Рішення

від 05.04.2007 по справі 20-7/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/426

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"05" квітня 2007 р. справа № 20-7/426

За позовом:          Міністерства Оборони Російської Федерації

          (199160, Росія, м. Москва, вул. Знаменка, 19)

          в особі 1997 Відділу Морської інженерної служби ЧФ РФ

          (99007, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 6)

до відповідача:          Приватного підприємства „Спеціаліст”

          (99041, м. Севастополь, вул. Ген. Жидилова, 4-24)

про          стягнення заборгованості за Договором суборенди № 75 від 15.06.2004 в сумі 2721,43грн., зареєстрованим в ВМІС 20.07.2004 під № 217,

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:          - Щербаков, представник, довіреність б/н від 03.01.2007;

від відповідача:          - не з'явився.

Суть спору:

15.12.2006 Міністерства Оборони Російської Федерації в особі 1997 Відділу Морської інженерної служби ЧФ РФ звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Приватного підприємства „Спеціаліст” про стягнення заборгованості за Договором суборенди № 75 від 15.06.2004 в сумі 2721,43грн., зареєстрованим в ВМІС 20.07.2004 під № 217, з посиланням на статті 611, 631 Цивільного кодексу України, статті 18, 29 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (арк. с. 3-4).

Ухвалою суду від 19.12.2006 порушено провадження у справі (арк. с. 1-2).

Відповідач явку уповноважених представників в попереднє та судові засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 19.12.2006, 24.01.2007, 12.02.2007 та 15.03.2007 не виконав, витребуваних документів та доказів, відзиву на позов не надав про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Строк вирішення спору по справі продовжувався, розгляд справи відкладався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, так як позивачем надані докази, які в достатній мірі характеризують правовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

15.06.2004 між 1997  Відділенням Морської інженерної служби Чорноморського флоту Російської Федерації в особі начальника Мигая Сергія Володимировича, який діяв на підставі довіреності Командувача Чорноморським Флотом від 02.02.2004 № 45/49 та приватним підприємством „Спеціаліст” в особі директора Калинина Юрія Володимировича, якій діяв на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № 04055601Ю0021085 укладено договір оренди (суборенди) № 75, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в термінове платне користування окреме індивідуальне майно –нежитлове приміщення площею 50,0м2, що розташовано за адресою: м. Севастополь, в/ч 60135 з метою використання під кафе, зареєстрований відділенням оренди МІС ЧФ 20.07.2004 під № 217 (арк.с.8-11).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.7., 5.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, та складає без ПДВ за перший місяць оренди за розрахунком 9,27 грн. за 1м2, по узгодженню сторін  орендна плата визначена, як договірна, з розрахунку 15,0 грн. за 1 м2 приміщення; зобов'язання Орендатора по оплаті орендної плати забезпечуються в вигляді передплати не пізніше 10 числа поточного місяця;Орендар зобов'язаний в повному обсязі сплачувати орендну плату не пізніше числа поточного місяця.

Додатковою угодою від 01.09.2004 до Договору № 75 від 15.06.2004, зареєстрованого в ВМІС 20.07.2004 під № 217, внесені зміни до пункту 3.1. Договору, а саме: орендна плата на строк 8 місяця –з 01.09.2004 по 01.05.2005 визначена в сумі 100,00 грн. в місяць за все приміщення, що надається в оренду, без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному діючим законодавством (арк.с.11).

Додатковою угодою від 01.03.2005 до Договору № 75 від 15.06.2004, зареєстрованого в ВМІС 20.07.2004 під № 217, внесені зміни до пунктів 3.1., 3.7, 10.1. Договору, а саме:

-          пункт 3.1. Договору „Орендна плата на строк до 01.05.2005 визначена в сумі 100,00 грн. в місяць за все приміщення. З 01.05.2005 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, та складає без ПДВ 15.00 грн. за 1м2 площі. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному діючим законодавством”;

-          пункт 3.7 Договору „Зобов'язання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді передплати не пізніше 20 числа поточного місяця”;

-          пункт 10.1 Договору „Цей договір укладено строком до 1 року, який діє з 01.01.2005 по 31.12.2005 (арк.с.12).

15.07.2004 складено Акт прийому-передачі в суборенду не житлових приміщень площею 50,00м2, що розташовані на території в/ч 60135 (арк.с.13).

06.09.2005 складено Акт перевірки використання нежитлового приміщення, що орендується ПП „Спеціаліст”, в якому зазначено, що директор ПП „Спеціаліст” Калинин Ю.В. (за інформацією командування в/ч 60135) в серпні 2005 року звільнив займаємі приміщення, Орендодавця про це не повідомив, по Акту прийому-передачі приміщення не передав; на момент перевірки приміщення пусті; оренду плату ПП „Спеціаліст” сплачувало не регулярно; на 01.09.2005 заборгованість по орендній платі складає 2721,43грн. (арк.с.34).

22.07.2005 та 26.07.2006 (вих.№№ 2103, 2020) позивачем на адресу відповідача надсилались претензії з вимогою відшкодувати позивачу заборгованість за Договором суборенди № 75 від 15.06.2004, зареєстрованим в ВМІС 20.07.2004 під № 217 (арк.с.18, 19).

Спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору суборенди № 75 від 15.06.2004, зареєстрованого в ВМІС 20.07.2004 під № 217 по оплаті орендної плати.

Правовідносини сторін регулюються статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526  Цивільного кодексу України, статтями 18, 29 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно умов договору та  вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності цих  умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або  інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 18, 29 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При зверненні з позовом, позивач не доплатив 17,00 грн. державного мита по майновому спору, яке підлягає стягненню.

підставі викладеного, керуючись статтею  193 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтями 18, 29 Закону України „Про державного та комунального майна”, статтями 22, 44-49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИР1ШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Спеціаліст” (99041, м. Севастополь, вул. Ген. Жидилова, 4-24, ідентифікаційний код 32629105, відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Міністерства Оборони Російської Федерації (199160, Росія, м. Москва, вул. Знаменка, 19) в особі 1997 Відділу Морської інженерної служби ЧФ РФ (99007, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 6, ідентифікаційний код 09613425, п/р 260074013403 в СФ Закритого акціонерного товариства „Банк Петрокомерц - Україна”, МФО 384544) 2721,43 –основного боргу, 102,00 грн. –державного мита, 118,00 грн.  –витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Міністерства Оборони Російської Федерації (199160, Росія, м. Москва, вул. Знаменка, 19) в особі 1997 Відділу Морської інженерної служби ЧФ РФ (99007, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 6, ідентифікаційний код 09613425, п/р 260074013403 в СФ Закритого акціонерного товариства „Банк Петрокомерц - Україна”, МФО 384544) в дохід державного бюджету України 17,00 грн. –державного мита.

Накази видати після набрання рішенням законної сили

Суддя                                                                                                                  Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

10.04.2007