Ухвала

від 06.01.2016 по справі 705/2741/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/117/16Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оксанина про стягнення боргу за договором оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ТОВ Агрофірма Оксанина про стягнення боргу за договором оренди земельної ділянки.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що 20 серпня 2009 року, ОСОБА_8, власник земельної ділянки площею 8,3282 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства , кадастровий № 7124385500:03:000:1423, що розташована в адміністративних межах Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області, за межами с. Оксанина, уклала з ТОВ Агрофірма ОСОБА_5 договір оренди вказаної земельної ділянки строком на п'ять років, починаючи з 08 жовтня 2009 року по 30 жовтня 2014 року.

11 січня 2010 року ОСОБА_8, жодного разу не отримавши орендної плати по договору, померла.

Спадкоємець майна померлої ОСОБА_6 у встановленому законом порядку вступив у спадщину і оформив право власності на 3/4 спадкового майна померлої у вигляді вказаної земельної ділянки. Таким чином ОСОБА_6К став стороною існуючого договору і набув права та обов'язки за ним.

Неодноразово ОСОБА_6 та він зверталися в контору підприємства відповідача із заявами про виплату заборгованості з орендної плати за договором, однак вимоги залишилися без задоволення та без будь-яких пояснень.

13 березня 2015 року, на юридичну адресу відповідача по справі було направлено рекомендований лист з вимогою сплати заборгованості по орендній платі за договором, відповіді на який до цього часу не отримали.

Зазначав, що у відповідності до п. 9 договору оренди земельної ділянки № 352 від 20 серпня 2009 року зареєстрованого 04 січня 2010 року за № 041079400032 в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, розмір орендної плати за договором визначено в сумі 4050 гривень на рік, що за весь період дії договору складає 20 250 грн.00 коп.

ОСОБА_6 являється спадкоємцем ? частин земельної ділянки за договором відповідно борг по несплаті орендної плати відповідачем відносно нього складає 15 187,50 грн.

Крім того, у відповідності до п. 11 Договору оренди земельної ділянки орендна плата вноситься у строки не пізніше ніж до 1 грудня поточного року. Згідно п. 14 договору в разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором, справляється пеня в розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожний день такого прострочення.

Таким чином, орендар за Договором та відповідач по справі зобов'язаний був до 1 грудня 2014 року, сплатити власникові земельної ділянки і позивачу по справі заборговану орендну плату в сумі 15 187,50 грн., що не зроблено до цього часу, а відповідно настали умови щодо можливості стягнення встановленої договором пені, розмір якої встановлено самим договором.

Крім цього, вважає, що крім основного боргу боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі 0,3 % встановленої п.14 Договору оренди земельної ділянки від несплаченої суми за кожен день такого прострочення.

Просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 27 865,72 грн.(основний борг у вигляді несплаченої орендної плати за договором в сумі 15 187,50 грн., три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 195,98 грн., інфляційні нарахування в сумі 5 329,31 грн., пеня встановлена договором в сумі 7 152,92 грн.).

Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору.

Збільшивши розмір позовних вимог включивши в обрахунок термін з 06 травня 2015 року по 22 червня 2015 року, просив стягнути: загальну суму нарахувань по інфляційним індексам, трьох відсотків річних та пені 15737,90 грн., а всього з урахуванням основного боргу 30 925,40 грн.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_7 зменшив позовні вимоги із врахуванням часткової сплати коштів в сумі 6243 грн. 45 коп., тому просив стягнути з відповідача на користь позивача 24 681 грн.95 коп. з яких: 8944,05 грн. борг з орендної плати, 254,65 грн. відсотки станом на 22.06.2015 р., 6188,50 грн. інфляційні витрати, 9294,75 грн. пеня в розмірі 0,3% річних.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 оскаржив його в апеляційному порядку.

Вважає, що рішення суду є помилковим, незаконним та таким, що прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Зазначав, що суд знехтував вимогами законодавства та не прийняв до уваги існуючу судову практику.

Просив скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ Агрофірма Оксанина на користь ОСОБА_6 борг у вигляді несплаченої орендної плати за договором в сумі 8 953,05 грн., три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 254,65 грн., інфляційні нарахування в сумі 6 188,50 грн., пеня встановлена договором в сумі 9 294,75 грн., судові витрати за подачу позовної заяви в сумі 278,67 грн. та апеляційної скарги в сумі 535,92 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 21 Закону України "Про оренду землі", передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЧР № 029948 від 07 червня 2004 року, ОСОБА_8 являлася власником земельної ділянки площею 8,3282 га, з цільовим призначенням Для ведення особистого селянського господарства , що розташована в адміністративних межах Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області(а.с. 9).

20 серпня 2009 року між ОСОБА_8 та ТОВ Агрофірма ОСОБА_5 було укладено договір оренди земельної ділянки № 352 строком на п'ять років, починаючи з 08 жовтня 2009 року по 30 жовтня 2014 року. Даний договір 04 січня 2010 року зареєстрований в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії центру Державного земельного кадастру за № 041079400032(а.с. 10-11).

Згідно п. 9 договору оренди, орендна плата становить 4050 грн. 00 коп. та повинна вноситися у строк до 1 грудня поточного року (п. 11 договору). Крім того, п. 14 договору встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня в розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення. (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_9 І-СР № 133738, виданого 13 січня 2010 року Оксанинською сільською радою Уманського району Черкаської області, 11 січня 2010 року ОСОБА_8 померла, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 4(а.с. 8).

06 квітня 2010 року ОСОБА_6 подав приватному нотаріусу Уманського районного нотаріального округу ОСОБА_10 заяву за № 165 про прийняття спадщини після ОСОБА_8

Однак, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1358 отримав лише 23 грудня 2014 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕВ № 501919 від 23 грудня 2014 року (а.с. 12-13).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Так, ст. 1218 ЦК передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення(ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами по справі, що ОСОБА_8 жодного разу не отримувала орендної плати за землю. Протягом строку дії договору ТОВ Агрофірма Оксанина орендна плата нараховувалась, однак спадкоємці за її отриманням не звертались.

ОСОБА_6, як спадкоємець ? частини майна ОСОБА_8 за виплатою орендної плати звернувся лише 16 березня 2015 року(а.с.15).

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до розрахунку орендної плати ТОВ Агрофірма Оксанина та копії платіжного доручення № 5303 від 01 жовтня 2015 року ТОВ Агрофірма Оксанина було здійснено виплату орендної плати на користь позивача в межах строку позовної давності(а.с. 49-50).

Враховуючи, що ОСОБА_6 звернувся до суду 13 травня 2015 року, а строк виконання зобов'язання по договору оренди землі від 20 серпня 2009 року встановлено до 1 грудня поточного року, то колегія суддів приходить до висновку, що на час винесення рішення судом першої інстанції будь-яких боргів за укладеним договором оренди не існувало. Відтак суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову у цій частині.

Крім того, суд першої інстанції вірно виходив з того, що пеня за невнесення орендної плати у строки, визначені договором, у розмірі 0,3%, 3% річних та інфляційні нарахування не підлягають стягненню, оскільки товариство не мало інформації хто є спадкоємцем ОСОБА_8, кому саме необхідно сплачувати орендну плату, тобто за відсутності вини відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, підстав для зміни чи скасування якого судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Оксанина про стягнення боргу за договором оренди земельної ділянки - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :