Вирок

від 15.01.2016 по справі 203/5988/15-к

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5988/15-к

Провадження №1-кп/0203/76/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2016 року м. Дніпропетровськ

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015040440001528 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, працюючого головним спеціалістом відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12015040440001528 ОСОБА_5 обвинувачується у наступному.

07.04.2015 року о 14:36:29 годині ОСОБА_5 , перебуваючи на своєму робочому місці, а саме у приміщенні кабінету № 207 Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, ул. Комсомольска, б.56, будучи відповідно до наказу № 2165-К від 31.07.2013 року про призначення на посаду, головним спеціалістом відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, за допомогою особистого ключа для здійснення доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, здійснив вхід до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та зробив відмітку про погашення обтяження № 11190695 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме не отримавши у встановленому порядку заяву про зняття майна з-під арешту, постанову ВДВС Дніпропетровського РУЮ у Дніпропетровській області про зняття майна з-під арешту, яка згідно із листом ВДВС Дніпропетровського РУЮ від 16 липня 2015 року на адресу Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області не направлялась, Дніпропетровським районним судом відповідне рішення не виносилось.

Отже, ОСОБА_5 вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, внаслідок чого не представляється можливим закінчити виконавче провадження №26380152, у якому сума, що підлягає стягненню, складає 56 411 гривень 50 копійок.

Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані досудовим слідством за ч.1 ст. 366 КК України, а саме: вчинення службового підроблення, що виразилося у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей

Обвинувачений ОСОБА_5 своєї вини не визнав, пояснивши суду, що дійсно він працював головним спеціалістом відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Відповідно до посадової інструкції на нього покладено обов`язки щодо встановлення, припинення обтяжень, реєстрації прав та видачі інформаційних довідок. Документи для прийняття в роботу надходять із канцелярії після того як на них накладено резолюцію начальника. Крім того, під час подачі документів від заявників, канцелярія перевіряє їх на відповідність і належність усіх необхідних документів.

Щодо припинення обтяження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, ще не пам`ятає від кого саме надійшла відповідна заява, однак зазначив, що серед документів була наявна копія рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з відміткою про набрання законної сили, що і стало підставою для припинення ним 07.04.2015 даного обтяження. Дані документи були зареєстровані в Журналі вхідної кореспонденції та передані йому з резолюцією керівника. Крім того, обвинувачений зазначив, що усі рішення судів, які надходять на виконання він перевіряє через Єдиний реєстр судових рішень, а саме: наявність такого рішення, дату винесення і дату набрання законної сили. В тому числі при погашенні запису про обтяження за вказаною адресою, він перевіривши наявність в Єдиному реєстрі судових рішень, переконався в тому, що дане рішення справжнє. Про те, що дане рішення станом на 07.04.2015 було скасоване йому відомо не було.

В судовому засіданні ОСОБА_5 наполягав, що заява і документи, на підставі яких було припинено обтяження відповідали за змістом і формою встановленим вимогам, оскільки у разі відсутності такої заяви або її неналежного оформлення державний реєстратор відмовляє у припиненні обтяження.

Також ОСОБА_5 зазначив, що за даним фактом на підставі листа прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області проведено службову перевірку, за результатами якої його до дисциплінарної відповідальності не притягнуто.

Вподальшому 14.07.2015 року він виявив, що зазначена реєстраційна справа, а також інші реєстраційна справи та його власні речі були викрадені з його службового кабінету, у зв`язки із чим він писав відповідно заяву до правоохоронних органів.

Згідно ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим кодексом випадках,- на потерпілого.

Прокурор в ході судового розгляду вказав, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показаннями свідків обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також письмовими доказами, які він зазначив у своєму клопотаннц:

-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015040440001528 а.п. 1;

-Доручення про проведення досудового розслідування а.п. 2;

-Повідомлення про початок досудового розслідування а.п. 3;

-План слідчих дій а.п. 4;

-Супровідний лист за підслідністю а.п. 5;

-Постанова про виділення матеріалів кримінального провадження а.п. 6-7;

-Заява про вчинення злочину а.п. 13-17;

-Виконавчий лист Дніпропетровського райсуду від 04.10.2010 а.п. 19;

-Копію паспорту ОСОБА_7 а.п. 20;

-Постанова про відкриття виконавчого провадження а.п. 21;

-Позовна заява ОСОБА_11 а.п. 38-39;

-Копію паспорту ОСОБА_11 а.п. 42;

-Рішення Дніпропетровського райсуду від 28.05.2014 а.п. 52-54;

-Апеляційну скаргу ОСОБА_11 а.п. 55-57;

-Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.01.2015 а.п. 74-77;

-Інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна а.п. 79-80;

-Інформаційну довідку Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна а.п. 95-96;

-Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно а.п. 98-101;

-Інформаційна довідка з Реєстру прав вланості на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна а.п. 102-104;

-Рапорт слідчого ОСОБА_12 а.п. 105;

-Постанова про визначення групи прокурорів а.п. 107;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 22.06.2015 про дозвіл на тимчасовий доступ а.п. 109;

-Протокол тимчасового доступу від 01.07.2015 а.п. 110-112;

-Опис речей і документів вилучених на підставі ухвали слідчого судді а.п. 113;

-Довідку про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна а.п. 123-130;

-Договір дарування земельної ділянки а.п. 138;

-Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень а.п. 139;

-Рішення Індустріального районного суду від 04.03.2005 а.п. 149-150;

-Витяг з ДРРПНМ від 07.04.2015 а.п. 160;

-Витяг з ДРРПНМ від 07.04.2015 а.п. 168;

-Запит до ВДВС Дніпропетровського РУЮ від 15.07.2015 а.п. 169;

-Відповідь ВДВС Дніпропетровського РУЮ а.п. 170-171;

-Рішення Дніпропетровського райсуду від 15.09.2014 а.п. 183;

-Супровідний лист на постанову про призначення службової перевірки відносно ОСОБА_5 а.п. 199;

-Постанова про призначення службової перевірки відносно ОСОБА_5 а.п. 200-201;

-Запит до відділу реєстрації користувачів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області Управління (центру) сертифікатів ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС а.п. 209;

-Супровід ДВС а.п. 210;

-Сертифікат ключа ОСОБА_5 а.п. 211;

-Запит голові Дніпропетровського райсуду від 15.07.2015 а.п. 212;

-Відповідь Дніпропетровського райсуду від 20.07.2015 а.п. 213;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 06.07.2015 а.п. 224;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.07.2015 а.п. 225-227;

-Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 09.07.2015 а.п. 228;

-Посадова інструкція ОСОБА_5 від 30.10.2014 а.п. 240-244;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 06.07.2015 т. 2 а.п. 2;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2015 т. 2 а.п 3-5; Ухвала Дніпропетровського райсуду від 16.07.2015 т. 2 а.п 12;

-Протокол обшуку від 17.07.2015 т. 2 а.п 13-17;

-Запит до ДП «Інформаційни центр» від 09.06.2015 т. 2 а.п 68;

-Відповідь ДП «Інформаційний центр» від 30.06.2015 т. 2 а.п 69;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 22.06.2015 т. 2 а.п 71;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.06.2015 т. 2 а.п 72;

-Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 25.06.2015 т. 2 а.п 73;

-Інформація з ДРРПНМ, РПВНМ, ДРІ, ЄДЗВОНМ т. 2 а.п 79-84;

-Інформація з ДРРПНМ, РПВНМ, ДРІ, ЄДЗВОНМ т. 2 а.п 111-116;

-Копія довідки про проведення службової перевірки відносно ОСОБА_5 т. 2 а.п 137-142;

-Ухвала про привід ОСОБА_5 від 27.08.2015 т. 2 а.п 161;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 04.09.2015 т. 2 а.п 173;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 10.09.2015 т. 2 а.п 200;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.09.2015 т. 2 а.п 201;

-Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 11.09.2015 т. 2 а.п 202;

-Запит до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського МУЮ від 14.09.2015 т. 2 а.п 211;

-Відповідь Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського МУЮ від 16.09.2015 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського МУЮ 212;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 24.09.2015 т. 2 а.п 230;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів т. 2 а.п 231-233;

-Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 25.09.2015 т. 2 а.п 234;

-Постанова про визнання та залучення речових доказів т. 2 а.п 234а;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів т. 2 а.п 235-237;

-Книгу реєстрації вхідної кореспонденції Дніпропетровського МУЮ аркуш журналу 32;

-Особову справу головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Новомосковського міськрайонного управління юстиції.

Вислухавши показання обвинуваченого ОСОБА_5 , свідків обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , свідка захисту ОСОБА_13 , дослідивши надані прокурором та стороною захисту інші докази та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, суд встановив наступне.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 показав, що в березні-квітні 2015 року він працював на посаді начальника відділу реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Щодо вхідної кореспонденції пояснив, що вона може надходити безпосередньо через канцелярію, про що робиться відповідний запис у книзі вхідної кореспонденції та присвоюється вхідний номер або ж через електронний реєстр, після чого уся кореспонденція передається на резолюцію начальнику служби.

Крім того, ОСОБА_6 показав, що документів, на підставі яких ОСОБА_5 було припинено обтяження, він не розподіляв та резолюцію не накладав, оскільки на той час резолюції накладала ОСОБА_14 . При цьому на запитання захисника свідок пояснив, що допускає те, що він також міг накладати резолюції на вхідній кореспонденції.

Також, свідок зауважив, що документи щодо припинення обтяження в журналі вхідної кореспонденції було записано в кінці сторінки та присвоєно попередній вхідний номер.

Свідок також пояснив, що припинення обтяження ОСОБА_5 було проведено з порушенням порядку такого припинення, оскільки обтяження на майно за адресою: АДРЕСА_2 , знаходилось в реєстрі, який вівся до 1 січня 2013 року і в ньому ж було припинено. В той час як після 01 січня 2013 року заяви про припинення обтяжень переносяться в новий реєстр з обов`язковим додаванням усіх поданих документів в електронному вигляді.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 показала, що станом на березень-квітень 2015 року вона працювала на посаді начальника Реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ.

Свідок показала, що відповідно до своїх обов`язків обвинувачений ОСОБА_5 займався накладенням та припиненням обтяжень, запитами від фізичних і юридичних осіб. Також, свідок відзначила, що реєстраційна служба має право припиняти обтяження на всій території України.

Крім того, ОСОБА_8 зазначила, що на період часу березень-квітень 2015 року, ОСОБА_6 , як начальник відділу, також міг займатися розподілом вхідної кореспонденції.

Заяви про припинення обтяження з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 вона не пам`ятає, а тому не може стверджувати або заперечувати факт її існування.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_9 пояснив, що з 2014 року працює на посаді головного спеціаліста Реєстраційної служби ДМУЮ, до його посадових обов`язків входить прийом вхідної кореспонденції та ведення відповідного журналу.

Свідок зазначив, що на момент надходження 26.03.2015 документів з Дніпропетровського районного суду, він дійсно займався прийомом вхідної кореспонденції та веденням журналу вхідної кореспонденції, а тому саме він зареєстрував документи, зазначені в даному журналі 26.03.2015 під номером 2963. Вподальшому дані документи були передані ОСОБА_5 відповідно до резолюції керівництва, про що він поставив відповідну відмітку.

З приводу двох однакових вхідних номерів на документах, зокрема, на документах про припинення обтяження нерухомого майна, свідок ОСОБА_9 пояснив, що це технічна описка, яка трапилася через велику кількість вхідної кореспонденції, що надходить до Реєстраційної служби, при цьому уточнивши, що за день надходить більше 60 документів. Водночас, свідок зазначив, що допущена описка жодним чином не впливає на виконання документів, в тому числі і заяв про припинення обтяження.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 показала, що до квітня 2015 року на праві приватної власності володіла нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_2 , обтяження з якого і було припинено. З обвинуваченим ОСОБА_5 не знайома.

З приводу обтяження на нерухоме майно пояснила, що воно було накладено ВДВС Дніпропетровського РУЮ, але вподальшому зазначене обтяження було скасовано рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, в зв`язку із чим вона неодноразово зверталась до ВДВС, яка ігнорувала виконання цього рішення суду на що вона скаржилась.

Особисто до Реєстраційної служби ДМУЮ вона не зверталася, оскільки усіма питаннями, пов`язаними з обтяженням нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , займалися декілька її адвокатів, з якими вона уклала договори та надала доручення на вчинення будь-яких правових дій з цього приводу. У зв`язку із цим вона не виключає, що хтось із них міг звернутися з відповідною заявою до реєстраційної служби.

Допитана в якості свідка ОСОБА_13 показала, що працює на посаді головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ. Відповідно до посадової інструкції вона займається передачею до архіву справ та прийомом кореспонденції від нотаріусів. Свідок зазначила, що після розгляду справ реєстратори формують акт прийому-передачі справ і передають їх до архіву. Строк передачі справ до архіву не регламентовано нормативним жодним документом, їх передача здійснюється по мірі накопичення у реєстратора.

Допитана в якості свідка ОСОБА_15 показала, що працює на посаді державного виконавця ВДВС Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Свідок показала, що в її провадженні перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області стягувачем по якому є Кірпа, а боржником ОСОБА_7 . З метою забезпечення стягнення боргу та на підставі вищезазначеного виконавчого листа було накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 .

Також ОСОБА_15 зазначила, що 13.08.2014 на адресу ВДВС Дніпропетровського району надійшло рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, однак ВДВС, не погоджуючись з зазначеним рішенням, подало апеляційну скаргу, яку було задоволено і ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.01.2015 рішення суду першої інстанції про скасування арешту скасовано.

В процесі здійснення виконавчих дій ї стало відомо, що 07.04.2015 державним реєстратором було припинено обтяження майна, що належить ОСОБА_7 , на підставі ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, яку було скасовано Апеляційним судом Дніпропетровської області. У зв`язку з цим свідок звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів.

Окрім того, судом були досліджені письмові матеріали, надані прокурором у якості доказів винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Так, відповідно до виконавчого листа Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області виданого 10.03.2010 по справі № 2-2223/10, на користь ОСОБА_16 стягнуто з ОСОБА_7 56411,50 гривні (т.1 а.п. 32). Ні підставі даного виконавчого листа постановою державного виконавця від 11.05.2011 року було відкрито виконавче провадження № 26380152 (т.1 а.п.33). Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 31459655 от 19.05.2011, на підставі постанови державного виконавця від 19.05.2011, винесеної в рамках виконавчого провадження № 26380152, до вказаного реєстру було внесено запис про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_7 реєстраційний номер запису 11190695 (т.1 а.п.34).

Відповідно до копії рішення Дніпропетровського райсуду від 28.05.2014 (а.п. 52-54) позов ОСОБА_11 до Відділу державної виконавчої служби Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_7 про зняття арешту з майна та виключення з акту опису задоволено. Знято арешт та заборону відчуження з майна, належного ОСОБА_7 та ОСОБА_11 : літ.-А, гаражу літ.-Б та огорожі літ.№1-4 по АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,120 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1221455800-01-085-0003), який накладений за постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_17 в межах виконавчого провадження ВП №26380152 від 19 травня 2011 року. Виключено дачний будинок літ.-А, гаражу літ.-Б та огорожі літ.№1-4 по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,120 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1221455800-01-085-0003) з акту опису майна, який складений в межах виконавчого провадження ВП №26380152.

Згідно відповідної відмітки, дане рішення набрало законної сили 09.06.2014.

Відповідно до копії рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.01.2015 (т.1 а.п. 74-77) рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_11 до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_7 про зняття арешту з майна та виключення з акту опису скасуване.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_7 про зняття арешту з майна та виключення з акту опису відмовлено.

Додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року скасуване.

Відповідно до копії Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 31.07.2014, на все нерухоме майно ОСОБА_7 було накладено ряд арештів, в тому числі постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ від 19.05.2011, реєстраційний номер обтяження 11190695 (т.1 а.п. 79-80).

Копією Інформаційної довідкою Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців (т.1 а.п. 95-96), також підтверджена наявність запису в реєстрі про обтяження № 11190695 про накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_7 на підставі постанови державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ від 19.05.2011.

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, запис про обтяження, реєстраційний номер 11190695, арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_7 , внесений відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ від 19.05.2011 погашено 07.04.2015 (а.п. 102-104).

Згідно листа ВДВС Дніпропетровського РУЮ від 16.07.2015 (т.1 а.п. 170-171) станом на 16.07.2015 виконавче провадження № 26380152 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2223/10 від 10.03.2011 виданого Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_16 суми у розмірі 56411,50 гривні перебуває на виконанні ВДВС Дніпропетровського РУЮ, підстав для звільнення майна боржника з-під арешту у відділ відсутні. Будь-які документи як б звільняло майно боржника з-під арешту у виконавчому провадженні № 26380152 відділом ДВС не виготовлялись.

Відповідно до довідки про проведення службової перевірки (т.1 а.п.202-208, т.2 а.п.137-142), комісією Головного територіального управління у Дніпропетровській області було проведено перевірку щодо дотримання головним спеціалістом відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_5 законодавства України, за результатом якої надання остаточної правової оцінки діям ОСОБА_5 залишити до прийняття рішення судом.

Відповідно до інформації відділу реєстрації користувачів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області Управління (центру) сертифікатів ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС (т.1 а.п.210-211), ОСОБА_5 були видано посилений сертифікат відкритого ключа співробітника реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ у Дніпропетровській області, строк дії якого спливає 31.12.2015.

Згідно листа Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2015, в проваджені даного суду перебувала цивільна справа № 175/1979/14-ц за позовом ОСОБА_11 до ВДВС Дніпропетровського РУЮ Дніпропетровської області та ОСОБА_7 про зняття арешту з майна та виключення з акту опису, по якій 28.08.2014 винесено рішення про задоволення позову. Вподальшому ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.01.2015 вказане рішення було скасоване, в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.п.213).

Відповідно до копії наказу № 455-к від 18.02.2013, копії наказу № 705-к від 07.03.2013, ОСОБА_5 був переведений на посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (т.1 а.п.232).

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_5 від 30.10.2014, останній згідно п.2.11 мав право приймати рішення щодо припинення обтяжень (т.1 а.п. 240-244).

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2015, в ході останнього ОСОБА_5 не надав доступу до реєстраційної справи, щодо припинення 07.04.2015 арешту на майно ОСОБА_7 , пояснивши що дану справу були викрадено 14.07.2015 з його службового кабінету № 207 т. 2 а.п 3-5;

В ході обшуку 17.07.2015 приміщення реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ також не було виявлено реєстраційної справи щодо припинення 07.04.2015 арешту на майно ОСОБА_7 . В ході обшуку ОСОБА_5 пояснив, що дана реєстраційна справа була викрадена з його кабінету 14.07.2015. В ході обшуку було вилучено копії аркушів журналу вхідної кореспонденції (т. 2 а.п 13-17).

Згідно листа ДП «Інформаційний центр» від 30.06.2015 за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відмітку про погашення запису № 11190695 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено 07.07.2015 14:36:29 ОСОБА_5 , співробітником Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (т.2 а.п 69).

Окрім того, в судовому засіданні було досліджено речовий доказ Книгу реєстрації вхідної кореспонденції Дніпропетровського МУЮ, зокрема аркуш журналу 32, на якому під номером 2963 міститься запис про отримання 26.03.2015 ухвали Дніпропетровського суду, яка відповідно до змісту колонки 4 «резолюція або кому надіслано документ» була передана Яковлеву.

Також судом було досліджено визнану в якості речового доказу особову справу ОСОБА_5 , з якої встановлено, що останній станом на 07.04.2015 дійсно працював на посаді головного спеціаліста відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Окрім того, в ході судового розгляду були досліджені документи, на які прокурор послався як на докази у справі:

-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015040440001528 а.п. 1;

-Доручення про проведення досудового розслідування а.п. 2;

-Повідомлення про початок досудового розслідування а.п. 3;

-План слідчих дій а.п. 4;

-Супровідний лист за підслідністю а.п. 5;

-Постанова про виділення матеріалів кримінального провадження а.п. 6-7;

-Заява про вчинення злочину а.п. 13-17;

-Копію паспорту ОСОБА_7 а.п. 20;

-Позовна заява ОСОБА_11 а.п. 38-39;

-Копію паспорту ОСОБА_11 а.п. 42;

-Апеляційну скаргу ОСОБА_11 а.п. 55-57;

-Рапорт слідчого ОСОБА_12 а.п. 105;

-Постанова про визначення групи прокурорів а.п. 107;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 22.06.2015 про дозвіл на тимчасовий доступ а.п. 109;

-Довідку про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна а.п. 123-130;

-Договір дарування земельної ділянки а.п. 138;

-Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень а.п. 139;

-Рішення Індустріального районного суду від 04.03.2005 а.п. 149-150;

-Витяг з ДРРПНМ від 07.04.2015 а.п. 160;

-Витяг з ДРРПНМ від 07.04.2015 а.п. 168;

-Запит до ВДВС Дніпропетровського РУЮ від 15.07.2015 а.п. 169;

-Додаткове Рішення Дніпропетровського райсуду від 15.09.2014 а.п. 183;

-Супровідний лист на постанову про призначення службової перевірки відносно ОСОБА_5 а.п. 199;

-Постанова про призначення службової перевірки відносно ОСОБА_5 а.п. 200-201

-Запит до відділу реєстрації користувачів при ГУ ДФС у Дніпропетровській області Управління (центру) сертифікатів ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС а.п. 209.

-Запит голові Дніпропетровського райсуду від 15.07.2015 а.п. 212;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 06.07.2015 а.п. 224;

-Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.07.2015 а.п. 225-227 вилучено накази про призначення та посадові інсстркції;

-Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 09.07.2015 а.п. 228;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 06.07.2015 т. 2 а.п. 2;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 16.07.2015 т. 2 а.п 12;

-Запит до ДП «Інформаційни центр» від 09.06.2015 т. 2 а.п 68;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 22.06.2015 т. 2 а.п 71;

-Ухвала про привід ОСОБА_5 від 27.08.2015 т. 2 а.п 161;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 04.09.2015 т. 2 а.п 173;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 10.09.2015 т. 2 а.п 200;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.09.2015 т. 2 а.п 201;

-Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 11.09.2015 т. 2 а.п 202;

-Запит до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського МУЮ від 14.09.2015 т. 2 а.п 211;

-Відповідь до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського МУЮ від 16.09.2015 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського МУЮ 212;

-Ухвала Дніпропетровського райсуду від 24.09.2015 т. 2 а.п 230;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів т. 2 а.п 231-233;

-Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 25.09.2015 т. 2 а.п 234;

-Постанова про визнання та залучення речових доказів т. 2 а.п 234а;

-Протокол тимчасового доступу до речей і документів т. 2 а.п 235-237;

Однак, суд не знаходить підстав для визнання даних документів доказами з точки зору вимог ст. 84 КПК України, оскільки вони не місять відомостей щодо фабули інкримінованого правопорушення та обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 91 КПК України, а здебільшого є процесуальними документами та копіями документів, що не мають відношення до пред`явленого обвинувачення.

Окрім того, судом було досліджено виконавчий лист Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.10.2010 по справі № 2-911/10, згідно якого на користь ОСОБА_18 стягнуто з ОСОБА_7 664191,93 гривні (т.1 а.п. 19).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.07.2011 (т.1 а.п. 21) за вказаним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження № 27360251.

Однак суд вважає, що дані документи не можуть бути доказами у справі, оскільки в фабулі обвинувачення згадується виконавче провадження №26380152, у якому сума, що підлягає стягненню, складає 56 411 гривень 50 копійок, в той час як зазначені прокурором в якості доказів виконавчий лист від 04.10.2010 по справі № 2-911/10 та постанова про відкриття виконавчого провадження № 27360251 не стосується пред`явленого обвинувачення.

Також судом, за клопотанням прокурора, була досліджена копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.05.2015 (т. а.п. 98-101), відповідно до якої право власності ОСОБА_7 на дачний будинок літ.-А, гаражу літ.-Б та огорожі літ.№1-4 по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,120 га по АДРЕСА_2 , 07.04.2015 було припинено.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 01.07.2015 та опису речей та документів вилучених на підставі ухвали слідчого судді, в реєстраційній службі Дніпропетровського РУЮ вилучені реєстраційні справи 615258812214 та № 615311012214 (т.1 а.п. 110-112, 113).

Також в ході тимчасового доступу до речей на документів 25.06.2015, у приватного нотаріуса ОСОБА_19 було вилучено копії реєстраційних справ 615258812214 та № 615311012214 (т.2 а.п.72,73).

Відповідно до змісту вказаних реєстраційних справи дачний будинок літ.-А, гараж літ.-Б та огорожа літ.№1-4 по АДРЕСА_2 та земельна ділянка площею 0,120 га по АДРЕСА_2 були відчужені власницею ОСОБА_7 (т. 1 а.с.114-168, т.2 а.с. 74-128).

Відповідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Однак, суд не може віднести перераховані документи, які стосуються виключно відчуження ОСОБА_7 належного їй майна, і не мають відношення до пред`явленого обвинувачення, а тому не можуть бути враховані судом в якості доказів відповідно до вимог ст.84 КПК України.

Згідно із ч.1 ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до викладеного, суд дослідивши та оцінивши надані докази дійшов висновку, що досудовим слідством ОСОБА_5 безпідставно притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України.

До вказаного висновку суд дійшов із наступних підстав.

Згідност.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положеньст. 62 Конституції України, винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч.2ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч.4 даної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачатьсяна користь цієї особи.

При цьому, згідно ч. 6ст. 22КПК, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимогст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженню наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином обов`язок доказування, у тому числі події кримінального правопорушення та вини особи покладається на сторону обвинувачення.

Відповідно до ч. 5ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» №9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободнеобхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду (рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

В той же час обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1ст. 366 КК Україниє незрозумілим, суперечливим і таким, що не відповідає доказам, якими сторона обвинувачення доводить винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 07.04.2015 року о 14:36:29 годині за допомогою особистого ключа для здійснення доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, здійснив вхід до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та зробив відмітку про погашення обтяження № 11190695 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в порушення порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме не отримавши у встановленому порядку заяву про зняття майна з-під арешту, постанову ВДВС Дніпропетровського РУЮ у Дніпропетровській області про зняття майна з-під арешту, яка згідно із листом ВДВС Дніпропетровського РУЮ від 16 липня 2015 року на адресу Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області не направлялась, Дніпропетровським районним судом відповідне рішення не виносилось.

Отже, ОСОБА_5 вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, внаслідок чого не представляється можливим закінчити виконавче провадження №26380152, у якому сума, що підлягає стягненню, складає 56 411 гривень 50 копійок.

Однак, вищенаведене обвинувачення не містить назви та реквізитів конкретного нормативно-правового акту, яким регламентовано ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, як не містить і конкретних норм законодавства порушених ОСОБА_5 .

Також не є однозначно зрозумілим із тексту обвинувачення які саме відомості були неправдивими, в чому полягала їх неправдивість.

Окрім того, обґрунтовуючи незаконність дій ОСОБА_5 обвинувачення посилається на те, що Дніпропетровським районним судом відповідне рішення не виносилось. В той же час таке твердження суперечить долученим прокурором в якості доказів завіреній копії рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 з відміткою про набрання чинності та листу голови цього суду, яким підтверджено винесення судом такого рішення.

Суд зауважує, що об`єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи. Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.

Як встановлено під час судового розгляду, на виконання в ВДВС Дніпропетровського РУЮ перебуває виконавче провадження № 26380152 про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_16 56411,50 гривні. Постановою державного виконавця від 19.05.2011 по даному виконавчому провадженню накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_7 , яка внесена в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер запису 11190695.

Вподальшому рішенням Дніпропетровського райсуду від 28.05.2014 позов ОСОБА_11 до Відділу державної виконавчої служби Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_7 про зняття арешту з майна та виключення з акту опису задоволено. Знято арешт та заборону відчуження з майна, належного ОСОБА_7 та ОСОБА_11 : літ.-А, гаражу літ.-Б та огорожі літ.№1-4 по АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,120 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1221455800-01-085-0003), який накладений за постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_17 в межах виконавчого провадження ВП №26380152 від 19 травня 2011 року. Виключено дачний будинок літ.-А, гаражу літ.-Б та огорожі літ.№1-4 по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,120 га по АДРЕСА_3 в с/т Ландиш Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1221455800-01-085-0003) з акту опису майна, який складений в межах виконавчого провадження ВП №26380152.

Згідно відповідної відмітки, дане рішення набрало законної сили 09.06.2014.

Вподальшому дане рішення було скасоване рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.01.2015, а у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що їй відомо про винесення судом рішення про скасування арешту на нерухоме майно по АДРЕСА_2 , при цьому вона не виключає того, що хтось з її адвокатів звертався до реєстраційної служби із заявою про припинення обтяження на виконання рішення суду.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він особисто заяви та документів щодо припинення обтяження не нерухоме майно по АДРЕСА_3 не бачив, однак на момент їх надходження пошту розписував та накладав резолюції не тільки він, а й начальник служби ОСОБА_8 , а тому ці документи могли попасти до неї.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засідання стверджувала, що у зв`язку з великим документообігом вона не пам`ятає чи надходили до неї документи про припинення обтяження на нерухоме майно по АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 26.03.2014 до нього надійшли документи про скасування арешту з Дніпропетровського районного суду, які були зареєстровані ним у книзі вхідної кореспонденції та їм було присвоєно вхідний номер, після чого вони були передані керівництву на розгляд. Документи були повернуті йому з резолюцією про передачу цих документів державному реєстратору ОСОБА_5 , про що ним була зроблена відмітка у відповідній графі журналу, а документи передані ОСОБА_5 .

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що пояснення даних свідків не суперечать один одному, є послідовними ті відповідають матеріалам кримінального провадження.

Водночас, пояснення свідків не спростовують твердження ОСОБА_5 про те, що ним офіційно через журнал вхідної кореспонденції було отримано заяву та рішення Дніпропетровського районного суду від 28.05.2014 про скасування арешту.

Матеріали реєстраційної справи органом досудового розслідування суду надані не були.

Відповідно до листа Кіровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 21.12.2015 ОСОБА_5 дійсно 18.07.2015 звертався із заявою про крадіжку 14.07.2015 з приміщення його кабінету 207 по АДРЕСА_4 службових документів та особистих речей.

Отже в судовому засіданні не здобуто об`єктивних, однозначних та беззаперечних доказів які б спростовували пояснення ОСОБА_5 та доводили відсутність у нього на момент погашення обтяження, зазначеного судового рішення від 28.05.2014, з відміткою про набрання законної сили 09.06.2014, яке надійшло до нього офіційно через Книгу вхідної кореспонденції із резолюцією керівництва.

А наявність в журналі вхідної кореспонденції Дніпропетровського МУЮ запису про находження рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, в сукупності із поясненнями свідка ОСОБА_9 викликають у суду обґрунтований сумнів в твердженні обвинувачення про ненадходження до ОСОБА_5 заяви про зняття арешту з майна на підставі зазначеного судового рішення від 28.05.2014.

Відповідно ж до ст. 62 Конституції України всі сумніви трактуються на користь обвинуваченого.

Також суд зауважує, що процедура та порядок дій ОСОБА_5 щодо погашення запису про обтяження, регламентовано декількома нормативно-правовими актами.

Так, відносини пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч.9 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 07.04.2015) державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов`язаний подати протягом п`яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1141 від 26.10.2011, містить лише перелік відомостей які мають бути внесені при припинення обтяження в реєстрі, одна не містить порядку припинення обтяження, кола суб`єктів, які можуть звернутися з відповідною заявою, тощо.

Більш детально процедура державної реєстрації припинення обтяження на майно зазначена в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17.10.2013.

Так, п.73 вказаного Порядку передбачає, що під час проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є особа, якою встановлено обтяження, а також особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач). У разі проведення державної реєстраціїприпинення обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є також особа, якоюприпинено обтяження, а також особа, в інтересах якоїприпинено обтяження.

Окрім того п.76 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід таприпинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, подає копію документа, що посвідчує його особу (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).

У разі подання заяви особисто заінтересованою особою, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подається копія реєстраційного номера облікової картки платника податку, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідним органам державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

У разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подається копія документа, що посвідчує заінтересовану особу, та копія реєстраційного номера облікової картки платника податку такої особи, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідним органам державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

Отже, аналізуючи та зіставляючи перелічені норми законодавства, суд приходить до однозначного висновку, що відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17.10.2013 заяву про припинення обтяження № 11190695 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , міг подати не тільки ВДВС Дніпропетровського РУЮ, а й особа в інтересах якої припинено обтяження ОСОБА_7 , або її представник.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засідання допускала, що хтось з її адвокатів чи представників міг подати таку заяву.

Обвинувачений ОСОБА_5 наполягав, що для прийняття рішення про погашення вказаного обтяження у нього були всі підстави, в тому числі і заява. Однак, від кого саме надійшла заява він через великий документообіг не пам`ятає.

В той же час, прокурором в судовому засіданні не було надано доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_5 про надходження до нього відповідної заяви.

Посилання прокурора про те, що ВДВС Дніпропетровського РУЮ відповідної зави не направляло, не виключать того, що дана заява могла бути направлена представником ОСОБА_7 , а посилання на те, що припинення обтяження повинно було відбуватися лише на підставі заяви обтяжувача суперечать наведеним нормам Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17.10.2013.

В той же час, судом встановлено, що наведені норми Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17.10.2013 в частині надання можливості подання заяви про припинення обтяження заінтересованою особою чи її представником, суперечать нормам ч.9 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 07.04.2015), якою таке право надане лише обтяжувачу.

Водночас, ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення в «порушенні порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», в той час як порушення вимог ч.9 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в обвинуваченні ОСОБА_5 не згадується, а суд відповідно до вимог ст. 337 КПК України не праві вийти на межі пред`явленого обвинувачення.

Також, протиріччя між колом суб`єктів, уповноважених на подачу заяви про припинення обтяження визначеним ч.9 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та норми Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17.10.2013, породжує сумнів у суду в наявності прямого умислу у ОСОБА_5 щодо прийняття рішення про припинення обтяження без наявності заяви ВДВС Дніпропетровського РУЮ.

При цьому суд керується вимогами ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також, судом встановлено, що ані посадовими обов`язками ОСОБА_5 , ані Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 1141 від 26.10.2011, ані Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 868 від 17.10.2013, не передбачено обов`язку державного реєстратору перевіряти чи скасоване надане йому на реєстрацію судове рішення, якщо воно завірене належним чином та містить відмітку про набрання законної сили.

Водночас будь-яких доказів про те, що ОСОБА_5 усвідомлював та знав про неправдивий характер тих відомостей, які вносились ним 07.04.2015 до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зокрема про скасування рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.05.2014, яке стало підставою для погашення запису про обтяження, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.01.2015, стороною обвинувачення суду надано не було.

Крім того, жоден з досліджених доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, не підтверджує, що ОСОБА_5 діючи з прямим умислом вносив неправдиві відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Таким чином, хоча рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 на момент погашення обтяження ОСОБА_5 07.04.2015 і було скасоване, суд не находить підстав вважати що зазначені в обвинувальному акті дії обвинуваченого носили умисний характер.

Суб`єктивна сторона службового підроблення, передбаченого частиною 1 стаття 366 КК України характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносять до офіційних документів.

Тому, внесення до таких документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення і за наявності умов, зазначених у стаття 367 КК України може тягти за собою відповідальність за службову недбалість.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, оцінивши в сукупності надані сторонами обвинувачення та захисту та досліджені безпосередньо судом вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що ці докази не доводять факт того, що ОСОБА_5 здійснив відмітку про погашення обтяження № 11190695 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , всупереч вимог законодавства, не маючи відповідної заяви, копії судового рішення, а також що ОСОБА_5 не мав умислу внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу.

За таких обставин суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, приходить до висновку, що прокурором не доведена наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_5 , зазначених в пред`явленому обвинувачення, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а тому обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно визнати невинуватим у пред`явленому обвинувачення та виправдати.

Разом із тим, суд зауважує що із врахуванням викладених обставин не здобуто доказів наявності у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч.1 КК України. Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 367 КК України відноситься до злочинів із матеріальним складом. Зокрема п.3 примітки до ст. 364 КК України передбачає, що істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Водночас, як вбачається із обвинувачення припинення обвинуваченим ОСОБА_5 обтяження на майно ОСОБА_7 призвело до неможливості закінчення виконавчого провадження № 26380152, у якому сума, що підлягає стягненню складає 56411,50 грн. В той же час істотна шкода обрахована відповідно до вимог п.3 примітки до ст. 364 КК України та п.5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України станом на 07.04.2015 складала 60900 гривень.

Вирішуючи питання про речові докази:

журнал вхідної кореспонденції Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області за період з 18.03.2015 по 09.09.2015 суд вважає необхідним, відповідно до ст. 100 КПК України повернути Реєстраційній служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області;

особову справу №1680 на ОСОБА_5 суд вважає необхідним, відповідно до ст. 100 КПК України повернути Головному територіальному управлінню юстиції у Дніпропетровській області.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Обвинуваченого ОСОБА_5 визнати невинуватим за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, та виправдати.

Речові докази:

журнал вхідної кореспонденції Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області за період з 18.03.2015 по 09.09.2015 повернути Реєстраційній служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області;

особову справу №1680 на ОСОБА_5 повернути Головному територіальному управлінню юстиції у Дніпропетровській області.

На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Головуючий ОСОБА_1