Ухвала

від 29.12.2015 по справі 907/797/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

29.12.2015 Справа № 907/797/13

Суддя господарського суду В.В. Мокану,

розглянувши матеріали за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» , м. Київ б/н від 02.11.2015 року (вх. № 02.5.1-14/15718/15 від 03.11.2015 року) про визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 23.10.2015 року про арешт коштів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» у виконавчому провадженні № 43398656 з виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 06.05.2014 року

по справі № 907/797/13

за позовом публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» , м. Київ

до дочірнього підприємства „Самшит» товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» , м. Ужгород

про стягнення солідарно з відповідачів суми 2723863 грн. 08 коп. заборгованості за кредитним договором № 42/3-07 від 10.08.2007 року

з участю представників:

скаржника (боржника, відповідача ТОВ „Самшит» ) - не брав участі

органу ДВС - не брав участі

стягувача (позивача) - ОСОБА_1, довіреність від 12.01.2015

боржника ДП „Самшит» - не брав участі

встановив:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 року частково задоволено позов публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» , м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» , м. Київ та до дочірнього підприємства „Самшит» товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» , м. Ужгород, стягнуто солідарно

з товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» та дочірнього підприємства „Самшит» товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» суму 2706325 грн. 76 коп., в тому числі 1900000 грн. заборгованості по кредиту, 652740 грн.12 коп. відсотків за користування кредитом, 125876 грн. 71 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 27708 грн. 93 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також 54126 грн. 52 коп. судового збору.

06.05.2014 року на примусове виконання зазначеного рішення, що набрало законної сили 01.04.2014 року відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року, видано наказ.

21.05.2014 року заступником начальника Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43398656 за вищевказаним наказом. Постановою товариству „Самшит» надано строк для добровільного виконання рішення суду до 28.05.2014 року. Водночас, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.05.2014 року з метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ „Самшит» у межах суми звернення стягнення 2760452,28 грн.

Постановою про арешт коштів боржника, винесеною заступником начальника міського відділу ДВС 10.06.2014 року, встановлено, що боржником ТОВ „Самшит» в установлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду не виконано, та накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, повідомлених ДПС України, у межах суми 2760452,28 грн.; зазначено, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Постановою про арешт коштів боржника, винесеною заступником начальника міського відділу ДВС 17.09.2015 року, встановлено, що боржником ТОВ „Самшит» та його філією в установлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду не виконано; відповідно до повідомлення ДПС України у філії боржника є рахунки, на кошти на яких необхідно накласти арешт; накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника у ПАТ „Брокбізнесбанк» та у публічному акціонерному товаристві „ОТП Банк» , та належать Закарпатській філії ТОВ „Самшит» , код 36958670 у межах суми 2760452,28 грн.

Постановою про арешт коштів боржника, винесеною заступником начальника міського відділу ДВС 23.10.2015 року, встановлено, що боржником ТОВ „Самшит» та його філією в установлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду не виконано; відповідно до повідомлення ДПС України у філії боржника є рахунки, на кошти на яких необхідно накласти арешт; накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку 26000585736100 та інших рахунках боржника у АТ „УкрСиббанк» , та належать Закарпатській філії ТОВ „Самшит» , код 36958670 у межах суми 2760452,28 грн.

Скаржник ТОВ „Самшит» вважає вказану постанову незаконною та просить її скасувати, оскільки, у державного виконавця не було підстав для її винесення, так як арешт допускається тільки в межах суми звернення стягнення, а вартість арештованого раніше майна боржника є достатньою для погашення боргу, оскільки орган ДВС при сумі боргу 2706326 грн. 76 коп. арештував об'єкт нерухомого майна вартістю 80211695 грн., всі банківські рахунки ТОВ „Самшит» , рухоме майно товариства на суму 586000 грн. Наголошує, що підстав для застосування ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження» щодо арешту коштів боржника оскаржуваною постановою не було. Незаконність оскаржуваної постанови вбачає і у тому, що боржником є ТОВ „Самшит» , а не Закарпатська філія ТОВ „Самшит» . Наголошує на невірному зазначенні у оскаржуваній постанові адрес боржника і стягувача.

Представник скаржника в судові засідання по розгляду скарги не з'являвся, клопотаннями від 18.11.2015, 30.11.2015,18.12.2015 просив відкласти її розгляд. В судове засідання 29.12.2015 представник скаржника не з'явився. Надісланим електронною поштою клопотанням від 28.12.2015 року просить відкласти розгляд скарги у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі по розгляду справи Перечинським районним судом.

З огляду на закінчення встановлених строків розгляду скарги на дії органу ДВС, відсутністю клопотань учасників про продовження строку розгляду скарги, клопотання скаржника про відкладення розгляду скарги судом залишено без задоволення.

МВ ДВС Ужгородського МРУЮ просить відмовити в задоволенні скарги, вважає оскаржувану постанову законною. Наголошує, що дії державного виконавця по накладенню арешту на кошти боржника відповідають положенням Закону України „Про виконавче провадження» , зокрема, ст. 52 Закону, яка передбачає першочергове звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. Позицію боржника щодо неможливості арешту коштів у разі накладення арешту на майно вважає помилковою, оскільки звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника, який має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення; черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Наголошує на нормі ст. 65 Закону України „Про виконавче провадження» , якою встановлено право державного виконавця звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Представник стягувача, присутній в судовому засіданні проти скарги заперечив з мотивів, викладених у поданому суду запереченні на скаргу від 18.11.2015 року. Зокрема, в обґрунтування поданих заперечень посилається на те, що оскаржувана постанова Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції є законною, винесена у відповідності до ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження» , частиною 5 якої встановлено, що звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника, а ч. 4 ст. 65 Закону України „Про виконавче провадження» надає державному виконавцю право звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Дослідивши аргументи скаржника стосовно невідповідності оспорюваної постанови чинному законодавству, суд констатує наступне.

Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження регламентовано главою 3 Закону України „Про виконавче провадження» . Зокрема, п.2 ч. 2 ст. 25 Закону передбачено, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відкривши виконавче провадження постановою від 21.05.2014 року, державний виконавець задовольнив заяву стягувача і постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.05.2014 року наклав арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ „Самшит» у межах суми звернення стягнення 2760452,28 грн., що повністю відповідає положенням ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження» .

Невиконання боржником ТОВ „Самшит» в установлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду (до 28.05.2014 року) мало наслідком перехід до примусового стягнення, яке відбувається в порядку, визначеному главою 4 Закону України „Про виконавче провадження» , яка регламентує загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до частин 2, 4 ст. 52 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах; на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт; арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Отже, на стадії примусового виконання рішення законодавчо регламентовано першочергове звернення стягнення на кошти, які при цьому підлягають арешту, а у разі відсутності у божника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно (ч. 5 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження» ).

Відповідно до ч. 4 ст. 65 Закону України „Про виконавче провадження» , яка регламентує звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи, державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Таким чином, дії державного виконавця по накладенню арешту на кошти боржника у межах суми 2760452,28 грн., що містяться на рахунках боржника та належать Закарпатській філії ТОВ „Самшит» , відповідають нормам чинного законодавства, підстав для скасування постанови заступника начальника Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 23.10.2015 року про арешт коштів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» у виконавчому провадженні № 43398656 не вбачається.

Щодо твердження скаржника стосовно невірного зазначення у постановах адрес сторін виконавчого провадження, суд констатує, що адреси зазначені у відповідності до виконавчого документу та місцезнаходження майна боржника, а адресу стягувача вказано відповідно до його заяви про відкриття виконавчого провадження, де зазначено, що документи слід направляти за адресою: м. Ужгород, вул. Крилова, 10.

З огляду на викладене у задоволенні скарги ТОВ „Самшит» належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» , м. Київ б/н від 02.11.2015 року (вх. № 02.5.1-14/15718/15 від 03.11.2015 року) про визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 23.10.2015 року про арешт коштів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю „Самшит» у виконавчому провадженні № 43398656 з виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 06.05.2014 року відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам виконавчого провадження та органу ДВС.

Суддя В.В. Мокану