам, земельні ділянки площею 6,00 га., для будівництва і обслуговування індивідуальних житлових будинків та ведення особистого підсобного господарства в житловому мікрорайоні Краєвид смт. Козин, Обухівського району, Київської області.
Заступник прокурора Київської області вважає, що виконавчий комітет Козинської селищної ради Обухівського району Київської області не мав повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками, а спірні земельні ділянки знаходяться в прибережній захисній смузі Канівського водосховища, тому, державні акти на право приватної власності на дані земельні ділянки було видано відповідачам незаконно і вони підлягають визнанню недійсними.
Також, заступник прокурора Київської області зазначив, що оскільки спірні земельні ділянки вибули з державної власності незаконно, то їх подальший продаж є неправомірним, договори купівлі-продажу земельних ділянок є нікчемними, а самі земельні ділянки підлягають витребуванню з незаконного володіння відповідачів.
Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24.12.2013 року позов заступника прокурора Київської області задоволено.
Визнано незаконними та скасовано рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29.08.2001 року №5/1 Про надання та передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків та ведення особистого селянського господарства в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 земельних ділянок, загальною площею 6,00 га., для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків та ведення особистого підсобного господарства в житловому мікрорайоні Краєвид , смт. Козин, Обухівського району, Київської області.
Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 26.12.2002 року за № 204/168, яким, ОСОБА_16 змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,75 га., на будівництво та обслуговування житлового будинку в житловому масиві Краєвид , смт. Козин, Обухівського району, Київської області.
Визнано недійсними державні акти на право приватної власності на землю, видані 18.09.2001 року громадянам: ОСОБА_4 серії І-КВ № 030549, ОСОБА_15 серії І-КВ № 030561, ОСОБА_7 серії І-КВ № 030530, ОСОБА_8 серії І-КВ № 030528, ОСОБА_9 серії І-КВ № 030530, ОСОБА_10 серії І-КВ № 030557, ОСОБА_2 серії І-КВ № 030555, ОСОБА_3 серії І-КВ № 030553 з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, площами 0,75 га. кожна.
Визнано недійсними державні акти на право приватної власності на земельну ділянку: серії ЯД № 683969 площею 1,6567 га., серії ЯМ № 417756 площею 1,2120 га., серії ЯМ № 417759 площею 0,2171 га., серії ЯМ № 417758 площею 0,2000 га., видані TOB ЛОТОС та скасовано їх державну реєстрацію.
Визнано недійсними державні акти серії ЯЖ № 239382 та ЯЖ № 239383 на право приватної власності на земельні ділянки площами 0,2000 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, видані ОСОБА_13 скасовано їх державну реєстрацію.
Визнано недійсним державний акт серії ЯМ № 417757 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2112 га., виданий TOB Лотос та скасовано їх державну реєстрацію.
Витребувано на користь держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_12, ТОВ ЛОТОС , ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_13 спірні земельні ділянки.
Визнано за державою в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області право власності на спірні земельні ділянки.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ ЛОТОС оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просило, скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 24.12.2013 року, ухвалити по справі нове рішення про відмову заступнику прокурора Київської області у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення Обухівського районного суду Київської області від 24.12.2013 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає що апеляційна скарга ТОВ ЛОТОС підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Згідно з ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Однак рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29.08.2001 року № 5/1 було передано у власність відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_2 земельні ділянки, загальною площею 6,00 га., для будівництва і обслуговування індивідуальних житлових будинків та ведення особистого підсобного господарства в житловому мікрорайоні Краєвид в смт. Козин, Обухівського району, Київської області та видано державні акти на право приватної власності на землю серії І-КВ № 030557, I-КВ № 030553, I-КВ № 030555, І-КВ № 030555, 1-КВ № 030553, I-КВ № 030549, І-КВ № 030561, I-КВ № 030530, I-КВ № 030528, I-КВ № 030530, I-КВ № 030557 для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, площею 0,75 га. кожна.
12.03.2002 року ОСОБА_4 продала ОСОБА_17 частину своєї земельної ділянки площею 0,25 га., розташовану на території Козинської селищної ради в смт. Козин, Обухівського району, Київської області в житловому мікрорайоні Краєвид , що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки за № 1141.
29.03.2002 року ОСОБА_17 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії III-КВ № 065673, а 29.12.2003 року він відчужив дану земельну ділянку ТОВ ЛОТОС , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за №3744.
18.12.2002 року ОСОБА_15 продав ОСОБА_16 свою земельну ділянку площею 0,75 га., а рішенням виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівськеого району Київської областів від 26.12.2002 року №204/168 було змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки з для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства на для будівництва та обслуговування житлового будинку , та 14.01.2003 року видано новий державний акт на право приватної власності на землю серії IV-KB № 019456.
06.12.2003 року ОСОБА_16, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 5011, відчужив свою земельну ділянку ОСОБА_18, якому, 23.12.2003 року було видано державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 313677 для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1500 га., та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,600 га.
29.12.2003 року ОСОБА_18 відчужив дану земельну ділянку ТОВ ЛОТОС згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 3732.
15.02.2003 року ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок, відчужили ОСОБА_19 земельні ділянки площею 0,75 га. кожна, яким було отримано державний акт на право приватної власності на землю серії IV-KB № 027229.
24.12.2003 року ОСОБА_19 відчужив частину земельної ділянки, площею 0,1563 га. ОСОБА_20, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 5377, яким, 26.12.2003 року було отримано державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 313693 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,1500 га., та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0063 га.
29.12.2003 року ОСОБА_20 відчужив земельну ділянку ТОВ ЛОТОС , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки за № 3752.
12.03.2002 року ОСОБА_4 відчужила земельну ділянку ОСОБА_21, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 1144, а в подальшому, 11.03.2003 року, згідно договору дарування земельної ділянки, зареєстрованого за № 1677, ОСОБА_21 відчужив вищевказану земельну ділянку на користь ОСОБА_20
28.11.2001 року ОСОБА_4 відчужила ОСОБА_22 частину належної їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,25 га., яка отримала 29.03.2002 року державний акт на право приватної власності на землю серії III-КВ № 065672, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 5323, а в подальшому, 24.06.2003 року, згідно договору дарування земельної ділянки, зареєстрованого за № 2572, ОСОБА_22 відчужила вищевказану земельну ділянку на користь ОСОБА_20
23.12.2003 року на підставі вищевказаних договорів дарування земельних ділянок від 11.03.2003 року № 1677 та від 24.06.2003 року № 2572 ОСОБА_20 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 313676 для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1500 га., та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3500 га., в смт. Козин, Обухівського району, Київської області, в житловому масиві Краєвид .
29.12.2003 року ОСОБА_20Б відчужив вищевказану земельну ділянку загальною площею 0,50 га. на користь ТОВ ЛОТОС , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 3748, а останнім, 05.04.2007 року на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 29.12.03 № 3744, № 3732, № 3752, № 3748, отримано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 683969 з цільовим призначенням для житлового будівництва, загальною площею 1,6567 га., в смт. Козин, Обухівського району, Київської області, з кадастровим номером 3223155400:03:043:0036, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № С0733100023.
08.12.2011 року, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі за № 5057, ТОВ ЛОТОС відчужило на користь ОСОБА_12 вищевказану земельну ділянку, та у вищевказаному держаному акті проставлено відмітки про перехід права власності до неї.
18.12.2002 року ОСОБА_10 відчужив ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,75 га., згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 5432, який 14.01.2003 року отримав державний акт на право приватної власності на землю серії IV-KB № 019456, та 27.01.2003 року, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 167 відчужив вищевказану земельну ділянку на користь ТОВ ЛОТОС .
15.02.2002 року ОСОБА_2 відчужила, а ОСОБА_23 придбала у неї земельну ділянку площею 0,75 га., згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 674, яка 25.02.2002 року отримала державний акт на право приватної власності на землю серії IV-KB № 027231, та 22.11.2002 року, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 4873, ОСОБА_23 відчужила вищевказану земельну ділянку на користь ОСОБА_24
10.09.2002 року ОСОБА_3 відчужив, а ОСОБА_25 придбала земельну ділянку площею 0,75 га., згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 3703, на яку остання, 14.10.2002 року отримала державний акт на право приватної власності на землю серії РН № 391768, та 29.11.2002 року, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 5012, ОСОБА_25 відчужила вищевказану земельну ділянку на користь ОСОБА_24
14.01.2003 року ОСОБА_24 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії IV № 019464 для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 1,5 га., на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу земельної ділянки, а в подальшому, за договором купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрованого за № 171 відчужив вищевказану земельну ділянку площею 1,5 га. на користь TOB ЛОТОС .
Таким чином, 05.04.2007 року TOB ЛОТОС отримало державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 683998 для житлового будівництва, площею 2,2504 га., з кадастровим номером 3223155400:03:043:0037 в смт. Козин, Обухівського району, Київської області, на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 27.01.03 № 167 та від 27.01.03 року № 171.
В подальшому, TOB ЛОТОС розпорядилося належними йому земельними ділянками, площею 2,2504 га. наступним чином:
- на земельну ділянку площею 1,2120 га. отримало новий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 417756, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- частину земельної ділянки площею 0,2112 га., з кадастровим номером 3223155400:03:043:0261 продало ОСОБА_11, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.04.2012 року.;
- частину земельної ділянки площею 0,2000 га., з кадастровим номером 3223155400:03:043:0262 продало ОСОБА_26, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.02.2012 року;
- на земельну ділянку площею 0,2271 га. TOB ЛОТОС отримало новий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 417756, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3223155400:03:043:0263;
- частину земельної ділянки, з кадастровим номером 3223155400:03:043:0175 площею 0,2000 га. продало ОСОБА_13, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2007 року, за реєстровим № 5177.
- частину земельної ділянки, з кадастровим номером 3223155400:03:043:0176 площею 0,2000 га. продало ОСОБА_13, на
підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.05.2007 року, за реєстровим № 5184.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у виконавчого комітету Козинської сільради були відсутні повноваження на розпоряджання спірними земельними ділянками, а самі земельні ділянки, на які видані оскаржувані державні акти відносяться до земель водного фонду і знаходяться в прибережній смузі Канівського водосховища. Також, суд першої інстанції вважав договори купівлі-продажу цих земельних ділянок нікчемними через невідповідність їх вимогам закону.
Відмовляючи ТОВ ЛОТОС у задоволенні клопотання про застосування строків позовної давності, Обухівський районний суд Київської області виходив з того, що заступником прокурора Київської області, як особою, що подала позов, не пропущено строк позовної давності.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, вважає його помилковим, так як відповідно до положень ст. ст. 256, 257 ЦК України встановлений строк позовної давності у три роки, у межах якого особа може звернутися за захистом свого права.
На час розгляду справи в суді, сплинули строки позовної давності, коли заступник прокурора Київської області міг звернутися до суду з даним позовом, так як спірне рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської області було прийнято у 2001 році, в період дії ЗК України 1990 року, і з вказаного часу, земельні ділянки, які є предметом спору, перебували у власності фізичних та юридичних осіб, питання їх приватизації провірялось органами прокуратури, що підтверджується листом Генеральної прокуратури України від 04.09.2006 року, з якого вбачається, що за результатами проведеної Генеральною прокуратурою України перевірки, щодо отримання ТОВ ЛОТОС у користування, власність земельних ділянок, погодження державними органами їх відведення, надання дозволів на здійснення будівельних робіт порушень не встановлено.
З матеріалів цивільної справи також вбачається, що при розгляді Обухівським районним судом Київської області цивільної справи 2-1197/12 за аналогічним позовом заступника прокурора Київської області до цих же самих сторін, було встановлено, що згідно відповіді Управління Держкомзему в Обухівському районі Київської області проекти відведення спірних земельних ділянок були вилучені органами прокуратури в 2007 році.
Таким чином, на час розгляду справи сплинув строк позовної давності, передбачений ст. 112 ЗК України, в редакції, яка була чинною з 12.07.2000 року до 01.01.2002 року, тобто, на час виникнення спірних правовідносин, в якій прямо вказано, що рішення рад народних депутатів може бути осаржено в суд, арбітражний суд в місячний строк. Прокуратурою, поважності причин пропуску такого строку суду надано не було.
За змістом положень ст. ст. 71, 72 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Скорочені строки позовної давності встановлюються законодавством для окремих видів вимог.
Із 01.01.2004 року набрав чинності ЦК України.
Згідно з п.п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень, цей Кодекс набирає чинності та застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, його положення застосовуються до тих прав і обовязків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк предявлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого осба може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
При цьому згідно до ч. ч. 1 та 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої завлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У справі, яка є предметом перегляду, ТОВ ЛОТОС заявлено про застосування позовної давності.
Положеннями ст. 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.
Згідно з підпунктом 2 п. 2 розділу I Закону України від 20.12.2011року № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України виключено.
ОСОБА_27 набрав чинності 15.01.2012 року.
Відповідно до п. 5 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 20.12.2011 року № 4176-VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства протягом
трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Згідно із ч. ч. 1 та 3 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми.
До правовідносин, які виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.
Проте, положення п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України за своєю суттю направлене на захист прав власників та інших осіб від держави.
Так як держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.
Отже, з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.
На такі позови поширюється положення ст. 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі ч. 1 ст. 261 цього Кодексу, перебіг позовної давності починається від дня. коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , яка набрала чинності для України 11.09.1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції),
наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).
Такої думки дотримується і Верховний Суд України, яку виклав у правовій позиції у справі за № 6-68цс15.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що у справі, яка є предметом перегляду, необхідно застосувати наслідки спливу позовної давності, так як до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність, яку заступник прокурора Київської області пропустив без поважних причин. Дія Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства не поширюється на спірні правовідносини, оскільки цей ОСОБА_27 прийнято після спливу позовної давності.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ ЛОТОС підлягає задоволенню, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 грудня 2013 року скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про відмову заступнику прокурора Київської області в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТОС задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 грудня 2013 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити заступнику прокурора Київсьої області, який діє в інтересах держави у задоволенні позовних вимог у цивільній справі за позовом заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОТОС , про скасування рішень виконавчого комітету, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та зобов'язання вчинити дії.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2015 |
Оприлюднено | 06.01.2016 |
Номер документу | 54733889 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Коцюрба О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні