Рішення

від 30.11.2010 по справі 2-4945/10

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-4945/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 р. Солом'янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді -Букіній О.М.

при секретарі -Дімаковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту інтелектуальної власності, Державного підприємства Український інститут промислової власності (далі- ДП Укрпатент) про визнання права на винахід, зобов'язання Держдепартамент провести державну реєстрацію винаходу за заявкою, зобов'язання Держдепартамент видати патент за заявкою, визнання недійними висновки ДП Укрпатент про невідповідність винаходу умова патентоздатності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить визнати право на винахід за заявкою № а2007 13129, зобов'язати Держдепартамент провести державну реєстрацію винаходу за заявкою № а2007 13129, зобов'язання Держдепартамент видати патент за заявкою, визнати недійсними висновки ДП Укрпатент від 13.05.2010 про невідповідність винаходу за заявкою № а2007 13129 умовам патентоздатності.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.11.2007 року подав заяву № а2007 13129 на винахід Спосіб виробництва електроенергії з допомогою електрохімічного перетворювача теплоти в електроенергію .

За результатами проведення кваліфікаційної експертизи,13.05.2010 року Відповідачем -1 прийнято рішення про відмову у видачі патенту на винахід, у зв'язку з тим, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності, визначеним для нього ч.1 ст. 7 Закону України Про охорону прав на винаходи та корисні моделі за пунктом 1 формули - не є промислово придатним.

Заперечуючи проти вказаного вище висновку, позивач звернувся до Апеляційної палати Державного Департаменту інтелектуальної власності, однак 23.07.2010 року Апеляційна палата прийняла рішення про відмову в задоволенні поданих позивачем заперечень та залишила чинним рішення Держдепартаменту від 13.05.2010 року.

Позивач вважає, що висновки експертизи від 15.05ю.2010 року є необґрунтованими, оскільки при перевірці формули винаходу Відповідачем - 1 в порушення вимог п. 6.4.2 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель не визначено наявність у ній суттєвих ознак заявленого об'єкта, сукупність яких є достатньою для досягнення зазначеного технічного результату.

Позивач стверджує, що відмова у видачі патенту на винахід призводить до порушення його прав, визначених ст. ст. 423, 424, 464 Цивільного кодексу України за захистом яких він змушений звернутись до суду.

На підтвердження своїх вимог та тверджень щодо того, що реалізація винаходу дійсно можлива та патент за поданою ним заявкою відповідає умовам промислової придатності Позивач заявив про можливість надання працюючого зразку свого винаходу, функціонування якого нібито свідчить про відповідність заявленого винаходу умові промислової придатності. Позивач наголошував, що його винахід є інноваційним та суперечить твердженням фундаментальної науки.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовну заяву підтримали, просили її задовольнити.

Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач 1 -Державний департамент інтелектуальної власності надав матеріали заявки , зокрема складений ДП Укрпатент остаточний висновок про невідповідність винаходу за заявкою № а2007 13129 умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи - невідповідність винаходу умові промислової придатності.

У письмових запереченнях Відповідач -1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, спираючись на результати кваліфікаційної експертизи за заявкою № а2007 13129 та на недоведеність, у зв'язку з цим, позовних вимог.

Представник Відповідача -1 вважає, що позивач не має прав на патент, визначених ст.ст. 423, 424, 464 ЦК України, оскільки права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу. Проте, за результатами проведення експертизи заявки № а2007 13129 позивачу було відмовлено у видачі патенту. Також вважає, що підстав для визнання за позивачем права власності на винахід Спосіб виробництва електроенергії з допомогою електрохімічного перетворювача теплоти в електроенергію не має, оскільки його права не оспорюються відповідачем-1.

Представник відповідача 2 -ДП Укрпатент просиввідмовити у задоволенні позовних вимог повністю, також обґрунтовуючи свої заперечення результатами проведеної кваліфікаційної експертизи за заявкою № а2007 13129, яка має статус науково-технічної експертизи, та складеним за результатами проведення зазначеної експертизи висновком .

Представники відповідачів вважають, що під час винесення рішення від 13.05.2010 не було порушено вимог законодавства України, Держдепартамент та ДП Укрпатент діяли у відповідності до Закону та Конституції України.

В судовому засіданні представники Відповідачів -1,2 просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

Встановлено, що 26.11.2007 року Позивач подав заявку № а2007 13129 на видачу патенту України на винахід Спосіб виробництва електроенергії з допомогою електрохімічного перетворювача теплоти в електроенергію .

За результатами проведення кваліфікаційної експертизи заявки № а2007 13129 від 26.11.2007 було встановлено, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності - за пунктом 1 формули не є промислово придатним.

Керуючись ч. 6 та ч. 18 ст. 16 Закону України Про охорону прав на винаходи і корисні моделі експертиза запропонувала заявнику усунути недоліки, зазначені у висновку, не виходячи за межі первинних матеріалів.

На виконання вимог Установи, заявник надав відповідь, що містили відомості, які, на його думку, є доказами промислової придатності винаходу, при цьому заявником не було змінено формулу та опис винаходу.

За результатами проведення експертизи заявки № а2007 13129 на винахід було прийнято остаточний висновок про невідповідність заявленого винаходу умові промислової придатності, який набув статусу рішення від 13.05.2010 № 17566/3 про відмову у видачі патенту на винахід.

Зазначене рішення було оскаржене Позивачем до Апеляційної палати Держдепартаменту шляхом подання заперечення. Подане заперечення було розглянуто Апеляційною палатою за участю заявника.

З рішення Апеляційної палати Державного Департаменту інтелектуальної власності вбачається, що реалізувати зазначене призначення заявленого способу - виробництво електроенергії - неможливо, як за первинною формулою, так і за відкоригованою формулою, а тому заявлений винахід, як він викладений у первинній формулі винаходу, та як описаний в матеріалах заявки, зокрема в описі, не може бути використано в промисловості або в іншій сфері діяльності.

За результатами розгляду поданого заперечення колегією Апеляційної палати було прийнято рішення, затверджене наказом Держдепартаменту від 20.08.2010 № 96, у задоволенні заперечення було відмовлено, рішення Держдепартаменту від 13.05.2010 залишено чинним.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі - Закон) за заявкою на винахід здійснюється експертиза, яка має статус науково-технічної експертизи, складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід - кваліфікаційної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом МОН України № 197 від 15.03.2003, зареєстрованих в Мінюсті України 15.04.2002 № 364/6652 (далі - Правила розляду), Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель затверджених наказом МОН України № 22 від 22.01.2001, зареєстрованих в Мінюсті України 27.02.2001 № 173/5364 (далі - Правила складання).

Відповідно до п. 17 ст. 16 Закону під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 цього Закону: новизні, винахідницькому рівню та промисловій придатності.

Як встановлено вище, за результатами проведення експертизи заявки № а2007 13129 на винахід Спосіб виробництва електроенергії з допомогою електрохімічного перетворювача теплоти в електроенергію було встановлено, що заявлений винахід не відповідає умовам патентоздатності - промисловій придатності.

Згідно з п. 7 ст. 12 Закону опис винаходу повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати суть винаходу настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі.

Формула винаходу повинна виражати його суть і викладатися ясно та стисло (п. 7.1.2 Правил складання).

Відповідно до п. 6.5.1.1. Правил розгляду для встановлення промислової придатності винаходу перевіряють:

- наявність у матеріалах заявки посилання на призначення заявленого об'єкта винаходу;

- наявність у первинних матеріалах заявки описаних засобів і методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу в тому вигляді, як він охарактеризований в будь-якому пункті формули. Якщо такі відомості в матеріалах заявки відсутні, допускається, щоб засоби і методи, на які є посилання в заявці, були описані в джерелах інформації, що стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу.

Відповідно до п. 6.5.1.3 Правил якщо така реалізація неможлива, то робиться висновок, що винахід не відповідє умові промислової придатності.

Відповідно до остаточного висновку закладу експертизи, який набув статусу рішення Держдепартаменту, зазначено, що у разі здійснення винаходу за формулою винаходу реалізація вказаного заявником призначення не можлива, тобто не дотримана одна з вимог щодо відповідності винаходу умові промислової придатності. Загальновідомо, що отримати в рівноваженому середовищі електроенергію з теплоти неможливо, оскільки це порушує друге начало термодинаміки. Ланцюг перетворень, наведений заявником, неадекватний закону збереження енергії, тобто таке протікання реакцій, яке привів заявник, не відповідає фундаментальній науці.

Крім того, у рішенні Апеляційної палати Держдепартаменту від 23.07.2010 зазначається, що заявник не заперечує того, що його винахід суперечить твердженням фундаментальної науки.

Отже, з матеріалів справи встановлено, що винахід, як він викладений у первинній формулі винаходу та описаний в матеріалах заявки, зокрема в описі , не може бути використано в промисловості або в іншій сфері діяльності.

Згідно з п. 1 ст. 10 Закону експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи. Тобто під час проведення зазначеної експертизи здійснюється дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об'єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об'єктів (ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» ). Проводити таку експертизу має право відповідний заклад експертизи або судовий експерт, який відповідає вимогам ч.2 ст.53 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

На обговорення учасників процесу судом було поставлено питання про призначення по справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, проте позивач відмовився від проведення даного дослідження посилаючись на те, що у справі є належні та достатні докази на підтвердження його вимог. Зазначив, що продемонстрований ним пристрій в суді свідчить про відсутність необхідності для застосування спеціальних знань.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах за №7 від 30.05.1997 року передбачено, що у разі незгоди сторони оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних доказів у справі, а тому приймає до уваги висновки кваліфікаційної експертизи за заявкою № а2007 13129 , в якості належних та допустимих доказів у справі.

З огляду на те, що висновком Відповідача-1 від 13.05.2010 року підтверджено, що поданий позивачем за заявкою № а2007 13129 винахід не відповідає умові патентоздатності- промислова придатність, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про визнання недійсними висновки ДП Укрпатент від 13.05.2010 про невідповідність винаходу за заявкою № а2007 13129 умовам патентоздатності та зобов язання відповідча провести державну реєстрацію винаходу за заявкою № а2007 13129 та видати позивачу патент на винахід Спосіб виробництва електроенергії з допомогою електрохімічного перетворювача теплоти в електроенергію .

При вирішенні питання щодо відмови у реєстрації та видачі позивачу патенту на винахід Спосіб виробництва електроенергії з допомогою електрохімічного перетворювача теплоти в електроенергію , суд враховує вимоги чинного законодавства, згідно якого винахід повинен відповідати також умовам новизни та винахідницькому рівню.

Проте, як встановлено в судовому засіданні відповідачами не перевірялася подана позивачем заявка № а2007 13129 на винахід за ознаками -новизна та винахідницький рівень, а приймалося рішення лише щодо перевірки винаходу першому критерію - промислова придатність.

Доказів, які б встановлювали відповідність ознак наданого на демонстрацію лабораторного зразку суттєвим ознакам формули за заявкою № а2007 13129 позивачем не надано. Також позивачем не надано доказів в обґрунтування заявлених вимог та доказів, які б спростовували висновки закладу експертизи щодо проведеного дослідження.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання за позивачем права на винахід Спосіб виробництва електроенергії з допомогою електрохімічного перетворювача теплоти в електроенергію згідно поданою заявки № а2007 13129, суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 423 ЦК України особистими немайновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності; 2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності.

Згідно зі ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід засвідчується патентом .

Згідно з п. 1 ст. 28 Закону права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.

Оскільки судом було встановлено, що поданий на реєстрацію винахід за заявкою № а2007 13129 не відповідає одному із критерію патентоздатності- промислова придатність, суд вважає, що підстав визнавати за позивачем право власності на винахід по вказаній вище заявці не має.

Крім того, суд вважає, що права позивача в цій частині позовних вимог не можуть вважатися порушеними виходячи з вимог ст. 3 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 необґрунтовані та безпідставні, а тому в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 418, 462, 464 ЦК України, Законом України Про охорону прав винаходи і корисні моделі , Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом МОН України № 197 від 15.03.2003, зареєстрованих в Мінюсті України 15.04.2002 № 364/6652 зі змінами, ст.ст.3, 4, 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: