Ухвала

від 16.12.2015 по справі 922/5957/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"16" грудня 2015 р.Справа № 922/5957/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі Горбачовій О.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківпромснаб", м.Харків , 2. Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, с.Черкаська Лозова Харківської області , 3. Комунального підприємства технічної інвентаризації "Інвенрос", м.Дергачі Харківської області 4. Харківського міського управління юстиції, м.Харків про визнання недійсним свідоцтва та зобов'язання вчинити дії за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №08-11/7215/2-15 від 26.11.15р.),

ОСОБА_2 (довіреність № 08-11/7219/2-15 від 26.11.15р.);

відповідача-1 - ОСОБА_3 (довіреність № 27/3-1 від 27.11.15р.),

ОСОБА_4 (довіреність № 27/3-1 від 27.11.15р.),

ОСОБА_5 (довіреність б/н від 27.11.15р.);

відповідачів-2,3,4 - не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

06.11.2015 р. позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Харківпромснаб" (відповідача-1), Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області (відповідача-2) та КП технічної інвентаризації "Інвенрос" (відповідача-2), в якій просить суд:

1) скасувати та визнати недійсним свідоцтво на право власності на нерухоме майно, видане 31.10.2012р. відповідачем-2 відповідачу-1 на будинок відпочинку "А-1" площею 52,20 м.кв., насосну "Б" площею 13,50 м.кв., огорожу №-№2 та поле для гри в гольф по вул.Олексіївська, 1-А в с.Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області;

2) скасувати запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №37393406 про державну реєстрацію права власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 31.10.2012р. відповідачем-2 відповідачу-1 на будинок відпочинку "А-1" площею 52,20 м.кв., насосну "Б" площею 13,50 м.кв., огорожу №-№2 та поле для гри в гольф по вул.Олексіївська, 1-А в с.Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області;

3) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Харківпромснаб" на нерухоме майно за реєстраційним №37393406, яке виникло на підставі свідоцтва про право власності, виданого 31.10.12р. відповідачем-1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2015 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.12.2015 року.

30.11.2015р. представник відповідача-1 надав до суду клопотання (вх.№47737, а.с.131-133) про припинення провадження у справі, посилаючись на публічно-правовий характер спору й на те, що справа №922/5957/15 є справою адміністративної юрисдикції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2015р. було виключено Харківське міське управління юстиції з числа 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та залучено його до участі у справі в якості іншого відповідача.

Суд розглядає клопотання відповідача-1 (вх.№47737) від 30.11.2015р. про припинення провадження у справі, відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Представники позивача у судовому засіданні 16.12.2015р. проти задоволення заяви про припинення провадження заперечували повністю.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні 16.12.2015р. підтримували заяву про припинення провадження, наполягали на її задоволенні, заперечували проти розгляду справи по суті до вирішення долі цієї заяви.

Відповідачі 2,3,4 у судове засідання 16.12.2015 не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача-1 про припинення провадження по справі №922/5957/15, виходячи з наступного.

Так відповідач-1 надав до суду клопотання (вх.№47737, а.с.131-133) про припинення провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, посилаючись на публічно-правовий характер спору й та те, що справа №922/5957/15 є справою адміністративної юрисдикції.

Позивач у додаткових поясненнях (а.с.177-179) зазначає про те, що він оскаржує підстави виникнення цивільного права ТОВ "Харківпромснаб" та не вважає що ця справа підлягає розгляду у адміністративному суді, посилаючись на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. та судову практику, а саме: постанови Верховного суду України від 11.11.2014р. у справі №21-493а14, від 09.12.2014р. у справі №21-308а14, від 16.12.2014р. у справі №21-544а14. Крім того зазначивши, що оскаржується саме свідоцтво про право власності як акт індивідуальної дії.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою, яка складається з декількох вимог, а саме: вимоги про скасування та визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно та вимог про скасування запису у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №37393406 та про внесення до цього реєстру запису про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Харківпромснаб" на нерухоме майно за реєстраційним №37393406.

Представник ТОВ "Харківпромснаб" посилаючись у своєму відзиві на постанову Верховного Суду України від 11.11.2014 р. у справі № 21-405а14 зазначає, що позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Суд не погоджується з твердженням відповідача-1 щодо адміністративної підвідомчості позовної вимоги про скасування та визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно, виходячи з наступного.

Постанова Верховного суду України від 11.11.2014 р. у справі № 21-405а14, на яку посилається відповідач-1 в обґрунтування своєї правової позиції, винесена за результатами розгляду адміністративного позову, предметом розгляду якого було визнання протиправним та скасувати рішення Київради про передачу земельних ділянок для житлового будівництва та облаштування лінійних об'єктів транспортної інфраструктури, що взагалі не стосується даного предмету позову, яким є спір про право, яке виникло безпідставно (внаслідок невідповідності правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності) рішенню органу місцевого самоврядування), а не внаслідок законності або незаконності прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Таким чином, законність або незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на яке посилається відповідач-1 у своєму відзиві в обґрунтування своїх заперечень проти позову, не є предметом даного спору, а відтак, в межах ст. 33 ГПК України, вказане твердження відповідача-1 не береться судом до уваги.

Так, предметом спору по справі №922/5957/15 окрім іншого є матеріально-правова вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити таке право та інтерес способами, що встановлені договором або законом.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Видача свідоцтва про право власності передбачена пунктом 6 цього Тимчасового положення, що регулює оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти. При цьому, БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

Підставами для визнання такого акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

За приписами ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст.59 цього Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Суд не може погодитися з твердженнями відповідача-1 про те, що поданий позивачем позов про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, а отже з урахуванням статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» в редакції, що діяла на час отримання спірного свідоцтва, облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності відноситься до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Порядок реєстрації прав власності нерухомого майна в Україні унормований Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №157/6445 від 18 лютого 2002 року. Вказане положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності. Воно визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності. Особливості оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна унормовані пунктом 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). За приписами цього пункту, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування та визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно, видане 31.10.2012р. відповідачем-2 відповідачу-1 на будинок відпочинку "А-1" площею 52,20 м.кв., насосну "Б" площею 13,50 м.кв., огорожу №-№2 та поле для гри в гольф по вул.Олексіївська, 1-А в с.Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, підлягає розгляду господарським судом.

Щодо позовних вимог про скасування запису у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №37393406 та про внесення до цього реєстру запису про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Харківпромснаб" на нерухоме майно за реєстраційним №37393406 суд встановив наступне.

Судом залучено до участі у справі в якості іншого відповідача державного реєстратора - Харківське міське управління юстиції, до компетенції якого на теперішній час віднесено внесення та вилучення відповідних записів у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно у м.Харкові.

Харківське міське управління юстиції є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ), юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

У статті 12 ГПК України визначені справи, підвідомчі господарським судам:

" Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом."

Статтею 18 КАСУ визначена предметна підсудність адміністративних справ.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Спеціальним законом, який визначає підстави, спосіб проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та межі повноважень державних реєстраторів, є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV.

Стаття 2 вказаного Закону визначає державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В розумінні п.п.2, 3 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. Крім того, вищезазначені норми Закону зазначають, що державна реєстрація права є обов'язковою дією під час вчинення будь-яких дій з нерухомим майном.

Згідно із ч.1 ст.6 цього Закону систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав). Повноваження органу державної реєстрації прав визначені у ст. 8 Закону.

Цим Законом врегульовано процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також підстави для реєстрації та відмову у реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.ст.16, 19, 26 ).

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання внести відповідні записи до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно можуть бути здійснені тільки суб'єктом владних повноважень - державним реєстратором, а ці вимоги носять публічно-правовий характер.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування запису у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №37393406 про державну реєстрацію права власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 31.10.2012р. відповідачем-2 відповідачу-1 на будинок відпочинку "А-1" площею 52,20 м.кв., насосну "Б" площею 13,50 м.кв., огорожу №-№2 та поле для гри в гольф по вул.Олексіївська, 1-А в с.Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області та вимога щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Харківпромснаб" на нерухоме майно за реєстраційним №37393406, яке виникло на підставі свідоцтва про право власності, виданого 31.10.12р. відповідачем-1 непідвідомчі господарському суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до п.4.2. та п. 4.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції » :

"Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК)."

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково клопотання відповідача-1 про припинення провадження по справі №922/5957/15.

Припинити провадження по справі №922/5957/15 в частині позовних вимог щодо скасування запису у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним №37393406 про державну реєстрацію права власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 31.10.2012р. відповідачем-2 відповідачу-1 на будинок відпочинку "А-1" площею 52,20 м.кв., насосну "Б" площею 13,50 м.кв., огорожу №-№2 та поле для гри в гольф по вул.Олексіївська, 1-А в с.Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, та щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Харківпромснаб" на нерухоме майно за реєстраційним №37393406, яке виникло на підставі свідоцтва про право власності, виданого 31.10.12р. відповідачем-1.

В іншій частині клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі №922/5957/15 відмовити.

Суддя ОСОБА_6

Справа №922/5957/15