Ухвала

від 30.12.2015 по справі 4/68-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "30" грудня 2015 р. Справа № 4/68-Б

За заявою Публічного акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (смт.Корнин Попільнянського району Житомирської області)

про визнання банкрутом

Суддя Костриця О.О.

В засіданні суду прийняли участь:

- від кредиторів: Закабула О.М. - представник Андрушівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, дов. №189/10-008 від 12.08.2015р.; Горичко В.І. - представник ТОВ "Поділля - Промресурс", дов. №18 від 17.11.2015р. (був присутній в засіданні суду 29.12.2015р.); Байдюк С.В. - представник УПФУ України в Попільнянському районі Житомирської області, дов. №2372/06 від 07.08.2015р.(був присутній в засіданні суду 29.12.2015р.).

- від боржника: Горук В.А. - ліквідатор боржника

Відповідно до ст.77 ГПК України в засіданні суду 29.12.2015р. оголошувалась перерва до 30.12.2015р.

В провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (смт. Корнин Попільнянського району Житомирської області).

28.12.2015 до суду від УПФУ в Попільнянському районі Житомирської області надійшла заява про уточнення поточних кредиторських вимог, в якій управління просить суд визнати поточні грошові вимоги УПФУ в Попільнянському районі на суму 324755,96 грн., з яких: 234941,00 грн. страхових внесків, 89814,96 грн. фінансових санкцій та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

29.12.2015 на адресу суду від ліквідатора боржника надійшов проміжний звіт про хід виконання ліквідаційної процедури, з доданими до нього документами.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

При розгляді судом даної справи застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011, що регулюють ліквідаційну процедуру.

В засіданні суду розглядалась заява Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області № 905/06 від 25.03.2015 про визнання кредиторських вимог до боржника.

Як зазначалося вище, 28.12.2015 до суду від УПФУ в Попільнянському районі Житомирської області надійшла заява про уточнення поточних кредиторських вимог, в якій управління просить суд визнати поточні грошові вимоги УПФУ в Попільнянському районі на суму 324755,96 грн., з яких: 234941,00 грн. страхових внесків, 89814,96 грн. фінансових санкцій та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши вищезазначені уточнення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Учасниками судового процесу у справах про банкрутство є особи, визначені ст. 1 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Судом враховується, що з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України Пленумом Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надано роз'яснення, зокрема п. 3.11. постанови Пленуму визначає, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача (заявника) на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Як вбачається, із заяви Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області № 905/06 від 25.03.2015р. про визнання кредиторських вимог до боржника, заявник, звернувся про визнання грошових вимог в розмірі 1 213 402,51 грн.

В заяві про уточнення вимог управління зменшено розмір заборгованості боржника, за тими ж самими вимогами, які було заявлено в заяві № 905/06 від 25.03.2015р. про визнання кредиторських вимог до боржника

Отже, суд дослідивши уточнення до кредиторської заяви, прийшов до висновку, що заявник звернувся з заявою про зменшення кредиторських вимог.

Оскільки заява про уточнення, яка фактично є заявою про зменшення розміру кредиторських вимог не суперечать законодавству не порушує чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтереси, суд вважає за необхідне прийняти дану заяву.

Представник УПФУ в Попільнянському районі Житомирської області в засіданні суду підтримав заявлені вимоги, з урахуванням заяви про зменшення кредиторських вимог у повному обсязі.

Ліквідатор в засіданні суду визнав вимоги заявлені УПФУ в Попільнянському районі Житомирської області в засіданні суду, з урахуванням заяви про зменшення кредиторських вимог у повному обсязі.

В засіданні суду розглядалась заява Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 78 від 23.03.2015р. про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 4 082 412,83 грн.

Представник податкової в засіданні суду заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Ліквідатор боржника в засіданні суду не надав заперечень відносно заяви податкової № 78 від 23.03.2015р. в розмірі 4 082 412,83 грн.

В засіданні суду розглядалась заява Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №119 від 15.04.2015р. про визнання кредиторських вимог, з урахуванням уточнень на суму 528317,00 грн.

Представник податкової в засіданні суду заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Ліквідатор боржника в засіданні суду не надав заперечень відносно заяви податкової №119 від 15.04.2015р. про визнання кредиторських вимог, з урахуванням уточнень на суму 528317,00 грн.

В засіданні суду розглядалась заява Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 118/189/10-003 від 15.04.2015р. про заміну кредитора правонаступником.

Представник податкової в засіданні суду підтримав вищезазначену заяву в повному обсязі.

Ліквідатор боржника в засіданні суду не надав заперечень відносно заяви податкової №118/189/10-003 від 15.04.2015р. про заміну кредитора правонаступником.

З метою надання оцінки зібраним по справі доказами та наданням учасниками судового процесу додаткових доказів по справі, в засіданні суду оголошувалась перерва до 30.12.2015р. о 14:30 год.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України, ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарські суди розглядають справи про банкрутство за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Як встановлено статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

На підставі положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.

Незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

30.12.2015 судом продовжено розгляд заяви Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області № 905/06 від 25.03.2015р. про визнання кредиторських вимог до боржника, з урахуванням заяви про зменшення кредиторських вимог.

Дослідивши вищезазначену заяву Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області № 905/06 від 25.03.2015р. про визнання кредиторських вимог до боржника, з урахуванням заяви про зменшення кредиторських вимог, заслухавши ліквідатора та представника кредитора, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву, виходячи з наступного.

Пунктом 8 частини першої ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області у встановлений Законом двохмісячний строк звернувся до суду із заявою №905/06 від 25.03.2015 про визнання кредиторських вимог до боржника.

Кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області до боржника грунтуються та підтверджуються виконавчим листом Житомирського окружного адміністративного суду №1505/10 від 30.03.2010р. про стягнення з ВАТ "Корнинський цукровий завод" на користь УПФУ в Попільнянському районі заборгованості у сумі 12807,35грн.; постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.04.2010р. по справі №2а-8501/09/0670 про стягнення з ВАТ "Корнинський цукровий завод" на користь УПФУ в Попільнянському районі заборгованості у сумі 13419,61 грн.; виконавчим листом Житомирського окружного адміністративного суду №373/12 від 30.01.2012р. про стягнення з ВАТ "Корнинський цукровий завод" на користь УПФУ в Попільнянському районі Житомирської заборгованості у сумі 13419,61 грн.; постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2012р. по справі №0670/11588/11 про стягнення з ВАТ "Корнинський цукровий завод" на користь УПФУ в Попільнянському районі Житомирської області заборгованості по страхових внесках в розмірі 208714,07 грн. за період з листопада 2009р. по грудень 2010р. включно, по єдиному соціальному внеску в розмірі 958199,43 грн. за період з червня по жовтень 2011р. включно, по фінансових санкціях в розмірі 101505,93 грн., та по пені в розмірі 7656,61 грн., всього на загальну суму 1276076,04 грн.; виконавчим листом Житомирського окружного адміністративного суду №876/12 від 12.03.2012р. по справі №0670/11588/11; постановою ВДВС Попільнянського РУЮ від 17.10.2012р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №1505/10 від 30.03.2010р.; постановою ВДВС Попільнянського РУЮ від 26.03.2012р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №876/12 від 12.03.2012р. (а.с.94-101 том 28).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області підтверджені належними докази, тому підлягають визнанню в повному обсязі та включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 234941,00 грн. до другої черги реєстру вимог кредиторів; 89814,96 грн. до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

У зв'язку із звільненням кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1218,00 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.

В засіданні суду 30.12.2015 також продовжився розгляд заяви Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 78 від 23.03.2015р. про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 4 082 412,83 грн.

Представник податкової в засіданні суду заявлені вимоги підтримав. Крім того, надав уточнений розрахунок заборгованості по єдиному соціальному внеску, згідно якого заборгованість боржника перед інспекцією становить 1 434 489,33 грн., а також надав в засіданні суду належним чином завірені копії постанов суду.

Ліквідатор боржника в засіданні суду не надав заперечень відносно заяви податкової № 78 від 23.03.2015р. в розмірі 4 082 412,83 грн.

Дослідивши вищезазначену заяву Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 78 від 23.03.2015р. про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 4 082 412,83 грн., заслухавши представника кредитора, ліквідатора боржника, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву частково, виходячи з наступного.

Пунктом 8 частини першої ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області у встановлений Законом двохмісячний строк звернулась до суду із заявою №78 від 23.03.2015р. про визнання кредиторських вимог до боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитором заявлено грошові вимоги у розмірі 4 082 412,83 грн., з яких: 990424,55 грн. заборгованості по податку на додану вартість (в тому числі пені), 12535,08 грн. по надходженню від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, 1023470,26 грн. по орендній платі за землю (в тому числі пені), 25038,00 грн. податку на прибуток, 165769,69 грн. по податку на доходи фізичних осіб, 2791,05 грн. по військовому збору, 1390,99 грн. по збору за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, 87816,42 грн. по збору за спеціальне використання води, 1773176,79 грн. по єдиному соціальному внеску.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Судом установлено, що боржник відповідно до статті 15 Податкового кодексу України є платником податків.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

В силу ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Відповідно до п. 14.1.39. Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що кредиторські вимоги Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області:

- по податку на прибуток підприємства за 2013р. на суму 25038,00 грн., підтверджуються податковою декларацією з податку на прибуток підприємства (а.с.148-152 том 19);

- за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за 2011-2012рр. на суму 12535,08 грн., підтверджуються податковими деклараціями екологічного податку (а.с.153-156 том 19);

- по збору за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за 2012-2014рр. на суму 1390,99 грн., підтверджуються податковими деклараціями екологічного податку (а.с.158-159, 162-163,168-169, 174-176, 181-182, 187-188,193-194,203-204 том 26);

- по збору за спеціальне використання води за 2012-2013рр. на суму 87816,42 грн., підтверджуються податковими деклараціями (58-60,94-96, 100-102,109-111, 118-120, 127-129 том 26);

- по військовому збору за 2014р. на суму 2791,05 грн. підтверджуються випискою з картки платника податків (а.с.50 том 26);

- по податку на доходи фізичних осіб за 2012-2014рр. на суму 165769,69 грн. підтверджуються податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (а.с.6-27 том 26);

- по єдиному соціальному внеску (з урахуванням наданого в засіданні суду 30.12.2015р. податковою розрахунку) заборгованість становить 1434489,33 грн. та підтверджується постановами Житомирського окружного адміністративного суду, звітністю по єдиному внеску (а.с.175-252 том 19).

На підтвердження вимог податкової до боржника по податку на додану вартість у сумі 990424,55 грн., податковою надано податкові декларації (а.с.5-104 том 27).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Податкового кодексу України, податковою декларацією є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п. 49.1., 49.2. Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.3. Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 54.1. Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведеного, самостійно нараховані боржником податкові зобов'язання у поданих до податкового органу податкових деклараціях по податку на додану вартість, є узгодженими податковими зобов'язаннями.

Разом з тим, слід зазначити, що надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, а також обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення таких грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства. Для з'ясування статусу кредитора у справі про банкрутство (конкурсний чи поточний), має значення саме момент виникнення грошового зобов'язання боржника перед кредитором.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 04.09.2009р. було порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (смт.Корнин Попільнянського району Житомирської області) відповідно до положень ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р.

Оголошення про порушення провадження у справі 4/68-Б про визнання банкрутом боржника було опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті "Урядовий кур'єр" від "02" грудня 2009 р. №224(4130)(а.с.34, том 6).

Публікація в офіційному друкованому органі вищезазначеного оголошення означає, що факт порушення справи про банкрутство боржника стає загальновідомим.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р., кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до положень п.6 ст.53 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р., кредитори у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти здійснення процедури санації керівником боржника.

Крім того, згідно частини першої статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р., конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

При цьому, слід зазначити, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Таким чином, конкурсні кредитори протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, при цьому, незалежно від того, чи розглянуті відповідні вимоги юрисдикційним органом, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Як зазначалося вище, для з'ясування статусу кредитора у справі про банкрутство (конкурсний чи поточний), має значення саме момент виникнення грошового зобов'язання боржника перед кредитором.

Як вбачається із поданого податковою розрахунку податкового боргу по податку на додану вартість (а.с.1-4) залишок заборгованості станом на 01.03.2015р. за період з січня 2009р. по січень 2015р. склав 990424,55 грн.

Досліджуючи матеріали справи, з врахуванням дати порушення провадження у справі, суд прийшов до висновку про те, що заборгованість за період з січня по серпень 2009р. включно, виникла у кредитора до порушення провадження у справі, а тому дані вимоги є конкурсними вимогами в розумінні абз. 5 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р. та повинні бути заявлені у строки, встановлені ст.ст. 53,14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013.

Як вбачається із матеріалів справи, заява з даними грошовими вимогами подана до господарського суду лише 25.03.2015, тобто зі значним пропуском встановленого тридцятиденного строку та вже після визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р., вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються та вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Пунктом 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013 передбачено, що вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Крім того, у п. 6 резолютивної частини постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів Публічного акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (смт. Корнин, Попільнянського району, Житомирської області), які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та не заявлені в господарський суд у встановлений для їх подання строк в порядку визначеному п.6 ст.53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважаються погашеними.

При цьому, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013, не передбачає можливості відновлення спеціального процесуального строку, встановленого у ст.ст. 53,14 даного Закону.

Таким чином, оскільки кредитор не звернувся у встановленому порядку з конкурсними грошовими вимогами до боржника, то в силу імперативних приписів ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції до 19.01.2013 ці вимоги є погашеними незалежно від наявності поважних причин пропуску строку.

Відповідно, такі вимоги не підлягають розгляду, визнанню та задоволенню в межах ліквідаційної процедури.

Слід також зазначити, що застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у новій редакції можливе лише до правовідносин, які не припинились або виникли вже після розповсюдження на процедуру банкрутства положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у новій редакції.

У даному випадку правовідносини між боржником та кредитором припинилися в силу погашення грошових вимог останнього ще до введення ліквідаційної процедури за новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим до даних правовідносин положення нової редакції Закону про банкрутство застосуванню не підлягають.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.09.2014р. по справі №5011-44/18933-2012.

Крім того, слід зазначити, що як вбачається із матеріалів справи, під час дії мораторію податковою інспекцією були нарахована пеня при нарахуванні заборгованості по податку на додану вартість за спірний період.

Як зазначалося вище, ухвалою суду від 04.09.2009 було порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (смт.Корнин Попільнянського району Житомирської області) відповідно до положень ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р. та одночасно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оголошення про порушення провадження у справі 4/68-Б про визнання банкрутом боржника було опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті "Урядовий кур'єр" від "02" грудня 2009 р. №224(4130)(а.с.34, том 6).

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 18.01.2013р.), мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною четвертою статті 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 12 зазначеного Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Аналогічну правову позицію про те, що протягом дії здійснення провадження у справі про банкрутство встановлюється заборона на нарахування боржнику, щодо якого порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів неустойки незалежно від часу їх виникнення викладено у постанові Верховного Суду України від 12.03.2013 року №29/5005/16170/2011.

З огляду на вищевикладене, боржник має загальну заборгованість перед кредитором в розмірі 905612,93 грн. заборгованості по податку на додану вартість. В решті вимог слід відмовити.

Дослідивши заявлені податковою інспекцією вимоги щодо орендної плати за період з 2010р. по січень 2015р. у сумі 1023470,26 грн. слід зазначити наступне.

На підтвердження вимог податкової до боржника по орендній платі, інспекцією надано податкові декларації (а.с.31-48 том 26).

Відповідно до п.п. 14.1.136. Податкового кодексу України, орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Відповідно до п.п. 286.2. Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3. Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до ч. 1 ст. 46., 49.1., 49.2., 49.3., п. 54.1., 287.3. Податкового кодексу України, самостійно нараховані Боржником податкові зобов'язання у поданих до податкового органу податкових деклараціях, є узгодженими податковими зобов'язаннями Боржника.

В свою чергу, як встановлено судом, із матеріалів справи, під час дії мораторію податковою інспекцією також була нарахована пеня при нарахуванні щодо орендної плати за вказаний період.

Таким чином, боржник має загальну заборгованість перед кредитором в розмірі 1000060,00 грн. заборгованості по орендній платі В решті вимог слід відмовити.

З урахуванням вищезазначеного, податковий борг боржника перед інспекцією становить 3 635 503,49 грн., який складається з: 905612,93 грн. заборгованості по податку на додану вартість, 25038,00 грн. заборгованості по податку на прибуток підприємства, 12535,08 грн. за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, 1390,99 грн. по збору за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, 87816,42 грн. по збору за спеціальне використання води, 2791,05 грн. по військовому збору, 165769,69 грн. по податку на доходи фізичних осіб, 1434489,33 грн. по єдиному соціальному внеску.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Андрушівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, шляхом визнання вимог кредитора в сумі 1 434 489,33 грн. заборгованості по єдиному внеску з включенням їх до другої черги реєстру вимог кредиторів, 2 201 014,16 грн. податкового боргу по податках та зборах, з включенням їх до третьої черги реєстру вимог кредиторів. В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до п.4.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат) у непозовному провадженні, зокрема, як-от у справах про банкрутство, здійснюється оскільки інше не передбачено законом, за загальними правилами ст.49 ГПК.

З огляду на зазначене, судові витрати покладаються на боржника пропорційно розміру задоволених кредиторських вимог.

У зв'язку із звільненням кредитора - Андрушівської ОДПІ від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1084,66 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

В засіданні суду розглядалась заява Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №119 від 15.04.2015р. про визнання кредиторських вимог, з урахуванням уточнень на суму 528317,00 грн.

Представник податкової в засіданні суду заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Ліквідатор боржника в засіданні суду не надав заперечень відносно заяви податкової №119 від 15.04.2015р. про визнання кредиторських вимог, з урахуванням уточнень на суму 528317,00 грн. заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.

Дослідивши вищезазначену заяву Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №119 від 15.04.2015р. про визнання кредиторських вимог, з урахуванням уточнень на суму 528317,00 грн., заслухавши представника кредитора, ліквідатора боржника, господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, кредиторські вимоги податкової до боржника грунтуються та підтверджуються постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2012р. по справі №0670/277/12 про стягнення з ВАТ"Корнинський цукровий завод" коштів в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі, зокрема 528317,07 грн. заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що вимоги Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області підтверджені належними докази, тому підлягають визнанню в повному обсязі.

Разом з тим, слід зазначити, що постановою суду від 27.01.2015р. (суддя Гнисюк С.Д.) ПАТ "Корнинський цукровий завод" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, тобто до 27.01.2016 (включно); призначено ліквідатором ПАТ "Корнинський цукровий завод" арбітражного керуючого Горука Віктора Андрійовича.

27.01.2015р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено оголошення про визнання банкрутом Публічного акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (13516, Житомирська область, Попільнянський район, смт. Корнин, вул. Мічуріна, б.7; ідентифікаційний код 00372345)

Оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України вищезазначеного оголошення означає, що факт визнання боржника банкрутом стає загальновідомим.

Пунктом 8 частини першої ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011 р.) встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Отже, з огляду на зазначене та згідно ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011р.) двохмісячний строк для подання заяв з грошовими вимогами кредиторів до боржника сплинув 27 березня 2015 року (включно).

Заява Андрушівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області була зареєстрована діловодною службою господарського суду 15.04.2015р., про що свідчить відтиск штампу (а.с.38 том 22), тобто поза межами двохмісячного строку встановленого п.8 ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на зазначене, вимоги Андрушівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на суму 528317,00 грн. заборгованості з податку на доходи фізичних осіб слід включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

За таких обставин, суд вважає, за необхідне задовольнити вимоги Андрушівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на суму 528317,00 грн., які включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

У зв'язку із звільненням кредитора - Андрушівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1218,00 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

В засіданні суду розглядалась заява Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 118/189/10-003 від 15.04.2015р. про заміну кредитора правонаступником.

Заслухавши представника Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №311 "Перелік територіальних органів ДФС, які утворюються" у Житомирській області утворюється Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС.

Відповідно до додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №311 "Перелік територіальних органів Міндоходів, які реорганізуються", Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів реорганізується шляхом приєднання до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.211 том 24) , у ЄДР міститься інформація про юридичну особу - Андрушівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області (ідентифікаційний код 39503448).

Відповідно до наказу ДФС України №757 від 06.10.2015р. "Про внесення змін до положень про територіальні органи ДФС у Житомирській області", затверджено, зокрема, зміни до Положення про Андрушівську ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області, затвердженого наказом ДФС від 20.08.2014р. №56, зареєстрованого 25.06.2015р., які є його невід'ємно частиною.

Згідно змін до Положення про Андрушівську ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області, Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області є правонаступником усіх прав та обов'язків Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Відповідно до передавального акту від 25.09.2015р. (а.с.216-218 том 24), затвердженого головою комісії з реорганізації Андрушівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (код ЄДРПОУ 38325032) передала своєму правонаступникові - Андрушівської об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39503448) все майно, яке обліковується на балансі, всі майнові права, пов'язані з майном, що передається, а також майнові права, які хоча і не пов'язані з майном органу, але належать ОДПІ відповідно до законодавства та правочинів, права власності на всі інші права та обов'язки перед всіма боржниками та кредиторами.

Адрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС ГУ у Житомирській області, є єдиним правонаступником Андрушівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області щодо всього майна, майнових та немайнових прав, прав на рухоме та нерухоме майно, прав на земельні ділянки, об'єкти соціально-побутового призначення, інших прав та обов'язків, стосовно всіх боржників та кредиторів ОДПІ.

Частиною 1 ст. 25 ГПК України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 118/189/10-003 від 15.04.2015р. та замінити кредитора по справі Андрушівську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області на її правонаступника Андрушівську ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області.

Судом в судовому засіданні розглядався звіт ліквідатора з доданими до нього документами.

Ліквідатор вимоги ухвали суду від 17.12.2015 виконав частково.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку відкласти розгляд справи.

Керуючись ст.ст.77,86 ГПК України, ст.ст. 37-46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд Житомирської області, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області на суму 234941,00 грн., які включити до другої черги реєстру вимог кредиторів; 89814,96 грн., які включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів. У зв'язку із звільненням кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Попільнянському районі Житомирської області від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1218,00 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.

2. Визнати кредиторські вимоги Андрушівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області в сумі 1 434 489,33 грн. заборгованості по єдиному внеску, які включити до другої черги реєстру вимог кредиторів, 2 201 014,16 грн. податкового боргу по податках та зборах, які включити до третьої черги реєстру вимог кредиторів. В решті вимог відмовити. У зв'язку із звільненням кредитора - Андрушівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1084,66 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

3. Визнати кредиторські вимоги Андрушівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на суму 528317 грн., які включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів боржника. У зв'язку із звільненням кредитора - Андрушівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від сплати судового збору за подачу заяви до господарського суду, підлягає сплаті боржником 1218,00 грн. в дохід Державного бюджету України, які включити до першої черги реєстру вимог кредиторів боржника.

4. Задовольнити заяву Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області № 118/189/10-003 від 15.04.2015р.

5. Замінити кредитора по справі Андрушівську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Житомирській області на її правонаступника Андрушівську ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області.

6. Відкласти розгляд справи.

7. Призначити наступне засідання суду на "26" січня 2016 р. о 11:30 в приміщенні господарського суду Житомирської обл., майдан Путятинський 3/65, в кімнаті № 407.

8. Зобов'язати ліквідатора банкрута Горука В.А. забезпечити виконання повноважень ліквідатора банкрута в порядку, визначеному ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та належне виконання заходів, передбачених ст. 42-45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спрямованих на задоволення вимог кредиторів.

9. Зобов'язати ліквідатора Горука В.А.:

- надати господарському суду проміжний звіт з підтверджуючими документами про хід ліквідаційної процедури банкрута та інші матеріали, що свідчать про виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків;

- включити визнані судом вимоги кредиторів до реєстру вимог кредиторів боржника;

- закрити рахунки банкрута у банківських установах, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури за винятком основного рахунку боржника;

- повідомляти комітет кредиторів та суд щодо надходження та витрачання коштів у ході проведення ліквідаційної процедури;

- виявити додаткові докази про наявність/відсутність у банкрута майна на праві власності/користування; підтверджуючі документи подати суду;

- надати письмові пояснення щодо відсутності серед основних засобів виявлених під час проведеної інвентаризації боржника залізничних з'єднань та насосів;

- надати докази встановлення наявності активів боржника шляхом надіслання відповідних запитів до Державного підприємства "Український інститут промислової власності", Державного департаменту інтелектуальної власності, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція), Державної авіаційної служби України або їх територіальних представництв;

- вчинити відповідні дії щодо акцій боржника;

- вчинити відповідні дії щодо товарного знака боржника;

- продаж майна банкрута здійснювати відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19.01.2015р.).

У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд застосовує заходи, передбачені ч.12 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Викликати у судове засідання ліквідатора та уповноважених представників кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в установленому чинним законодавством порядку

У зв'язку із запровадженням автоматизованої системи документообігу у господарському суді будь-які заяви та клопотання у письмовому вигляді повинні бути зареєстровані в канцелярії суду до початку судового засідання.

Окрім того, учасникам судового процесу звернути увагу на необхідність належного оформлення документів (заяв, клопотань), що подаються до суду, з врахуванням того, що зміст об'єднуваних вимог у відповідній заяві чи клопотанні повинен мати однорідний характер, у випадку заявлення вимог, що мають різні підстави виникнення, то вказані вимоги слід розділяти та пред'являти до суду окремими оформленими документами

Суддя Костриця О.О.

1 - до справи

2 - а/к Горуку В.А. (10001, АДРЕСА_3) (рек. з пов.);

3, 4 - ТОВ "УКР-ЛЕНД на 2 адреси:

- 10014, м. Житомир, вул. Київська, 102,(рек. з повід.);

- ОСОБА_6 - АДРЕСА_1 (рек.з повід. );

5, 6 - ТОВ "Промислові мастила" на 2 адреси:

- 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 36-б, 4-й,(рек.з повід. );

- 08300, Київська обл. м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 16, (рек. з повід.);

7 - ЖОВ ФССзТВП (рек. з повід. );

8 - Попільнянський РЦЗ, 13501, смт.Попільня, Житомир. обл., вул.Б. Хмельницького, 24-а(рек.з повід.)

9 - Держ. агентство резерву, 01601, м.Київ, вул. Пушкінська, 28. (рек. з повід);

10 - ТОВ "УГК", 10014, м. Житомир, вул. Довженка, 47 (рек. з пов.) та (13246, Житомирська обл., Чуднівський район, смт. Вакуленчук) (рек. з повід.);

11 - ОСОБА_7, АДРЕСА_2 (рек. з повід.);

12 - ТОВ "Зернове товариство", 20800, Черкаська обл. , м. Кам'янка, вул. Леніна, 110 (рек. з повід.);

13 - Новоград - Волинська ОДПІ, 11702, м. Новоград-Волинський, вул. Ушакова,3 (рек. з повід.);

14 - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (рек. з повід.);

15 - Андрушівська ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області, -13401, м. Андрушівка, вул. Воб'яна, 26, (рек. з повід.);

16 - УПФУ в Попільнянському районі - 13600, смт. Ружин, вул. Леніна, 35 а, (рек. з повід.);

17 - прокуратурі Житомирської обл.

18-ВВД НВВ та ПЗ України у Андрушівському районі (реком.)

19,20,21,- ПАТ "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1)(реком. з повідомл.),(03065,м.Київ, проспект Космонавта Комарова,44 (реком. з повідомл.)(13352, Житомирська область, Бердичівський район, с.Великі Низгірці, вул.Білопільська,100)(реком. з повідомл.)

22-ТОВ "Поділля-Промресурс"(21001, м.Вінниця, вул.Фрунзе, буд. 4-Д)(реком.з повід.)