Ухвала

від 23.12.2015 по справі 646/12668/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №646/12668/15-ц Головуючий суддя І інстанції Журавель В. А.

Провадження № 22-ц/790/8661/15 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року м.Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Яцини В.Б.,

суддів: - ОСОБА_1, ОСОБА_2

за участю секретаря - Ковган С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 листопада 2015 року за заявою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю БТЗ , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про зобов'язання укласти договори, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю БТЗ про стягнення грошових коштів в сумі 1 272 938 грн. 40 коп.

При зверненні до суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову, а саме накладення заборони відчуження нерухомого та рухомого майна, яке належить відповідачу ОСОБА_3

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2015 року вказана заява була задоволена частково, судом було заборонено вчиняти дії, направлені на відчуження житлового будинку літ. Ф-1 , котельні літ. Ш-1 , які належать ОСОБА_3 на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.03.2012 року та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Рибасівська, 8; земельної ділянки кадастровий № 6310138800:03:004:0028, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Рибасівська, 8, та належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 10.08.2015 року № 41997906; житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Добродецького, 10, які належать відповідачу на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2009 року та нежитлових будівель літ. Л-1 та літ К- 1 , що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Рибасівська, 8; які належать ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 11.11.2003 року.

10 листопада 2015 року представником відповідача ОСОБА_4 було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки позивач не назвав жодної причини необхідності застосування даного виду забезпечення позову, а суд не пересвідчився щодо наявності спору та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, відсутні відомості щодо вартості вищезазначеного майна, нежитлові будівлі літ. Л-1 та К-1 не є власністю відповідача ОСОБА_3 і резолютивна частина ухвали суду щодо способу забезпечення позову не відповідає заяві позивача.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 листопада 2015 року клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволено частково. Скасовано заходи забезпечення позову, а саме зняти заборону з відчуження виробничого приміщення будівлі літ. Л-1 загальною площею 128,0 кв. м. та нежитлових приміщень 9-:-16 в літ. К-1 загальною площею 521,8 кв. м., розташованих в м. Харкові по вул. Рибасівській № 8, накладеної на підставі ухвали Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2015 року. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу в частині відмови в задоволенні клопотання та повністю задовольнити заяву про скасування застосованих судом заходів забезпечення позову. На обґрунтування скарги послався на те, що суд порушив норми цивільного процесуального права, в порушення ст. 151 ЦПК України районний суд не з'ясував чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду по справі, чи дійсно виник між сторонами спір, позивач не надав доказів щодо вартості належного відповідачу майна, судом не з'ясована співмірність вартості майна та заявлених вимог, суд безпідставно застосовував інший вид забезпечення позову, ніж вказав позивач у своїй заяві.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи скарги, вважає що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст.ст. 151, 153 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову розглядається судом в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участі справі. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову (із змінами від 12.06.2009р.) розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно

виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати

особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до

незворотних наслідків.

Частиною 3 статті 154 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу, у тому числі за заявою особи, щодо якої вжито заходи забезпечення.

Частково скасовуючи застосовані ухвалою від 15 жовтня 2015 року заходи забезпечення позову, районний суд виходив з того, що по справі дійсно виник спір щодо стягнення грошової суми, яка складає понад 1 мільйон гривень, відповідач має у власності нерухоме майно, на яке судом було накладено заборону на відчуження, а оскільки відповідач з метою невиконання можливого рішення суду вищезазначене майно може відчужити, то враховуючи можливу вартість зазначеного в заяві майна, з урахуванням розміру заявлених вимог слід залишити застосовані судом заходи забезпечення позову стосовно наступного нерухомого майна: житлового будинку літ. Ф-1 загальною площею 76,9 кв.м., житловою площею 48,9 кв.м.; котельні літ. Ш-1 загальною площею 35,7 кв.м., які належать ОСОБА_3 на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.03.2012 року та розташовані за адресою: м. Харків, вул.. Рибасівська, 8; земельної ділянки кадастровий номер № 6310138800:03:004:0028 загальною площею 0,0776 га, яка знаходиться за вказаною адресою, та належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 10.08.2015 року № 41997906; житловий будинок з надвірними будівлями, реєстраційний номер 27562587, що розташований за адресою: м. Харків, вул.. Добродецького, 10, які належать ОСОБА_3 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 27.05.2009 року. Стосовно іншого майна суду не було надано безспірних доказів їх належності відповідачу і тому районний суд в цій частині скасував заходи забезпечення позову.

Відповідно до правової позиції, яка зазначена у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову (зі змінами від 12.06.2009р.) заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Колегія суддів за недоведеністю відхиляє доводи с карги стосовно не співмірності залишеного судом забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії, направленні на відчуження. Такий вид забезпечення позову передбачений п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України. Згідно до ч. 2 ст. 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Оскільки висновки районного суду належним чином вмотивовані і підтверджуються матеріалами справи, судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вищевказаних вимог закону, доводи скарги є необґрунтованими і цього висновку не спростовують, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 154 ЦПК України у разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення, заборони відчуження нерухомого майна, - внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві.

Керуючись ч.3 ст. 209, ст. 218, ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -