Вирок

від 24.12.2010 по справі 1-205/2010

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-205/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2010 рокусмт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області :

Головуючий суддя - Каліберда В.А.,

з участю секретаря - Пушкар І.М.,

прокурора - Пономаренко С.А.,

захисника н/о - ОСОБА_1,

законного представника н/о - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ кримінальну справу за звинуваченням:

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не одруженого, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого

- у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, українця, розлученого, не працює, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого

- у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України

в с т а н о в и в:

Неповнолітній ОСОБА_3 21.08.2010 року, близько 19 години, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами з метою незаконного збагачення, маючи намір на викрадення чужого майна, перебуваючи на території домоволодіння №63 по вул. Куйбишева в смт Краснокутськ Харківської області, де неофіційно виконували роботи, при цьому скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що наглядач за домоволодінням ОСОБА_6 на той час на території домоволодіння не перебував, переконавшись, що ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, де ОСОБА_4, виконуючи відведену йому роль у вчиненні злочину залишився на вулиці спостерігати, щоб дії ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_3 не були помічені та своєчасно попередити про появу працівників міліції чи перехожих громадян, а ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_3 в свою чергу проникли до приміщення однієї з кімнат будівлі, звідки таємно викрали чавунну батарею вартістю 600 грн. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_3, дослідивши вказане домоволодіння, побачили, що в ньому знаходиться і інше цінне майно, викрасти яке в теперішній час не було змоги, після чого з місця вчинення злочину зникли, а викраденим в подальшому розпорядились за власним розсудом.

В подальшому ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, належного гр. ОСОБА_6, 23.08.2010 року біля 01 години, діючи з корисливих мотивів, проник на територію домоволодіння, яке розташоване по вул. Куйбишева №63 в смт Краснокутськ Харківської області, де в подальшому, скориставшись зручними обставинами, а саме тим, що господаря домоволодіння на той час не було вдома, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшли до приміщення будівлі, де спочатку із застосуванням підручних предметів пошкодив металеву решітку на вікні, а в подальшому ОСОБА_5, виконуючи відведену йому роль у вчиненні злочину, залишився на вулиці спостерігати, щоб дії неповнолітнього ОСОБА_3 не були поміченими та своєчасно попередити про появу працівників міліції чи перехожих громадян, а неповнолітній ОСОБА_3 проник в середину приміщення будівлі, звідки таємно викрав належне ОСОБА_6 майно, а саме: зварювальний апарат серії Ритм вартістю 900 грн. Після викраденого ОСОБА_5 та ОСОБА_7 з викраденим з місця злочину зникли, внаслідок чого гр. ОСОБА_6 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 900 грн. Всього за вказаний період часу ОСОБА_3, реалізуючи свій єдиний продовжувальний злочинний намір, направлений на таємне викрадення майна, належного ОСОБА_6, як за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 так і особисто, таємно викрав належне ОСОБА_6 майно на загальну суму 1500 грн.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_3 свою вину в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю, прохав суд слухати справу за ст.299 КПК України, суть та зміст якої йому роз'яснена, про що він власноручно написав заяву, та пояснив, що 20 серпня 2010 року зі своїм знайомим ОСОБА_5 прийшли до ОСОБА_6, попросили у нього якусь роботу, щоб заробити гроші. Він послав їх до свого знайомого на будівництво, де працював ОСОБА_4 Оскільки грошей за виконану роботу їм не заплатили, вони вирішили скоїти крадіжку.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_4 свою вину в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю, прохав суд слухати справу за ст.299 КПК України, суть та зміст якої йому роз'яснена, про що він власноручно написав заяву, та дав аналогічні свідчення, надані підсудним ОСОБА_3

Окрім повного визнання своєї вини вина підсудного ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інкримінованому їм злочині, підтверджується і іншими доказами, що маються в матеріалах справи, які не вивчались судом в судовому засіданні, а справу розглянуто в порядку ст.299 КПК України, проти чого ніхто із учасників судового процесу не заперечував і наслідки цієї статті їм роз'яснені.

В ході судового засідання судом встановлено, що органами досудового слідства дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 кваліфіковані вірно, таким чином суд приходить до висновку про те, що вина підсудних доказана повністю та дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України так як вони здійснили :

таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в приміщення.

При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, який в силу ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_3 судом встановлено, що він на момент скоєння злочину являвся неповнолітнім, раніше не судимий, не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога Краснокутської ЦРЛ не перебуває.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше не судимий, не працює, на обліку у лікаря-психіатра Краснокутської ЦРЛ не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-нарколога, згідно довідки-характеристики виконавчого комітету Краснокутської селищної ради від 23.11.2010 року компрометуючими матеріалами відносно нього не розраховує.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудного ОСОБА_3 згідно ст.66 КК України, є вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття в скоєному злочині.

Обставинами, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_3 згідно ст.67 КК України, є вчинення злочину за попередньою змовою.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, є щире каяття в скоєному злочині.

Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину за попередньою змовою.

Підсудним суд призначає покарання, необхідне та достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудних, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3, ОСОБА_4 можливе без ізоляції їх від суспільства, тобто суд вважає можливим призначити підсудним міру покарання, не пов'язану з позбавленням волі, звільнивши їх від відбуття покарання з випробувальним терміном.

По справі маються судові витрати за проведення товарознавчої експертизи.

Стосовно речових доказів по справі, то суд вирішує їх з урахуванням вимог ст.81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В силу ст.75, 104 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3 солідарно на користь держави судові витрати в розмірі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи №8658 від 15.10.2010 року.

Речові докази по справі : полімерний мішок білого кольору, в якому маються залишки від зварювального апарату, а саме серцевина обмотки і ізолюючі стрічки до неї - повернути власнику ОСОБА_6 згідно зберігальної розписки.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення шляхом надання апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області.

Суддя КАЛІБЕРДА В.А