Рішення

від 18.12.2015 по справі 376/1526/15-ц

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1526/15-ц

Провадження № 2/376/766/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2015 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Коваленка О.М.,

при секретарі Шумак Л.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом Приватного Підприємства Агро - Олімп 2006 до ОСОБА_4 управління Держемагенства у Київській області, ОСОБА_5 служби Сквирського районного управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказів ОСОБА_4 управління Держземагентства в Київській області та договорів оренди земельних ділянок, скасування реєстрації договорів оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до наказу ОСОБА_4 управління Держземагенства в Київській області від 20.10.2014 № 10-8117/15 -14-сг ОСОБА_2 надано в оренду терміном на 21 рік земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення загальною площею 30,5675 га (кадастровий номер 3224010100:03:021:0012), яка розміщена в адміністративних межах Сквирської міської ради Київської області для ведення фермерського господарства.

В подальшому на виконання наказу ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області начальником управління Держземагентства у Сквирському районі Київської області 31.12.2014 року укладено з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки № 8428535, загальною площею 30,5675 га для ведення фермерського господарства, строком на 21 рік, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, (кадастровий номер 3224010100:03:021:0012), яка розміщена в адміністративних межах Сквирської міської ради Київської області.

Відповідно до наказу ОСОБА_4 управління Держземагенства в Київській області від 20.10.2014 № 10-8121/15 -14-сг ОСОБА_2 надано в оренду терміном на 21 рік земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення загальною площею 90,1544 га (кадастровий номер 3224010100:03:006:0002), яка розміщена в адміністративних межах Сквирської міської ради Київської області для ведення фермерського господарства.

В подальшому на виконання наказу ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області начальником управління Держземагентства у Сквирському районі Київської області 31.12.2014 року укладено з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки № 8428683, загальною площею 90,1544 га для ведення фермерського господарства, строком на 21 рік, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, (кадастровий номер 3224010100:03:006:0002), яка розміщена в адміністративних межах Сквирської міської ради Київської області.

Зазначені вище договори оренди землі зареєстровані у ОСОБА_5 службі Сквирського РУЮ від 20.01.2015 року.

На підставі укладених договорів складено акти приймання - передачі земельних ділянок за кадастровими номерами:

-3224010100:03:006:0002;

-3224010100:03:021:0012.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України "Про фермерське господарство".

Зокрема, ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частинами 1, 2 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення Фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Окрім цього, частиною 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Частиною 7 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Відповідно до статті 1, частини 1 статті 8 Закону України Про фермерське господарство визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Після укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Зважаючи на зазначене, для створення фермерського господарства, громадянин звертається для отримання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, після отримання якої, зобов'язаний зареєструвати фермерське господарство в установленому законодавством порядку та отримувати в подальшому в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства на загальних підставах - за результатами проведення земельних торгів.

Відповідно до рішення Сквирської міської ради № 37 від 18.03.1999 земельна ділянка площею 147,3 га, яка розміщена в адміністративних межах Сквирської міської ради надана в постійне користування КСП Сквирське (державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 001645 зареєстровано 09.06.1999 за № 54).

Згідно ст. 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство реорганізація та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів його членів або за рішенням суду.

Підприємство являється таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію його припинення. Державна реєстрація припинення підприємства проводиться у порядку, встановленому законом.

При перетворені одного суб'єкта господарювання в інший, переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

КСП Сквирське , відповідно до протоколу загальних зборів від 02.03.2000 року реорганізовано у ТОВ Агрофірма Сквира та зареєстровано в журналі обліку реєстраційних справ 17.03.2000 року за № 0069.

Державна реєстрація припинення ТОВ Агрофірма Сквира проведена 11.12.2006 року в результаті приєднання до ПП Агро-Олімп 2006 , яке стало правонаступником ТОВ Агрофірма Сквира .

Вказане підтверджується архівною довідкою №113/23 від 02.04.08, виданою архівним відділом Сквирської РДА, довідкою Сквирської РДА № 09-44-214 від 09.02.07.

З картографічних матеріалів встановлено, що земельні ділянки надані в оренду ОСОБА_2 за рахунок земель, наданих в постійне користування КСП Сквирське .

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, відповідно до п.5 ст.116 Земельного кодексу України, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Враховуючи вищевикладене, накази ОСОБА_4 управління Держземагентства в Київській області № 10-8117/15-14-сг та № 10- 8121/15-14-сг від 20.10.2014 року прийнято з порушенням ст. 116 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 7 Закону України Про фермерське господарство.

Вказані обставини підтверджуються листом Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 09.06.2015 №02-3- 09/1459.

Крім того, відомості про наявність розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку містобудівної документації щодо обґрунтування розмірів фермерського господарства з урахуванням перспектив його діяльності у проектах землеустрою, які затверджені вищевказаними наказами, не містять.

Таким чином, зазначені накази ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області прийнято з порушенням вимог земельного законодавства. Договори оренди землі від 31.12.2014 року зареєстровані ОСОБА_5 службою Сквирського РУЮ від 20.01.2015 року та укладені всупереч законодавчо встановленої процедури набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі , однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Крім того, статтею 13 Закону України Про оцінку земель передбачено обов'язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Пунктом 4 наказів ОСОБА_4 управління Держземагентства в Київській області про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок передбачено, що начальнику управління Держземагентства у Сквирському районі Київської області надано право на укладення договору оренди земельної ділянки від імені ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області та підписання актів прийому передачі земельних ділянок з ОСОБА_2 лише у разі затвердження нормативної грошової оцінки відповідно до вимог чинного законодавства.

Однак, начальником управління Держземагенства у Сквирському районі Київської області, всупереч вимог законодавства та вказаних наказів, 31.12.2014 з ОСОБА_2 укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 120,7219 га, строком на 21 рік, які розташовані в адміністративних межах Сквирської міської ради та підписано акти приймання-передачі вказаних земельних ділянок.

Разом з тим, в договорах оренди землі від 31.12.2014 року укладених між ОСОБА_4 управлінням Держземагентства у Київській області, в особі начальника Управління Держземагентства у Сквирському районі Київської області та ОСОБА_2, пунктом 43 передбачено, що орендар має замовити за власний рахунок проведення нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та протягом шести місяців з дати підписання сторонами договору подати Орендодавцю витяг із затвердженої технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди. Також, пунктом 45 вказаних договорів оренди земельних ділянок передбачено, що у випадку невиконання орендарем умов пунктів 43 та 44 договору є підставою для його дострокового розірвання за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На даний час, ОСОБА_2 не розроблено та не надано до управління Держземагентства у Сквирському районі документацію щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Вказане порушення тягне за собою неправильне нарахування та сплату податків, які надходять до місцевого бюджету.

Відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Тобто наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання її в оренду чинним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, правовою підставою для укладення спірних договорів оренди є накази начальника ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

При укладанні спірного договору стороною (сторонами) не було дотримано наступних вимог ст.203 ЦК України:

1) зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правило, встановлене цією нормою, повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.

Згідно із ст.ст. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст нравочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не може створювати юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З урахуванням вищевикладеного накази начальника ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області підлягають визнанню недійсними та скасуванню, а укладені на їх підставі договори - визнанню недійсними.

Представник позивача просить суд:

Визнати недійсними накази ОСОБА_4 управління Держземагентства у Київській області про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 120,7219 га, розташованих в адміністративних межах Сквирської міської ради, а саме:

-10-8121/15-14-сг від 20.10.2014;

-10-8117/15-14-сг від 20.10.2014.

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок укладені начальником управління Держемагентства у Сквирському районі Київської області з фізичною особою - ОСОБА_2, а саме:

-№ 8428683 від 31.12.2014;

- № 8428535 від 31.12.2014;

зареєстровані ОСОБА_5 службою Сквирського РУЮ від 20.01.2015 року.

Скасувати рішення ОСОБА_5 служби Сквирського РУЮ про державну реєстрацію договорів оренди землі від 20.01.2015, а саме:

-№ 8428683 від 31.12.2014 (укладений на підставі наказу ГУ Держземагенства №10-8121/15-14-сг від 20.10.2014);

-№ 8428535 від 31.12.2014 (укладений на підставі наказу ГУ Держземагенства № 10-8117/15-14-сг від 20.10.2014.).

Судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача ПП Агро-Олімп 2006 ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити їх, надала пояснення аналогічні викладеним в позові та додатково пояснила, що на теперішній час підприємство є власником спірних земельних ділянок, оскільки вони є правонаступником ПП Сквира , яке користувалося земельними ділянками, однак 3 2013 року договір оренди відсутній, в органах юстиції ніяких документів на земельну ділянку не зареєстровано, користувалися земельною ділянкою на підставі акту прийму - передачі, а також на підставі державного акту на право постійного користування землею, який було видано КСП Сквирське .

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держземагенства у Київській області в судове засідання не з'явився, про слухання справи належним чином був повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Представник відповідача ОСОБА_5 служби Сквирського районного управління юстиції в судове засідання не з'вився, про слухання справи декілька разів належним чином повідомлений, про що свідчать особисті розписки посадових осіб відповідача, які також знаходяться в матеріалах справи (а.с. 65, 100).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання повідомлений належним чином через свого представника ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив суд у задоволенні відмовити та пояснив, що доводи викладені в позовній заяві є не обґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки згідно зі ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю , зокрема, шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування , застосування інших , передбачених законом способів.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справ : № 6-222цс14 ; № 8-233цс14 ; № 6-215цс14 та в силу приписів частини першої статті З ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав , свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Таким чином , позивачем у справі може бути особа , право якої існує на момент звернення до суду порушене , невизнане або оспорюється відповідачем .

Втім , як свідчать матеріали справи , з даною позовною заявою до суду звернулося Приватне підприємство Агро-Олімп 2006 , яке не є :

ні власником , ні землекористувачем спірної земельної ділянки загальною площею 30.5675 га , кадастровий номер : 3224010100:03:021:0012 ;

ні власником , ні землекористувачем спірної земельної ділянки загальною площею 90.1544 га , кадастровий номер : 3224010100:03:006:0002 , а тому не може бути позивачем по справі, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача також вважає хибною думку позивача про те, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-КВ №001645 у даному випадку може бути об'єктом правонаступництва та надавати право користування земельною ділянкою ПП Агро-Олімп 2006 з огляду на наступне .

Відповідно до ч. 2 ст. 92 та п. в ст. 141 Земельного кодексу України позивач не може мати право постійного користування на спірну земельну ділянку, оскільки взагалі не може мати землю в постійному користуванні.

Крім цього,вищевказаний державний акт не є підставою для використання ПП Агро- Олімп 2006 земельної ділянки, право на яку він посвідчує,так як його видано іншій юридичній особі (КСП Сквирське ).

Вказане також підтверджується листом відділу Держземагенства у Сквирському районі № 29-1023-02-1196/2-15 від 25.09.2015 р.

Статтею 27 ЗК України в редакції 1992 року, яка кореспондується зі ст. 141 ЗК України в редакції 25.10.2001 року встановлені підстави припинення права користування землю, зокрема, в разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до законодавства України , що діяло на час припинення діяльності КСП Сквирське закон передбачав дві форми припинення діяльності підприємства: ліквідація і організація.

Як вбачається із позовної заяви , 17.03.2000 року КСП Сквирське , якому належало право користуватися спірними землями на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 001645 , було припинено шляхом реорганізації КСП Сквирське у ТОВ Агрофірма Сквира , правонаступником якої і вказує себе Позивач . Таким чином , реорганізація КСП є юридичним фактом для припинення його права на постійне користування землею.

При реорганізації юридичної особи , правонаступник повинен звернутися до ради (адміністрації) із заявою про надання земельної ділянки у користування і на підставі рішення оформити правовсгановлюючий документ на земельну ділянку реорганізованої юридичної особи .

Відповідно до роз'яснень Держкомзему України від 02.08.2004 року № 14-22-6/6835 переоформлення правовстановлюючих документів на землю при реорганізації підприємства має здійснюватися одночасно з реорганізацією .

Відповідно до листа Державного Агентства Земельних ресурсів (лист від 28.08.2013 р. N 5536/17/4-13 Про надання роз'яснення щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою - Згідно із частиною другою статті 2 Земельного кодексу України суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи , органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Відповідно до частини п'ятої статті 59 Господарського кодексу України притінення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом, його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів , за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Статтею 108 Цивільного кодексу України встановлено, що перетворенням, юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

У відповідності до частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації , що належать до державної та комунальної власності.

Таким чином, після реорганізації новоствореній юридичній особі необхідно івернутися а клопотанням до відповідного органу виконавчої влади про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, з урахуванням їх компетенцій , визначених статтею 122 Земельного кодексу України, з метою переоформлення права постійного користування земельними ділянками, у порядку, встановленому статтею 123 цього ж Кодекс .

Як видно з матеріалів справи - ні правонаступник КСП Сквирське - ТОВ Агрофірма Сквира , ні його правонаступник ПП Агро-Олімп 2006 під час реорганізації юридичних осіб переоформленням правовстановлюючих документів на спірну землю не здійснювали .

Враховуючи вищезазначене щодо відсутності права Позивача на спірні земельні ділянки - це унеможливлює його судовий захист , а тому напрошується лише один висновок - до суду звернулася особа , права якої на земельну ділянку загальною площею 30.5675 га , кадастровий номер : 3224010100 : 03 : 021:0012 та земельну ділянку загальною площею 90.1544 га кадастровий номер : 3224010100 : 03 : 006:0002 (право власності або право користування) - відсутні , а тому ніяким чином не порушені і судовому захисту не підлягають .

Не погоджується представник відповідача і з позицією позивача щодо порушення порядку надання в оренду земельних ділянок (кадастрові номера: 3224010100:03:006:0002, 3224010100:03:021:0012) громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Сквирської міської ради.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У відповідності з пунктом 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445/2011 , центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо- геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, є Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України).

Згідно із пунктом 7 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Враховуючи, що згідно наведених актів законодавства повноваження по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у користування для всіх потреб перебувають у сфері компетенції Держземагентства України та його територіальних органів, а надання земельних ділянок громадянам для ведення фермерського господарства здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади (у даному випадку Держземагенства), доводи позивача щодо порушення вимог земельного законодавства при прийнятті наказів ГУ Держземаг енства в Київській області № 10-8117/15-14-сг та 10-8121/15-14-сг від 20.10.2014 є необгрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказів ОСОБА_4 управління Держемагенства у Київській області від 20.10.2014 року № 10-8117/15 -14-сг та від 20.10.2014 року № 10-8121/15-14-сг надано ОСОБА_2 в оренду земельні ділянки загальною площею 30,5675 га та 90,1544 га строком на 21 рік, які розміщені в адміністративних межах Сквирської міської ради Київської області, про що також свідчать копії ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.14,15).

На підставі вищевказаних наказів між ОСОБА_4 Управлінням Держемагенства у Київській області та ОСОБА_2 укладено договори оренди землі від 31 грудня 2014 року (а.с. 16-29 копії договорів оренди землі).

Судом встановлено і це не заперечується представниками сторін, що позивач по справі ПП Агро - Олімп не є власниками або землекористувачами вищевказаних спірних земельних ділянок.

Суд звертає увагу на вимоги ст. 3 ЦПК України,15 ЦК України, а саме особа права якої порушені має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його права на землю.

Твердження представника позивача про те що, ПП Агро - Олімп 2006 володіє Державним актом на право постійного користування землею № 001645 загальною площею 147,3 га (в які також входять спірні земельні ділянки), який було видано Сільськогосподарському підприємству Сквирське відповідно до рішення Сквирської міської ради від 18 березня 1999 року № 37 (а.с. 40-44) та правонаступником якого є позивач на увагу не заслуговують з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 92 ЗК України передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

З копії статуту позивача вбачається, що Агро-Олімп 2006 є Приватним підприємством (а.с.33-39).

За таких обставин та відповідно до вимог ст. 92 ЗК України позивач взагалі не може мати землю в постійному користуванні

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачі по справі, своїми діями не порушили будь - яких прав позивача, які підлягають захисту в суді, а тому у ПП Агро-Олімп взагалі відсутнє право на звернення до суду з вищевказаним позовом і позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3,10,11,60, 212-215 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 92,152 ЗК України -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного Підприємства Агро - Олімп 2006 до ОСОБА_4 управління Держемагенства у Київській області, ОСОБА_5 служби Сквирського районного управління юстиції, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказів ОСОБА_4 управління Держземагентства в Київській області та договорів оренди земельних ділянок, скасування реєстрації договорів оренди землі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

:Суддя:ОСОБА_6