Рішення

від 16.12.2015 по справі 917/2092/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2015 Справа № 917/2092/15

За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України , 36039, м. Полтава, вул. Сінна, 36

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство оборони України, 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6

До відповідачів: 1. Полтавська міська рада, 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36

2. Приватне підприємство "ЄТВ", 36014, м. Полтава, пров. Спортивний, 4-Б

Про визнання недійсним договору суперфіцію, укладеного між відповідачами 06.11.2009 р.

Суддя Бунякіна Ганна Іванівна

Представники:

від позивача: Клекта Іван Тихонович (див. протокол судового засідання);

від відповідача 1: не з`явилися (див. протокол судового засідання);

від відповідача 2: ОСОБА_1 (див. протокол судового засідання);

від третьої особи: не з`явилися (див. протокол судового засідання);

від прокуратури: Нечволод Платон Вікторович (див. протокол судового засідання);

16.12.2015 року у судовому засіданні відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частину рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 12.11.2015 р. та 24.11.2015 року в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.

Суть спору: Розглядається позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України до Полтавської міської ради та Приватного підприємства "ЄТВ" про визнання недійсним договору суперфіцію, укладеного між відповідачами 06.11.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що :

а) рішенням господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року у справі № 19/63 визнано недійсним з моменту винесення рішення 27-ї сесії 5-го скликання Полтавської міської ради від 23.04.2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, пров. Спортивний, 3, орієнтовною площею 2,17 га. У цій частині рішення набрало законної сили 10.11.2011 року прийняттям постанови Харківського апеляційного господарського суду. Крім цього, вказаною постановою рішення ГСПО частково скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову в частині визнання права власності на частину земельної ділянки військового містечка № 57, розташованого у місті Полтаві за адресою: м. Полтава, пров. Спортивний, 3, площею 2,17 га у зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка є державною власністю, держава є власником земель оборони за законом, а тому дані вимоги не потребують їх визнання в судовому порядку. Постанова ХАГС набрала законної сили - залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 року;

б) прийняте Полтавською міською радою сорок третьої сесії п`ятого скликання від 13.10.2009 року рішення "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками", яким, зокрема, ПП "ЄТВ" надано в користування для забудови (суперфіцій) строком на 10 років спірну земельну ділянку, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, шляхом укладання 06.11.2009 року договору суперфіцію. Аналогічна думка викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.08.2015 року у справі № 917/2115/14;

в) всупереч викладеному, Приватне підприємство "ЄТВ" згідно укладеного з Полтавською міською радою договору суперфіцію від 06.11.2009 року у 2014 році розпочало будівництво деревообробного комплексу на земельній ділянці, яка фактично відноситься до земель Міністерства оборони України.

Резюмуючи наведене, позивач просить визнати недійсним договір суперфіцію, укладений між Полтавською міською радою та Приватним підприємством "ЄТВ" 06.11.2009 року.

Відповідач 1 - Полтавська міська рада представництво у судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання № 04.2-17/1/9925 від 15.12.2015 року (вх. № 18188 від 15.12.2015 року) про відкладення розгляду справи з огляду на перебування уповноваженого представника у відрядженні. На підтвердження вказаної обставин до клопотання залучено копію ухвали ХАГС.

Судом клопотання відхиляється.

Крім цього, відповідач 1 надав суду відзив на позовну заяву № 04.2-17/1/9925 від 24.11.2015 року (вх. № 18189 від 15.12.2015 року), за яким проти позову заперечує, посилаючись на правомірність укладення спірного договору суперфіцію.

Відповідач 2 - Приватне підприємство "ЄТВ" - проти позову заперечує за мотивами відзиву на позовну заяву № 9 від 21.10.2015 року (вх. № 15514 від 22.10.2015 року) та просить у задоволенні позову відмовити, оскільки:

- КЕВ у м. Полтаві не може бути позивачем у даній справі, так як державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою останнім не оформлювався;

- позивачем порушено строк позовної давності для звернення до суду, її перебіг закінчився 22.04.2013 року.

Клопотання про застосування строків позовної давності судом відхиляється за мотивуванням, викладеним нижче.

Крім цього, відповідач 2 надав суду клопотання № 19 від 24.11.2015 року (вх. № 17052 від 24.11.2015 року) про зупинення провадження у справі до винесення Вищим господарським судом України процесуального документа за наслідками розгляду поданої ПП "ЄТВ" касаційної скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 року у справі № 917/2115/14, яка пов`язана з даною.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

У минулому судовому засіданні розгляд даного клопотання відтерміновано, оскільки не надано доказів прийняття до провадження вказаної скарги касаційною інстанцією. На даний час такі докази також не надано. Отже, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 року у справі № 917/2115/14, набрала законної сили і не скасована.

За викладеного, підстави для зупинення провадження у справі відсутні, клопотання ПП "ЄТВ" задоволенню не підлягає.

Третя особа - Міністерство оборони України - представництво у судове засідання не забезпечила, надала клопотання № 584 від 15.12.2015 року (вх. № 18226 від 16.12.2015 року) про розгляд справи за відсутності представника на підставі раніше поданих документів.

Клопотання судом задовольняється.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача 1 та третьої особи про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює їх неявку як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокуратури, оцінивши надані докази, суд

в с т а н о в и в:

І. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Відповідач 2, обґрунтовуючи пропуск строку позовної давності, зазначає, що позивач дізнався про порушене право 18.08.2011 року, з дня прийняття рішення у справі № 19/63, яким визнано недійсним з моменту винесення рішення 27-ї сесії 5-го скликання Полтавської міської ради від 23.04.2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, пров. Спортивний, 3, орієнтовною площею 2,17 га.

Суд не погоджується з доводами відповідача 2 за наступного.

Постановою ХАГС від 03.11.2015 року у справі № 917/2115/14 скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2015 р., прийнято нове, яким визнано незаконним та скасовано пункт 2 рішення сорок третьої сесії п`ятого скликання Полтавської міської ради від 13.10.2009 року "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" в частині надання у користування для забудови (суперфіцій) строком на 10 років Приватному підприємству "ЄТВ" земельної ділянки за адресою: місто Полтава, провулок Спортивний, 3 площею 2,0574 га для будівництва редукторного заводу (землі промисловості)". Вказана постанова набрала законної сили і на даний час не скасована.

Тобто, КЕВ м. Полтави дізнався про порушене право саме з моменту розгляду справи № 917/2115/14, рішеннями у якій надано оцінку рішенню міської ради. У випадку відмови у позові, права позивача не було б порушено, що унеможливило б подачу до суду даної позовної заяви.

За викладеного, позов подано в межах терміну позовної давності, а тому клопотання відповідача 2 щодо застосування цього терміну задоволенню не підлягає.

ІІ. 18.08.2011 року рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 19/63 частково задоволено позов військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Полтава до Полтавської міської ради, визнано недійсним з моменту винесення рішення 27-ї сесії 5-го скликання Полтавської міської ради від 23.04.2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, пров. Спортивний, 3, орієнтовною площею 2,17 га.

У цій частині рішення набрало законної сили 10.11.2011 року прийняттям постанови Харківського апеляційного господарського суду. Крім цього, вказаною постановою рішення ГСПО частково скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову в частині визнання права власності на частину земельної ділянки військового містечка № 57, розташованого у місті Полтаві за адресою: м. Полтава, пров. Спортивний, 3, площею 2,17 га у зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка є державною власністю, держава є власником земель оборони за законом, а тому дані вимоги не потребують їх визнання в судовому порядку. Постанова ХАГС від 10.11.2011 року у справі № 19/63 набрала законної сили - залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначеними рішенням ГСПО та постановами ХАГС і ВГСУ встановлено, що вказана вище частина земельної ділянки належить державі та перебуває у користуванні Міністерства оборони України. Не потребує доказування у цій справі також обставина щодо недійсності рішення 27-ї сесії 5-го скликання Полтавської міської ради від 23.04.2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, пров. Спортивний, 3, орієнтовною площею 2,17 га.

Полтавською міською радою сорок третьої сесії п`ятого скликання від 13.10.2009 року рішення прийнято "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками", яким, зокрема, ПП "ЄТВ" надано в користування для забудови (суперфіцій) строком на 10 років спірну земельну ділянку.

На виконання вказаного рішення 06.11.2009 року між Полтавською міською радою та ПП "ЄТВ" укладено договір суперфіцію, відповідно до умов якого передано земельну ділянку, яка знаходиться в розпорядженні Полтавської міської ради за адресою Україна, Полтавська область, м. Полтава, пров. Спортивний, 3 для будівництва деревообробного комплексу.

Не зважаючи на наявність судового рішення, що набрало законної сили 10.11.2011 року, Приватне підприємство "ЄТВ" згідно укладеного з Полтавською міською радою договору суперфіцію від 06.11.2009 року у 2014 році розпочало будівництво деревообробного комплексу на земельній ділянці, яка фактично відноситься до земель Міністерства оборони України.

За викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійсним договору суперфіцію, укладеного між відповідачами 06.11.2009 року.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України, Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством (ст. 8 Закону України "Про Збройні Сили України").

Органом державної військової та виконавчої влади на місцях в системі Збройних Сил України, є командири військових частин, начальники організацій та установ, яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999 року "Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України") надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно із ст. ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за ройову та мобілізаційну готовність ввіреної йому військової частини (установи, навчального закладу). Він, серед іншого, зобов`язаний вжити заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині, для чого діяти у відповідності із законом, у тому числі представляти інтереси держави в судових органах.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави є складовою частиною Збройних Сил України, підпорядкований Міністерству оборони України, у своїй діяльності керується Законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра оборони України і являється структурним підрозділом Міністерства оборони України. Основні фонди, матеріальні цінності КЕВ м. Полтави є державною власністю, перебувають у сфері управління Міністерства оборони України і закріплені за КЕВ м. Полтави на праві оперативного управління. Керівник КЕВ м. Полтави несе повну відповідальність перед Органом управління майном (Міністерством оборони України) за стан та діяльність підприємства, схоронність, ефективність використання закріпленого за установою державного майна.

Рішенням Полтавської міської ради № 009 від 14.03.1952 року Міністерству оборони України виділено земельну ділянку для розташування військової частини НОМЕР_1 (на даний час військове містечко № 57) за адресою : м. Полтава, пров. Спортивний, 3, площею 3,15 га. В подальшому право постійного користування зазначеною земельною ділянкою було оформлено за Полтавською квартирно-експлуатаційною частиною району державним актом серії Б № 052415 від 1984 року.

Згідно рішення № 322/1/6431 Головного Управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України від 22.11.2005 року Полтавська КЕЧ перереєстрована в Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтава, про що свідчить довідка № 303/21/6/1238 від 21.07.2010 року (а. с. 110). Таким чином, КЕВ у м. Полтаві є законним користувачем спірної земельної ділянки, і, відповідно, належним позивачем у даній справі.

Частина вказаної вище земельної ділянки площею близько 0,95 га використовується державним підприємством Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", частина площею 2,17 га обліковується за КЕВ м. Полтава.

Згідно ст. 77 Земельного Кодексу України та ст. ст. 1,2 Закону України "Про використання земель оборони" установам Збройних Сил України для виконання покладених на них функцій та завдань надаються земельні ділянки у постійне користування - землі оборони.

Статтями 84 та 149 Земельного кодексу України обумовлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення; вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів (у даному випадку Міністерства оборони України). У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення земельної ділянки, ці питання можуть бути вирішені тільки у судовому порядку. Крім того, міські ради мають право вилучати лише земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад.

Статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що землі, закріплені за військовими частинами, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління. А тому, у випадку їх розформовування, подальше використання тимчасово вивільнених ділянок вирішується у відповідних структурних підрозділах Міністерства оборони України.

У матеріалах справи не міститься доказів щодо прийняттям Міністерством оборони України рішень щодо передачі або відчуження спірної земельної ділянки.

Крім цього, рішенням господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року у справі № 19/63 визнано недійсним з моменту винесення рішення 27-ї сесії 5-го скликання Полтавської міської ради від 23.04.2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, пров. Спортивний, 3, орієнтовною площею 2,17 га, а постановою ХАГС від 03.11.2015 року у справі № 917/2115/14 - визнано незаконним та скасовано пункт 2 рішення сорок третьої сесії п`ятого скликання Полтавської міської ради від 13.10.2009 року "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" в частині надання у користування для забудови (суперфіцій) строком на 10 років Приватному підприємству "ЄТВ" земельної ділянки за адресою: місто Полтава, провулок Спортивний, 3 площею 2,0574 га для будівництва редукторного заводу (землі промисловості)". Вказані рішення та постанова набрали законної сили.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що Полтавська міської ради при укладенні спірного договору вийшла за межі наданих повноважень та неправомірно надала в користування Приватному підприємству "ЄТВ" строком на 10 років спірну земельну ділянку для забудови (суперфіцій).

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне володіння ним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 216 ЦК України закріплено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З огляду на вищевикладене, суд встановив, що спірний правочин має бути визнаний недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону відповідно до ч. 2 ст. 203 і ст. 215 ЦК України, оскільки укладений відповідачем 1 - Полтавською районною державною адміністрацією - без необхідного обсягу повноважень на укладення договору про встановлення земельного сервітуту.

За приписами статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права і інтереси. Тобто підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам законодавства і визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв`язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Частиною третьою статті 207 ГК України передбачено, що у разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до п. 2.7 Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013 р., якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов`язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов`язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними, підтвердженими документальними доказами, відповідачами не спростовані, а отже підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК судовий збір покладається на відповідачів.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 22, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним та припинити на майбутнє договір суперфіцію, укладений між Полтавською міською радою та Приватним підприємством "ЄТВ" 06.11.2009 року.

3. Стягнути з Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36, код ЄДРПОУ 24388285) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України (36039, м. Полтава, вул. Сінна, 36, код ЄДРПОУ 08377170) - 609,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. Стягнути з Приватного підприємства "ЄТВ"(36014, м. Полтава, пров. Спортивний, 4-Б, код ЄДРПОУ 34322478) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України (36039, м. Полтава, вул. Сінна, 36, код ЄДРПОУ 08377170) - 609,00 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Повне рішення складено 25.12.2015 року

Суддя Г.І. Бунякіна